Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В., Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С. за результатами попередньої перевірки скарги Блищак Юлії Збігнєвни стосовно судді Львівського окружного адміністративного суду Ланкевича Андрія Зіновійовича,
встановила:
16 вересня 2020 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № Б-5113/0/7-20 надійшла скарга Блищак Ю.З. на дії судді Львівського окружного адміністративного суду Ланкевича А.З. під час здійснення правосуддя у справі № 1340/5862/18.
Автор скарги зазначає, що під час прийняття ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року у справі № 1340/5862/18 про забезпечення позову суддя допустив грубе порушення приписів пункту 5 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), якими заборонено забезпечувати позов шляхом зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлювати заборону вчиняти дії, які випливають із такого рішення. Аналогічний підхід згідно з роз’ясненням у пункті 34 постанови Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84855518) застосовується і до заборони дій, що випливають з рішення, яке може бути прийняте у майбутньому.
На момент прийняття вказаної ухвали єдиним відповідачем у справі визначено Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (далі – ДАБІ у Львівській області), який не є юридичною особою. Водночас оспорюваною ухвалою заборонено Державній архітектурно-будівельній інспекції України (далі – ДАБІ України), яку не було залучено до участі у справі, вчиняти дії, спрямовані на проведення перевірок об’єкта будівництва та на анулювання дозволу.
У поданій на розгляд адміністративного суду першої інстанції заяві про забезпечення позову позивач просив заборонити відповідачу та ДАБІ України проведення перевірок, пов’язаних зі скасуванням містобудівних умов та обмежень. Забороняючи ДАБІ України та її органам проводити будь-які позапланові перевірки об’єкта будівництва, адміністративний суд першої інстанції розширив межі заходів забезпечення позову, порівняно із заявленими позивачем. Жодних обґрунтувань таких дій оскаржувана ухвала не містить, а тому при її прийнятті порушено встановлений статтею 9 КАС України принцип диспозитивності адміністративного процесу.
Не наведено в ухвалі обґрунтування існування реальної загрози невиконання або утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову, не зазначено, чим керувався суд, визначаючи співмірність застосованого виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, не вказано, яким чином суд пересвідчився, що між сторонами дійсно існує спір, не надано оцінки доводам заявника щодо забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності таких вимог.
Суддя в ухвалі від 5 грудня 2018 року взагалі не навів жодних мотивів вжиття такого забезпечувального заходу, як заборона проведення перевірок об’єкта. У мотивувальній частині ухвали наведено положення статей 150–154 КАС України, зміст позовних вимог, вказано про видачу позивачу на підставі скасованого рішення дозвільного документа, який може бути анульовано в результаті прийняття оскаржуваного рішення, однак не зазначено, яким чином проведення перевірок об’єкта, навіть тих, про заборону яких просив позивач, призведе до неможливості чи утруднення виконання рішення у цій справі. Адже норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які наведено в ухвалі, не передбачають проведення додаткової перевірки для анулювання дозвільного документа з підстав скасування містобудівних умов та обмежень, а саме це згідно з ухвалою матиме негативні наслідки для позивача.
Заборонивши органу державної влади (ДАБІ України) проводити будь-які позапланові перевірки об’єкта, тобто фактично виконувати функції щодо контролю за законністю здійснення будівельних робіт на об’єкті, покладені на нього Законом, суд вийшов за межі завдань адміністративного судочинства, встановлених статтею 2 КАС України.
Оцінюючи співмірність наслідків застосування заходів забезпечення позову, суд на порушення вимог частини другої статті 151 КАС України не врахував їх вплив на права інших осіб (місцева громада, інвестори, з огляду на встановлені порушення) та, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо» (далі – ТОВ «Юніко-Експо»), яке не було залучено до участі у справі, однак якому було видано скасовані містобудівні умови та обмеження.
Нехтуючи обов’язком врахування та застосування актуальних правових позицій Верховного Суду під час розгляду справ, всупереч частині п’ятій статті 242 КАС України суддя не надав жодної оцінки негативних наслідків продовження позивачем будівництва за наявності спору щодо правомірності видачі/скасування документів дозвільного характеру, ухвала не містить жодних мотивів із цього приводу.
Суддя допустив непропорційність та неправомірність заходів забезпечення позову, застосував їх за відсутності законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 КАС України, що в подальшому мало наслідком скасування постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року прийнятого ним рішення.
Отримавши заяву ТОВ «Юніко-Експо» з обґрунтуванням підстави неможливості розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства, об’єктивно встановивши, що справа не підсудна цьому суду (що підтверджується подальшим прийняттям цим же суддею ухвали від 7 травня 2020 року), суддя на порушення імперативних приписів пункту 1 частини першої статті 238 КАС України провадження у справі не закрив, натомість в засіданні 6 лютого 2019 року відклав розгляд справи на 13 лютого 2019 року, а в подальшому на 27 лютого 2019 року. У засіданні 27 лютого 2019 року зупинив провадження з огляду на оскарження сторонньою особою ухвали про відкриття провадження шляхом подання 13 лютого 2019 року о 16:00 апеляційної скарги.
