Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Овсієнка А.А. за результатами перевірки повідомлень голови Кіровського районного суду міста Кіровограда Петрова Романа Івановича та судді цього суду Галагана Олексія Валерійовича про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 13 лютого 2020 року надійшло повідомлення голови Кіровського районного суду міста Кіровограда Петрова Р.І. про втручання в діяльність судді цього суду Галагана О.В. (вхідний № 880/0/6-20).
Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя 13 лютого 2020 року вказане повідомлення передано члену Вищої ради правосуддя Овсієнку А.А. для проведення перевірки.
Крім того, 20 лютого 2020 року за вхідним № 999/0/6-20 надійшло повідомлення судді Кіровського районного суду міста Кіровограда Галагана О.В. про втручання у його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя, яке приєднане до матеріалів повідомлення № 880/0/6-20 та передане члену Вищої ради правосуддя Овсієнку А.А. для проведення перевірки.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Овсієнка А.А., Вища рада правосуддя дійшла такого висновку.
Як зазначено у повідомленнях, 4 лютого 2020 року до Кіровського районного суду міста Кіровограда із Прокуратури Кіровоградської області надійшло повідомлення про виклик на 10:00 7 лютого 2020 року судді Галагана О.В. для участі у проведенні слідчих дій, до якого додана повістка про виклик судді для допиту як свідка у кримінальному провадженні № _________________.
У подальшому стало відомо, що 3 лютого 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) Прокуратурою Кіровоградської області було внесено відомості про вчинення суддею Галаганом О.В. злочину, передбаченого частиною першою статті 375 Кримінального кодексу України (далі – КК України), за фактом постановлення 30 жовтня та 19 грудня 2019 року як слідчим суддею ухвал про відмову в задоволенні клопотання слідчого Кропивницького відділу поліції, погодженого із прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, про арешт майна у кримінальному провадженні.
Як повідомляють судді, вказані відомості внесені до ЄРДР за рапортом службової особи Прокуратури Кіровоградської області – начальника управління нагляду у кримінальному провадженні Вергелеса В.В.
Суддя Галаган О.В. 7 лютого 2020 року з’явився на допит до Прокуратури Кіровоградської області, під час якого судді було запропоновано надати пояснення з приводу розгляду вказаних вище клопотань.
Суддя Галаган О.В. додатково повідомив, що 30 жовтня та 19 грудня 2019 року у відкритих судових засіданнях за участю всіх учасників кримінального провадження розглядав клопотання слідчого Кропивницького відділу поліції, погоджені із прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, про арешт майна у кримінальному провадженні № _________________ від 24 жовтня 2019 року та постановив ухвали про відмову у їх задоволенні. Протягом строку на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді апеляційні скарги від учасників кримінального провадження не надходили, а тому вказані ухвали набрали законної сили ще в листопаді та грудні 2019 року відповідно.
Суддею Галаганом О.В. протягом 2019 року розглянуто як слідчим суддею 2417 клопотань слідчих та прокурорів про застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Частина цих клопотань була задоволена, інша частина клопотань залишена без задоволення.
Голова суду Петров Р.І. та суддя Галаган О.В. вважають, що такі дії Прокуратури Кіровоградської області є нічим іншим як тиском на суддю та помстою за принципову позицію при ухваленні конкретних рішень як слідчим суддею.
Також зазначають, що сталою практикою роботи Прокуратури Кіровоградської області за повідомленнями про вчинення злочинів, підслідних Державному бюро розслідувань, є направлення таких повідомлень до відповідного територіального управління Державного бюро розслідувань, а тому проведення самостійних процесуальних дій службовими особами Прокуратури Кіровоградської області з викликом судді на допит за частиною першою статті 375 КК України може свідчити про тиск на суддю.
Як вказують у повідомленнях голова суду та суддя, дії службових осіб Прокуратури Кіровоградської області, пов’язані з викликом судді Галагана О.В. на допит, перш за все дестабілізували нормальну роботу Кіровського районного суду міста Кіровограда та призвели до зриву судових засідань, призначених суддею Галаганом О.В. на 7 лютого 2020 року.
Крім того, суддя Галаган О.В. повідомив, що на офіційному сайті Прокуратури Кіровоградської області була розміщена інформація, що 13 лютого 2020 року прокуратура звернулася до Вищої ради правосуддя щодо притягнення до відповідальності судді Галагана О.В. У вказаній публікації викладені обставини справи та надана оцінка постановленим суддею рішенням, зокрема зазначено: «Прокуратурою області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, досудове слідство у якому здійснюється слідчими територіального управління ДБР, що розташоване у місті Миколаєві, за фактом можливого постановлення суддею Кіровського районного суду міста Кіровограда Олексієм Галаганом завідомо неправосудних судових рішень».
