Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Бойка А.М. та Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицької Н.О. за результатами попередньої перевірки скарг Бриля Федора Івановича стосовно судді Золочівського районного суду Харківської області Шабас Ольги Сергіївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 13 травня та 29 червня 2017 року надійшли скарги Бриля Ф.І. (вхідні № Б-2592/0/7-17 та № Б-2592/2/7-17) на дії судді Золочівського районного суду Харківської області Шабас О.С. під час розгляду справ № 622/517/16-ц, № 622/1310/15-ц та № 622/1148/13-ц.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 13 травня та 29 червня 2017 року вказані скарги передано члену Вищої ради правосуддя Волковицькій Н.О.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицькою Н.О. проведено попередню перевірку скарг, за результатами якої складено вмотивований висновок із пропозицією про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаної судді на підставі пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарних скарг, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Волковицьку Н.О., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
У скаргах Бриль Ф.І. вказує, що під час розгляду зазначених справ суддею Золочівського районного суду Харківської області Шабас О.С. було порушено порядок виклику до суду, у зв’язку із чим ___ був позбавлений права на судовий захист. При цьому подані ____ докази, які мали істотне значення для вирішення спору, не досліджувалися судом, а ____ клопотання судом проігноровані. Також скаржник стверджує, що суддею Шабас О.С. несвоєчасно надано копію судового рішення у справі № 622/1148/13-ц для направлення до Єдиного державного реєстру судових рішень, а в Реєстрі наявні два тексти судового рішення від 6 квітня 2017 року у цій же справі з різними мотивувальними частинами.
Під час попередньої перевірки встановлено таке.
1. Заочним рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 31 січня 2017 року (головуючий – суддя Шабас О.С.) у справі № 622/517/16-ц позовні вимоги акціонерної компанії «Харківобленерго» (далі – АК «Харківобленерго») до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 20053 грн 00 коп на користь АК «Харківобленерго».
Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 18 квітня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд вказаного заочного рішення залишено без задоволення.
Не погодившись із судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
Постановою апеляційного суду Харківської області від 30 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Золочівського районного суду Харківської області від 31 січня 2017 року – без змін.
Як вбачається з текстів заочного рішення та ухвали місцевого суду, відповідача ОСОБА_1 було своєчасно та належним чином повідомлено про дати судових засідань, про що свідчать відповідні поштові повідомлення про отримання судових викликів, окрім того, до суду поверталися поштові повідомлення разом з конвертами про неможливість вручення судової повістки за закінченням терміну зберігання, у зв’язку із чим судом вирішено провести заочний розгляд справи.
Крім того, під час апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що поведінка відповідача ОСОБА_1, який оскаржував судове рішення, не отримуючи жодних процесуальних документів (судові повістки-повідомлення повернулись із відміткою «повернуто за закінченням встановленого строку зберігання»), свідчить про зловживання процесуальними правами.
2. Ухвалою Золочівського районного суду Харківської області від 13 липня 2016 року (головуючий – суддя Шабас О.С.) у справі № 622/1310/15-ц закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Інтер-Інвест», ОСОБА_2 про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним, зобов’язання вчинити певні дії.
Ухвала суду мотивована наявністю судових рішень, які набрали законної сили, ухвалених або постановлених з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 10 жовтня 2016 року у справі № 622/1310/15-ц скасовано ухвалу Золочівського районного суду Харківської області від 13 липня 2016 року. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що склад сторін та підстави поданих позовів у справах, на які послався суд першої інстанції, не є тотожними, тому підстав для закриття провадження у вказаній справі немає.
Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2017 року (головуючий – суддя Шабас О.С.) у справі № 622/1310/15-ц в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОСОБА_1 оскаржив рішення місцевого суду до апеляційного суду Харківської області.
Постановою апеляційного суду Харківської області від 15 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Золочівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2017 року – без змін.
3. Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 6 квітня 2017 року (головуючий – суддя Шабас О.С.) у справі № 622/1148/13-ц в зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» (далі – ПАТ «ДельтаБанк») відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 4 жовтня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена, рішення Золочівського районного суду Харківської області від 6 квітня 2017 року у справі № 622/1148/13-ц залишено без змін.
