X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Перша Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
13.03.2020
757/1дп/15-20
Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Рокитнівського районного суду Рівненської області Комзюк А.Ф.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В., Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Васильчук Ірини Миколаївни стосовно судді Рокитнівського районного суду Рівненської області Комзюк Алли Федорівни,

 

встановила:

 

4 жовтня 2019 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № В-5527/0/7-19 надійшла дисциплінарна скарга Васильчук І.М. від 30 вересня 2019 року щодо наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Рокитнівського районного суду Рівненської області Комзюк А.Ф. за дії, вчинені при розгляді справи № 571/158/16-к.

Автор скарги повідомляє, що суддею Комзюк А.Ф. з моменту отримання кримінальної справи № 571/158/16-к за обвинуваченням ОСОБА_1, який є суддею Олевського районного суду Житомирської області, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України (далі – КК України), призначаються судові засідання із тривалими інтервалами, майже через 3 місяці кожне.

Також у скарзі повідомляється про несвоєчасне внесення суддею процесуальних документів до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР, Реєстр).

Посилаючись на викладені обставини, Васильчук І.М. просить притягнути суддю Комзюк А.Ф. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя вказану скаргу передано Краснощоковій Н.С. для проведення попередньої перевірки.

Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощоковою Н.С. проведено попередню перевірку, за результатами якої складено висновок із пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Рокитнівського районного суду Рівненської області Комзюк А.Ф., оскільки в діях судді не міститься ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.

Розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С. та додані до нього матеріали, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Рокитнівського районного суду Рівненської області Комзюк А.Ф. з огляду на таке.

Із наданих суддею Комзюк А.Ф. пояснень, інформації з ЄДРСР та з офіційного веб–порталу «Судова влада України» встановлено, що в провадженні Рокитнівського районного суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження № ______________562 від 18 вересня 2015 року стосовно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України (справа № 571/158/16-к).

Відповідно до звіту про повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями від 29 травня 2017 року, здійснений у зв’язку зі звільненням судді Денисюк М.В., для одноособового розгляду справи № 571/158/16-к визначено суддю Комзюк А.Ф.

У поясненнях суддя Комзюк А.Ф. повідомляє, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 надійшов до суду 9 лютого 2016 року та перебував у провадженні судді Денисюк М.В. У зв’язку зі звільненням судді Денисюк М.В. у відставку 29 травня 2017 року проведено повторний автоматизований розподіл справи, яку розподілено судді Комзюк А.Ф. Проте, вказана справа відповідно до ухвали суду від 21 листопада 2016 року про призначення додаткової судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертиз перебувала у Волинському відділенні Львівського НДІСЕ.

Суддя Комзюк А.Ф. також зазначила, що 1 червня 2017 року до Волинського відділення Львівського НДІСЕ направлявся запит щодо надання інформації про результати виконання ухали суду від 21 листопада 2016 року. 30 червня 2017 року судом отримано відповідь Волинського відділення Львівського НДІСЕ про  перебування експерта у щорічній черговій відпустці та повідомлено, що виконання експертиз буде проведено у липні 2017 року.

6 вересня 2017 року судом повторно направлявся запит до Волинського відділення Львівського НДІСЕ, відповідь на який судом отримано 26 вересня 2017 року. Волинським відділенням Львівського НДІСЕ повідомлялось, що орієнтовний строк закінчення експертизи – перша декада жовтня 2017 року.

19 жовтня 2017 року до Рокитнівського районного суду Рівненської області надійшли матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 разом із висновком експертизи.

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 24 жовтня 2017 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, на 15 грудня 2017 року.

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 15 грудня  2017 року підготовче провадження закінчено та призначено судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 на 30 березня 2018 року.

30 березня 2018 року судове засідання відбулося, судом встановлено порядок дослідження доказів у справі, допитано обвинуваченого та потерпілу. У судовому засіданні за клопотанням прокурора щодо підготовки до дослідження письмових доказів оголошено перерву до 26 квітня 2018 року.

