Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Краснощокової Н.С., Маловацького О.В., Розваляєвої Т.С., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шелест С.Б. за результатами перевірки дисциплінарної скарги Бєлобородова Анатолія Анатолійовича на дії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Пасічник Світлани Сергіївни, Васильєвої Ірини Анатоліївни, Юрченко Валентини Петрівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 19 лютого 2020 року за вхідним № Б-590/1/7-20 надійшла дисциплінарна скарга Бєлобородова А.А. на дії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Пасічник С.С., Васильєвої І.А., Юрченко В.П. під час розгляду справи № 1440/1967/18.
У скарзі її автор посилається на порушення суддями строку вирішення питання про відкриття провадження у справі, а також строку розгляду касаційної скарги, у зв’язку з чим просить притягнути вказаних суддів до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 19 лютого 2020 року вказану скаргу передано на розгляд члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 21 лютого 2020 року визначено члена Вищої ради правосуддя Шелест С.Б. для здійснення попередньої перевірки дисциплінарної скарги Бєлобородова А.А.
Пунктом 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» установлено, що за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач) готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шелест С.Б., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Пасічник С.С., Васильєвої І.А., Юрченко В.П., з огляду на таке.
За результатами попередньої перевірки установлено, що у провадженні судді-доповідача Пасічник С.С. перебуває касаційна скарга ТОВ «РОСКОСМЕТИКА» на постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у адміністративній справі № 1440/1967/18 за позовом ТОВ «РОСКОСМЕТИКА» до ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2019 (суддя Пасічник С.С.) касаційну скаргу Товариства залишено без руху у зв’язку із ненаданням документа про сплату судового збору у відповідності до вимог частини четвертої статті 330 КАС України. Товариству установлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою суду від 15 травня 2019 року (суддя-доповідач Пасічник С.С., судді Васильєва І.А., Юрченко В.П.) відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 1440/1967/18 з Миколаївського окружного адміністративного суду. Відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «РОСКОСМЕТИКА» про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення.
Матеріали адміністративної справи № 1440/1967/18 надійшли до Верховного Суду 13 червня 2019 року.
14 червня 2019 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ГУ ДФС.
3 липня 2019 року відповідачем у справі - ГУ ДФС у Миколаївській області подано касаційну скаргу на постанову П’ятого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року.
Ухвалою суду від 5 липня 2019 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з підстав невідповідності вимогам частини четвертої статті 330 КАС України щодо надання документа про сплату судового збору. Встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення її недоліків.
У зв’язку із невиконанням вимог ухвали суду від 5 липня 2019 року, ухвалою від 6 серпня 2019 року (суддя-доповідач Пасічник С.С., судді Васильєва І.А., Юрченко В.П.) відмовлено в задоволенні клопотання ГУ ДФС про продовження строку для усунення недоліків та повернуто касаційну скаргу особі, яка її подала.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень на даний час розгляд справи касаційним судом не завершений.
Доводи скаржника про порушення суддями строку відкриття касаційного провадження не знайшли свого підтвердження під час попередньої перевірки.
Так, відповідно до частини першої статті 332 КАС України касаційна скарга реєструється у день її надходження до суду касаційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.
Як убачається з довідки про рух адміністративної справи, касаційна скарга Товариства зареєстрована в Касаційному адміністративному суді 8 квітня 2019 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 8 квітня 2019 року вказану справу передано на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача (головуючого судді) Пасічник С.С., суддів Васильєвої І.А., Юрченко В.П.
За змістом частини шостої статті 332 КАС України питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Як зазначалось вище, ухвалою суду від 17 квітня 2019 року касаційну скаргу було залишено без руху, тобто в межах визначеного законом процесуального строку. На виконання вимог зазначеної ухвали, Товариство подало до суду заяву про усунення недоліків скарги, яка зареєстрована в суді 6 травня 2019 року.
Згідно із частиною другою статті 334 КАС України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 332 цього Кодексу.
Ухвала про відкриття касаційного провадження була постановлена 15 травня 2019 року, тобто в межах строку, визначеного КАС України.
Таким чином, під час попередньої перевірки не установлено порушень суддями строку відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 342 КАС України касаційна скарга на рішення та постанови, визначені частиною першою статті 328 цього Кодексу, має бути розглянута протягом шістдесяти днів, а на ухвали, визначені частинами другою та третьою статті 328 цього Кодексу, - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіркою установлено, що касаційним судом не дотримано установленого КАС строку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Втім визначальним фактором для встановлення дисциплінарним органом наявності в діях судді складу дисциплінарного проступку є саме безпідставність недотримання строків розгляду справи. Виявлення факту недотримання передбаченого законом строку розгляду справи не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до інформації про основні показники здійснення судочинства судді-доповідача Пасічник С.С. за період з 8 квітня 2019 року по 28 лютого 2020 року, у провадженні судді перебувало 1977 справ і матеріалів. За цей період на розгляд судді передано 485 справ і матеріалів, серед них – позовні заяви, касаційні скарги та інші матеріали. Суддею розглянуто за вказаний період 845 справ і матеріалів. Крім того суддя розглядала справи у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду – 2246 справ і матеріалів.
Статистичні показники роботи судді Пасічник С.С. упродовж вказаного періоду свідчать про високу інтенсивність розгляду справ та надмірний рівень навантаження.
Установлені попередньою перевіркою обставини не свідчать про безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
З урахуванням навантаження, яке викликано кількістю адміністративних справ, порушення строків розгляду даної справи зумовлено об’єктивними причинами.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Одним з таких критеріїв є перевантаження судової системи (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) і Директорат з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи вважають, що дія чи бездіяльність судді можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності, якщо вони вчинені умисно або з грубою необережністю (пункт 19 Спільного висновку щодо проекту Закону «Про дисциплінарну відповідальність суддів Республіки Молдова»), а дисциплінарне провадження, як правило, має порушуватися в разі грубої і неприпустимої професійної поведінки судді (пункт 35 цього Спільного висновку).
Попередньою перевіркою не установлено обставин, які дають підстави для висновку про умисність дій суддів, недбалість або неналежне ставлення до службових обов’язків, а тому відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
З огляду на встановлені попередньою перевіркою обставини, скарга Бєлобородова А.А. не містить відомостей про наявність у поведінці суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Пасічник С.С., Васильєвої І.А., Юрченко В.П. ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності суддів, а тому Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаних суддів має бути відмовлено.
З урахуванням викладеного, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Пасічник Світлани Сергіївни, Васильєвої Ірини Анатоліївни, Юрченко Валентини Петрівни.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
О.В. Маловацький
Т.С. Розваляєва