Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Ускова Віталія Анатолійовича стосовно судді Димитровського міського суду Донецької області Клепки Людмили Іванівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 16 грудня 2019 року за вхідним № У-4011/1/7-19 надійшла дисциплінарна скарга Ускова В.А. стосовно судді Димитровського міського суду Донецької області Клепки Л.І. під час розгляду справи № 226/1162/17 за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною другою статті 125 КК України.
Автор скарги вказує, що протягом 2019 року ним було подано п’ять заяв про відвід судді Клепки Л.І. від розгляду даної справи, в прийнятті і розгляді яких суддя усно відмовляє, вказує, що вони безпідставні і свідчать про затягування Усковим В.А. розгляду справи. Скаржник вважає, що суддя Клепка Л.І. особисто зацікавлена в розгляді кримінального провадження за його обвинуваченням, оскільки вона, як слідчий суддя розглядала скаргу ОСОБА_3 у цьому ж провадженні як слідчий суддя, проте самовідвід не взяла. Крім того, суддя Клепка Л.І. під час розгляду кримінального провадження ігнорувала звернення вільних слухачів, яке стосувалося упередженості судді, попереджала видаленням скаржника із зали судового засідання, не надавала можливості скаржнику надати пояснення суду щодо обставин справи.
На підставі викладеного автор скарги просив притягнути суддю Димитровського міського суду Донецької області Клепку Л.І. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 16 грудня 2019 року № У-4011/1/7-19 дисциплінарну скаргу було передано для проведення попередньої перевірки Краснощоковій Н.С.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Краснощокова Н.С. внесла пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Димитровського міського суду Донецької області Клепки Л.І.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Краснощокову Н.С., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 1–5 частини першої статті 44 цього Закону, – повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Під час проведення попередньої перевірки дисциплінарної скарги встановлено наступне.
До Димитровського міського суду Донецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ______ від 11 квітня 2017 року, відносно ОСОБА_1 за частиною другою статті 125 КК України.
З даних з офіційного веб порталу Судова Влада України, а саме зі Звіту про автоматичний розподіл судових справ між суддями вбачається, що вказану справу № 226/1162/17 було передано для одноособового розгляду головуючому судді Сальковій В.С. 10 липня 2017 року.
В подальшому, склад суду неодноразово змінювався.
Зі звіту про повторний автоматичний розподіл справ між суддями вбачається, що 5 липня 2018 року справу передано для одноособового розгляду судді Клепці Л.І. у зв’язку із закінченням терміну повноважень судді, який здійснював розгляд справи.
Ухвалою судді Димитровського міського суду Донецької області Клепки Л.І. від 6 липня 2018 року справу прийнято до свого провадження та призначено справу до судового розгляду на 1 жовтня 2018 року.
4 жовтня 2018 року ухвалою Димитровського міського суду Донецької області у складі судді Редько Ж.Є. залишено без задоволення заяву захисника ОСОБА_1 про відвід судді Димитровського міського суду Донецької області Клепки Л.І. від розгляду даного кримінального провадження.
Заяву про відвід судді було подано з тих підстав, що суддя Клепка Л.І. як слідчий суддя розглядала скаргу у цьому кримінальному провадженні у справі № 226/1162/17, а саме 12 квітня 2018 року суддею Клепкою Л.І., як слідчим суддею, за результатами розгляду скарги у даному кримінальному провадженні на дії органу пробації була винесена відповідна ухвала. У зв’язку з тим, що суддя ознайомлена з матеріалами кримінального провадження, зокрема, з досудовою доповіддю, з якою ОСОБА_1 та його захисник категорично не згодні, захисник обвинуваченого вважав, що дана обставина може вплинути на неупередженість судді.
Під час розгляду вказаної заяви про відвід, суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.
Вивчивши матеріали кримінального провадження у справі № 226/1162/17, суд дійшов висновку, що в них відсутні будь-які ухвали слідчого судді, постановлені суддею Клепкою Л.І.
Разом з тим, за даними автоматизованої системи документообігу суду, захисником ОСОБА_1 11 квітня 2018 року подавалася до суду скарга в інтересах ОСОБА_1 щодо бездіяльності Красноармійської місцевої прокуратури, в якій він просив суд зобов’язати прокуратуру внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення за скаргою ОСОБА_1 про вчинення фахівцем органу пробації дій, що містять ознаки злочину, передбаченого статтею 366 КК України. Ця скарга була зареєстрована під єдиним унікальним номером 226/724/18, тобто, в іншому провадженні, ніж те, що перебуває на розгляді суду щодо ОСОБА_1.
Ухвалою від 12 квітня 2018 року слідча суддя Клепка Л.І. повернула захисникові ОСОБА_1 вказану скаргу у зв’язку з її непідсудністю Димитровському міському суду. Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення по суті скарги слідчим суддею не приймалося, ані ухвала, ані інші матеріали справи не містять посилань на те, що слідчий суддя витребовував та ознайомлювався з матеріалами кримінального провадження щодо ОСОБА_1 у справі за № 226/1162/17. До того ж досудова доповідь, копія якої додавалася до вищевказаної скарги разом з довідкою про судимість, листом прокурора та документами щодо повноважень адвоката, відповідно до частини п’ятої статті 314-1 КПК України не може використовуватися у кримінальному провадженні як доказ винуватості у вчиненні злочину.