26 квітня 2018 року за клопотанням захисника у судовому засіданні оголошено перерву до 22 травня 2018 року. У призначений день від обвинуваченого ОСОБА_1 надійшла телефонограма про неможливість прибути у визначений судом час у зв’язку із поломкою автомобіля під час руху до суду. Наступне судове засідання призначено на 23 серпня 2018 року.

У судових засіданнях 23 серпня та 14 вересня 2018 року судом досліджувалися письмові докази, після чого для виклику свідків у справі оголошено перерву до 9 жовтня 2018 року.

9 жовтня 2018 року в судовому засіданні допитано двох свідків та для виклику інших свідків, які не з’явились, оголошено перерву до 29 жовтня 2018 року.

У призначений день допит двох свідків сторони обвинувачення було завершено та для виклику свідків сторони захисту в засіданні оголошено перерву до 1 лютого 2019 року.

У зв’язку з відрядженням судді Комзюк А.Ф. до міста Києва для тестування у межах кваліфікаційного оцінювання справу знято з розгляду. Наступне судове засідання призначено на 27 лютого 2019 року.

Судове засідання, призначене на 27 лютого 2019 року, не відбулось з підстав подання обвинуваченим заяви про його хворобу, судове засідання призначено на 7 травня 2019 року.

У судовому засіданні 7 травня 2019 року допитано трьох свідків сторони захисту та для виклику свідків, які не з’явились, судом оголошено перерву до 14 червня 2019 року.

14 червня 2019 року судове засідання відбулося. Цього ж дня, судом постановлено ухвалу про задоволення клопотання свідка щодо його допиту в режимі відеоконференції. Судове засідання ухвалено здійснювати в режимі відеоконференції між Володарсько-Волинським районним судом Житомирської області 15 серпня 2019 року.

У призначений день судове засідання відбулося, в режимі відеоконференції допитано свідка та у зв’язку із задоволенням клопотання захисника обвинуваченого про допит експертів Волинського відділення Львівського НДІСЕ та Житомирського НДЕКЦ оголошено перерву до 12 вересня 2019 року для виклику експертів.

Судове засідання у призначений день не відбулося у зв’язку із перебування експерта Волинського відділення Львівського НДІСЕ у щорічні черговій відпустці. Наступне судове засідання призначено на 24 вересня 2019 року.

24 вересня 2019 року в судовому засіданні допитано експерта Волинського відділення Львівського НДІСЕ. Судом, з урахуванням листа ОСОБА_2, який працював судовим експертом, вирішено допитати його як свідка. Наступне судове засідання призначено на 18 листопада 2019 року.

Вироком Рокитнівського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяці з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Вказаним вироком суду ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання на  підставі пункту «е» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи судом є однією з основних засад судочинства.

Частиною першою статті 318 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) визначено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 28 КПК України розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

З аналізу практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) щодо тлумачення положення «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродньо встановлювати один строк у конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства»).

Обов’язковість урахування цілої низки конкретних обставин справи при визначенні розумності строку зумовила також необхідність вироблення ЄСПЛ переліку взаємопов’язаних критеріїв. У пункті 116 рішення ЄСПЛ від 12 березня 2009 року у справі «Вергельський проти України» зазначено: «розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів (див., серед багатьох інших, пункт 67 рішення у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції»).

Так, з урахуванням практики ЄСПЛ критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

- складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

- поведінка учасників кримінального провадження;

- спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку судового розгляду залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість процесуальних дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо.

За результатами розгляду висновку доповідача та доданих до нього матеріалів встановлено, що справа № 571/158/16-к перебувала в провадженні судді Комзюк А.Ф. з 29 травня 2017 року по 18 лютого 2020 року.

Суддя Комзюк А.Ф. у письмових поясненнях зазначила, що штатна чисельність Рокитнівського районного суду Рівненської області передбачає 3 суддів, фактична чисельність – 2 суддів.  Водночас, нерозглянуті справи судді Денисюк М.В. до 29 травня 2017 року, у зв’язку із її відрахуванням 31 травня 2017 року зі штату суду, передано для розгляду судді Комзюк А.Ф. Крім того, з 1 червня 2017 року судочинство у суді здійснюється тільки суддею Комзюк А.Ф., яка є головою цього суду, оскільки інший суддя перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Суддя повідомила, що у зв’язку з великим навантаженням провести підготовче засідання та судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні у більш стислі строки не виявилось можливим, з причин що від неї не залежали.