Розгляд лише 7 травня 2020 року заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви» (далі – ТОВ «ДК «Мальви») від 16 січня 2019 року про збільшення позовних вимог, а також заяви ТОВ «Юніко-Експо» від 5 лютого 2019 року про закриття провадження у справі свідчить про грубе порушення суддею процесуальних строків та порядку розгляду заяв і клопотань сторін, що також призвело до негативних наслідків.
Про вказані порушення свідчить і несвоєчасність передачі виділених матеріалів справи для апеляційного розгляду за апеляційною скаргою ТОВ «Юніко-Експо» на ухвалу про забезпечення позову, яка подана 10 грудня 2019 року, однак передана до суду апеляційної інстанції лише 29 квітня 2020 року, попри те, що матеріали справи станом на 3 квітня 2020 року вже перебували у суді.
Вжиття такого заходу, як заборона проведення перевірок, призвело до значних негативних наслідків, в тому числі для заявника як співвласника ТОВ «Юніко-Експо», однак повністю відповідало інтересам позивача – ТОВ «ДК «Мальви», яке в подальшому не було зацікавлене у вирішенні цієї справи по суті, оскільки вже отримало бажаний для нього результат.
Внаслідок вжитих судом заходів до забезпечення позову ТОВ «ДК «Мальви», за відсутності чинних дозвільних документів, без усунення виявлених відповідачем порушень містобудівного законодавства, не остерігаючись притягнення до юридичної відповідальності, ТОВ «ДК «Мальви» отримало реальну можливість продовжити виконання будівельних робіт, закінчити будівництво та ініціювати здачу об’єкта в експлуатацію. Це підтверджується листом Департаменту ДАБІ у Львівській області від 27 грудня 2018 року вих. № 1013-6/5929-18, яким повідомляється про неможливість проведення позапланової перевірки зазначеного об’єкта протягом чинності ухвали, однак вказується на відсутність перешкод для прийняття такого об’єкта в експлуатацію.
На момент скасування дозволу (5 грудня 2018 року) позивачем було виконано лише загальнобудівельні роботи по будівлях № 5 та № 6 (без зовнішнього оздоблення), а також споруджено п’ять поверхів монолітно-бетонного каркасу будівлі № 7. Будівництво будівлі № 8 не розпочато.
Протягом дії ухвали про забезпечення позову залученими ТОВ «ДК «Мальви» підрядними організаціями було закінчено будівництво будинків № 5 та № 6, в які без введення їх в експлуатацію заселились мешканці, закінчено загальнобудівельні роботи (без зовнішнього оздоблення) у будинках № 7 та № 8. Всупереч проекту розпочато влаштування підземного паркінгу між будинками № 7 та № 8, який не передбачався ні раніше затвердженими містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки, ні проєктною документацією (вирито котлован та залито монолітно-бетонний каркас).
Збільшення обсягу виконаних будівельних робіт призвело до збільшення витрат ТОВ «Юніко-Експо» на знесення незаконно споруджених у період дії ухвали про забезпечення позову будівель.
Наслідком порушень, про які йдеться у скарзі, стало порушення прав товариства, недоотримання ним прибутків, пов’язане із забудовою належної товариству земельної ділянки, додаткові витрати, пов’язані з розглядом цього судового спору у судах усіх інстанцій, що, у свою чергу, позбавило заявника можливості отримати дивіденди від господарської діяльності належного йому товариства, що прирівнюється до порушення права учасника на мирне володіння майном.
З огляду на наведене скаржник просить притягнути суддю Львівського окружного адміністративного суду Ланкевича А.З. до дисциплінарної відповідальності.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 16 вересня 2020 року вказану дисциплінарну скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С. для проведення попередньої перевірки.
Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощоковою Н.С. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Львівського окружного адміністративного суду Ланкевича А.З.
Розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С. та додані до нього матеріали, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Львівського окружного адміністративного суду Ланкевича А.З. з огляду на таке.
Із матеріалів справи № 1340/5862/18, які надійшли на запит члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С., вбачається, що 4 грудня 2018 року ТОВ «ДК «Мальви» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту ДАБІ у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, – ТОВ «Юніко-Експо», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ДАБІ України, Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення Департаменту ДАБІ у Львівській області від 29 листопада 2018 року № 91-мб/пз про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «Юніко-Експо» багатоквартирних житлових будинків із вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вулиці Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва), які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 17 лютого 2017 року № 116.
Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 4 грудня 2018 року вказану справу передано до провадження судді Ланкевича А.З.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Ланкевича А.З. від 5 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19 грудня 2018 року. Питання про залучення ТОВ «Юніко-Експо», ДАБІ України та Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, вирішено розглянути у підготовчому засіданні.
