Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Худика М.П., членів Артеменка І.А., Грищука В.К., Прудивуса О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівської О.Є. за результатами попередньої перевірки скарги Старовойта Віталія Петровича стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Головань Оксани Вікторівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя надійшла скарга (вх. № С-1459/0/7-20 від 28 лютого 2020 року) Старовойта В.П. про безпідставне затягування та невжиття суддею окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В. заходів щодо розгляду справи № 640/4050/19 за позовом Старовойта В.П. до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13 лютого 2019 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2020 року скаргу Старовойта В.П. передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Блажівській О.Є.
Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Згідно із частиною першою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження розпочинається після отримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги щодо дисциплінарного проступку судді, повідомлення про вчинення дисциплінарного проступку суддею або після самостійного виявлення членами Вищої ради правосуддя з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку, або за ініціативою Дисциплінарної палати, Комісії з питань доброчесності та етики чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом (дисциплінарна скарга).
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівську О.Є., вивчивши висновок та матеріали попередньої перевірки, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В. з огляду на таке.
Головань Оксану Вікторівну Указом Президента України від 2 листопада 2017 року № 350/2017 призначено на посаду судді окружного адміністративного суду міста Києва.
Моніторингом Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою судді окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В. від 15 березня 2019 року відкрито провадження у справі № 640/4050/19, розгляд якої призначено без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Зобов’язано відповідача подати суду письмові пояснення щодо позову (відзив) та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача, а також докази скерування відзиву позивачу протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Інші рішення судді Головань О.В. у вказаній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні.
У наданих на запит члена Вищої ради правосуддя Блажівської О.Є. поясненнях щодо суті дисциплінарної скарги в частині строку розгляду справи суддя Головань О.В. зазначила, що станом на 10 березня 2020 року рішення у справі № 640/4050/19 не прийнято.
Причини такого суддя вбачає в тому, що дотримання строків розгляду справ, а також інших процесуальних строків розгляду справ, передбачених КАС України, безпосередньо залежить від навантаження на суддю.
Так, з березня 2019 року по лютий 2020 року в провадженні судді в середньому щомісячно перебувало 718,25 справ.
Зазначені показники навантаження унеможливлюють дотримання передбачених КАС України строків розгляду справ.
Також впливає на дотримання строків розгляду справ і процедура кваліфікаційного оцінювання судді. Зокрема, у січні-лютому 2019 року суддя брала участь у процедурі психологічного оцінювання, 17 квітня 2019 року – у проходженні тестів та письмового іспиту, у зв’язку з чим призначені до розгляду в судовому засіданні справи було знято з розгляду.
Крім того, суддя Головань О.В. зазначила, що оскільки у період новорічних свят у суді перебувало лише кілька суддів, протягом 26–27 грудня 2019 року, 2–3 січня 2020 року їй було передано на розгляд 325 позовних матеріалів. Упродовж січня 2020 року фактично весь робочий час вона приділяла опрацюванню вказаних позовних матеріалів, що вплинуло на кількість винесених рішень.
Суддею також наведено інформацією про основні показники здійснення судочинства окружним адміністративним судом міста Києва за січень-грудень 2019 року, згідно з якими станом на 31 грудня 2019 року у провадженні судді перебувало 1014 справ, а станом на лютий 2020 року – 995 справ.
На думку судді, зазначене вказує на неможливість розглянути та вирішити таку кількість адміністративних справ протягом розумного строку.
Також суддя звернула увагу на рішення Ради суддів України від 9 червня 2016 року № 46 «Щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів», яким затверджено, крім іншого, Рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ та їх коефіцієнтів складності справ за категоріями в окружних адміністративних та апеляційних адміністративних судах, за наслідком застосування яких вбачається, що розгляд кожної окремої справи, яка входить до залишку нерозглянутих справ і матеріалів вказаних суддів, враховуючи їх категорії, в середньому має займати 6,3 години (показник обрахований шляхом вирахування середнього арифметичного значення, наведеного у такому рішенні Ради суддів України показника годин для розгляду тих категорій адміністративних справ, як перебувають у залишках нерозглянутих справ вказаних вище суддів).
З огляду на те, що залишок нерозглянутих справ і матеріалів станом на березень 2019 року становив 463 справи, стандартна кількість робочих днів у році – 250 днів, то вказаний залишок міг би бути розглянутий у строк, що становить 1 рік 4,5 місяця (обрахунок здійснено суддею за формулою: (463*6,3) / (250*8), де « 8» – значення тривалості робочого дня СУДУ).
Оскільки кількість справ у провадженні судді з березня 2019 року збільшувалася, то відповідно і тривалість розгляду кожної конкретної справи також подовжується.
Зокрема, якщо застосувати наведену формулу до показників лютого 2020 року (995 справи у провадженні), то залишок справ міг би бути розглянутий у строк, що перевищує 3 роки.
У цьому випадку станом на березень 2020 року тривалість розгляду справи № 640/4050/19 становить 1 рік, що співвідноситься із навантаженням судді.
Суддя звернула увагу на те, що її час як судді має розподілятися пропорційно між всіма категоріями справ.
З урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на неможливість забезпечити своєчасний розгляд всіх справ перевага суддею надається розгляду справ, для яких визначено скорочені строки розгляду (публічна служба, до органів виконавчої служби тощо), справ, щодо яких оголошується вступна та резолютивна частини (виготовлення повного тексту), справ про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Справа № 640/4050/19, на думку судді, до вказаних категорій не належить, оскільки є звичайною «актовою» справою. Справи інших категорій (за винятком «шаблонних») розглядаються в письмовому провадженні за загальним правилом хронологічно – залежно від дати відкриття провадження у справі.
Станом на березень 2020 року суддею не завершено розгляд 70 справ, відкритих провадженням у 2018 році, і 70 справ, відкритих провадженням у 2019 році раніше ніж справа скаржника.
На думку судді, орієнтовно розгляд справи № 640/4050/19 буде завершено у ІІ кварталі 2020 року.
Як вважає суддя, у справі відсутні підстави для відкриття дисциплінарної справи з огляду на положення статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вишу раду правосуддя».
Оцінюючи обставини, встановлені під час попередньої перевірки, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла такого.
Відповідно пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності з підстав безпідставного затягування або невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року тощо).
Значне навантаження судді та математичні розрахунки строків запланованого розгляду справ не можуть бути беззаперечним свідченням відсутності у діях судді ознак безпідставного затягування або невжиття заходів щодо розгляду позовної заяви протягом строку, встановленого законом.
Водночас теоретичні заплановані середні показники розгляду справ не можуть бути підставою для невжиття суддею належних заходів для розгляду справ у встановлені законом строки.
Відповідно до статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За результатами розгляду висновку доповідача та доданих до нього матеріалів Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що саме неуважливе ставлення судді Головань О.В. до своїх процесуальних повноважень та невжиття нею належних і дієвих заходів для забезпечення розгляду справи у визначений процесуальним законом строк могли призвести до порушення розгляду справи у встановлені процесуальним законодавством строки, що може свідчити про вчинення суддею окружного адміністративного суду міста Києва дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом).
Викладене свідчить про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В.
Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Головань Оксани Вікторівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.П. Худик
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.К. Грищук
І.А. Артеменко
О.В. Прудивус
