X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
12.03.2020
745/0/15-20
Про надання консультативного висновку до законопроекту № 3032

Вища рада правосуддя розглянула проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо місячного довічного грошового утримання судді у відставці» (реєстраційний № 3032 від 7 лютого 2020 року), внесений на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи народними депутатами України Павлішем П.В., Божиком В.І., Задорожнім А.В., Новіковим М.М., Торохтієм Б.Г.. Бабієм Р.В., Костіним А.Є., Німченком В.І., Вельможним С.А., Богуцькою Є.П., Калауром І.Р.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів із питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.

За результатами розгляду вказаного законопроекту, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

 

вирішила:

 

1. Затвердити консультативний висновок щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо місячного довічного грошового утримання судді у відставці» (реєстраційний   № 3032 від 7 лютого 2020 року), внесеного на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи народними депутатами України Павлішем П.В., Божиком В.І., Задорожнім А.В., Новіковим М.М., Торохтієм Б.Г., Бабієм Р.В., Костіним А.Є., Німченком В.І., Вельможним С.А., Богуцькою Є.П., Калауром І.Р.

2. Надіслати консультативний висновок до Верховної Ради України.

 

 

Голова Вищої ради правосуддя                                                     А.А. Овсієнко

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення Вищої ради правосуддя

«12» березня  2020 року № 745/0/15-20

 

 

КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК

щодо законопроекту № 3032

 

 

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо місячного довічного грошового утримання судді у відставці» від 7 лютого 2020 року, реєстраційний № 3032 (далі – законопроект № 3032) внесено на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Павлішем П.В., Божиком В.І., Задорожнім А.В., Новіковим М.М.,  Торохтієм Б.Г., Бабієм Р.В., Костіним А.Є., Німченком В.І., Вельможним С.А., Богуцькою Є.П., Калауром І.Р.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» частинами шостою, сьомою, якими передбачити, що видача документів, які стосуються персональних даних судді, перерахунку судді грошових сум на утримання його у відставці або пенсійних платежів, за відсутності ліквідаційної комісії відповідного суду покладається на новостворені суди: Верховний Суд, апеляційні суди та місцеві суди відповідної спеціалізації; суддям ліквідованих або реорганізованих судів, які вийшли у відставку, довідка щодо перерахунку грошових сум на утримання їх у відставці видається з урахуванням розміру суддівської винагороди суддів відповідних касаційних судів, які діють у складі Верховного Суду, з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно з пояснювальною запискою проект акта розроблено з метою забезпечення прав та гарантій суддів шляхом законодавчого врегулювання порядку видачі довідок для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (виплати пенсійних платежів) суддям, які пішли у відставку з судів, що у подальшому були ліквідовані.  

Також законопроектом запропоновано внести зміни до пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме пропонується вирішити питання щодо забезпечення суддям для суддів відповідних судів при виході у відставку однакових умов стосовно порядку нарахування їм довічного грошового утримання.

2. Вища рада правосуддя відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.

Усі проекти законів, що стосуються статусу суддів, здійснення правосуддя, процесуальних законів, та, загальніше, будь-які законопроекти, що можуть мати вплив на судівництво, наприклад незалежність судової влади, або можуть обмежити гарантії доступу громадян (у тому числі самих суддів) до правосуддя, повинні розглядатися парламентом лише після отримання висновку судової ради. Ця консультативна функція повинна бути визнана усіма державами та підтверджена Радою Європи як рекомендація[1].

Розглянувши законопроект № 3032, з урахуванням позиції Національної школи суддів України зазначаємо таке.

3. Статтею 126 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід’ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Серед визначених законодавством засобів забезпечення гарантій незалежності судді є, зокрема, особливий порядок фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлений законом, а також належне матеріальне та соціальне забезпечення судді, право судді на відставку.

Конституційний Суд у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року  № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року  № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 3 червня 2013 року  № 3-рп/2013, від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 4 грудня 2018 року № 11-р/2018 також неодноразово висловлював позицію щодо матеріального забезпечення суддів як невід’ємної складової їхнього статусу.

Конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їхнє належне матеріальне забезпечення, яке повинно гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя. Гарантуючи незалежність суддів, держава зобов’язується її забезпечити, зокрема, через матеріальний і соціальний захист, що включає гарантію виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Довічне грошове утримання суддів є особливою формою соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній, звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання суддів, у тому числі після звільнення від виконання обов’язків судді; щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага; особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування.

Вища рада правосуддя неодноразово наголошувала, що питання оплати праці суддів і, як наслідок, довічного грошового утримання суддів у відставці є вкрай важливим та нагальним завданням держави як гаранта незалежного та справедливого суду.

Оплата праці суддів повинна відповідати їхній професії та виконуваним обов’язкам,  а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження  належної  оплати  праці  на випадок хвороби, відпустки для догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв’язку з виходом на пенсію, які повинні відповідати попередньому рівню оплати  їхньої  праці.  Для  захисту  оплати  праці суддів від зменшення слід прийняти спеціальні законодавчі положення. 

Потрібно уникати впровадження систем, в яких основна оплата праці суддів залежить від їхніх досягнень,  оскільки в такому випадку можуть виникнути перешкоди для незалежності суддів (Рекомендація CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

Статтею 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено виплату пенсії або щомісячного довічного грошового утримання цієї категорії суддів Пенсійним фондом України за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (далі – Порядок 3-1), органами Пенсійного фонду України здійснюється перерахунок довічного грошового утримання. Порядком 3-1 передбачено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді Конституційного Суду України) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Порядком 3-1 не визначений суд або інший орган державної влади, який повинен чи може видавати  зазначені довідки.

У рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 зазначено, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини)[2].

Одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допускається лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.[3]

Європейський суд з прав людини також неодноразово звертав увагу на необхідність дотримання принципу правової визначеності та «якості закону».

Ліквідація, реорганізація чи перейменування суду, в якому раніше працював суддя у відставці, на думку Вищої  ради правосуддя, не може бути підставою для відмови у виданні іншим судом або органом державної влади довідок для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, необхідних суддям у відставці.

Це відповідатиме принципу правової визначеності закону, що гарантований Конституцією України.

Також варто зазначити, що на засіданні 14 січня 2020 року Вища рада правосуддя прийняла рішення № 54/0/15-20 про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення зміни до статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо пенсійного забезпечення та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці» (реєстраційний № 2626 від 19 грудня 2019 року), внесеного  на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи народними депутатами України Павлішем П.В., Новіковим М.М., Бабієм Р.В., Дирдіним М.Є., Задорожнім А.В., Костіним А.Є., Мережком О.О. Законопроектом пропонувалось доповнити статтю 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» частиною шостою, якою передбачити, що  видача документів, які стосуються персональних даних судді, перерахунку судді грошових сум на утримання його у відставці або пенсійних платежів, за відсутності ліквідаційної комісії відповідного суду покладається на новостворені суди: Верховний Суд, апеляційні суди та місцеві суди відповідної спеціалізації.

Вища рада правосуддя рішенням від 14 січня 2020 року № 54/0/15-20 підтримала законопроект № 2626.

3. Зміни до пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судді, яким призначено розмір щомісячного довічного грошового утримання  відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010 р., №№ 41–45, ст. 529; 2015 р., №№ 18–20, ст. 132 із наступними змінами), мають право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному частиною третьою статті 142 цього Закону, не можуть бути підтримані з огляду на те, що згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII) пункт 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

 

З огляду на викладене Вища рада правосуддя вважає, що законопроект № 3032 підлягає доопрацюванню.

 


[1] Висновок № 10 (2007) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи

щодо судової ради на службі суспільства, пункт 87.

[2]Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками), м. Київ,

22 вересня 2005 року № 5-рп/2005. 

[3] Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010.