X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
25.10.2018
3269/0/15-18
Про скасування повністю рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 липня 2018 року № 2303/3дп/15-18 про притягнення судді Галицького районного суду міста Львова Котельви К.О. до дисциплінарної відповідальності та закриття дисциплінарного провадження

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Галицького районного суду міста Львова Котельви Катерини Олександрівни на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 липня 2018 року № 2303/3дп/15-18,

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 17 серпня 2018 року надійшла скарга судді Галицького районного суду міста Львова Котельви К.О. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Дисциплінарна палата) від 18 липня 2018 року № 2303/2дп/15-18 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Суддя Котельва К.О. із рішенням Дисциплінарної палати не погоджується, вважає, що її дії під час розгляду справи № 461/7704/16-к помилково кваліфіковані як дисциплінарний проступок, у зв’язку з цим просить рішення скасувати повністю, а дисциплінарне провадження закрити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 18 серпня 2018 року скаргу (унікальний номер – 4269/0/6-18) передано члену Вищої ради правосуддя Гусаку М.Б. для проведення перевірки.

Скарга судді Галицького районного суду міста Львова Котельви К.О. подана з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

За результатами перевірки член Вищої ради правосуддя Гусак М.Б. дійшов висновку про необґрунтованість скарги судді Котельви К.О. та відсутність підстав для скасування рішення Дисциплінарної палати від 18 липня 2018 року № 2303/2дп/15-18.

Суддя Котельва К.О. та Дерко П.Є. повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Гусака М.Б., суддю Котельву К.О., Дерка П.Є., дійшла висновку, що скарга на рішення Дисциплінарної палати від 18 липня 2018 року № 2303/2дп/15-18 підлягає задоволенню з огляду на таке.

До Вищої ради правосуддя 6 липня 2017 року надійшла скарга Дерка Петра Євгеновича з проханням притягнути суддю Котельву К.О. до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з незаконною, на думку скаржника, відмовою у доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або допущенням іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 травня 2018 року № 1571/3дп/15-18 стосовно судді Галицького районного суду міста Львова Котельви К.О. відкрито дисциплінарну справу на підставі підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», – умисна або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо).

Рішенням Дисциплінарної палати від 18 липня 2018 року суддю Котельву К.О. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що 28 листопада 2016 року до Галицького районного суду міста Львова надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ прокуратури Львівської області ОСОБА_2 від 13 липня 2016 року про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 11 липня 2016 року у кримінальному провадженні НОМЕР_1.

Ухвалою слідчого судді Котельви К.О. від 29 листопада 2016 року вказану скаргу повернуто ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини другої статті 304 КПК України як таку, що подана з пропущенням визначеного частиною першою цієї статті десятиденного строку без клопотання про його поновлення (справа № 461/7704/16-к).

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 5 грудня 2016 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано ухвалу слідчого судді від 29 листопада 2016 року. Скаргу ОСОБА_1 направлено слідчому судді Галицького районного суду міста Львова для розгляду в порядку глави 26 КПК України. Скасовуючи постанову слідчого судді, суд апеляційної інстанції виходив із того, що копію оскаржуваної постанови слідчого від 13 липня 2016 року ОСОБА_1 отримав 28 листопада 2016 року, що підтверджувалося долученою до скарги копією заяви останнього.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скарга подана ОСОБА_1 з дотриманням визначеного частиною першою статті 304 КПК України строку, який обчислюється з дня отримання копії постанови слідчого, тоді як висновок слідчого судді Котельви К.О. про пропуск ОСОБА_1 строку на звернення до суду не відповідає фактичним обставинам справи.

Під час розгляду дисциплінарної справи суддя Котельва К.О. пояснила, що ОСОБА_1 у поданій скарзі не вказав дати отримання ним оскаржуваної постанови слідчого. Додана до скарги заява ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 28 листопада 2016 року містить запис: «копію постанови від 13 липня 2016 року отримав», з якого неможливо зробити висновок про те, копію якої саме постанови він отримав.

Крім того, суддя зауважила, що за вказаних обставин вона була позбавлена можливості з’ясувати достовірну дату отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови слідчого, а тому правомірно повернула скаргу ОСОБА_1, обґрунтовано вважаючи, що її подано з пропущенням встановленого частиною першою статті 304 КПК України десятиденного строку.

