Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярського Олександра Олександровича на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 січня 2018 року № 108/1дп/15-18 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності,

встановила:

15 березня 2018 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № 1329/0/6-18 надійшла скарга судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярського Олександра Олександровича на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 січня 2018 року № 108/1дп/15-18 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження. Не погоджуючись із рішенням Дисциплінарної палати, суддя Боярський О.О. просить скасувати рішення Дисциплінарної палати та закрити дисциплінарне провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 15 березня 2018 року доповідачем у вказаній справі визначено члена Вищої ради правосуддя Говоруху В.І.

За результатами перевірки член Вищої ради правосуддя Говоруха В.І. запропонував скасувати рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 січня 2018 року № 108/1дп/15-18 (висновок від 23 квітня 2018 року).

Скарга судді Боярського О.О. подана з дотриманням визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя» вимог.

У скарзі Боярський О.О., вважаючи, що рішення Першої Дисциплінарної палати стосовно нього прийняте без повного з’ясування дійсних обставин справи, що мали місце під час розгляду цивільної справи № 495/4113/16-ц, просить скасувати його, мотивуючи це таким. Ухвалене ним 15 червня 2016 року рішення без залучення до участі у справі скаржників Болтак Н.О. та Болтака О.В. як сторони не призвело до порушення їхніх матеріальних (майнових) прав, оскільки таких прав у них не було. Рішенням суду необхідно було лише звільнити спадкову масу від заборони для реалізації спадкоємцями своїх спадкових прав. Що стосується доводів дисциплінарної скарги Болтак Н.О. та Болтака О.В., фактично вони зводяться до незгоди з рішенням суду. Таким чином, суддя Боярський О.О. стверджує, що під час ухвалення рішення у цивільній справі № 495/4113/16-ц він вважав, що не допустив порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суддя та особи, за заявами яких ініційовано дисциплінарне провадження щодо судді, повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Інформацію розміщено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Вищої ради правосуддя прибув суддя Боярський О.О. та його представник – адвокат Компанієць М.М., які підтримали доводи скарги.

Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Говоруху В.І., суддю та його представника, дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що до Вищої ради правосуддя 5 липня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга Болтак Н.О., Болтака О.В. від 26 червня 2017 року про порушення суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярським О.О. норм процесуального права при розгляді справи 495/4113/16-ц за позовом Особа_1 до Особа_2, треті особи: Особа_3, державна реєстраційна служба Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції, про визнання права власності на спадкове майно.

Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 19 жовтня 2017 року № 3359/1дп/15-17 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярського О.О.

За результатами розгляду дисциплінарної скарги Болтак Н.О., Болтака О.В. Дисциплінарна палата дійшла висновку, що під час розгляду цивільної справи № 495/4113/16-ц, не вирішивши питання щодо участі скаржників у справі, суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О. не забезпечив можливості реалізації ними процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, а тому мало місце порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що свідчить про вчинення суддею дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 1402-VIII.

З оскаржуваного рішення вбачається, що в ньому також є посилання на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 8 лютого 2017 року, якою рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2016 року скасовано і ухвалено нове, яким у задоволенні позову Особа_1 до Особа_2, треті особи: Особа_3, державна реєстраційна служба Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції, про визнання права власності на спадкове майно відмовлено. При цьому апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі належних відповідачів та вирішив питання про майнові права Особа_4, Болтак Н.О., Болтака О.В. без їх повідомлення про розгляд справи та без їх залучення до участі у справі.

За результатами розгляду матеріалів Дисциплінарна палата дійшла висновку, що вказане є підставою для дисциплінарної відповідальності судді згідно з підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Також у рішенні зазначається, що при розгляді дисциплінарної справи не виявлено обставин, які могли би вказувати на умисність порушень, допущених суддею Боярським О.О. Водночас характер допущених порушень свідчить про те, що вони є наслідком недбалості. У зв’язку із цим Дисциплінарна палата вирішила притягнути суддю Боярського О.О. до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження як пропорційне вчиненому.

Стверджуючи про необґрунтованість рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Боярський О.О. зазначив, що воно ухвалене всупереч вимогам щодо незалежності судової влади, оскільки дисциплінарна скарга Болтак Н.О., Болтака О.В. є необґрунтованою та безпідставною, її суть фактично зводиться до незгоди із судовим рішенням.

Суддя Боярський О.О. звертає увагу, що, ухвалюючи рішення у справі в частині скасування реєстраційного запису про право власності за Особа_4, Болтак Н.О. та Болтаком О.В., суд першої інстанції виходив з того, що рішення, яке стало підставою для виникнення у останніх права власності на спірне нерухоме майно, було скасоване ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 грудня 2012 року, а тому вважав, що їхні права не можуть бути порушені. Спір стосувався саме спадкових прав спадкоємців майна Особа_5. Проте Болтак Н.О. та Болтак О.В. не є спадкоємцями померлої. Також зазначає, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2017 року у справі № 495/1291/17 за позовом Особа_1 до Особа_3 про визнання права власності на спадкове майно за законом позовні вимоги Особа_1 були задоволені, за нею визнано в порядку спадкування право власності на спірне нерухоме майно, яке було предметом спору в цивільній справі № 495/4113/16-ц. Вважає, що доводи дисциплінарної скарги необґрунтовані, а незгода із правовою позицією суду не може бути підставою для притягнення суддів до відповідальності.

Дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Вища рада правосуддя вважає висновок Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про те, що дії судді Боярського О.О. становлять склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», помилковим з огляду на таке.

З матеріалів перевірки вбачається, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2016 року позов Особа_1 задоволено. Скасовано реєстраційний запис про право власності за Особа_3 на ___ часток домоволодіння по вулиці ____________ смт ______ міста _____ ________ області. Скасовано реєстраційний запис про право власності за Особа_4, Болтак Н.О., Болтаком О.В. по ___ частці кожному на ____ часток домоволодіння, що розташоване по вулиці ______________ смт ________ міста _____ ________ області, та право спільної власності в рівних частках – по ___ кожному на земельну ділянку площею ____ га, що розташована по вулиці______________ смт _________ міста ______ _____________ області, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка). Визнано за Особа_1право власності на спадкове майно, а саме на _____ часток домоволодіння, що розташоване по вулиці ______________ смт ______ міста ________ _______________ області, та на земельну ділянку площею ______ га, що розташована по вулиці _________________ смт ________ міста __________ ______________ області, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області 8 лютого 2017 року рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2016 року скасовано і ухвалено нове, яким у задоволенні позову Особа_1 до Особа_2, треті особи: Особа_3, державна реєстраційна служба Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції, про визнання права власності на спадкове майно відмовлено. Це рішення вмотивовано тим, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі належних відповідачів та вирішив питання про майнові права Особа_3, Особа_4, Болтак Н.О., Болтака О.В. без їхньої участі.

Дослідивши матеріали дисциплінарної справи в розрізі повноважень Вищої ради правосуддя, визначених статтями 106–109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада правосуддя встановила, що, ухвалюючи рішення у справі в частині скасування реєстраційного запису про право власності за Особа_4, Болтак Н.О., Болтаком О.В., суд першої інстанції виходив з того, що рішення, яке стало підставою для виникнення у зазначених осіб права власності на спірне нерухоме майно, було скасоване ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 грудня 2012 року. Саме із врахуванням такої позиції судом було ухвалено рішення без участі скаржників Болтак Н.О. та Болтака О.В. як відповідачів у справі. Таким чином, зазначені обставини були наведені суддею як аргументи і мотиви прийнятого рішення, що в подальшому Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя фактично було поставлено йому в вину, а самі дії розцінено як недбалість. При цьому про об’єктивні дії, які підтверджують цю недбалість, та її ознаки в рішенні Дисциплінарної палати не зазначено.

Водночас в оскаржуваному рішенні є посилання на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 8 лютого 2017 року, якою рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2016 року було скасовано у зв’язку з тим, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі належних відповідачів та вирішив питання про майнові права Особа_4, Болтак Н.О., Болтака О.В. без їх повідомлення про розгляд справи та без їх залучення до участі у справі.

Проте скасування судом апеляційної інстанції рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 червня 2016 року не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді Боярського О.О., оскільки зазначена ухвала містить мотиви і аргументи, з яких виходив суддя, приймаючи відповідне рішення, а помилкове тлумачення закону не може бути належною підставою для дисциплінарної відповідальності судді.

Прояви суддівського свавілля необхідно відрізняти від добросовісної суддівської помилки, тобто помилки без ознак умислу або грубої недбалості. Добросовісність вказує на те, що суддя діяв сумлінно – з належним ставленням до своїх обов’язків встановив фактичні обставини, які підлягають правовій оцінці, оцінив докази та тлумачив закон, але припустився помилки, яка не була настільки очевидною й однозначною.

Відповідно до частини другої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Тобто Вища рада правосуддя не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення, перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

Відповідно до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення у дисциплінарній справі, ухвалене Дисциплінарною палатою, а також рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, повинні містити посилання на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких були зроблені відповідні висновки. Підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ухвалено рішення, повинні стосуватись виключно дій судді, а не оцінки змісту прийнятого ним судового рішення.

Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя відображає доводи, наведені в ухвалі апеляційного суду Одеської області від 08 лютого 2017 року. Таким чином, доводи Першої Дисциплінарної палати про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності фактично зводяться до правових висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Водночас аналіз змісту рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 січня 2018 року дає підстави для висновку, що Дисциплінарна палата вийшла за межі своїх повноважень, оскільки мотивація рішення стосується законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Таким чином, Вища рада правосуддя вважає, що Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя фактично дала оцінку вказаному судовому рішенню, а не діям судді під час його прийняття.

Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частина сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно з пунктами 16 і 66 Рекомендації СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки, рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних процедур, закладених у законодавстві. Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.

У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя вважає, що доводи, покладені в основу рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, є помилковими.

Згідно з пунктом 13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя за результатами розгляду скарги Вища рада правосуддя ухвалює рішення відповідно до частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Відповідно до пункту 1 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя,

вирішила:

рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 січня 2018 року № 108/1дп/15-18 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярського Олександра Олександровича скасувати повністю та закрити дисциплінарне провадження.