X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Друга Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
02.04.2018
973/2дп/15-18
Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Таратіна В.О.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Волковицької Н.О., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М. за результатами попередньої перевірки скарги Войсарової Лариси Михайлівни стосовно судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Таратіна Валентина Олександровича,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 20 лютого 2017 року за вхідним № В-912/0/7-17 надійшла скарга Войсарової Л.М. від 12 лютого 2017 року на дії судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Таратіна В.О. під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди.

У скарзі зазначено, що суддею Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Таратіним В.О. під час постановлення ухвали від 16 листопада 2016 року про повернення позовної заяви позивачу допущено істотне порушення норм процесуального права та незаконно відмовлено ОСОБА_1 у доступі до правосуддя.

У зв’язку із цим скаржник просить притягнути суддю Таратіна В.О. до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу зазначену скаргу розподілено члену Вищої ради правосуддя Бойку А.М. для здійснення перевірки.

Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойком А.М. проведено попередню перевірку скарги Войсарової Л.М., за результатами якої складено висновок із пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Таратіна В.О.

Дослідивши матеріали попередньої перевірки, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

У провадженні судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Таратіна В.О. перебувала цивільна справа № 695/3089/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2016 року вказаний позов повернуто позивачу для подання до належного суду.

Як вбачається зі змісту цієї ухвали, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя Таратін В.О., посилаючись на положення частини першої статті 109 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), дійшов висновку про повернення позовної заяви як такої, що не підсудна Золотоніському міськрайонному суду Черкаської області з огляду на те, що місце проживання відповідача зареєстровано за адресою, на яку не розповсюджується територіальна юрисдикція цього суду.

У скарзі Войсарова Л.М. зазначає, що предметом позову у вказаній справі є відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач зазначила, що згідно з положеннями частини шостої статті 110 ЦПК України позов про відшкодування шкоди, завданої її майну, подано за місцем завдання шкоди.

Автор скарги вважає, що, постановляючи вказану ухвалу, суддя Таратін В.О. проігнорував наведені ОСОБА_1 аргументи та порушив норми процесуального права, внаслідок чого незаконно відмовив ОСОБА_1 у доступі до правосуддя.

Відповідно до статті 107 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду вказаної справи) усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

Підсудність цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції, визначається статтями 108‒114 ЦПК України (у зазначеній редакції).

За загальним правилом, якщо інше не встановлено ЦПК України, позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування, а до юридичної особи – за її місцезнаходженням (стаття 109 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду вказаної справи).

Статтею 110 ЦПК України (у зазначеній редакції) передбачені категорії справ, для яких встановлена альтернативна підсудність. Зокрема, відповідно до частини шостої цієї статті позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред’являтися також за місцем завдання шкоди.

Як вбачається зі змісту скарги та ухвали суду від 16 листопада 2016 року, позивачем подано позов про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи, а тому з огляду на положення частини шостої статті 110 ЦПК України (у зазначеній редакції) до вказаних правовідносин може застосовуватися альтернативна підсудність (підсудність справ за вибором позивача).

Під час попередньої перевірки встановлено, що суддя Таратін В.О., постановляючи ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 листопада 2016 року, помилково повернув позов позивачу. Водночас у вказаній ухвалі наведено мотиви, з яких суддя дійшов висновку про повернення позову позивачу для подання до належного суду, які, у свою чергу, були оцінені судом апеляційної інстанції та спростовані в ухвалі апеляційного суду Черкаської області від 22 грудня 2016 року. Неправильне застосування суддею норм процесуального законодавства при поверненні позову позивачу не може автоматично бути підставою для дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

Не може вважатися умисним порушенням норм права чи неналежним ставленням судді до службових обов’язків тлумачення закону та позиція судді щодо обґрунтування ухваленого ним судового рішення, навіть якщо така позиція визнана судами вищої інстанції помилковою.

Засоби для виправлення суддівських помилок слід передбачити відповідною системою апеляційного оскарження. Виправлення будь-яких інших помилок в адмініструванні правосуддя є виключною відповідальністю держави (пункт 21 Великої хартії суддів (Основоположні принципи)).

Як зазначено у пункті 55 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.

За таких обставин з огляду на зміст скарги Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що скарга зводиться до незгоди із судовим рішенням, а відомості, які у ній зазначено, не можуть бути підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Таратіна В.О.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.

На підставі викладеного, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Таратіна Валентина Олександровича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                Т.М. Малашенкова

 

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                  І.А. Артеменко

 

                                                                                          Н.О. Волковицька

 

                                                                                          В.А. Нежура