Як зазначено у рішенні Дисциплінарної палати, із наявної в матеріалах справи № 461/7704/16-к копії заяви ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, долученої ним до скарги, вбачається, що копію оскаржуваної постанови слідчого від 13 липня 2016 року він отримав 28 листопада 2016 року при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження № НОМЕР_1 і того самого дня оскаржив її до Галицького районного суду міста Львова. Таким чином, Дисциплінарна палата дійшла висновку, що ця обставина повністю спростовує твердження судді Котельви К.О. щодо неможливості з’ясування нею дати отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови слідчого.

Відповідно до частини другої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

В ухвалі суду апеляційної інстанції від 5 грудня 2016 року, постановленій за результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Котельви К.О. від 29 листопада 2016 року, констатовано невідповідність фактичним обставинам справи висновку слідчого судді Котельви К.О. про пропуск ОСОБА_1 строку звернення до суду.

Під час розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною палатою не встановлено обставин, які вказували б на умисне порушення суддею Котельвою К.О. норм процесуального права при розгляді скарги ОСОБА_1 у справі № 461/7704/16-к. Водночас невиконання суддею Котельвою К.О. чітких за змістом та зрозумілих вимог статті 304 КПК України та допущена внаслідок цього очевидна невідповідність фактичним обставинам справи наведених в ухвалі від 29 листопада 2016 року висновків про пропущення ОСОБА_1 встановленого частиною першою статті 304 КПК України строку звернення до суду виходять за межі простої суддівської помилки та є проявом недбалості судді Котельви К.О. при відправленні правосуддя, яка призвела до незаконної відмови в розгляді по суті скарги ОСОБА_1, а отже – незаконної відмови в доступі до правосуддя.

За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата, врахувавши характер вчиненого суддею Котельвою К.О. дисциплінарного проступку, ступінь вини та позитивну характеристику судді, наявність непогашеного дисциплінарного стягнення, дійшла висновку, що застосування до судді Котельви К.О. дисциплінарного стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця є пропорційним вчиненому нею дисциплінарному проступку.

Суддя Котельва К.О. не погоджується із рішенням Дисциплінарної палати від 18 липня 2018 року № 2303/3дп/15-18, вважає його безпідставним та просить скасувати повністю, а дисциплінарне провадження стосовно неї закрити.

У поданій до Вищої ради правосуддя скарзі суддя Котельва К.О. зазначає про таке.

Приймаючи процесуальне рішення про повернення скарги ОСОБА_1, вона (суддя) виходила з того, що останній оскаржив постанову слідчого від 13 липня 2016 року про відмову в задоволенні його клопотання лише 28 листопада 2016 року, тобто через чотири з половиною місяці після винесення такої; у тексті скарги ОСОБА_1 не зазначав, коли він отримав оскаржувану постанову, також не зазначав, чи вручалась або надсилалась йому у триденний строк оскаржувана постанова, копія якої відповідно до статті 220 Кримінального процесуального кодексу України протягом трьох днів вручається стороні кримінального провадження, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин — надсилається їй; копія постанови слідчого про відмову у задоволенні клопотання від 13 липня 2016 року, яку скаржник додав до своєї скарги, не містила відмітки про те, коли така була ним отримана.

Заява про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 28 листопада 2016 року, яка була додана ОСОБА_1 до скарги, не містила конкретної інформації, з якої можна було б зробити однозначний висновок про дату отримання ОСОБА_1 саме оскаржуваної постанови. Фраза «копію постанови від 13.07.2016р. отримав» міститься у тексті заяви про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Лише шляхом дослідження цього документа та оцінки його разом із поясненнями особи, яка звернулась до суду, можна було встановити дату отримання постанови слідчого. При цьому стадія дослідження доказів не передує стадії вирішення питання про прийнятність скарги.

Всі зазначені обставини призвели до добросовісної помилки слідчого судді, яка в подальшому була виправлена судом апеляційної інстанції.