Одночасно із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом:
заборони ДАБІ України та Департаменту ДАБІ у Львівській області проводити позапланову перевірку у зв’язку зі скасуванням містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «ДК «Мальви» багатоквартирних житлових будинків із вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вулиці Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва), які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 17 лютого 2017 року № 116, у тому числі: видавати наказ про проведення позапланової перевірки та направлення на проведення позапланової перевірки; видавати приписи щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, які здійснюються на підставі дозволу від 11 липня 2017 року за № ІУ 113171920987; складати протоколи про вчинення правопорушень та накладати штрафи на ТОВ «ДК «Мальви» та його посадових осіб за результатами позапланової перевірки; заборони ДАБІ України вчиняти дії, спрямовані на анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 11 липня 2017 року за № ІУ 113171920987.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року вказану вище заяву позивача про забезпечення позову задоволено, а саме:
заборонено ДАБІ України та Департаменту ДАБІ у Львівській області проводити позапланову перевірку на об’єкті будівництва «багатоквартирні житлові будинки з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вулиці Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва) у місті Львові», до ухвалення рішення у цій адміністративній справі;
заборонено ДАБІ України вчиняти дії, спрямовані на анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 11 липня 2017 року за № ІУ 113171920987, до ухвалення рішення у цій адміністративній справі.
Ухвала суду від 5 грудня 2018 року про забезпечення позову мотивована таким.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою позову є те, що відповідачем на підставі наказу ДАБІ України від 28 листопада 2017 року № 1503 проведено позапланову перевірку Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «Юніко-Експо» багатоквартирних житлових будинків із вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вулиці Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва), які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 17 лютого 2017 року № 116.
За результатами вказаної перевірки відповідачем прийнято оскаржуване рішення від 29 листопада 2018 року № 91-мб/нз про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво багатоквартирних житлових будинків із вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вулиці Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва), які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 17 лютого 2017 року № 116.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його права, свободи та інтереси, ТОВ «ДК «Мальви» звернувся до суду з позовом з метою їх захисту.
Відповідно до пункту 8 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі – містобудівні умови та обмеження) – документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проєктування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Згідно із частиною другою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів – районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проєктування об’єкта будівництва.
Отримання містобудівних умов та обмежень відповідно до положень Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, є також умовою реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Судом встановлено, що на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 11 липня 2017 року за № ІУ 113171920987 позивачем розпочато та ведеться будівництво багатоквартирних житлових будинків із вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вулиці Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва) у місті Львові.
Разом із тим за правилами пункту 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі, з-поміж іншого, скасування містобудівних умов та обмежень.
Також відповідно до частини другої статті 391 вказаного вище Закону у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проєкту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки матиме негативні наслідки для позивача.
З урахуванням викладеного суд вважав обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені належними доказами, доводи позивача в частині, що існує небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ «ДК «Мальви» до ухвалення рішення в цій адміністративній справі, а невжиття таких заходів, у випадку задоволення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Вказане з огляду на положення пункту 1 частини другої статті 150 КАС України є підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову.
Крім того, суд врахував, що заходи забезпечення позову в заявлений позивачем спосіб відповідають предмету адміністративного позову, водночас вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. При цьому правова оцінка дій та рішень відповідача підлягатиме встановленню під час судового розгляду цієї справи.
Суд також звертав увагу, що задоволення клопотання є співмірним заявленим позовним вимогам. У цьому випадку співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин, з метою забезпечення збалансованості інтересів обох сторін у справі, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить позивач, суд дійшов висновку, що клопотання позивача є підставним та обґрунтованим, а отже, підлягає задоволенню.
19 грудня 2018 року до суду надійшла заява ТОВ «Юніко-Експо» про залучення його до участі у справі як третьої особи.
У підготовчому судовому засіданні 19 грудня 2018 року розгляд справи відкладено до 10 січня 2019 року у зв’язку з неявкою та клопотанням представника позивача про неможливість прибуття до суду з поважних причин.
У підготовчому судовому засіданні 10 січня 2019 року суддя Ланкевич А.З. ухвалив відкласти розгляд справи до 17 січня 2019 року з інших причин.
16 січня 2019 року до суду надійшла заява ТОВ «ДК «Мальви» про збільшення позовних вимог.
У підготовчому судовому засіданні 17 січня 2019 року протокольною ухвалою залучено до участі у справі як відповідача ДАБІ України та третіх осіб: ТОВ «Юніко-Експо», Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради. Розгляд справи відкладено до 6 лютого 2019 року для належного повідомлення сторін у справі.
5 лютого 2019 року до суду надійшло клопотання ТОВ «ДК «Мальви» про залучення до участі у справі як третіх осіб головних інспекторів Департаменту ДАБІ у Львівській області.
5 лютого 2019 року до суду надійшла заява ТОВ «Юніко-Експо» про закриття провадження у справі у зв’язку з тим, що цей спір має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
У підготовчому судовому засіданні 6 лютого 2019 року розгляд справи відкладено до 13 лютого 2019 року.
13 лютого 2019 року до суду надійшло клопотання ТОВ «ДК «Мальви» про залучення до участі у справі як третьої особи виконавчого комітету Львівської міської ради.
