Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Краснощокової Н.С., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б., Розваляєвої Т.С., Сухового В.Г., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шелест С.Б., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатова Дмитра Дмитровича,
встановила:
Усатов Дмитро Дмитрович Указом Президента України від 4 жовтня 2005 року № 1412/2005 призначений на посаду судді Києво-Святошинського районного суду Київської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року № 2637-VІ обраний на посаду судді цього суду безстроково.
До Вищої ради правосуддя 30 листопада 2020 року за вхідним № М-5486/41/7-20 надійшла скарга Маселка Р.А. стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатова Д.Д.
У скарзі Маселко Р.А. зазначив про допущення суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатовим Д.Д. поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 30 листопада 2020 року вказану скаргу для проведення перевірки передано члену Вищої ради правосуддя Шелест С.Б.
Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 січня 2021 року № 164/1дп/15-21 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатова Д.Д. у зв’язку з наявністю в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу).
З метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій судді Усатова Д.Д. копію вказаної ухвали Першої Дисциплінарної палати про відкриття дисциплінарної справи надіслано за місцем роботи судді та оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Під час здійснення дисциплінарного провадження судді Усатову Д.Д. забезпечено право на ефективний засіб юридичного захисту та запропоновано надати пояснення стосовно доводів та відомостей, викладених у дисциплінарній скарзі.
Суддя Усатов Д.Д. скористався наданим йому правом на стадії проведення попередньої перевірки дисциплінарної скарги, 28 січня 2021 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшли його пояснення.
Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 31 березня 2021 року № 753/1дп/15-21 було зупинено розгляд дисциплінарної справи у зв’язку з витребуванням із Печерського районного суду міста Києва копій матеріалів справи № 757/1456/18-п про притягнення ОСОБА 7 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також витребуванням інформації та документів з Управління патрульної поліції Національної поліції України в місті Києві та Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області.
26 квітня 2021 року на адресу Вищої ради правосуддя з Печерського районного суду міста Києва надійшла копія матеріалів справи № 757/1456/18-п про притягнення ОСОБА 7 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
12 травня 2021 року на адресу Вищої ради правосуддя з Бучанського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області надійшла відповідь, що відеофіксація події, яка відбулась 2 січня 2018 року на вулиці Оборони в місті Києві, поблизу лісового номерного стовпа 121/131, за участю ОСОБА 7 та ОСОБА 1, у Бучанському (Києво-Святошинському) районному управлінні поліції з технічних причин відсутня.
Відповідь Управління патрульної поліції Національної поліції України в місті Києві щодо здійснення працівниками поліції відеофіксації події, яка відбулась 2 січня 2018 року, до Вищої ради правосуддя станом на час розгляду справи не надійшла.
Розгляд дисциплінарної справи було призначено на 7 липня 2021 року.
6 липня 2021 року від адвоката Жовноватюка О.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА 7., інтереси якого він представляє, у зв’язку із необхідністю ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи в повному обсязі.
Розгляд дисциплінарної справи було призначено на 21 липня 2021 року.
Про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 21 липня 2021 року суддя та його представник, скаржник були повідомлені належним чином та в межах строку, визначеного статтею 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
У засіданні 21 липня 2021 року взяли участь у режимі відеоконференції суддя Усатов Д.Д., його представник – адвокат Жовноватюк О.М. та скаржник Маселко Р.А.
Врахувавши витребувані копії матеріалів справ № 757/1456/18-п та № 369/10356/18, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шелест С.Б., суддю Усатова Д.Д., адвоката Жовноватюка О.М., скаржника Маселка Р.А., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.
2 січня 2018 року стосовно ОСОБА 7 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 425415 від 2 січня 2018 року, складеним інспектором УПП в місті Києві ДПП лейтенантом поліції Кротевич С.О., 2 січня 2018 року о 21:30 на автодорозі М-06, поворот до села Білогородка + 800 метрів, ОСОБА 7 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною першою статті 130 КУпАП (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції). Огляд на стан сп’яніння за згодою водія ОСОБА 7 проводився в установленому законом порядку у присутності двох свідків із застосуванням приладу «Драгер», результат дослідження – 1,52 проміле.
9 січня 2018 року Управління патрульної поліції у місті Києві надіслало до Печерського районного суду міста Києва адміністративні матеріали стосовно ОСОБА 7 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а саме порушення Правил дорожнього руху.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 січня 2018 року вказаний матеріал передано для розгляду судді Печерського районного суду міста Києва Смик С.І.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА 7 за частиною першою статті 130 КУпАП повернено до Управління патрульної поліції в місті Києві для доопрацювання.