Стосовно оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень різних текстів рішення від 6 квітня 2017 року у справі № 622/1148/13-ц суддя Золочівського районного суду Харківської області Шабас О.С. надала письмові пояснення, у яких вказала, що 6 квітня 2017 року судом під її головуванням було розглянуто цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк» про захист прав споживача. Наступного дня до Єдиного державного реєстру судових рішень було направлено резолютивну частину вказаного рішення про відмову у задоволенні позову. Через відсутність нової комп’ютерної техніки в суді працювати у комп’ютерній програмі Д-З вона була не в змозі, оскільки наявна техніка довго завантажувала вказану комп’ютерну програму та дуже повільно працювала. В зв’язку з чим рішення суддею спочатку виготовлялися у програмі Word, після чого завантажувалися до програми Д-З, підписувалися у ній електронним підписом та відправлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень. Повний текст ухваленого 6 квітня 2017 року рішення у справі № 622/1148/13-ц було виготовлено протягом 5 днів. Рішення було виготовлено у програмі Word, роздруковано, підписано власноруч та передано секретарю для здачі у канцелярію суду. Після цього рішення завантажено у програму Д-З, підписано електронним підписом та направлено до Єдиного реєстру судових рішень
Суддя Шабас О.С. зазначила, що у зв’язку з великим навантаженням (розгляд вказаної справи припав на останній місяць її повноважень як судді, призначеної вперше строком на 5 років) вона припустилася технічної помилки та завантажила до програми Д-З не процесуальний документ у справі № 622/1148/13-ц, а чернетку по іншій справі, що залишилася після ухвалення рішення від 10 грудня 2014 року у справі за участі ОСОБА_1 31 травня 2017 року під час перевірки справи перед направленням до суду апеляційної інстанції нею було з'ясовано, що до Реєстру направлено непроцесуальний документ та одразу було повідомлено Генерального директора ДП «ІСС» щодо вилучення вказаного документу з реєстраційним номером 66065370. Оскільки станом на 31 травня 2017 року її повноваження як судді, призначеної вперше, закінчилися, та вона не мала можливості направляти судові рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень, керівником апарату суду електронним підписом підписано рішення у справі № 622/1148/13-ц, яке відповідає матеріалам справи, та направлено до Реєстру. Про вказану помилку одразу було повідомлено також учасників справи.
На підтвердження письмових пояснень суддя Шабас О.С. надіслала копії відповідних листів Генеральному директору ДП «ІСС», а також ОСОБА_1 та представнику ПАТ «ДельтаБанк».
З даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 6 квітня 2017 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення, яка надіслана для оприлюднення до Реєстру 10 квітня 2017 року, а повний текст рішення надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 20 квітня 2017 року, при цьому, 8 – 9 та 15 – 17 квітня 2017 року були вихідними днями.
Як вказано у пункті 5 Резолюції Європейської асоціації суддів стосовно ситуації в Україні в сфері дисциплінарної відповідальності суддів (Тронхейм, 27 вересня 2007 року), відповідна дисциплінарна справа щодо судді може бути відкрита тільки у випадках, коли мала місце не гідна звання судді поведінка і її наслідки є такими серйозними і жахливими, що потребують накладання дисциплінарних стягнень.
Важливим елементом для встановлення Вищою радою правосуддя відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання процесуальних строків. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом, не може автоматично вказувати на наявність підстав для дисциплінарної відповідальності судді.
З огляду на час затримання з направленням копії рішення суду до Реєстру, який є нетривалим, зазначені відомості не можуть бути підставою для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Шабас О.С.
Стосовно інших відомостей, наведених у скарзі Бриля Ф.І., варто зауважити, що згідно зі статтею 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Вища рада правосуддя як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не наділена законом повноваженнями встановлювати обставини та оцінювати докази у справі, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур.
За результатами попередньої перевірки встановлено, що ухвалу Золочівського районного суду Харківської області (суддя Шабас О.С.) від 13 липня 2016 року у справі № 622/1310/15-ц скасовано судом апеляційної інстанції, який встановив порушення норм процесуального законодавства судом першої інстанції під час її постановлення.
Відповідно до частини другої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Не може вважатись умисним порушенням норм права чи неналежним ставленням судді до службових обов’язків тлумачення закону та позиція судді щодо обґрунтування ухваленого ним судового рішення, навіть якщо така позиція визнана судами вищої інстанції помилковою.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
У пункті 25 Київських рекомендацій ОБСЄ щодо незалежності судової системи в країнах Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії (від 23–25 червня 2010 року) зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства.
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюється з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону.
З огляду на встановлені під час попередньої перевірки обставини Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що відомості стосовно дій судді Золочівського районного суду Харківської області Шабас О.С., які, за переконанням скаржника, становлять дисциплінарний проступок та є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, не підтвердилися, а доводи скарг Бриля Ф.І. фактично зводяться до незгоди із судовими рішеннями, постановленими судом під головуванням судді Шабас О.С. у справах № 622/517/16-ц, № 622/1310/15-ц та № 622/1148/13-ц.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Оскільки за результатами попередньої перевірки встановлено, що суть скарг Бриля Ф.І. зводиться до незгоди із судовими рішеннями, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Золочівського районного суду Харківської області Шабас Ольги Сергіївни.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Золочівського районного суду Харківської області Шабас Ольги Сергіївни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
А.М. Бойко
В.А. Нежура
