Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого –Худика М.П., членів Овсієнка А.А., Швецової Л.А., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківського П.М. за результатами попередньої перевірки скарги Троцької Н.Ф. стосовно судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Горегляд Оксани Іванівни,
встановила:
3 лютого 2017 року за вхідним № 113/0/20-17 до Вищої ради правосуддя надійшла скарга Троцької Н.Ф. від 6 вересня 2016 року на дії судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Горегляд О.І., а саме невжиття суддею заходів щодо розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. Вказана скарга передана Вищій раді правосуддя Вищою кваліфікаційною комісією суддів України після набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон України № 1402-VIII).
Автор скарги зазначила, що 22 квітня 2016 року подала до Кузнецовського міського суду Рівненської області позовну заяву, проте станом на день подання скарги до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – 6 вересня 2016 року їй невідомо про стан розгляду позовної заяви, жодних документів про відкриття провадження або призначення справи до розгляду вона не отримала. Про те, що позов розподілений судді Горегляд О.І., їй стало відомо з інформації, розміщеної на сайті суду. Скаржник вважає, що суддя порушує її процесуальні права, затягує розгляд позовної заяви, відмовляє їй у доступі до правосуддя.
У зв’язку з наведеним Троцька Н.Ф. просить притягнути суддю Кузнецовського міського суду Рівненської області Горегляд О.І. до дисциплінарної відповідальності.
На підставі автоматизованого розподілу скаргу передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківському П.М. для проведення попередньої перевірки.
Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківським П.М. проведено попередню перевірку обставин, викладених у скарзі, за результатами якої складено висновок із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи стосовно вказаної судді.
Розглянувши висновок доповідача та додані до нього матеріали, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Горегляд О.І. з огляду на таке.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 квітня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на неповнолітніх дітей передано до провадження судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Горегляд О.І.
Лише 17 листопада 2016 року суддею Горегляд О.І. було відкрито провадження у цивільній справі № 565/608/16-ц за вказаним позовом, відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, розгляд справи призначено на 23 листопада 2016 року.
29 грудня 2016 року ухвалено заочне рішення у справі, яким позов Троцької Н.Ф. задоволено.
Відповідно до частини першої статті 122 Цивільного процесуального кодексу України у редакції, чинній на час подання позовної заяви (далі – ЦПК України), суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом. У разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб’єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі (частина третя статті 122 ЦПК України).
Згідно із частиною четвертою вказаної статті питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Відповідно до статті 110 ЦПК України позови про стягнення аліментів, про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти.
Щодо тривалого вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі суддя Горегляд О.І. у письмових поясненнях зазначила, що відкрила провадження у справі за вказаним позовом після встановлення зареєстрованого у передбаченому законом порядку місця проживання відповідача.
Вказала, що 25 квітня 2016 року надіслала до Кузнецовського міського сектору Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області та Маневицького районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2.
Кузнецовський міський сектор Управління Державної міграційної служби України у Рівненській області 5 травня 2016 року повідомив суд про те, що ОСОБА_2 значиться знятим із реєстраційного обліку в селі _______ Маневицького району Волинської області з 2 лютого 2010 року.
Маневицький районний сектор Управління Державної міграційної служби України у Волинській області 17 травня 2016 року надіслав до суду інформацію про те, що станом на 4 квітня 2016 року ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: вулиця__________, село _________, _________район, _________область.
Проте суддя вказала, що інформацію про місце реєстрації чи перебування позивача саме на момент подання позову до суду (22 квітня 2016 року) не було надано, тому вона не могла визначити підсудність вказаної справи. У зв’язку із цим нею неодноразово надсилалися запити (25 квітня, 28 вересня, 2 та 3 листопада 2016 року) до підрозділів Державної міграційної служби України з метою встановлення місця реєстрації (перебування) відповідача. Лише 16 листопада 2016 року до суду надійшла відповідь, що ОСОБА_2 проживає та зареєстрований за адресою: вулиця_____________, село _____________, ____________ район, ____________область. Відразу після отримання вказаної інформації вона відкрила провадження у справі.
Відповідно до частини четвертої статті 122 ЦПК України питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Під час попередньої перевірки встановлено, що питання про відкриття провадження у справі за вказаним позовом вирішено через шість місяців після передачі судді Горегляд О.І. позовної заяви ОСОБА_1, тобто в строк, який значно перевищує строк, встановлений законом як для вирішення питання про відкриття провадження у справі, так і для розгляду справи по суті.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, обов’язковість судового рішення, розумність строків розгляду справи судом.
Конституційним правом неповнолітньої дитини є право на утримання батьками до досягнення нею повноліття. Статтею 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Крім того, такий обов’язок передбачено i статтею 180 Сімейного кодексу України.
З урахуванням того, що обов’язок утримувати дитину є гарантією забезпечення життєвого рівня неповнолітніх, законодавцем скорочено граничний строк розгляду справ такої категорії до одного місяця.
Однак суддя Горегляд О.І. всупереч визначеним ЦПК України строкам не вирішила своєчасно питання про права неповнолітніх дітей, чим допустила порушення встановлених Конституцією України гарантій.
Доводи судді Горегляд О.І. щодо необхідності з’ясування протягом майже шести місяців місця реєстрації (перебування) відповідача не можуть бути взяті до уваги, оскільки нею грубо порушені строки вирішення питання про відкриття провадження у справі, передбачені статтею 122 ЦПК України.
Як вбачається з долучених суддею до пояснень копій запитів про місце реєстрації відповідача, їх було надіслано до підрозділів Державної міграційної служби України із значними часовими проміжками. При цьому відповіді на вказані запити свідчать, що інформація про те, що ОСОБА_2 станом на 4 квітня 2016 року був зареєстрований за адресою, вказаною у позовній заяві, міститься у листах, які надійшли до суду ще 17 травня 2016 року (на запит від 25 квітня 2016 року) та 9 листопада 2016 року (на запит від 28 вересня 2016 року).
Суддя Горегляд О.І. вказала, що розглянула справу у встановлений законом місячний строк. Проте такі твердження судді не можуть свідчити про відсутність процесуальних порушень, оскільки позовна заява про стягнення аліментів на утримання чотирьох малолітніх дітей з урахуванням часу надходження до суду та ухвалення рішення у справі суддею була розглянута майже через сім місяців.
Таким чином, встановлені обставини свідчать про наявність у діях судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Горегляд О.І. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час надходження позовної заяви до суду), положення якої кореспондуються із положеннями пункту 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ у чинній редакції.
Крім того, у скарзі Троцька Н.Ф. вказує, що суддею обмежено їй доступ до правосуддя.
Проте, як вбачається з матеріалів цивільної справи, ухвалою від 17 листопада 2016 року суддя Горегляд О.І. відкрила провадження у справі за вказаним позовом, що свідчить про відсутність порушень права скаржника на доступ до правосуддя.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що встановлені під час попередньої перевірки обставини, а також допущені суддею порушення норм процесуального права свідчать про наявність у діях судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Горегляд О.І. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладене, керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 12.12 Регламенту Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Горегляд Оксани Іванівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.П. Худик
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.А. Овсієнко
Л.А. Швецова