З відомостей, наданих Рокитнівським районним судом Рівненської області  (лист від 31 січня 2020 року № ЕП-14/20-Вих) вбачається, що в провадженні судді Комзюк А.Ф. до 29 травня 2017 року перебувало 29 справ та матеріалів;

з 29 травня по 31 грудня 2017 року надійшло 942 справ та матеріалів, з них розглянуто – 915;

з 1 січня по 31 грудня 2018 року надійшло – 1931 справ та матеріалів, з них розглянуто – 1769;

з 1 січня по 31 грудня 2019 року надійшло – 1990 справ та матеріалів, з них розглянуто – 2007;

з 1 січня по 30 січня 2020 року надійшло 137 справ та матеріалів, з них розглянуто – 110.

З ЄДРСР вбачається, що в період перебування справи № 571/158/16-к у провадженні судді Комзюк А.Ф., тобто з 29 травня 2017 року по 18 лютого 2020 року, суддею прийнято судових рішень: ухвал – 4 971, рішень – 918, вироків – 135, постанов – 2 599, а також видано 126 судових наказів,  а всього – 8 749.

З огляду на наведене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що така тривалість розгляду справи № 571/158/16-к обумовлена об’єктивною причиною, а саме надмірним навантаженням судді Комзюк А.Ф.

Зазначене не є наслідком безпідставного затягування суддею Комзюк А.Ф. розгляду справи № 571/158/16-к протягом строку, встановленого законом.

Слід зауважити, що важливим елементом для встановлення відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду справи (заяви, скарги). Сам лише факт недотримання строку розгляду справи (заяви, скарги), встановленого законом, не може автоматично вказувати на наявність підстав для дисциплінарної відповідальності судді.

Самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено: є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.

З урахуванням викладеного вище Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність відомостей, які б вказували на допущення безпідставного затягування або невжиття  суддею Комзюк А.Ф. заходів щодо розгляду справи № 571/158/16-к протягом строку, встановленого законом.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами першою, третьою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для  доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Пунктом 1 Розділу X «Відповідальність за надсилання до Реєстру інформаційних ресурсів» Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18 встановлено, що обов’язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до Реєстру шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в АСДС покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення.

Із письмових пояснень судді та відомостей з ЄДРСР встановлено, що суддею Комзюк А.Ф. несвоєчасно надано копію ухвали від 14 червня 2019 року про задоволення клопотання свідка ОСОБА_3 щодо його допиту в режимі відеоконференції для її внесення до Реєстру, а саме 19 червня 2019 року. Також суддею Комзюк А.Ф. несвоєчасно надано копію ухвали від 15 серпня 2019 року, повний текст якої виготовлено 16 серпня 2019 року, про відмову у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про призначення у справі судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертиз, а саме 18 жовтня 2019 року. Разом із тим встановлено, що таке порушення обумовлено об’єктивною причиною, а саме значним навантаженням судді Комзюк А.Ф., що підтверджується письмовими поясненнями судді та довідкою про показники її роботи.

Сам лише факт недотримання строку надання копії судового рішення до ЄДРСР не може автоматично вказувати на наявність підстав для дисциплінарної відповідальності судді.

Отже обставин, які б давали підстави для висновку, що суддя Комзюк А.Ф.. допустила дії, які слід кваліфікувати згідно з пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не встановлено.

Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.

З огляду на наведене, керуючись статтями 43–45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя,

 

ухвалила:

 

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Рокитнівського районного суду Рівненської області Комзюк Алли Федорівни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                           В.В. Шапран

 

Члени Першої Дисциплінарної                                                                  

палати Вищої ради правосуддя                                             О.В. Маловацький

                                                                                                      Т.С. Розваляєва

                                                                                                      С.Б. Шелест