13 лютого 2019 року до суду надійшло клопотання ОСОБА1 про залучення його до участі у справі як третьої особи.
13 лютого 2019 року ОСОБА1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року про відкриття провадження у справі № 1340/5862/18.
У підготовчому судовому засіданні 13 лютого 2019 року розгляд справи відкладено до 27 лютого 2019 року.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року зупинено провадження у справі № 1340/5862/18 до перегляду ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року про відкриття загального позовного провадження в адміністративній справі в порядку апеляційного провадження. Ухвалено передати матеріали справи № 1340/5862/18 до Восьмого апеляційного адміністративного суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА1.
13 березня 2019 року справа № 1340/5862/18 надійшла до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року заяву ОСОБА1 про відмову від апеляційної скарги у справі № 1340/5862/18 задоволено. Прийнято відмову ОСОБА1 від апеляційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року про відкриття провадження у справі № 1340/5862/18. Апеляційне провадження, відкрите в адміністративній справі № 1340/5862/18 за апеляційною скаргою Дворянина І.В. на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року про відкриття провадження у справі № 1340/5862/18, закрито.
15 листопада 2019 року до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА2 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року про забезпечення позову, яка листом від 19 листопада 2019 року надіслана апеляційним судом до Львівського окружного адміністративного суду та надійшла до адміністративного суду першої інстанції 28 листопада 2019 року.
11 грудня 2019 року до Львівського окружного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ТОВ «Юніко-Експо» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року про забезпечення позову.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2020 року касаційні скарги ТОВ «ДК «Мальви» та ОСОБА1 залишено без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2019 року – без змін.
Справа № 1340/5862/18 повернулась до Львівського окружного адміністративного суду 3 квітня 2020 року.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2020 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 29 квітня 2020 року.
29 квітня 2020 року матеріали оскарження ухвали від 5 грудня 2018 року про забезпечення позову з апеляційними скаргами ОСОБА2 та ТОВ «Юніко-Експо» надіслані до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року про відкриття провадження у справі повернуто заявнику.
У судовому засіданні 29 квітня 2020 року розгляд справи відкладено до 6 травня 2020 року.
У судовому засіданні 6 травня 2020 року розгляд справи відкладено до 7 травня 2020 року.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 7 травня 2020 року прийнято до розгляду заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог від 16 січня 2019 року.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 7 травня 2020 року заяву представника третьої особи ТОВ «Юніко-Експо» про закриття провадження у справі задоволено частково. Провадження у справі за позовом ТОВ «ДК «Мальви» до Департаменту ДАБІ у Львівській області, ДАБІ України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Юніко-Експо» та Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії закрито в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Департаменту ДАБІ у Львівській області від 29 листопада 2018 року № 91-мб/пз.
У судовому засіданні 7 травня 2020 року розгляд справи відкладено до 14 травня 2020 року.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року позов ТОВ «ДК «Мальви» до Департаменту ДАБІ у Львівській області, ДАБІ України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Юніко-Експо», Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії, залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 240 КАС України (суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА2 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року з питань забезпечення позову в адміністративній справі № 1340/5862/18 закрито. Апеляційну скаргу ТОВ «Юніко-Експо» задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року з питань забезпечення позову в адміністративній справі № 1340/5862/18 скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні заяви (клопотання) ТОВ «ДК «Мальви» про забезпечення позову.
Апеляційний суд виходив із того, що, як вбачається з матеріалів адміністративної справи та змісту позову, позивач ТОВ «ДК «Мальви» оскаржує рішення Департаменту ДАБІ у Львівській області від 29 листопада 2018 року № 91-мб/пз про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «Юніко-Експо» багатоквартирних житлових будинків із вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вулиці Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва), які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 17 лютого 2017 року № 116.
У заяві про забезпечення позову позивач просив заборонити ДАБІ України та Департаменту ДАБІ у Львівській області проведення позапланової перевірки у зв’язку зі скасуванням містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «ДК «Мальви» багатоквартирних житлових будинків із вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вулиці Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва), які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 17 лютого 2017 року № 116, у тому числі: видавати наказ про проведення позапланової перевірки та направлення на проведення позапланової перевірки; видавати приписи щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, які здійснюються на підставі дозволу від 11 липня 2017 року за № ІУ113171920987; складати протоколи про вчинення правопорушень та накладення штрафів на ТОВ «ДК «Мальви» та його посадових осіб за результатами позапланової перевірки; заборонити ДАБІ України вчиняти дії, спрямовані на анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 11 липня 2017 року за № ІУ113171920987.
Оскарженою ухвалою суду від 5 грудня 2018 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову, а саме: заборонено ДАБІ України та Департаменту ДАБІ у Львівській області проводити позапланову перевірку на об’єкті будівництва «багатоквартирні житлові будинки з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва) у місті Львові» до ухвалення рішення у цій адміністративній справі; заборонено ДАБІ України вчиняти дії, спрямовані на анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 11 липня 2017 року за № ІУ113171920987, до ухвалення рішення у цій адміністративній справі.