22 лютого 2018 року адміністративний матеріал стосовно ОСОБА 7 направлений до Печерського районного суду міста Києва після доопрацювання.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2018 року вказаний матеріал був переданий для розгляду судді Печерського районного суду міста Києва Білоцерківцю О.А.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 1 березня 2019 року провадження у справі № 757/1456/18-п про притягнення ОСОБА 7 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що згідно із протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА 7 2 січня 2018 року о 21:30 на автодорозі М-06, поворот до села Білогородка + 800 метрів, керував автомобілем марки «Форд», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР 1, у стані алкогольного сп’яніння, огляд проводився за допомогою приладу «Драгер», чим порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.
Врахувавши, що строк притягнення ОСОБА 7 до адміністративної відповідальності, передбачений статтею 38 КУпАП, закінчився, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП.
Постанова суду першої інстанції набрала законної сили 12 березня 2019 року та не оскаржувалась в апеляційному порядку.
Оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 2 січня 2018 року, водії ОСОБА 1 та ОСОБА 7 отримали тілесні ушкодження, 3 січня 2018 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України (далі – КК України) (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження).
Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у місті Києві Француза С.В. від 30 травня 2018 року кримінальне провадження НОМЕР 2 від 3 січня 2018 року за фактом дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), що мала місце 2 січня 2018 року, внаслідок якої отримали тілесні ушкодження ОСОБА 1 та ОСОБА 7, закрито у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 КК України.
Як вбачається із вказаної постанови, аналізуючи зібрані матеріали кримінального провадження, орган досудового розслідування дійшов висновку, що ця ДТП сталась внаслідок порушення водієм автомобіля марки «Ford Mustang» ОСОБА 7 вимог підпункту «б» пункту 2.3, підпункту «а» пункту 2.9, пунктів 10.1, 11.3, 12.1 та підпункту «є» пункту 31.4.5 Правил дорожнього руху. Порушення вказаних вище вимог Правил дорожнього руху виявились у тому, що ОСОБА 7, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем марки «Ford Mustang», проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Renault Duster», який рухався в зустрічному напрямку. У результаті ДТП жодна особа не отримала тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тяжкого тілесного ушкодження та не загинула, тому відсутні ознаки складу злочину, передбаченого статтею 286 КК України.
Зазначена постанова не скасована і є чинною, а отже, на переконання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, викладені у ній відомості можуть використовуватись у сукупності з іншими доказами при наданні оцінки діям судді під час здійснення дисциплінарного провадження.
Зі змісту постанови від 30 травня 2018 року про закриття кримінального провадження вбачається таке.
2 січня 2018 року близько 21:30 в місті Києві на вулиці Оборони, поблизу лісового номерного стовпа № 121/131, відбулось зіткнення автомобіля марки «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР 1, під керуванням водія ОСОБА 7, який рухався в напрямку автодороги «Київ – Чоп», із автомобілем марки «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР 3, під керуванням водія ОСОБА 1, який рухався в напрямку села Білогородка Київської області.
Під час проведення досудового розслідування було встановлено таке.
Водій ОСОБА 7 відмовився давати будь-які пояснення з приводу обставин вчинення ДТП.
Водій ОСОБА 1 пояснив, що 2 січня 2018 року близько 21:45 він керував автомобілем марки «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР 3, що належить йому на праві приватної власності. Проїхавши приблизно один кілометр від автодороги «Київ – Чоп» в напрямку села Білогородка, він виявив два зустрічні автомобілі, які рухались по зустрічній смузі та не становили небезпеку для нього. В якусь мить зустрічний автомобіль, який рухався другим, почав перетинати розділову смугу та рухатись у зустрічному напрямку. Розуміючи, що із цим автомобілем відбудеться зіткнення, він рефлекторно здійснив маневр вправо для уникнення лобового удару. В результаті такого маневру він уникнув лобового зіткнення, однак через мить почув невідомий звук, після якого автомобіль став некерованим, побачив дерево у світлі фар автомобіля та на якусь мить втратив свідомість. У подальшому він направився до автомобіля, з яким відбулось зіткнення. Цим транспортним засобом виявився автомобіль марки «Ford Mustang». Біля нього перебувало два чоловіки з явними ознаками алкогольного сп’яніння, які намагалися зняти клеми з акумулятора.
