Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Брянківського міського суду Луганської області Мігунової Лариси Сергіївни на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 травня 2018 року № 1463/3дп/15-18,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 25 червня 2018 року надійшла скарга (вх. № 3175/0/6-18) судді Брянківського міського суду Луганської області Мігунової Л.С. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 травня 2018 року № 1463/3дп/15-18 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 26 червня 2018 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Бенедисюка І.М.

Суддею Брянківського міського суду Луганської області Мігуновою Л.С. подано скаргу з дотриманням вимог та у строки, що визначені Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

За результатами проведеної перевірки член Вищої ради правосуддя Бенедисюк І.М. дійшов висновку, що скарга судді Брянківського міського суду Луганської області Мігунової Л.С. не підлягає задоволенню (висновок від 9 серпня 2018 року).

Суддя Брянківського міського суду Луганської області Мігунова Л.С., прокуратура Луганської області повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

У пленарне засідання Вищої ради правосуддя суддя Брянківського міського суду Луганської області Мігунова Л.С., представники прокуратури Луганської області не з’явилися.

19 вересня 2018 року до Вищої ради правосуддя надійшов електронний лист судді Мігунової Л.С., в якому вона повідомила про неможливість взяти участь у пленарному засіданні Вищої ради правосуддя та зазначила, що підтримує надіслану скаргу.

Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Бенедисюка І.М., дійшла висновку, що скарга судді Брянківського міського суду Луганської області Мігунової Л.С. не підлягає задоволенню.

Мігунова Лариса Сергіївна Указом Президента України від 14 жовтня 2002 року № 926/2002 призначена на посаду судді Брянківського міського суду Луганської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 22 травня 2008 року № 300-VI обрана суддею Брянківського міського суду Луганської області безстроково. Згідно з рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 11 Мігунову Л.С. тимчасово прикріплено до Рубіжанського міського суду Луганської області.

Водночас суддя Мігунова Л.С. тривалий час не здійснює правосуддя, при цьому не вчиняє передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» дій, спрямованих на переведення до іншого суду (у тому числі в порядку відрядження), у трудових відносинах із Рубіжанським міським судом Луганської області не перебуває, будь-якої методичної та іншої допомоги суду не надає. Відповідний факт підтверджується і самою суддею Мігуновою Л.С. у скарзі на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Крім того, суддя Мігунова Л.С. на засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не з’являлася, пояснень, які б спростовували викладені у скарзі прокуратури Луганської області обставини, не надавала.

Частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя зобов’язаний, зокрема, виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції; подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Водночас Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлені та підтверджуються матеріалами дисциплінарної справи такі обставини.

Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 10 серпня 2017 року (справа № 3/425/438/17, 425/1361/17) Мігунову Л.С. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172⁶ Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), згідно з протоколом від 31 травня 2017 року № 99 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Крім того, Мігунову Л.С. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172⁶ КУпАП, згідно з протоколом від 31 травня 2017 року № 100 про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією. Провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням на час розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постановою апеляційного суду Луганської області від 12 вересня 2017 року відмовлено Мігуновій Л.С. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Рубіжанського міського суду Луганської області від 10 серпня 2017 року, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Постановою апеляційного суду Луганської області від 27 листопада 2017 року визнано причини пропуску суддею строку на апеляційне оскарження поважними, частково задоволено апеляційну скаргу судді Мігунової Л.С. та скасовано постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 10 серпня 2017 року.

У постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що у зв’язку з тимчасовим прикріпленням Мігунової Л.С. до Рубіжанського міського суду Луганської області, з метою недопущення виникнення в учасників провадження сумнівів у неупередженості судді під час розгляду вказаної справи її надіслано до Рубіжанського міського суду Луганської області з метою внесення подання для визначення підсудності розгляду зазначеного провадження.

Постановою апеляційного суду Луганської області від 18 грудня 2017 року задоволено подання голови Рубіжанського міського суду Луганської області про визначення підсудності розгляду матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, стосовно судді Мігунової Л.С. та надіслано вказані матеріали до Сєвєродонецького міського суду Луганської області для розгляду по суті.

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 січня 2018 року суддю Брянківського міського суду Луганської області Мігунову Л.С. визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 172⁶ КУпАП, та закрито провадження у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Суд виходив із того, що Мігунова Л.С., обіймаючи посаду судді Брянківського міського суду Луганської області (тимчасово прикріплена до Рубіжанського міського суду Луганської області), як особа, яка відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, на порушення вимог, передбачених частиною другою розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» та рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 10 червня 2016 року № 2, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 31 січня 2017 року (кінцевий строк – 30 жовтня 2016 року), подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 172⁶ КУпАП.

