Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маловацького О.В., членів Говорухи В.І., Комкова В.К. та залученого із Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя Овсієнка А.А., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Марунич Анастасії Олегівни стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренка Сергія Миколайовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 23 січня 2018 року надійшла дисциплінарна скарга Марунич А.О. від 19 січня 2018 року (єдиний унікальний номер М-621/0/7-18) на дії судді Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренка Сергія Миколайовича під час розгляду цивільної справи № 522/25049/16-ц.
Автор скарги просив притягнути суддю Кічмаренка С.М. до дисциплінарної відповідальності за порушення засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом та за допущення суддею поведінки, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 23 січня 2018 року дисциплінарну скаргу Марунич А.О. передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Марунич А.О. член Першої Дисциплінарної палати Шапран В.В. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренка С.М.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренка С.М. з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Під час попередньої перевірки встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду міста Одеси із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту сумісного проживання, визнання договору частково недійсним та визнання права власності.
8 серпня 2017 року у справі № 522/25049/16-ц ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, відповідач звернулась із відповідною апеляційною скаргою до апеляційного суду Одеської області.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 17 січня 2018 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а заочне рішення Приморського районного суду міста Одеси від 8 серпня 2017 року – без змін.
Звертаючись із дисциплінарною скаргою та обґрунтовуючи порушення суддею Кічмаренком С.М. засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, Марунич А.О. зазначає, що суддею неправильно застосовані норми Конституції України та Сімейного кодексу України (далі – СК України), надано неправильну оцінку обставинам справи та доказам, які подавались сторонами процесу на підтвердження та заперечення заявлених позовних вимог.
Автор скарги викладає свої думки щодо того, як має трактуватись та чи інша норма СК України, та вважає, що суддею допущено порушення статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, Марунич А.О. зазначає, що суд вийшов за межі своїх повноважень при задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки визнав договір асоційованого членства у споживчому товаристві частково недійсним, чим також допустив порушення прав ОСОБА_2.
Крім того, зважаючи на те, що ця цивільна справа та ухвалене заочне рішення викликало неабияку зацікавленість засобів масової інформації, автор скарги вважає, що суддею Кічмаренком С.М. допущено поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Вища рада правосуддя діє в межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності і обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Як зазначалось, заочне рішення суду від 8 серпня 2017 року було предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
У мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначено, що суд першої інстанції, з’ясувавши обставини справи та надавши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову. Висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, їм дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції правомірно визнано частково недійсним договір асоційованого членства у споживчому кооперативі та не встановлено факту виходу суду за межі повноважень, визначених нормами процесуального законодавства України.
Також судом апеляційної інстанції не встановлено фактів неправильного застосування норм матеріального права місцевим судом, двоякого їх тлумачення чи створення нових понять, як про те зазначено автором у дисциплінарній скарзі.
Апеляційний суд Одеської області не знайшов підстав для скасування рішення суду від 8 серпня 2017 року та не встановив у діях судді під час розгляду цивільної справи порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (Київ, 23–25 червня 2010 року) процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятою Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріоні, Хорватія, 14 жовтня 2015 року), закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за ухвалені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Незгода автора скарги із постановленим суддею першої інстанції процесуальним актом не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Автором скарги не зазначено фактичних даних (свідчень та доказів) щодо допущення суддею Кічмаренком С.М. поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя. Крім того, долучена Марунич А.О. до скарги роздруківка із інтернет-сайту «Верховенство права» із зазначенням в ній про зацікавленість цією справою з боку засобів масової інформації не може бути доказом вчинення суддею вказаного дисциплінарного проступку, що має наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, оскільки така стаття містить суб’єктивну думку її автора, що базується на наданій йому третіми особами інформації, та фактично є стислим викладом деяких обставин цивільної справи № 522/25049/16-ц.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Оскільки за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Марунич А.О., доданих до неї матеріалів встановлено, що доводи скарги зводяться до незгоди із заочним рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 8 серпня 2017 року, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренка С. М.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Кічмаренка Сергія Миколайовича.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.І. Говоруха
В.К. Комков
Член Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.А. Овсієнко
