Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Овсієнка А.А., членів Гречківського П.М., Швецової Л.А., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. та додані до нього матеріали попередньої перевірки скарги прокуратури Луганської області стосовно судді Сватівського районного суду Луганської області Юрченка Станіслава Олександровича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 7 травня 2018 року з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла скарга прокуратури Луганської області від 10 грудня 2015 року щодо дій судді Сватівського районного суду Луганської області Юрченка С.О. (вхідний № 3710/0/20-18).
У дисциплінарній скарзі зазначено, що у грудні 2015 року до зазначеної прокуратури звернувся ОСОБА_1 із заявою, в якій вказав, що в газеті «Сватівські відомості» від 2 грудня 2015 року № 49/526 у статті голови Сватівського районного суду Луганської області Юрченка С.О. «Хто ставить палки в колеса сватівському правосуддю» вказаним суддею поширено неправдиву інформацію про нього та його причетність до вчинення кримінального правопорушення, обрання щодо нього запобіжного заходу, а також інформацію щодо досудового слідства, яка стала відома під час виконання ним службових обов’язків. Крім того, вказаним суддею порушено презумпцію невинуватості, оскільки у судовій справі не відбулось жодного засідання на той час. Вказаними діями суддя Юрченко С.О. проявив неповагу до конституційних прав ОСОБА_1 та порушив засади рівності всіх учасників судового процесу перед законом. Враховуючи, що такі висловлювання та звинувачення з боку судді Юрченка С.О. у засобах масової інформації є недопустимими та не відповідають високим стандартам поведінки судді, ним порушено правила суддівської етики, що є підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 8 травня 2018 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення попередньої перевірки.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худиком М.П. проведено попередню перевірку скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану в ньому пропозицію.
Розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. та додані до нього матеріали, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
Постановою Верховної Ради України від 17 квітня 2003 року № 731-IV Юрченка Станіслава Олександровича обрано на посаду судді Сватівського районного суду Луганської області безстроково.
У газеті «Сватівські відомості» від 2 грудня 2015 року № 49/526 розміщено статтю голови Сватівського районного суду Луганської області Юрченка С.О. під назвою «Хто ставить палки в колеса сватівському правосуддю». Так, зокрема, у статті суддя Юрченко С.О. зазначив: «…Думаю, сватівчанам буде цікава ще одна судова справа – обрання запобіжного заходу начальнику водоканалу ОСОБА_1. Обвинувачення йому було висунуто на підставі фінансової перевірки працівниками КРУ, під час якої виявлені багатомільйонні зловживання, як з боку міської ради (це все в актах є, і це не пусті слова), так і з боку водоканалу в особі ОСОБА_1 на суму 245 тис. грн.
Це – корисливий злочин, тому обирався запобіжний захід у вигляді застави. Застава була призначена судом у сумі 68 тис. 900 грн. Фактично дії ОСОБА_1 були наслідком ланцюгових неправомірних дій міської ради, які зазначені у акті перевірки, де підприємство, яке ще не сформовано, використовувало кошти громадян на своє утримання. … От і вийшло, що фактично ОСОБА_1 був однією ланкою цього ланцюга. Як наслідок, він притягнений до відповідальності. Але я вважаю, що ще не всі особи притягнуті, треба розширювати коло: хто спонукав до цих дій, хто перераховував ці кошти, хто пропонував. Треба робити оцінку слідству. Тобто начальнику поліції треба це організовувати…».
У письмових поясненнях суддя Юрченко С.О. зазначає, що 26 листопада 2015 року ним було розглянуто клопотання прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_1, за результатами його розгляду було постановлено ухвалу про задоволення клопотання. Розгляд вказаного клопотання було здійснено у відкритому судовому засіданні, а постановлену за результатами його розгляду ухвалу було надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень. З огляду на зазначене суддя Юрченко С.О. вважає, що розповсюджена у цій частині інформація не є таємницею та доступна кожному. Крім того, вказує, що на розгляді у Сватівському районному суді Луганської області перебував обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 та у статті ним було висловлено лише припущення щодо певних обставин та жодним чином не здійснено втручання в особисте життя вказаної особи.
Вивчивши зазначену вище скаргу та додані до неї матеріали, письмові пояснення судді, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Сватівського районного суду Луганської області Юрченка С.О. з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Згідно зі статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ (черговим) з’їздом суддів України, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
У пункті 29 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судді повинні гідно поводити себе у своєму приватному житті.
Стосовно правил поведінки судді Консультативна рада європейських суддів вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті; вони повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності (пункт 50 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи).
У пункті 40 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що судді повинні демонструвати обережність у своїх відносинах з пресою та бути здатними підтримувати свою незалежність і безсторонність, уникаючи будь-якої можливості використання своїх відносин із журналістами та надання безпідставних коментарів щодо справ, які вони розглядають.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою. Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади. Судді, як і будь-якому громадянину, гарантується право вільного вираження думок, віросповідання, участі в зібраннях та асоціаціях, однак у процесі реалізації таких прав суддя завжди турбується про підтримку високого статусу посади судді і не допускає дій, що не сумісні з неупередженістю і незалежністю судових органів.
Зазначені обов’язки судді є професійними стандартами, що формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися.