На момент прийняття ухвали суду від 5 грудня 2018 року про забезпечення позову ДАБІ України, якій суд заборонив вчиняти певні дії, не була відповідачем (співвідповідачем) в адміністративній справі № 1340/5862/18.
При цьому суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку, що існує небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача – ТОВ «ДК «Мальви» до ухвалення рішення в цій адміністративній справі, а невжиття заходів забезпечення позову у випадку задоволення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Апеляційний суд також врахував, що, заборонивши органам державної влади (ДАБІ України та Департамент ДАБІ у Львівській області) виконувати функції щодо контролю за законністю здійснення будівельних робіт, покладені на них законом, суд першої інстанції вийшов як за межі позовних вимог, так і за межі завдань адміністративного судочинства, що встановлені у статті 2 КАС України.
Існування таких заходів забезпечення позову, як заборона ДАБІ України та Департаменту ДАБІ у Львівській області проводити позапланову перевірку на об’єкті будівництва «багатоквартирні житлові будинки з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва) у місті Львові» та заборона ДАБІ України вчиняти дії, спрямовані на анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 11 липня 2017 року за № ІУ113171920987, спричинило ситуацію, в якій вказані вище контролюючі органи фактично позбавлені можливості здійснювати подальший контроль щодо законності зазначеного будівництва, а забудовник отримав можливість продовжувати таке будівництво та безконтрольно змінювати ситуацію із забудовою земельної ділянки, відмінну від тієї, яка існувала на момент пред’явлення до суду цього адміністративного позову.
Апеляційний суд звертав увагу, що баланс інтересів учасників справ (сторони спору) буде значно більше порушено у випадку, якщо будівництво продовжуватиметься в період розгляду судового спору щодо правомірності рішення Департаменту ДАБІ у Львівській області від 29 листопада 2018 року № 91-мб/пз про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, аніж як у випадку, якщо будівництво буде призупинено, тобто збережеться існуюче фактичне становище у правовідносинах, що розглядаються, до завершення цього судового спору. Права інвесторів та інших осіб, зацікавлених у законності будівництва, можуть зазнати ще більших порушень у разі продовження будівництва, ніж у випадку його зупинки, якщо за результатами розгляду справи підтвердиться неправомірність видачі дозвільних документів.
Даючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення адміністративного позову, суд апеляційної інстанції врахував розумність, обґрунтованість та адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявність зв’язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірність виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідність у зв’язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі й осіб, які не беруть участь у розгляді справи.
Отже, оцінюючи співмірність наслідків застосування заходів забезпечення позову, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції не врахував вплив застосованих заходів забезпечення позову на права та інтереси учасників справи та інших осіб у правовідносинах, що розглядаються, допустив непропорційність та неправомірність заходів забезпечення позову, застосував їх за відсутності законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 КАС України.
За таких обставин апеляційний суд вважав необґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову.
Апеляційний суд погодився з доводами апелянта – ТОВ «Юніко-Експо», що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ДАБІ України та Департаменту ДАБІ у Львівській області проводити позапланову перевірку на об’єкті будівництва «багатоквартирні житлові будинки з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва) у місті Львові» та заборони ДАБІ України вчиняти дії, спрямовані на анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 11 липня 2017 року за № ІУ 113171920987, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та суперечить приписам статей 150, 151 КАС України.
З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції при задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову не дотримано норм процесуального права та сформовано висновки, які не відповідають обставинам справи, а тому оскаржену ухвалу суду від 5 грудня 2018 року про забезпечення позову необхідно скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні клопотання (заяви) позивача про забезпечення позову відмовити повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «ДК «Мальви» залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 7 травня 2020 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Департаменту ДАБІ у Львівській області від 29 листопада 2018 року № 91-мб/пз – без змін.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «ДК «Мальви» залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року про залишення без розгляду позову ТОВ «ДК «Мальви» – без змін.
У письмових поясненнях, наданих на пропозицію члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С., суддя Ланкевич А.З. вказав, що ухвалою суду від 5 грудня 2018 року він задовольнив заяву позивача ТОВ «ДК «Мальви» про забезпечення позову у справі № 1340/5862/18.
Зазначив, що, постановляючи цю ухвалу, суд керувався тим, що на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 11 липня 2017 року за № ІУ 113171920987 позивачем розпочато та ведеться будівництво багатоквартирних житлових будинків із вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вулиці Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва) у місті Львові.
Разом із тим за правилами пункту 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі, з-поміж іншого, скасування містобудівних умов та обмежень.
Також відповідно до частини другої статті 39¹ вказаного Закону у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що продовження дії оскаржуваного рішення протягом строку розгляду судом цієї адміністративної справи свідчить про настання низки негативних наслідків для позивача як замовника будівництва. Крім того, враховуючи, що будівництво житлового комплексу здійснюється за кошти ТОВ «ДК «Мальви» та фізичних і юридичних осіб, у разі виконання оскаржуваного акта індивідуальної дії до прийняття рішення у справі та набрання таким рішенням законної сили, навіть у випадку задоволення позовних вимог, зупинення будівельних робіт призведе до того, що права інвесторів будуть порушені, а відновлення порушених прав потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.