Свідок ОСОБА 2 пояснив, що 2 січня 2018 року він вийшов від сестри, де вживав алкогольні напої. Дорогою до зупинки в селі Білогородці він побачив автомобіль марки «Ford Mustang», підійшовши до автомобіля, запитав з вигляду знайомого йому водія, чи зможе він підвезти його до автодороги «Київ – Чоп». Водій погодився. Вже після ДТП дізнався, що водія звати Дмитро. В автомобілі він заснув. Наступним, що пам’ятає, був момент, коли він сидів на пасажирському сидінні вказаного автомобіля, який стояв за межами лівого краю проїзної частини десь у лісі. Дмитра в автомобілі та поблизу не було. З якої причини та за яких обставин сталось ДТП, не пам’ятає.
З пояснень інспекторів Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції Огнєвіна В.Ю. та Кротевич С.О. вбачається, що 2 січня 2018 року близько 22:30 вони отримали виклик та виїхали на місце ДТП. Свідки зазначили, що ОСОБА 7 перебував біля автомобіля марки «Renault Duster» та лежав на землі, мав виражені ознаки алкогольного сп’яніння, на їхні запитання нічого зрозумілого пояснити не міг. За деякий час приїхав автомобіль швидкої медичної допомоги, яку викликала дружина ОСОБА 7. Втім люди, які зібрались на місці ДТП, перешкоджали виїзду автомобіля швидкої медичної допомоги, вимагаючи проведення ОСОБА 7 тесту на стан алкогольного сп’яніння. Алкотестер «Драгер» показав, що ОСОБА 7 перебуває в стані алкогольного сп’яніння (1,52 проміле).
Як вбачається із протоколу допиту свідка ОСОБА 3 від 4 січня 2018 року, він з дружиною 2 січня 2018 року близько 21:30 їхав на автомобілі в напрямку села Білогородка. Під час руху почув попереду хлопок та побачив автомобіль марки «Ford Mustang», який виїхав на зустрічну смугу, а потім на узбіччя. Вирішив, що в автомобілі лопнуло колесо та потрібно надати допомогу. Підійшовши до автомобіля марки «Ford Mustang», він побачив, що на водійському сидінні сидів чоловік віком близько 50 років з невеликою бородою та сивим волоссям. На пасажирському сидінні знаходився чоловік із чорним кучерявим волоссям. Обидва чоловіки перебували у стані сильного алкогольного сп’яніння (сильний запах алкоголю з ротової порожнини, «змазана» мова). Пасажир тримав у руках півлітрову пляшку горілки, з якої періодично пив. Свідок ОСОБА 3 вказав, що допоміг вийти водієві з автомобіля та спитав у нього, що трапилось. Водій відповів, що його винесло на узбіччя внаслідок пошкодження переднього колеса. На відстані 50–70 метрів від автомобіля марки «Ford Mustang» за межами проїзної частини він побачив перевернутий на правий бік автомобіль марки «Renault Duster» та зрозумів, що відбулось зіткнення автомобілів «Ford Mustang» та «Renault Duster». Повернувшись до місця розташування автомобіля «Ford Mustang», він побачив, що водій автомобіля «Ford Mustang» стояв на колінах неподалік та блював.
До матеріалів дисциплінарної справи доповідачем у справі долучена копія висновку Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» від 13 січня 2018 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з якого вбачається, що на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду ОСОБА 7 НОМЕР 4, складеному о 01:40 3 лютого 2018 року, за результатами огляду ОСОБА 7 встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп’яніння (інтоксикація внаслідок вживання алкоголю, ускладнена травмою).
При цьому слід зазначити, що саме по собі помилкове зазначення у вказаному висновку дати направлення ОСОБА 7 на огляд та дати його огляду «3 лютого 2018 року» замість «3 січня 2018 року» не ставить під сумнів зазначені результати медичного огляду ОСОБА 7, враховуючи, що заповнення висновку датоване січнем 2018 року, що свідчить про очевидну описку в даті огляду.
Так, згідно з висновком судово-медичної експертизи НОМЕР 5 від 30 січня 2018 року Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України в медичній картці стаціонарного хворого НОМЕР 6 Київської міської клінічної лікарні № 17 зазначено, що ОСОБА 7 саме 3 січня 2018 року о 01:40 був оглянутий наркологом (акт НОМЕР 4), взято кров на токсикологічне дослідження. Із фотокопії карти виїзду швидкої медичної допомоги НОМЕР 7 від 2 січня 2018 року на ім’я ОСОБА 7 відомо, що виїзд був здійснений о 22:55: «На момент огляду скарг не пред’являє, пацієнт збуджений, плаче. З ротової порожнини різкий запах алкоголю». У висновку зазначено, що Усатову Д.Д. нарядом патрульної поліції було проведено тест на вживання алкоголю, котрий виявив алкоголь в концентрації 1,52%.