Суд критично оцінив пояснення судді Мігунової Л.С. стосовно того, що вона не мала необхідних відомостей для заповнення декларації, та розцінив вказані пояснення як спробу уникнути адміністративної відповідальності та покарання.

Як вбачається з декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік, поданої суддею Мігуновою Л.С. у паперовому вигляді, зазначена в ній інформація не має такого обсягу, що потребує більше 60 діб на її збір та встановлення достовірності.

Крім того, суддя Брянківського міського суду Луганської області Мігунова Л.С. як суб’єкт відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» порушила вимоги частини другої статті 52 вказаного Закону, а саме після отримання 28 вересня 2016 року одноразового доходу (заробітна плата, суддівська винагорода) у сумі 79685,06 грн, розмір якого перевищував 50 мінімальних заробітних плат, встановлених станом на 1 січня 2016 року, що є суттєвою зміною у майновому стані суб’єкта декларування, у десятиденний строк з моменту отримання (до 7 жовтня 2016 року) не повідомила про це НАЗК шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 172⁶ КУпАП.

Суд не визнав переконливими доводи судді про те, що вона не отримувала суддівської винагороди протягом 6 місяців, і розмір вказаного одноразового доходу становить розмір заборгованості з виплати їй суддівської винагороди, яку було нараховано і не сплачено своєчасно, оскільки такі пояснення судді спростовуються дослідженими у судовому засіданні документами.

Таким чином, суд вважав доведеною вину судді Мігунової Л.С. у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 172⁶ КУпАП.

За результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Мігунової Л.С. Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла таких висновків:

Суддя Мігунова Л.С. як суб’єкт декларування та особа, яку віднесено до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, зобов’язана була подати декларацію за 2015 рік до 30 жовтня 2016 року, проте на порушення вимог закону подала декларацію за 2015 рік лише 31 січня 2017 року;

після отримання на картковий рахунок суддівської винагороди у розмірі 79685, 06 грн, що перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня 2016 року, та є суттєвою зміною у майновому стані, суддя Мігунова Л.С. на порушення вимог закону не повідомила про це НАЗК протягом десяти днів шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

суддя Мігунова Л.С. підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності з підстави, передбаченої пунктом 15 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII).

Водночас суддя Брянківського міського суду Луганської області Мігунова Л.С. не погоджується з таким рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, просить його скасувати повністю та закрити дисциплінарне провадження.

У скарзі на рішення Третьої Дисциплінарної палати суддя Мігунова Л.С. зазначила таке:

рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя було ухвалено на підставі рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 січня 2018 року, яким її було визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частинами першою, другою статті 172⁶ КУпАП, залишеного без змін постановою апеляційного суду Луганської області, яку, як вважає суддя, було прийнято з порушенням норм процесуального права;

при складанні протоколів про адміністративні правопорушення стосовно судді Мігунової Л.С. та їх направленні до суду було порушено вимоги Закону України «Про запобігання корупції» та рішення НАЗК від 9 червня 2016 року № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 липня 2016 року за № 1019/29149, яким затверджено Порядок оформлення протоколів про адміністративні правопорушення та внесення приписів Національним агентством з питань запобігання корупції; протоколи про адміністративне правопорушення щодо судді Мігунової Л.С. складені працівником поліції, на розгляд НАЗК не виносилися, рішення про їх направлення до суду за місцем вчинення корупційного правопорушення вказаним органом не приймалося.

У скарзі на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Мігунова Л.С. зазначає також про те, що судами першої та апеляційної інстанції порушено «законний порядок при розгляді справи»; протоколи про адміністративні правопорушення було складено з порушенням норм чинного законодавства; не є порушенням закону той факт, що суддя не вчиняє передбачених Законом № 1402-VIII дій, спрямованих на переведення до іншого суду (у тому числі в порядку відрядження), у трудових відносинах із Рубіжанським міським судом Луганської області не перебуває, будь-якої методичної та іншої допомоги суду не надає.

