Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., Худика М.П., Швецової Л.А., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківського П.М. та додані до нього матеріали попередньої перевірки дисциплінарної скарги Дубинки Олега Олександровича стосовно судді Краснокутського районного суду Харківської області Каліберди В’ячеслава Анатолійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 7 липня 2017 року (вх. № Д-3469/6/7-17) надійшла скарга Дубинки О.О. на дії судді Краснокутського районного суду Харківської області Каліберди В.А. під час розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Остапова М.О. у справі № 627/1176/16-к за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Бондаренка М.А.
У скарзі зазначено, що суддя Каліберда В.А. умисно позбавив скаржника ОСОБА_1 можливості обґрунтувати заяву про відвід судді у судовому засіданні, зокрема роз’яснити та аргументувати доводи, викладені у заяві, підтвердити їх наявними у скаржника фактичними даними та документами. Таким чином, у результаті незаконних, на думку автора скарги, дій, неправдивого запису в ухвалі від 7 вересня 2016 року (про неявку в судове засідання ОСОБА_1) суддя Каліберда В.А. незаконно відмовив йому у доступі до правосуддя з підстав, не передбачених законом, а також порушив вимоги статті 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).
Враховуючи викладене у скарзі, Дубинка О.О. просить Вищу раду правосуддя притягнути суддю Краснокутського районного суду Харківської області Каліберду В.А. до дисциплінарної відповідальності.
На підставі автоматизованого розподілу вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Гречківському П.М. для проведення перевірки.
Частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківський П.М. склав висновок із пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Краснокутського районного суду Харківської області Каліберди В.А.
Дослідивши висновок члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківського П.М. та додані до нього матеріали попередньої перевірки, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаного судді слід відмовити з огляду на таке.
У провадженні Краснокутського районного суду Харківської області перебувала скарга ОСОБА_1 на бездіяльність заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Бондаренка М.А. щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР).
31 серпня 2016 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід слідчого судді Остапова М.О.
Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області (суддя Каліберда В.А.) від 7 вересня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Остапова М.О. відмовлено.
В ухвалі суду зазначено, що в судове засідання скаржник ОСОБА_1 не з’явився, про розгляд заяви повідомлявся належним чином. Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід.
Відповідно до статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Частиною п’ятою статті 80 КПК України встановлено, що відвід повинен бути мотивованим.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, зазначені у заяві ОСОБА_1, не входять до переліку обставин, визначених вказаною статтею КПК України, а тому відвід є безпідставним та задоволенню не підлягає.
У подальшому ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області (суддя Остапов М.О.) від 12 вересня 2016 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області повернуто скаржникові.
У письмових поясненнях суддя Краснокутського районного суду Харківської області Каліберда В.А. зазначив, що твердження ОСОБА_1 щодо його звернення до суду з клопотанням про відкладення розгляду його заяви про відвід слідчого судді Остапова М.О. у справі № 627/1176/16-к за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Бондаренка М.А. не відповідають дійсності, оскільки спростовуються технічним записом судового засідання у справі № 627/1177/16-к, яка розглядалась першою у цей день, де ОСОБА_1 був присутній та на стан свого здоров’я не скаржився. Інформація про відсутність заявлених ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду його заяви про відвід судді у справі № 627/1176/16-к також підтверджується журналом реєстрації вхідної кореспонденції за 7 вересня 2016 року, з якого вбачається, що від ОСОБА_1 не надходило жодних письмових клопотань про перенесення розгляду заяви про відвід слідчого судді Остапова М.О. Ухвалу, постановлену за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Остапова М.О. у справі № 627/1176/16-к 8 вересня 2016 року, відразу було надіслано на адресу ОСОБА_1 та ним особисто отримано 13 вересня 2016 року, що підтверджується судовим повідомленням, а тому твердження скаржника про отримання вказаної ухвали суду лише після неодноразових звернень до судді Каліберди В.А. також не відповідають дійсності.
Крім того, суддя Каліберда В.А. у поясненнях зазначив, що у його провадженні перебувала лише заява ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Остапова М.О. у справі № 627/1176/16-к, а тому твердження скаржника ОСОБА_1 про порушення вимог статті 306 КПК України не ґрунтується на нормах цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суддя Каліберда В.А. вважає, що його діями жодним чином не було позбавлено ОСОБА_1 доступу до правосуддя, а, навпаки, дотримано норми КПК України, розглянуто заяви про відвід слідчого судді Остапова М.О. з метою недопущення порушення прав скаржника ОСОБА_1 на розгляд його скарг на дії керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Пісоцького В.О. та його заступника Бондаренка М.А., які перебували на розгляді у слідчого судді Остапова М.О., у справах № 627/1176/16-к та № 627/1177/16-к у законодавчо встановлений стислий термін.
Крім того, суддя Каліберда В.А. вказав, що у період з 1 січня 2016 року по 22 листопада 2017 року до Краснокутського районного суду Харківської області ОСОБА_1 звертався із заявами, клопотаннями та скаргами 312 разів, із них з заявами, клопотаннями у справах – 231 раз; зі скаргами в порядку статті 303 КПК України, а саме на дії слідчих та прокурорів через відмову у внесенні відомостей до ЄРДР за його заявами, на постанови про закриття кримінальних проваджень та відводи слідчих – 81. Ці скарги розглядалися й розглядаються, за ними приймаються процесуальні рішення, передбачені статтями 304, 307 КПК України. Також за вказаними скаргами ОСОБА_1 було заявлено 46 відводів слідчим суддям Краснокутського районного суду Харківської області, з них слідчому судді Остапову М.О. – 18, слідчому судді Вовк Л.В. – 28.
Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття у них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий (рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001).
Вища рада правосуддя діє у межах повноважень, визначених у статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не вправі оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Таким чином, за результатами проведеної перевірки відомості про порушення, допущені суддею Краснокутського районного суду Харківської області Калібердою В.А., викладені у скарзі Дубинки О.О., не підтвердилися, а наведені у ній доводи зводяться до незгоди із судовим рішенням у справі № 627/1176/16-к.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Краснокутського районного суду Харківської області Каліберди В’ячеслава Анатолійовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.Ю. Мамонтова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.М. Мірошниченко
А.А. Овсієнко
М.П. Худик
Л.А. Швецова