Матеріали дисциплінарної справи містять також копію чека тестування на вживання алкоголю приладом «Драгер» до протоколу БД № 425415 від 2 січня 2018 року, згідно з яким результат тестування ОСОБА 7 – 1,52 проміле.
Отже, відсутні підстави ставити під сумнів дату направлення ОСОБА 7 на огляд та дату його огляду о 01:40 саме 3 січня 2018 року.
З постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що із кримінального провадження НОМЕР 2 було виділено матеріали в копіях за фактом вчинення ОСОБА 7 адміністративних правопорушень за частиною першою статті 121 (керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів) та за статтею 124 КУпАП (порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна).
Києво-Святошинським ВП ГУ НП в Київській області до Києво-Святошинського районного суду Київської області надіслано матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, стосовно ОСОБА 7.
7 вересня 2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області надіслав до Апеляційного суду Київської області справу № 369/10356/18 про вчинення адміністративного правопорушення за статтею 124 КУпАП стосовно діючого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА 7 для визначення підсудності.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 17 вересня 2018 року матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА 7 вирішено направити до Макарівського районного суду Київської області для розгляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 3 жовтня 2018 року справу № 369/10356/18 передано для розгляду судді Макарівського районного суду Київської області Тандиру О.В.
Постановою судді Макарівського районного суду Київської області Тандира О.В. від 14 листопада 2018 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА 7 закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На вказану постанову адвокатом Шимком А.О. в інтересах ОСОБА 1 подано апеляційну скаргу.
Протоколом автоматизованого розподілу від 27 листопада 2018 року справу № 369/10356/18 передано для розгляду судді Київського апеляційного суду Сілковій І.М.
Постановою суду від 21 червня 2019 року задоволено заяву адвоката Рукіна В.В. в інтересах ОСОБА 7 про відвід судді Сілкової І.М.
25 червня 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 369/10356/18 передано для розгляду судді Журавлю О.О.
Постановою судді Київського апеляційного суду Журавля О.О. від 24 лютого 2020 року у справі № 369/10356/18 апеляційну скаргу адвоката Шимка А.О. в інтересах ОСОБА 1 на постанову Макарівського районного суду Київської області від 14 листопада 2018 року задоволено.
Постанову Макарівського районного суду Київської області від 14 листопада 2018 року, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА 7 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП у зв’язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, скасовано.
ОСОБА 7 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та закрито провадження у справі на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Апеляційним судом у постанові зазначено, що через явне грубе затягування працівниками поліції складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА 7 закінчився місячний строк, встановлений частиною п’ятою статті 38 КУпАП, для накладення адміністративного стягнення, проте це не є підставою вважати, що такий протокол недійсний або відсутній склад інкримінованих ОСОБА 7 правопорушень.
Суд апеляційної інстанції встановив, що водій ОСОБА 7 грубо порушив правила дорожнього руху, більш того, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що призвело до настання ДТП, тому його слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
За висновком апеляційного суду, постанова Макарівського районного суду Київської області від 14 листопада 2018 року, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА 7 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП у зв’язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, не може вважатися законною та обґрунтованою, тому підлягає скасуванню із подальшим закриттям провадження у справі на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Вказана постанова набрала законної сили 24 лютого 2020 року.
Слід також зазначити, що події, які відбулись 2 січня 2018 року за участю суддя ОСОБА 7, набули широкого розголосу та були висвітлені у засобах масової інформації та в мережі інтернет:
https://www.youtube.com/watch?v=jK-dp70mz_Y;
https://www.5.ua/kyiv/u-kyievi-pianyi-suddia-sprovokuvav-dtp-i-namahavsi...
https://zmina.info/news/kijivskij_suddjia_jiakij_na_pidpitku_potrapiv_u_...
https://www.slidstvo.info/news/suddya-unyknuv-pokarannya/;
https://www.pravda.com.ua/news/2018/01/3/7167377/;
https://www.5.ua/kyiv/u-kyievi-pianyi-suddia-sprovokuvav-dtp-i-namahavsi...
https://www.ukrinform.ua/rubric-kyiv/2375694-panij-sudda-namagavsa-vtekt...
https://hromadske.ua/posts/u-kyievi-pianyi-suddia-potrapyv-u-dtp-z-poter...
https://news.24tv.ua/yak_suddya_usatova_ryatuvala_suddyu_usatova_pislya_... na_kareti_shvidkoyi_brat_za_brata_n910475;
https://glavcom.ua/columns/dgnap/simeyna-idiliya-yak-pyanogo-suddyu-kije...
https://www.unian.ua/incidents/2329464-politsiya-vidkrila-provadjennya-s...