Щодо забезпечення позову шляхом заборони ДАБІ України та Департаменту ДАБІ у Львівській області проводити позапланову перевірку на об’єкті будівництва судом враховано, що наслідком скасування містобудівних умов і обмежень може бути проведення позапланової перевірки, за результатами якої відповідач вправі прийняти рішення про зупинення виконання будівельних робіт чи рішення про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт. Прийняття таких рішень перешкоджало б господарській діяльності ТОВ «ДК «Мальви», ускладнило або унеможливило досягнення поставленої мети на об’єкті будівництва, включаючи порушення строків будівництва, а також інших цивільно-господарських зобов’язань.
Наведене було основними мотивами постановлення спірної ухвали.
На думку судді Ланкевича А.З., посилання скаржника на те, що єдиним відповідачем у справі визначено Департамент ДАБІ у Львівській області, тоді як оспорюваною ухвалою заборонено ДАБІ України, яка не була залучена до участі у справі, вчиняти певні дії, суперечать частині першій статті 151 КАС України, в силу приписів якої позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії та/чи забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Крім того, як зазначив суддя Ланкевич А.З., посилання скаржника на те, що суд розширив межі заходів забезпечення позову, порівняно із заявленими позивачем, не відповідають дійсності.
Так, позивач, з-поміж іншого, просив «заборонити ДАБІ України та Департаменту ДАБІ у Львівській області проводити позапланову перевірку у зв’язку зі скасуванням містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «ДК «Мальви» багатоквартирних житлових будинків із вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вулиці Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва), які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 17 лютого 2017 року № 116, у тому числі: видавати наказ про проведення позапланової перевірки та направлення на проведення позапланової перевірки; видавати припис щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, які здійснюються на підставі дозволу від 11 липня 2017 року за № ІУ 113171920987; складати протоколи про вчинення правопорушень та накладення штрафів на ТОВ «ДК «Мальви» та його посадових осіб за результатами позапланової перевірки».
Ухвалою суду від 5 грудня 2018 року заборонено ДАБІ України та Департаменту ДАБІ у Львівській області проводити позапланову перевірку на об’єкті будівництва «багатоквартирні житлові будинки з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вулиці Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва) у місті Львові» до ухвалення рішення у цій адміністративній справі.
На переконання судді Ланкевича А.З., суд навпаки звузив захід забезпечення позову, адже позивач просив більше ніж просто «заборонити проводити позапланову перевірку».
Суддя Ланкевич А.З. звертав увагу, що тим самим ТОВ «Юніко-Експо» подавалась апеляційна скарга на ухвалу про забезпечення позову від 5 грудня 2018 року, за результатами розгляду якої 24 червня 2020 року Восьмим апеляційним адміністративним судом скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року та відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
В ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року зазначено, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову не дотримано норм процесуального права та сформовано висновки, які не відповідають обставинам справи, а тому оскаржену ухвалу суду від 5 грудня 2018 року про забезпечення позову слід скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні клопотання (заяви) позивача про забезпечення позову відмовити повністю.
Разом із тим, як зазначив, суддя Ланкевич А.З., необхідно врахувати, що у задоволенні заяви позивача було відмовлено в момент (24 червня 2020 року), коли фактично заходи забезпечення позову вже були скасовані, адже в силу вимог частини шостої статті 157 КАС України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
14 травня 2020 року позовну заяву ТОВ «ДК «Мальви» залишено без розгляду. Згідно із частиною першою статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Крім того, ухвала Львівського окружного адміністративного суду датована 5 грудня 2018 року, а постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду про її скасування – 24 червня 2020 року, тобто через півтора року. За цей час встановлено і нові обставини, які були відсутні на момент постановлення спірної ухвали про забезпечення позову.
Щодо відкладення із 6 на 13 лютого 2019 року, а в подальшому – на 27 лютого 2019 року розгляду справи, в якому зупинено провадження у справі з огляду на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі, суддя Ланкевич А.З. пояснив таке.
Від ТОВ «Юніко-Експо» 5 лютого 2019 року надійшла заява про закриття провадження у справі (том 1, а. с.193–197).
На 6 лютого 2019 року у справі було призначено підготовче засідання, яке відкладено на 13 лютого 2019 року, підтвердженням чого є витяг із протоколу (том 1, а. с. 205).
Причиною відкладення слугувало те, що позивач не був ознайомлений зі змістом заяви про закриття провадження у справі, адже її було надіслано поштовим зв’язком за день до підготовчого засідання – 5 лютого 2019 року (том 1, а. с. 198), що унеможливлювало вчасне вручення її Товариству. Тому позивач мав намір ознайомитись із матеріалами справи та підготувати відповідні пояснення на заяву третьої особи.