Проте суддя Юрченко С.О. вказаних вимог не дотримався, дозволив собі неетичні висловлювання стосовно особи, яка не була визнана винною у вчиненні інкримінованого їй злочину.
Крім того, у вказаній статті також зазначено: «… Мною, як головою суду, було подано заяву до прокурора Луганської області, щоб він шляхом відкриття кримінального провадження перевірив, чи були пропозиції Сватівському суду на рахунок хабара. Якщо були, то треба притягнути до відповідальності винних осіб або спростувати інформацію. А в своїй інформації начальник поліції повідомляє, що їм пропонували неправомірну вигоду (тобто у старій редакції – хабар). А реакція начальника, як посадової особи, і як громадянина, має бути такою: затримати порушника, доповісти своєму керівництву, що була така пропозиція, вжити всіх заходів для того, щоб було виявлено це правопорушення. Цього всього він не зробив, і це є прямою підставою для застосування до нього кримінальної відповідальності. Адже він приховав скоєння кримінального злочину. Однозначно на начальника поліції має бути складено протокол про корупцію, має ставитись питання про те, що він приховав такий злочин, про притягнення його до відповідальності за корупційні дії. … Чимало сватівчан, серед яких і я, і члени сватівського козацтва, і активні громадяни, які брали участь у подіях Майдану, неодноразово вказували Лукашову на денні світські чи церковні п’янки під час різних заходів. Коли він, катаючись на службовій машині, яка має патрулювати місто, відвідує усілякі заходи і п’янствує. … Він сам катається на авто, пиячить, а згодом буде розповідати своїм внукам, як воював в АТО. Так нехай зараз напише, де він воює…».
При цьому статтю для публікації в газеті «Сватівські відомості» було надано Юрченком С.О. як головою суду, який представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.
Юрченко С.О. як голова суду поширив у ЗМІ інформацію негативного змісту стосовно ОСОБА_1 та начальника поліції Лукашова С.О., яка містила твердження про вчинення ними кримінально караних діянь.
При цьому, якщо судді Юрченку С.О. було відомо про вчинення ОСОБА_1 чи Лукашовим С.О. кримінальних правопорушень та своїми діями суддя прагнув досягнути певної суспільно корисної мети (захистити суспільство або державу від кримінальних правопорушень), він повинен був подати заяву або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до правоохоронних органів відповідно до вимог статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, утримуючись як суддя та голова суду від публічної критики осіб.
Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов’язане з обов’язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
У пункті 86 рішення у справі «Kudeshkina v. Russian Federation» Європейський суд з прав людини зазначив, що державні службовці, які працюють у судовій сфері, зобов’язані демонструвати стриманість під час реалізації ними свободи вираження думки в усіх справах, у яких авторитет і неупередженість правосуддя можуть бути піддані сумніву.
Такі службовці зобов’язані бути лояльними, стриманими та обачними (пункт 85 рішення у справі «Kudeshkina v. Russian Federation»). Обов’язок державних службовців та особливо працівників суду бути лояльними та обачними вимагає, щоб розповсюдження навіть достовірної інформації здійснювалось помірно та було доречним (пункт 93 рішення у справі «Kudeshkina v. Russian Federation»).
З огляду на викладене слід вважати, що вимоги суддівської етики вимагають, щоб межі критики або публічних висловлювань для суддів, враховуючи їх статус, особливо стосовно питань, які мають насамперед особистий характер, а не суспільний інтерес, були істотно вужчими, ніж для інших членів суспільства.
Враховуючи наведене, характер висловлювань судді Юрченка С.О., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що його поведінка вчинена не під час виконання повноважень, однак з огляду на статус судді та статус голови суду може свідчити про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку, наслідком якого може бути притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).
Під час попередньої перевірки скарги не встановлено передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Окрім цього, встановлено, що ухвалою Третьої Дисциплінарної палати від 6 червня 2018 року № 1753/3дп/15-18 стосовно судді Сватівського районного суду Луганської області Юрченка С.О. вже відкрито дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_2, зареєстрованою за вхідним № К-3912/0/7-17 (доповідач – член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченко А.М.), яка ґрунтується на доводах, що є аналогічними доводам, наведеним у скарзі, переданій члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення попередньої перевірки.
Відповідно до частини одинадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Дисциплінарна палата може своїм рішенням об’єднати в одну дисциплінарну справу кілька дисциплінарних справ, які перебувають у її провадженні.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про необхідність об’єднання дисциплінарної справи за скаргою прокуратури Луганської області (вхідний № 3710/0/20-18) із дисциплінарною справою, відкритою ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 6 червня 2018 року № 1753/3дп/15-18 за скаргою ОСОБА_2 стосовно судді Сватівського районного суду Луганської області Юрченка С.О. (вхідний № К-3912/0/7-17).
Керуючись статтями 46, 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 12.12, 12.32 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Сватівського районного суду Луганської області Юрченка Станіслава Олександровича.
Об’єднати вказану дисциплінарну справу з дисциплінарною справою, відкритою ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 6 червня 2018 року № 1753/3дп/15-18 за скаргою ОСОБА_2.
Проведення підготовки до розгляду об’єднаної справи доручити члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченку А.М.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.А. Овсієнко
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
Л.А. Швецова