https://espreso.tv/news/2018/01/03/u_kyyevi_pyanyy_suddya_vchynyv_dtp_i_...
https://lb.ua/society/2018/01/03/386420_pyaniy_sudya_rulem_mustanga.html;
https://ukrreporter.com.ua/politic/u-kyyevi-p-yanyj-suddya-vlashtuvav-dt...
https://www.the-village.com.ua/village/city/city-news/266851-u-kievi-sud...
https://nv.ua/ukr/ukraine/events/u-kijevi-pjanij-suddja-vlashtuvav-dtp-i...
https://novynarnia.com/2018/01/03/alko-dtp-suddi-usatova-stezhte-teper-z...
https://www.youtube.com/watch?v=uzcdVgjZ-D4;
https://www.youtube.com/watch?v=NNbYDK9SdO8;
https://www.youtube.com/watch?v=V_VedpyY8HU;
https://www.youtube.com/watch?v=tXIqvMNnkZQ;
https://www.youtube.com/watch?v=xWnwAVAgRV8.
На пропозицію члена Вищої ради правосуддя Шелест С.Б. надати пояснення суддя Усатов Д.Д. 9 грудня 2020 року направив клопотання про надання йому для підготовки пояснень додаткового строку у зв’язку з його надмірним навантаженням як судді Києво-Святошинського районного суду Київської області та необхідністю отримати копію постанови Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/1456/18-п.
28 січня 2021 року до Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді Усатова Д.Д., у яких він зазначив, що дійсно 2 січня 2018 року сталась ДТП за участю автомобіля під його керуванням. Втім суддя заперечує, що під час ДТП він перебував у стані алкогольного сп’яніння. Суддя зазначає, що він не погоджувався з підставою закриття провадження у справі № 757/1456/18-п згідно з постановою Печерського районного суду міста Києва від 1 березня 2019 року у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому просить врахувати, що його представник подавав клопотання про закриття провадження за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, мотивоване тим, що: працівниками поліції не було надано записів відеореєстратора; протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 425415 від 2 січня 2018 року складено з порушенням вимог статтей 130, 266 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, тому такий протокол не є належним та допустимим доказом у справі. Окрім того, огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння проведено із суттєвим порушенням норм чинного законодавства, а первинні пояснення свідків записані самостійно працівниками поліції.
Суддя Усатов Д.Д. вказує на розбіжності у часі складання протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 425415 (о 23:10) та проведення тесту на стан алкогольного сп’яніння з використанням приладу «Драгер» (о 23:30). Зазначає, що протокол складався за його відсутності, не містить його пояснень та підпису.
Також відсутній підпис про ознайомлення з результатами тестування на стан алкогольного сп’яніння з використанням приладу «Драгер». Зазначає, що вперше результат тесту побачив у матеріалах справи № 757/1456/18-п. Суддя Усатов Д.Д. також ставить під сумнів додані до протоколу показання свідків ОСОБА 4 та ОСОБА 5, зазначаючи, що вони надруковані на принтері, не містять власноручного запису пояснень свідків, є абсолютно ідентичними за змістом, а текст, написаний ручкою, виконано однією особою в обох випадках.
Суддя Усатов Д.Д. у своїх поясненнях також зазначив, що не висловлював згоди з результатами огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням приладу «Драгер», йому невідомо, коли і за яких обставин складений такий результат. Також суддя ОСОБА 7 заперечує викладені у рапорті лейтенанта поліції Кротевич С.О. від 2 січня 2018 року обставини, а саме, що його підписи не відбирались, оскільки він, нібито, «перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння», а «після огляду лікарями» його «забрала швидка до лікарні в Боярку». Пояснює, що він перебував тривалий час у непритомному стані внаслідок отриманих травм, каретою невідкладної медичної допомоги з місця події був доставлений до відділення політравми Клінічної лікарні № 17 міста Києва, куди був госпіталізований. Після отриманих 2 січня 2018 року травм у нього діагностували ретроградну амнезію, певні події того періоду він досі не пам’ятає.
Зазначає, що станом на 1 березня 2019 року він не мав статусу судді, оскільки був незаконно звільнений з посади в лютому 2019 року, тому не оскаржував постанову Печерського районного суду міста Києва від 1 березня 2019 року у справі № 757/1456/18-п.
Суддя Усатов Д.Д. вважає, що метою скарги Маселка Р.А. є позитивне вирішення судових справ, які перебувають у провадженні його дружини – ОСОБА 6.