У повідомленнях суддів вказано, що внесення безпосередньо Прокуратурою Кіровоградської області до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 375 КК України, проведення слідчих дій (здійснення допиту) стосовно слідчого судді, який відмовив у задоволенні клопотань про арешт майна, є способом впливу та втручанням Прокуратури Кіровоградської області в діяльність суддів Кіровського районного суду міста Кіровограда щодо здійснення правосуддя.
Голова Кіровського районного суду міста Кіровограда Петров Р.І. та суддя цього суду Галаган О.В. звертаються із проханням вжити заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя та притягнути службових осіб Прокуратури Кіровоградської області до відповідальності за вказані вище дії.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Згідно із частинами першою, другою, четвертою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.
Згідно із частинами першою, другою, четвертою, сьомою статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
Згідно із Законом України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладено такі функції:
підтримання державного обвинувачення в суді;
представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;
нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян (стаття 2).
Статтею 219 КПК України визначено строки досудового розслідування лише для випадків, коли особі було повідомлено про підозру. Разом із тим правова визначеність як складова конституційного принципу верховенства права передбачає вимогу, щоб особа не перебувала під загрозою притягнення до кримінальної відповідальності невиправдано довгий час.
Такий висновок однозначно випливає, зокрема, з положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та із практики її застосування Європейським судом з прав людини. При цьому перебіг строку для цілей застосування статті 6 вказаної Конвенції не обов’язково пов’язується з офіційним пред’явленням обвинувачення, а залежно від обставин справи може мати своїм початком початок досудового розслідування (див., зокрема, пункт 52 рішення у справі «Philippe Bertin-Mourot v. France», пункт 43 рішення у справі «Hozee v. the Netherlands», пункт 93 рішення у справі «Reinhardt and Slimane-Kaïd v. France»).
Зважаючи на характер кримінального правопорушення, про яке йдеться (постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови), початком перебігу строку в цьому випадку є саме початок досудового розслідування.
Особливо важливим є швидке та ефективне розслідування кримінальних проваджень, що стосуються постановлення завідомо неправосудних судових рішень. Сама по собі наявність кримінального провадження стосовно судді негативно впливає на суспільну довіру до суду, тому надзвичайно важливим є те, щоб розслідування у такому провадженні здійснювалося якомога швидше та без невиправданої тяганини. При цьому наявність кримінального провадження у жодному разі не повинна використовуватися як засіб впливу на суддю, спонукання його до певної поведінки.
На запит члена Вищої ради правосуддя Офіс Генерального прокурора листом від 27 травня 2020 року № 31/3/2-44738-20 поінформував, що повідомлення голови Кіровського районного суду міста Кіровограда Петрова Р.І. та судді цього суду Галагана О.В. надіслані до Прокуратури Кіровоградської області, під юрисдикцією якої перебуває місце вчинення можливого кримінального правопорушення. Згодом Прокуратурою Кіровоградської області повідомлення направлено для розгляду в межах компетенції та прийняття рішення до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві.
Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Миколаєві, листом від 7 грудня 2020 року № 01/05.12/25497 повідомлено, що слідчим Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 3 лютого 2020 року Прокуратурою Кіровоградської області за № _________________ за частиною першою статті 375 КК України за фактом постановлення завідомо неправосудних рішень.
У листі зазначено, що повідомлення суддів Кіровського районного суду міста Кіровограда долучені до матеріалів досудового розслідування, зазначені в них доводи враховані під час проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження. Також повідомлено, що за результатами проведення досудового розслідування слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, 31 липня 2020 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України у зв’язку з відсутністю в діях судді Кіровського районного суду міста Кіровограда Галагана О.В. складу кримінального правопорушення. Станом на цей час прийняте слідчим рішення про закриття кримінального провадження є чинним.
Відповідно до статті 214 КПК України відомості за повідомленнями голови Кіровського районного суду міста Кіровограда Петрова Р.І. та судді цього суду Галагана О.В. мали бути внесені до ЄРДР.
Проте Офіс Генерального прокурора скерував їх до Прокуратури Кіровоградської області, працівники якої, як зазначено у повідомленнях, втручаються в діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Наведені обставини свідчать про наявність конфлікту інтересів у працівників Прокуратури Кіровоградської області стосовно об’єктивного і неупередженого прийняття рішень за повідомленнями голови суду Петрова Р.І. та судді Галагана О.В. про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя з боку працівників Прокуратури Кіровоградської області.
Внесення Прокуратурою Кіровоградської області до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, а саме постановлення суддею завідомо неправосудних рішень, може бути спробою втручання у здійснення правосуддя та тиску на суддю Галагана О.В. як помста судді, який ухвалив відповідні рішення.