Також суддя Котельва К.О. зауважила, що апеляційний суд, скасовуючи ухвалу слідчого судді від 29 листопада 2016 року про повернення скарги, виходив із сукупності доказів: наданих скаржником документів (заяви про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження) та пояснень ОСОБА_1, які він виклав у своїй апеляційній скарзі та зазначив, що у заяві про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження мова йде саме про постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання від 13 липня 2016 року; також ОСОБА_1 надав особисті пояснення в суді апеляційної інстанції, при цьому колегія суддів апеляційного суду мала до ОСОБА_1 низку питань (як вбачається з журналу судового засідання).

Таким чином, суддя вважає, що, отримавши в порядку автоматичного розподілу матеріали скарги, вона діяла добросовісно, уважно вивчила скаргу та копію оскаржуваної постанови слідчого, з яких встановити дату отримання оскаржуваної постанови та причини її оскарження через великий проміжок часу після винесення не виявилось можливим, що дало їй підстави для висновку про неприйнятність поданої скарги, тому прийняти таку скаргу до розгляду було б очевидним перевищенням повноважень слідчого судді.

Отже, на думку судді, висновок Дисциплінарної палати про незаконну відмову ОСОБА_1 в доступі до правосуддя за таких обставин є неправильним. Скарга ОСОБА_1 в подальшому розглянута нею по суті у повній відповідності з вимогами КПК України. Таким чином, ОСОБА_1 скористався своїм правом на апеляційне оскарження, а тому суддя Котельва К.О. вважає, що його доводи зводяться до незгоди зі змістом ухвали від 29 листопада 2016 року.

За результатами перевірки обставин дисциплінарної справи Вища рада правосуддя частково погодилась з доводами скарги судді Котельви К.О. і не встановила у її діяннях ознак Дисциплінарного проступку – незаконна відмова в доступі до правосуддя.

Суддя Котельва К.О. виявила неуважність і припустилася суддівської помилки, не побачивши у матеріалах, які були додані до скарги ОСОБА_1, підтвердження поважності пропущеного ним строку на оскарження постанови слідчого. Надані суддею Котельвою К.О. пояснення про те, що вона не побачила на одному із аркушів доданих до заяви матеріалів запису про дату вручення скаржнику постанови слідчого, з огляду на який строк на оскарження не був пропущений, а також що ця помилка спричинена надмірним суддівським навантаженням, не отримали належної оцінки у рішенні Дисциплінарної палати.

Фактичні обставини розгляду суддею Котельвою К.О. скарги ОСОБА_1, а також пояснення судді, надане під час розгляду дисциплінарної справи, підтверджують можливість суддівської помилки без ознак очевидної недбалості чи умислу. Те, що апеляційний суд Львівської області скасував ухвалу слідчого судді Котельви К.О. від 29 листопада 2016 року про повернення скарги ОСОБА_1, не є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності без встановлення в її діянні ознак дисциплінарного проступку.

За результатом розгляду скарги судді Галицького районного суду міста Львова Котельви К.О. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 липня 2018 року № 2303/2дп/15-18 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності Вища рада правосуддя не встановила в її діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме – допущення внаслідок недбалості незаконної відмови в доступі до правосуддя.

Враховуючи викладене, Вища рада правосуддя за результатами розгляду скарги судді Котельви К.О. дійшла висновку, що на підставі пункту 1 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення Дисциплінарної палати від 19 липня 2017 року № 2164/3дп/15-17 підлягає скасуванню повністю, а дисциплінарне провадження – закриттю.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя

вирішила:

 

скасувати повністю рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 липня 2018 року № 2303/3дп/15-18 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Галицького районного суду міста Львова Котельви Катерини Олександрівни та закрити дисциплінарне провадження.

 

Голова Вищої ради правосуддя                                                    І.М. Бенедисюк

 

Члени Вищої ради правосуддя                                                      І.А. Артеменко

                                                                                                             В.Е. Беляневич

                                                                                                             А.М. Бойко

                                                                                                             Н.О. Волковицька

                                                                                                             М.Б. Гусак

                                                                                                             В.К. Комков

                                                                                                             Т.М. Малашенкова

                                                                                                             О.В. Маловацький

                                                                                                              І.Ю. Мамонтова

                                                                                                              А.М. Мірошниченко

                                                                                                              В.А. Нежура

                                                                                                              В.В. Шапран