8 лютого 2019 року позивачем подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (том 1, а. с. 209), а 13 лютого 2019 року – заперечення на заяву про закриття провадження у справі (том 1, а. с. 232–235).
13 лютого 2019 року надійшла апеляційна скарга Дворянина І.І. на ухвалу про відкриття провадження у справі від 5 грудня 2018 року (том 2, а .с. 44–46).
13 лютого 2019 року від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (том 2, а. с. 50), у зв’язку із чим підготовче засідання відкладено на 27 лютого 2019 року (том 2, а. с. 65).
Ухвалою суду від 27 лютого 2019 року (том 2, а. с. 85–86) зупинено провадження у справі до перегляду ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року про відкриття загального позовного провадження в адміністративній справі № 1340/5862/18 в порядку апеляційного провадження. Матеріали справи № 1340/5862/18 передано до Восьмого апеляційного адміністративного суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА1.
При цьому суд керувався положеннями підпунктів 15.11, 15.13 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали від 27 лютого 2019 року), відповідно до яких у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, визначені пунктами 3–6, 8, 11–17 статті 294 цієї редакції Кодексу, чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) – до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали.
Суд зобов’язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 15.11 до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи.
У зв’язку з імперативними приписами процесуального закону суд вимушений був зупинити провадження у справі та передати всі матеріали до суду апеляційної інстанції, що і було зроблено.
Щодо «несвоєчасності» передачі виділених матеріалів справи для апеляційного розгляду за апеляційною скаргою ТОВ «Юніко-Експо» на ухвалу про забезпечення позову суддя Ланкевич А.З. пояснив таке.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 19 березня 2020 року, закрито апеляційне провадження, відкрите у справі за апеляційною скаргою ОСОБА1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року про відкриття провадження у справі № 1340/5862/18.
Між тим 10 грудня 2019 року на адресу суду надійшла апеляційна скарга ТОВ «Юніко-Експо» на ухвалу про забезпечення позову від 5 грудня 2018 року. Проте на той момент справа не перебувала в суді першої інстанції.
Справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду лише 3 квітня 2020 року (том 3, а. с. 1).
Ухвалою суду від 7 квітня 2020 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 29 квітня 2020 року (том 3, а. с. 2–3).
У підготовчому засіданні 29 квітня 2020 року суд повідомив сторони та учасників процесу, що повторно надійшла апеляційна скарга Дворянина І.В. на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року про відкриття загального позовного провадження в адміністративній справі, яка ухвалою від 28 квітня 2020 року повернута заявнику, та про апеляційну скаргу ТОВ «Юніко-Експо» на ухвалу про забезпечення позову від 5 грудня 2018 року. У цьому самому засіданні було доведено до відома сторін та учасників процесу про необхідність передання до суду в порядку підпункту 15.11 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України копій матеріалів, необхідних для розгляду цієї скарги.
29 квітня 2020 року апеляційна скарга ТОВ «Юніко-Експо» та копії матеріалів, необхідних для її розгляду, були передані до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Підготовче засідання відкладено на 6 травня 2020 року (том 3, а. с. 45).
Крім того, суддя Ланкевич А.З. просив врахувати таке.
У скарзі скаржник посилається на те, що 5 лютого 2019 року ним подано заяву про закриття провадження у справі (том 1, а. с.193–197), однак її розглянуто лише 7 травня 2020 року.
У період із 27 лютого 2019 року по 7 квітня 2020 року провадження у справі було зупинено.
Ухвалою суду від 7 квітня 2020 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 29 квітня 2020 року (том 3, а. с. 2–3).
У підготовчому засіданні 29 квітня 2020 року суд оголосив про наявність у матеріалах справи клопотання про закриття провадження у справі, втім, представник позивача клопотав про відкладення розгляду справи для підготовки додаткових заперечень на таке клопотання. Лише після того, як представник ТОВ «Юніко-Експо» Шпак В.В. не заперечив щодо відкладення розгляду справи та, відповідно, розгляду заяви про закриття провадження у справі, суд ухвалив відкласти розгляд справи. Вказане підтверджується протоколом судового засідання (том 3, а. с. 45).
Ухвалою суду від 7 травня 2020 року (том 3, а. с. 95–101) частково задоволено заяву представника третьої особи ТОВ «Юніко-Експо» про закриття провадження у справі та закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Департаменту ДАБІ у Львівській області від 29 листопада 2018 року № 91-мб/пз.
Ухвалою суду від 14 травня 2020 року (том 3, а. с. 107–109) позов ТОВ «ДК «Мальви» до Департаменту ДАБІ у Львівській області, ДАБІ України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Юніко-Експо» та Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії – залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 240 КАС України (суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав).
Вказані ухвали від 7 травня 2020 року та від 14 травня 2020 року залишені без змін постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2020 року.
Вирішуючи питання про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Львівського окружного адміністративного суду Ланкевича А.З., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із такого.
Відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частини перша, друга статті 151 КАС України).