У зв’язку із цим слід зазначити, що відповідно до пункту 2 Монреальської універсальної декларації про незалежність правосуддя (1983 рік) судді як особи є вільними та зобов’язані приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-яких обмежень, впливів, спонук, примусів, загроз або втручання, прямих або непрямих, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Як зауважено у пункті 19 Рекомендації Rec (2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя, прокурори повинні поважати незалежність і неупередженість суддів; вони ніколи не повинні ні ставити під сумнів судові рішення, ні перешкоджати їхньому виконанню, зберігаючи використання їх права на процедуру апеляції або на будь-яку іншу пояснювальну процедуру.
Недобросовісне виконання суддею своїх професійних обов’язків є підставою для застосування до нього заходів дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя».
Водночас внесення слідчим, прокурором до ЄРДР відомостей про прийняття суддею завідомо неправосудного рішення або вчинення іншого злочину під час здійснення правосуддя можливе виключно у разі виявлення ознак такого злочину, які будуть достатніми для подальшого повідомлення судді про підозру та складення і направлення до суду обвинувального акта у максимально короткий строк.
Наявність кримінального провадження у жодному разі не повинна використовуватися як засіб впливу на суддю, спонукання його до певної поведінки або як помста за прийняте у справі рішення.
Крім того, як вбачається з листа Офісу Генерального прокурора за повідомленнями голови суду та судді про втручання в діяльність як судді щодо здійснення правосуддя прокурорами Прокуратури Кіровоградської області відомості до ЄРДР не були внесені ні працівниками Прокуратури Кіровоградської області, ні слідчими Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, а вказані повідомлення Прокуратура Кіровоградської області, отримавши з Офісу Генерального прокурора, направила їх для розгляду в межах компетенції та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства до територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, яка долучила їх до матеріалів досудового розслідування та врахувала доводи під час проведення досудового розслідування кримінального провадження за частиною першою статті 375 КК України.
Отже, за повідомленням голови Кіровського районного суду міста Кіровограда Петрова Р.І. та судді цього суду Галагана О.В., надісланим Генеральному прокурору, відповідні відомості мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у строки, визначені статтею 214 КПК України, та розпочато досудове розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення.
Слід зазначити, що під час допиту як свідка суддя відповідно до положень частини третьої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» має право відмовитись від надання пояснень, якщо запитання слідчого стосуються розгляду справ, які перебувають у його провадженні, або надати такі пояснення (крім відомостей, що становлять таємницю нарадчої кімнати).
Захищеність суддів на рівні Конституції України є найважливішою гарантією незалежності судової влади, неупередженого, об’єктивного, безстороннього та незалежного виконання суддями своїх обов’язків щодо захисту прав і свобод людини і громадянина, забезпечення верховенства права та конституційного ладу в державі, а тому поширення інформації з метою дискредитації судової влади є неприпустимим.
За змістом публікації «Прокуратура звернулася до Вищої ради правосуддя щодо притягнення до відповідальності судді Кіровського районного суду м. Кіровограда» Прокуратура Кіровоградської області, з-поміж іншого, повідомила: «Прокуратура Кіровоградщини вчергове звертає увагу та наголошує, що не чинить жодного тиску на суддів нашого регіону. Всі процеси відбуваються в межах чинного законодавства та регламентовані вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Нам не зрозуміло, чому елементарні на перший погляд порушення виявлені прокурорами щодо процесуальних вимог окремими суддями наразі трактуються як тиск та порушення конституційних гарантій незалежності суддів.
Ми вкотре заявляємо, що працівники прокуратури глибоко поважають своїх колег – суддів, цінують їх роботу та дотримуються конституційних гарантій незалежності суддів. Водночас наголошуємо, що органи прокуратури реагують на чергове порушення з боку судді – а саме можливого постановлення завідомо неправосудних судових рішень. Прокуратурою області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, досудове слідство у якому здійснюється слідчими територіального управління ДБР, що розташоване у місті Миколаєві, за фактом можливого постановлення суддею Кіровського районного суду міста Кіровограда Олексієм Галаганом завідомо неправосудних судових рішень. В ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що одним із територіальних підрозділів ГУ НП в області, в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження розпочатого за заявою суб’єкта господарювання, в жовтні та грудні 2019 року на території міста Кропивницького вилучено два транспортних засоби, які належать заявникові. У подальшому з метою забезпечення схоронності майна, проведення відповідних експертиз, встановлення об’єктивної істини у справі, слідчим за погодженням з прокурором скеровано до суду клопотання щодо арешту вказаного майна. Однак слідчим суддею Кіровського районного суду м. Кіровограда у жовтні та грудні 2019 року постановлено ухвали, якими у задоволенні клопотань слідчого безпідставно відмовлено. При цьому, вказаним слідчим суддею, у мотивувальній частині вказаних ухвал зазначено про те, що транспортні засоби не є предметом злочину, а накладення арешту на них не відповідає меті даного кримінального провадження, що свідчить саме про формальний та упереджений підхід судді під час постановлення вказаних ухвал. Вказаними рішеннями слідчого судді фактично позбавлено законного володільця майна (суб’єкт господарювання, розташований на території області) права володіти та користуватись вказаними транспортними засобами, а орган досудового розслідування позбавлено можливості на встановлення об’єктивної істини у кримінальному провадженні. Прокуратура Кіровоградської області уже звернулася до Вищої ради правосуддя для вирішення питання щодо притягнення судді до передбаченої законом відповідальності. Прес-служба прокуратури Кіровоградської області» (https://kir.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_t=rec&id=266999&fp=320).