20 липня 2021 року до Вищої ради правосуддя надійшло клопотання судді Усатова Д.Д. про долучення до матеріалів дисциплінарної справи копії виписки з медичної карти НОМЕР 6 від 12 січня 2018 року про стан хворого при госпіталізації, яке Першою Дисциплінарною палатою задоволено, копію вказаного висновку долучено до матеріалів дисциплінарної справи.
Суддя Усатов Д.Д. у засіданні Першої Дисциплінарної палати 21 липня 2021 року повністю підтримав надані ним письмові пояснення, заперечивши факт перебування у стані алкогольного сп’яніння під час ДТП, наголосив, що він не пам’ятає обставини події 2 січня 2018 року.
Представник судді Усатова Д.Д. – адвокат Жовноватюк О.М. зазначив, що записів здійснення працівниками поліції відеофіксації події, яка відбулась 2 січня 2018 року, немає, а відео на вебсервісі YouTube не може бути доказом у справі.
Також адвокат Жовноватюк О.М. вказав на розбіжності у висновку Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» від 13 січня 2018 року, а саме у даті огляду ОСОБА 7 – 3 лютого 2018 року, тобто через місяць після ДТП, що, на його думку, ставить під сумнів такий висновок як доказ у справі. Адвокат зазначив також, що у наявному у матеріалах справи № 757/1456/18-п чеку «Драгер» зазначені дата проведення тесту на стан алкогольного сп’яніння – 2 січня 2018 року та час 23:30, тоді як протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 425415 складено 2 січня 2018 року о 23:10.
Окрім того, адвокат Жовноватюк О.М. зазначив, що згідно з висновком судово-медичної експертизи НОМЕР 5 від 30 січня 2018 року в ОСОБА 7 взято кров на токсикологічне дослідження, втім відсутність вказаного аналізу крові з метою виявлення наявності та концентрації спиртів і наркотичних речовин не дає змоги достовірно стверджувати про наявність чи відсутність в ОСОБА 7 на момент госпіталізації алкогольного чи наркотичного сп’яніння.
Посилаючись на вказані розбіжності, вважає, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.
Скаржник Маселко Р.А. у засіданні Дисциплінарної палати підтримав доводи дисциплінарної скарги, вважає, що суддя Усатов Д.Д. вчинив істотний дисциплінарний проступок, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя та є несумісним зі статусом судді.
Враховуючи наведені вище обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи, а також пояснення судді Усатова Д.Д., його представника адвоката Жовноватюка О.М., скаржника Маселка Р.А., Перша Дисциплінарна палата оцінює дії судді Усатова Д.Д. з огляду на таке.
Факт керування транспортним засобом суддею ОСОБА 7 у стані алкогольного сп’яніння, що призвело до настання ДТП, що зафіксований у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 425415 від 2 січня 2018 року та встановлений Київським апеляційним судом у справі № 369/10356/18, підтверджується сукупністю зібраних у дисциплінарній справі доказів, а саме: висновком Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» від 13 січня 2018 року щодо результатів медичного огляду ОСОБА 7 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; тестом «Драгер» на вживання алкоголю ОСОБА 7, згідно з яким концентрація алкоголю становила 1,52 проміле; висновком судово-медичної експертизи НОМЕР 5 від 30 січня 2018 року Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України.
Обставини вказаної події, що мала місце 2 січня 2018 року, відображені у постанові старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у місті Києві Француза С.В. від 30 травня 2018 року про закриття кримінального провадження НОМЕР 2 від 3 січня 2018 року, висновки якої, окрім вказаних медичних та тестових досліджень, ґрунтуються також на протоколах допиту свідків події.
Підстави ставити під сумнів висновки Київського апеляційного суду у справі № 369/10356/18 відсутні, як відсутні підстави сумніватись в об’єктивності результатів тесту «Драгер», а також результатів медичного огляду ОСОБА 7 на стан алкогольного сп’яніння, враховуючи також і відеозапис події 2 січня 2018 року за участю судді ОСОБА 7, зафіксованої відеопристроями (https://www.youtube.com/watch?v=uzcdVgjZ-D4).
Із зазначеного відеозапису вбачається, що інспектором поліції в салоні автомобіля швидкої допомоги здійснено огляд на стан сп’яніння ОСОБА 7 із застосуванням приладу «Драгер», на пропозицію працівника поліції ОСОБА 7 дихнув у прилад «Драгер», результат тесту – 1,52 проміле.
Під час засідання Першої Дисциплінарної палати 21 липня 2021 року суддя Усатов Д.Д. підтвердив, що на відеозаписі зображений саме він, зазначивши при цьому, що не пам’ятає обставини події того дня, оскільки зазнав травм та, прийшовши до свідомості, виявив, що його сорочка розірвана. При цьому суддя наполягає, що не висловлював згоди з результатами огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням приладу «Драгер» та йому невідомо, коли і за яких обставин «складений такий результат».