Отже, суд дійшов висновку, що підстав вважати, що суддя Клепка Л.І. може бути упередженою при розгляді кримінального провадження внаслідок повернення нею скарги в іншому кримінальному провадженні, немає.
Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області у складі судді Редько Ж.Є. від 14 січня 2019 року залишено без задоволення заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Димитровського міського суду Донецької області Клепки Л.І. від розгляду даного кримінального провадження, оскільки суд дійшов висновку, що обставини, наведені обвинуваченим у своїй заяві та поясненнях стосовно наявності підстав для відводу судді у зв’язку з відмовою судді у задоволенні його клопотання про зміну порядку проведення судового розгляду (суддя не повернулася до допиту потерпілої у зв'язку з тим, що введена обов'язкова відеофіксація судових розглядів), не є підставами, які викликають сумнів у неупередженості суду, вони можуть бути ним оскаржені в апеляційному порядку ухваленого за результатами розгляду даної справи судового рішення у разі незгоди з ним.
15 березня 2019 року ухвалою Димитровського міського суду Донецької області у складі судді Клепки Л.І. задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та скасовано ухвалу Димитровського міського суду від 4 лютого 2019 року про накладення на нього в порядку статті 139 КПК України грошового стягнення за неявку до суду без поважних причин в розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
20 березня 2019 року ухвалою Димитровського міського суду Донецької області у складі судді Редько Ж.Є. відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Клепки Л.І. від розгляду даної справи, оскільки під час розгляду вказаної заяви судом встановлено, що з матеріалів, що були надані суду, з пояснень опитаних учасників процесу не вбачається доведеності як тверджень заявника про сприяння головуючого у справі судді корупційній діяльності зазначених ним осіб, так і щодо існування такої діяльності. Заява ОСОБА_1 не містить в собі жодних посилань на конкретні дії або бездіяльність судді, які він вважає такими, що суперечать закону.
Підставою для подання цієї зави про відвід судді з-поміж іншого стало те, що 5 березня 2019 року обвинуваченим ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлено відвід судді Клепці Л.І. з тих підстав, що, на його думку, суддя покриває злочинну корупційну діяльність угруповування, яке очолює директор КП «СЄЗ» при підтримці прокурора ОСОБА_2, а також працівників поліції, лікарів Мирноградської ЦМЛ, судово-медичного експерта, тощо. Крім того, обвинувачений вважає, що суддя необґрунтовано відмовляє у задоволенні його клопотань під час розгляду справи по суті, не виявляє поваги до його віку. Без врахування заперечень захисника та документів лікаря щодо працездатності обвинуваченого на нього 4 лютого 2019 року було накладене грошове стягнення. Також суддею не виконуються рішення інших складів суду від 23 травня 2018 року та 6 червня 2017 року.
Суд дійшов висновку, що фактично підставою для відводу є незгода ОСОБА_1 з рішеннями головуючого у справі судді про відмову у задоволенні заявлених ним клопотань, з рішенням про накладення на нього грошового стягнення за неявку до суду. А доводи заяви про відсутність поваги з боку судді до віку заявника, доведення його безпідставним обвинуваченням до хвороби, не викликають сумнівів суду в неупередженості судді Клепки Л.І. в результатах розгляду кримінального провадження та фактично зводяться до незгоди заявника з процесуальними діями судді в ході судового розгляду.
Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області у складі судді Клепки Л.І. від 18 квітня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід прокурора ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №______ від 11.04.2017 року за частиною другою статті 125 КК України.
Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області у складі судді Клепки Л.І. від 27 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про призначення комісійної судово-медичної експертизи.
Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області у складі судді Рибкіна О.А. від 9 січня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Клепки Л.І. від розгляду даної справи.
В поданій заяві про відвід обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що суддя Клепка Л.І. на свій розсуд проводить судовий розгляд за безпідставним приватним обвинуваченням потерпілої відносно нього, головуючий суддя постійно маніпулює нормами КПК України в бік його обвинувачення. На останньому засіданні 26 грудня 2019 року суддя безпідставно позбавила його права надати можливість підготуватися до його допиту та надати пояснення суду щодо обставин справи. Вважає, що судом не з`ясовані обставини справи. Будь-який аргумент обвинуваченого чи його клопотання на підтвердження його невинуватості судом сприймається таким, що не по суті справи та відхиляється. Крім того, під час розгляду справи суддя усно відмовила в задоволенні його письмових клопотань з огляду на те, що всі його аргументи не стосуються суті обвинувачення. А саме вказує на відмову в задоволенні клопотань про витребування та огляд в суді медичних документів стосовно потерпілої у справі, відмову в задоволенні клопотання про ознайомлення з розпискою про отримання обвинувального акту, клопотання про виклик до суду для допиту лікарів, клопотання про призначення йому комісійної судово-медичної експертизи правої руки. Крім того, обвинувачений вказує, що суддя не надає йому змоги висловлювати свої зауваження чи міркування стосовно безпідставності обвинувачення на свій захист, зазначаючи, що він висловлюється не по суті обвинувачення, суддя погрожує його видалити з зали суду. Суддею також проігноровано письмове звернення вільних слухачів, громадян, мешканців міста Мирнограду, в якому вільні слухачі висловили недовіру судді через сумніви у об`єктивному розгляді справи.