Зазначена публікація розміщена на офіційній вебсторінці Прокуратури Кіровоградської області, містить оцінку процесуальних дій судді Галагана О.В. під час розгляду справ, проте з огляду на те, що рішення у справі прийняте, вона не має на меті втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя у конкретній справі.
Водночас слід звернути увагу на таке.
Форма викладу публікацій із застосуванням звинувачень суддів у вчиненні злочинів, їх оприлюднення, в тому числі на офіційних сторінках, явно виходить за межі допустимої критики діяльності органу судової влади та завдає шкоди авторитету судової влади. Тому при публічному обговоренні судових справ необхідно утримуватися від критики з використанням звинувачень на адресу суддів.
Частина четверта статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.
Оцінка й критика з боку посадових осіб органу державної влади має здійснюватися в атмосфері взаємоповаги. Незбалансована критика є безвідповідальною та може стати причиною серйозних проблем. Це може підірвати довіру громадськості до судової системи та, у винятковому випадку, спровокувати посягання на конституційну рівновагу в демократичній державі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 жовтня 2011 року у справі «Агрокомплекс» проти України» наголосив, що обсяг зобов’язань Держави щодо забезпечення розгляду «незалежним та неупередженим судом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не обмежується судовою гілкою влади. Цей обсяг зобов’язань також покладає обов’язки на виконавчі, законодавчі та будь-які інші органи Держави, незалежно від їх рівня, поважати та виконувати рішення і постанови судів, навіть якщо ці органи не погоджуються з ними. Таким чином, повага з боку Держави до повноважень судів є невід’ємною передумовою впевненості суспільства у судах і, у більш широкому сенсі, верховенства закону. Для того щоб це відбулося, конституційних гарантій незалежності та неупередженості судової гілки влади не досить. Ці гарантії мають бути ефективно впроваджені у повсякденну поведінку та поводження органів влади.
Конституція України закріпила основні засади судочинства (частина третя статті 129 Конституції України). Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист, зокрема шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України).
Відповідно до статей 126, 129 Конституції України суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Обов’язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом (частина третя статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
З-поміж іншого, статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення (стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Згідно з пунктом 7 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, під час прийняття рішень діяльність судді, який здійснює судочинство одноособово, або суддів, які працюють колективно для винесення рішення, не повинна зазнавати втручання чи впливу з боку будь-якого судді, який не призначений розглядати відповідну справу, ради юстиції, міністерства юстиції чи будь-якого іншого урядовця або установи; винятком є те, що рішення може бути оскаржене до іншого суду.
У Висновку КРЄС № 18 (2015) «Позиція судової влади та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії» наголошено, що «у відповідності з основним принципом судової незалежності, система оскарження – в принципі єдиний шлях, яким судове рішення може бути скасовано або змінено після того, як його було винесено, і це єдиний спосіб, в який судді можуть вважатися відповідальними за свої рішення, якщо тільки їхні дії не є недобросовісними умисно».
Враховуючи встановлені під час перевірки обставини, які можуть нести загрозу авторитету правосуддя, Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів щодо авторитету правосуддя шляхом звернення до Офісу Генерального прокурора щодо вжиття заходів до керівників обласних прокуратур утримуватися від заяв та публічних висловлювань, які можуть підривати авторитет правосуддя та незалежність судової влади.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо необхідності забезпечення проведення перевірки обставин, повідомлених головою Кіровського районного суду міста Кіровограда Петровим Романом Івановичем та суддею цього суду Галаганом Олексієм Валерійовичем, з дотриманням приписів статті 19 Конституції України та статті 214 Кримінального процесуального кодексу України;
звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо вжиття заходів до керівників обласних прокуратур утримуватися від заяв та публічних висловлювань, які можуть підривати авторитет правосуддя та незалежність судової влади.
Голова Вищої ради правосуддя А.А. Овсієнко