Дослідивши матеріали дисциплінарної справи в контексті доводів скарги судді Мігунової Л.С., Вища рада правосуддя дійшла висновку, що рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 травня 2018 року № 1463/3дп/15-18 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до пунктів 6, 7 частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII суддя зобов’язаний виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, що установлені законодавством у сфері запобігання корупції, а також подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з пунктами 9, 15 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав неподання або несвоєчасного подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції; визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом.

Частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, зокрема, що особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону (зокрема судді), зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік.

Згідно з абзацом першим пункту 1 рішення НАЗК від 10 червня 2016 року № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» система подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочала свою роботу з 1 вересня 2016 року.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла обґрунтованого висновку, що Мігунова Л.С. як суб’єкт декларування та особа, віднесена до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а саме суддя, зобов’язана була подати декларацію за 2015 рік до 30 жовтня 2016 року, проте на порушення вимог закону подала декларацію за 2015 рік лише 31 січня 2017 року.

Згідно із частиною другою статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент отримання суддею відповідного доходу) у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це НАЗК. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» визначено, що із 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 грн, тобто 50 мінімальних заробітних плат становило 68900 гривень.

Водночас зі змісту постанови Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 січня 2018 року вбачається, що відповідно до листа територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 18 квітня 2017 року суддя Мігунова Л.С. 28 вересня 2016 року отримала на картковий рахунок суддівську винагороду у розмірі 79685, 06 грн, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня 2016 року, та є суттєвою зміною у майновому стані, проте на порушення вимог закону не повідомила про це НАЗК протягом десяти днів шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З постанови апеляційного суду Луганської області від 15 травня 2018 року вбачається, що «перевіркою матеріалів справи апеляційний суд не встановив порушень під час складання протоколів про адмінпорушення посадовими особами Національної поліції України».

Твердження судді Мігунової Л.С., що судами першої та апеляційної інстанцій порушено «законний порядок при розгляді справи», а протоколи про адміністративні правопорушення було складено з порушенням норм чинного законодавства, відхиляються Вищою радою правосуддя, оскільки при вирішенні питання щодо дисциплінарної відповідальності судді Вища рада правосуддя та її дисциплінарні органи не наділені законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність доказів, перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень.

За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи Вища рада правосуддя дійшла висновку про вчинення суддею Мігуновою Л.С. дисциплінарних проступків, кваліфікованих за пунктами 9, 15 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме: неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції; визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом.

При цьому Вища рада правосуддя вважає обґрунтованою позицію Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що проступок, передбачений пунктом 15 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIIІ, за характером є більш тяжким, що випливає із частини четвертої статті 109 цього Закону, якою передбачено можливість застосування за вчинення таких проступків лише більш суворих видів дисциплінарних стягнень. Системне тлумачення норм закону вказує на те, що склад цього проступку є спеціальним та що не будь-яке неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції, за характером може мати наслідком притягнення до інших видів відповідальності (кримінальної та адміністративної).

У разі визнання судді винним у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією, саме за частиною першою статті 172⁶ КУпАП (несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), діяння, передбачене пунктом 15 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIIІ, не може бути додатково кваліфіковане за пунктом 9 частини першої вказаної статті, оскільки така додаткова кваліфікація призвела б до подвійного притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що прямо заборонено статтею 61 Конституції України.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, з урахуванням даних, що характеризують суддю, зокрема тих, що свідчать про її небажання здійснювати правосуддя, дійшла обґрунтованого висновку, що суддя Мігунова Л.С. підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності з підстави, передбаченої пунктом 15 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIIІ, а саме визнання судді винною у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Відповідно до частини дев’ятої статті 109 Закону № 1402-VIIІ визнання судді винним у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією, може бути визнане істотним дисциплінарним проступком.

Частиною восьмою статті 109 Закону № 1402-VIIІ визначено, що у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді, до нього застосовується дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України вчинення істотного дисциплінарного проступку є підставою для звільнення судді з посади.

Частиною одинадцятою статті 109 Закону № 1402-VІІІ встановлено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження. Строк застосування дисциплінарного стягнення до судді Мігунової Л.С. не закінчився.

Згідно з частиною десятою статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.

Відповідно до пункту 13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя за результатами розгляду скарги Вища рада правосуддя ухвалює рішення відповідно до частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

З огляду на викладене Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя,

вирішила:

залишити без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 травня 2018 року № 1463/3дп/15-18 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Брянківського міського суду Луганської області Мігунової Лариси Сергіївни.