Водночас такі доводи судді ОСОБА 7, не спростовують факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, зафіксованого, окрім приладу «Драгер», публічно за участю свідків.
Копія виписки із медичної карти НОМЕР 6 від 12 січня 2018 року про стан хворого при госпіталізації, долучена суддею ОСОБА 7, не спростовує факт керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.
Доводи судді Усатова Д.Д. та його представника адвоката Жовноватюка О.М. про допущення працівниками поліції процедурних порушень під час складання протоколу про адміністративне правопорушення можуть мати значення лише в межах вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тоді як дисциплінарне провадження розглядається незалежно від результатів розгляду справ про адміністративні правопорушення.
У зв’язку із цим Перша Дисциплінарна палата відхиляє доводи судді Усатова Д.Д. щодо його незгоди з підставою закриття провадження у справі № 757/1456/18-п за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Тим більше, що така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.
При цьому Перша Дисциплінарна палата зазначає, що в дисциплінарному провадженні підлягає з’ясуванню питання наявності чи відсутності в діях судді вини у вчиненні дисциплінарного проступку, пов’язаного з порушенням ним норм суддівської етики та стандартів поведінки, а не питання доведеності вини цієї особи у вчиненні адміністративних правопорушень, що перебуває поза межами компетенції дисциплінарного органу.
За таких обставин Перша Дисциплінарна палата відхиляє доводи судді Усатова Д.Д. та його представника адвоката Жовноватюка О.М. про неналежність зібраних матеріалів адміністративного та кримінального провадження та їх недопустимість як доказів у дисциплінарній справі.
Відсутність записів здійснення працівниками поліції відеофіксації події, яка відбулась 2 січня 2018 року, не спростовує обставин, що відображені на відео, яке міститься на вебсервісі YouTube за вказаним вище посиланням, тим більше, що суддя ОСОБА 7 підтвердив, що на відео зображений саме він.
А тому доводи адвоката Жовноватюка О.М. із цього приводу не заслуговують на увагу.
Слід також зазначити, що під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний орган самостійно надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявних у матеріалах дисциплінарної справи доказів, встановлює в діях судді ознаки дисциплінарного проступку й ухвалює рішення про відмову у притягненні або про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Такий підхід відповідає практиці ЄСПЛ, згідно з якою не є порушенням прав і основоположних свобод людини притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою. Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі. Відтак зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов’язків цивільного характеру.
У постанові від 29 січня 2019 року (справа № 9901/728/18) Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи особи на спростування вчинення нею дисциплінарного проступку у зв’язку із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення, вказавши, що суд у межах розгляду цієї справи не досліджує питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення особою дисциплінарного проступку в частині порушення норм професійної етики. Суд вказав, що закриття провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення у зв’язку з відсутністю складу цього проступку не означає, що фактичні обставини діяння не містять ознак іншого виду правопорушення взагалі.
Таким чином, дисциплінарний проступок та адміністративне правопорушення не є тотожними поняттями, питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення не є предметом дослідження в дисциплінарній процедурі, а перебіг і результат розгляду справи про адміністративне правопорушення не має значення для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність судді, крім випадків, прямо передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» на суддю покладено обов’язок додержуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду (пункт 2 частини сьомої статті 56), додержуватись присяги судді (частина шоста статті 56), згідно з якою суддя присягає дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя (частина перша статті 57).
Стандарти етичної поведінки, яких має додержуватись суддя, встановлюються Кодексом суддівської етики відповідно до статті 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також актами структурних органів міжнародних організацій (Економічна і Соціальна Рада ООН, Консультативна рада європейських суддів як дорадчий орган Ради Європи та інші). Один із таких стандартів закріплює необхідність дотримання суддею належної поведінки не лише під час здійснення правосуддя, а й поза виконанням своїх суддівських обов’язків, тобто у приватному житті:
суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду;
має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною (статті 1, 3 Кодексу суддівської етики);
дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів;
суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою;
поведінка судді має відповідати високому статусу його посади (принцип четвертого показника «Дотримання етичних норм», пункти 4.1, 4.2 Бангалорських принципів); поняття суддівської етики включає, в тому числі, принципи регламентації позасудової поведінки суддів;
зміцнення довіри суспільства до судової влади, обов’язок судді бути не лише представником влади, а й людиною з високими стандартами поведінки, які полягають у тому, щоб суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті був еталоном порядності і справедливості – високоморальною, чесною, стриманою, врівноваженою людиною; бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення не лише під час виконання професійних обов’язків, а також в особистому житті, авторитет суду та його рішень багато в чому пов’язується з авторитетом судді, оцінкою його поведінки як у сфері судочинства, так і поза межами його професійної (службової) діяльності. (Коментар до Кодексу суддівської етики, затверджений рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1); судді повинні гідно поводити себе у приватному житті (пункт 29 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів).