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов’язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Відповідно до постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень і важливим аспектом права на справедливий суд. Судове рішення високої якості – це рішення, яке досягає правильного результату, наскільки це дозволяють надані судді матеріали, у справедливий, швидкий, зрозумілий та недвозначний спосіб.
Суддею Ланкевичем А.З. вказаних вимог дотримано не було.
Зі змісту ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року у справі № 1340/5862/18 не вбачається, із чого саме виходив суд першої інстанції, задовольняючи клопотання про забезпечення позову. Будь-яких мотивів прийняття аргументів сторони щодо суті питання, що вирішувалося, в ухвалі не наведено. Вказана ухвала містить описову частину, посилання на норми закону, який регулює вирішення питання про забезпечення позову, та загальну фразу про необхідність задоволення клопотання про забезпечення позову, оскільки існує небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ «ДК «Мальви» до ухвалення рішення в цій адміністративній справі, а невжиття таких заходів, у випадку задоволення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
В ухвалі відсутнє обґрунтування встановлення заборони суб’єкту владних повноважень вчиняти дії, що випливають з оскаржуваного рішення, хоча відповідно до пункту 5 частини третьої статті 151 КАС України не допускається такий спосіб забезпечення позову.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише в разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Предметом спору у справі № 1340/5862/18 є визнання протиправним та скасування акта індивідуальної дії, який не стосується прав позивача, а саме в позовній заяві викладено прохання визнати протиправним та скасувати рішення Департамента ДАБІ у Львівській області від 29 листопада 2018 року № 91-мб/пз про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «Юніко-Експо».
З огляду на наведене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Львівського окружного адміністративного суду Ланкевича А.З. можуть міститись ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору).
Вмотивованість – це вимога до суду наводити письмово у рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою для висновку суду. Це також пояснення суду, чому він виніс саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», параграфи 29–30).
Таким чином, незазначення належних, співвідносних з положеннями процесуального закону мотивів, з яких виходив суд, задовольняючи клопотання про забезпечення позову, призводить до порушення основоположного права на справедливий суд.
Крім того, згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про ДАБІ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294, ДАБІ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі – Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.
Основним завданням ДАБІ України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: підготовка і внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань, що належать до компетенції ДАБІ України; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду – тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду він не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб’єкта владних повноважень поза межами перевірки за вказаними критеріями.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич А.З. зазначених вимог закону не дотримався. Постановивши ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони ДАБІ України проводити позапланову перевірку на об’єкті будівництва «багатоквартирні житлові будинки з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вулиці Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва) у місті Львові» до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також шляхом заборони ДАБІ України вчиняти дії, спрямовані на анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 11 липня 2017 року за № ІУ 113171920987, до ухвалення рішення в адміністративній справі, суддя Ланкевич А.З. втрутився в дискреційні повноваження ДАБІ України, вийшов за межі завдань судочинства та порушив норми матеріального права.
Крім того, на момент постановлення ухвали суду від 5 грудня 2018 року про забезпечення позову ДАБІ України, якій суд заборонив вчиняти вказані вище дії, не була відповідачем (співвідповідачем) в адміністративній справі № 1340/5862/18.
Наведені обставини можуть свідчити, що суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич А.З. ухвалив судове рішення від 5 грудня 2018 року з порушенням норм процесуального права та принципу верховенства права.
Крім того, вказані дії судді Ланкевича А.З. призвели до того, що зазначені вище контролюючі органи фактично були позбавлені можливості здійснювати подальший контроль щодо законності зазначеного будівництва, а забудовник отримав можливість продовжувати таке будівництво та безконтрольно змінювати ситуацію із забудовою земельної ділянки, відмінну від тієї, яка існувала на момент пред’явлення до суду цього адміністративного позову.
Заборона проведення позапланової перевірки на об’єкті будівництва призвела до унеможливлення виконання ДАБІ України функцій із контролю за дотриманням норм при будівництві об’єкта, дозвіл на будівництво якого був скасований.
Враховуючи наведене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в діях судді Ланкевича А.З. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, наслідком якого є притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків).
Викладене свідчить про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Львівського окружного адміністративного суду Ланкевича А.З. в цій частині.
Інші доводи скарги Блищак Ю.З. на дії судді Ланкевича А.З., які, на переконання скаржника, становлять дисциплінарний проступок та є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, зокрема відкладення розгляду справи, несвоєчасне передання виділених матеріалів справи до апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги ТОВ «Юніко-Експо» на ухвалу від 5 грудня 2018 року про забезпечення позову, порушення строку розгляду заяв про збільшення позовних вимог, закриття провадження у справі, не підтвердились, спростовуються письмовими поясненнями судді Ланкевича А.З. та матеріалами перевірки.
Згідно із частиною шостою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
За наведених обставин Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Львівського окружного адміністративного суду Ланкевича А.З. в цій частині.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Львівського окружного адміністративного суду Ланкевича Андрія Зіновійовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Т.С. Розваляєва
С.Б. Шелест