За результатом розгляду заяви про відвід судді Кепки Л.І., суд дійшов висновку, що обставини, викладені обвинуваченим в цій заяві щодо певних процесуальних дій та рішень судді по кримінальному провадженню, які обвинувачений вважає такими, що порушують чинне законодавство, самі по собі не є підставами, які, зокрема, викликають сумнів у неупередженості судді і, відповідно, обставинами для відводу судді у контексті вимог статті 75 КПК України.
Вироком Димитровського міського суду Донецької області у складі судді Клепки Л.І. від 20 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 125 КК України, та призначено йому покарання у вигляді штрафу в виді вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Цивільний позов потерпілої до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково та стягнуто з останнього на користь потерпілої у відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, 1 145,25 гривень та у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, 7 000 гривень, а всього 8 145,25 гривень.
У своїй дисциплінарній скарзі ОСОБА_3 посилається на наявність підстав для відводу судді Клепки Л.І. від розгляду даної справи.
Правове регулювання відводу судді визначається статтями 75, 76 КПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу.
Частини 1, 2 статті 80 КПК України передбачають, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов’язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до частини першої статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Мироненко і Мартенко проти України», «Білуха проти України», «Рудніченко проти України» вказав на те, що наявність безсторонності (неупередженості) суду має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайн проти Швейцарії).
Стосовно доводів дисциплінарної скарги в наданих поясненнях суддя Клепка Л.І. зазначила, що відповідно до статті 321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
До своїх пояснень суддею додано відео та аудіозапис судового засідання, та зазначено, що належного порядку під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 не дотримувався, допускаючи прояви неповаги як до суду, так і до інших учасників судового процесу, що неодноразово призводило до зриву судових засідань та викликало необхідність попередження його про видалення із зали судового засідання відповідно до статті 330 КПК України.
Відповідно до статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
За процедурою судового розгляду, зокрема відповідно до положень статті 358 КПК України, в судовому засіданні оголошуються за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.
Суддя Клепка Л.І. пояснила, що все, що не має значення для кримінального провадження, головуючим відповідно до вимог частини першої статті 321 КПК України усувається з судового розгляду. Саме з цих підстав нею було усунуто з судового розгляду клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про оголошення в судовому засіданні звернення до суду вільних слухачів, яке жодним чином не стосується суті кримінального провадження і його обставин.
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.
З вищенаведеного вбачається, що доводи дисциплінарної скарги щодо наявності підстав для відводу судді Клепки Л.І. від розгляду даного кримінального провадження, були предметом розгляду Димитровським міським судом заяв ОСОБА_1 про відвід судді Клепки Л.І. від розгляду справи № 226/1162/17. Ці доводи були перевірені судом та за висновком суду не знайшли свого підтвердження, оскільки за результатом розгляду цих заяв суд дійшов висновку, що до вичерпних підстав для відводу судді, визначених статтями 75, 76 КПК України, не входять ті обставини, на які посилається обвинувачений ОСОБА_1 у своїх заявах про відвід. Разом з тим, стороною захисту не було доведено, що суддя Клепка Л.І. особисто заінтересована в розгляді обвинувального акту відносно ОСОБА_1. Судом було також визначено, що сама собою незгода обвинуваченого з конкретними рішеннями судді під час судового провадження не може свідчити про упередженість та необ`єктивність судді та бути підставою для відводу.
Крім того, частиною другою статті 392 КПК України не передбачена можливість окремого оскарження в апеляційному порядку ухвал, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Тому обставини, викладені у дисциплінарній скарзі стосовно повноти судового розгляду, відповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження а також допущення судом першої інстанції істотних порушень вимог кримінального процесуального закону можуть бути перевірені судом апеляційної інстанції відповідно до статей 407-412 КПК України під час апеляційного перегляду судового рішення, ухваленого за результатами розгляду даної справи у разі незгоди скаржника з ним.
Крім того, згідно із статтею 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановить, що в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено: є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов'язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.
Виключні підстави дисциплінарної відповідальності судді визначені частиною першою статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Попередньою перевіркою дисциплінарної скарги встановлено відсутність обставин, які можуть свідчити про наявність у діях судді Димитровського міського суду Донецької області Клепки Л.І. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Перша Дисциплінарна палата Вищої рада правосуддя, керуючись статтею 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи за скаргою Ускова Віталія Анатолійовича стосовно судді Димитровського міського суду Донецької області Клепки Людмили Іванівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
С.Б. Шелест