Вказаними положеннями закріплено обов’язок судді додержуватися високих стандартів етичної поведінки. Більше того, з огляду на наявність у судді спеціальних правових знань та, відповідно, підвищених вимог до судді він повинен додержуватись не лише утверджених у суспільстві загальноприйнятих правил етичної поведінки для кожного громадянина, а й вчиняти у певних ситуаціях усі можливі дії для встановлення істини.
Перша Дисциплінарна палата, оцінивши в сукупності встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, що підтверджені зазначеними вище доказами, дійшла висновку про порушення суддею Усатовим Д.Д. норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.
Вказані дії судді Усатова Д.Д. охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).
Суддя Усатов Д.Д. обізнаний із встановленими законом вимогами щодо стандартів етичної поведінки, покладеними на нього обов’язками судді, а також з вимогами Правил дорожнього руху, а тому не міг не знати, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння може призвести до заподіяння шкоди, що і мало місце 2 січня 2018 року, та, як наслідок, матиме негативний вплив на рівень суспільної довіри до суду.
З огляду на зазначене Перша Дисциплінарна палата вважає, що суддя Усатов Д.Д. умисно допустив поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Урахувавши факти, які свідчать про наявність у поведінці судді складу дисциплінарного проступку, обставини допущення такого проступку та ступінь вини судді, Перша Дисциплінарна палата дійшла висновку, що такі дії судді Усатова Д.Д. свідчать про грубий характер допущеного ним порушення.
Обставини, досліджені в межах дисциплінарної справи, набули розголосу в засобах масової інформації та викликали негативну оцінку громадськості моральних та етичних принципів і якостей особи судді, який від імені держави Україна уповноважений владою здійснювати правосуддя, що мало негативний вплив на авторитет судової влади та є додатковим неспростовним доказом, що допущення суддею Усатовим Д.Д. вказаного дисциплінарного проступку призвело до настання негативних наслідків у виді підриву авторитету судової влади.
З огляду на положення пункту 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя Усатов Д.Д. вчинив істотний дисциплінарний проступок, допустивши грубе нехтуванням обов’язками судді щодо дотримання правил суддівської етики, у тому числі щодо підтримання високих стандартів поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, що є несумісним зі статусом судді.
Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Першою Дисциплінарною палатою установлено, що строк притягнення судді Усатова Д.Д. до дисциплінарної відповідальності не закінчився.
Згідно із частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Відповідно до характеристики судді Усатова Д.Д. за підписом голови Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В. за час роботи суддя зарекомендував себе як кваліфікований суддя, який вміло використовує свої знання в практичній роботі, сумлінно ставиться до роботи, забезпечує якісний розгляд справ. Має добру теоретичну підготовку та практичний досвід роботи. Професійні вміння і навички Усатова Д.Д. забезпечують виконання практичних завдань професійного характеру на високому рівні. Суддя Усатов Д.Д. постійно працює над підвищенням свого професійного рівня, здатний реалізувати і підтримати нове в професійній сфері, дисциплінований і відповідальний. За характером урівноважений, комунікабельний, культурний, доброзичливий, у колективі користується повагою, у критичних ситуаціях поводиться коректно і з розумінням.
Відомості щодо наявності у судді Усатова Д.Д. непогашених дисциплінарних стягнень відсутні.
Беручи до уваги характер допущеного суддею Усатовим Д.Д. дисциплінарного проступку, який є істотним, його наслідки, що призвели до підриву авторитету правосуддя та негативно вплинули на ступінь довіри суспільства до судової влади в цілому, врахувавши особу судді, відомості, наведені у його характеристиці, ступінь його вини, відсутність непогашених дисциплінарних стягнень, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що застосування до судді Усатова Д.Д. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення його з посади є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку і відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується, зокрема, у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
З огляду на наведені обставини та правові норми Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про застосування до судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатова Д.Д. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 126 Конституції України, статтями 106, 108, 109, 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.22, 12.23, 12.36, 12.37, 12.39 Регламенту Вищої ради правосуддя,
вирішила:
притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатова Дмитра Дмитровича та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, що визначені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
|
Головуючий на засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова Члени Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя І.Б. Плахтій Т.С. Розваляєва В.Г. Суховий |
|
