Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Овсієнка А.А., Худика М.П., Швецової Л.А., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченка А.М. за результатами попередньої перевірки скарги Генеральної прокуратури України, поданої старшим слідчим в особливо важливих справах третього відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Кузнецовим Сергієм Миколайовичем, на дії судді Печерського районного суду міста Києва Остапчук Тетяни Володимирівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 12 січня 2018 року (вх. № 257/0/8-18) надійшла скарга Генеральної прокуратури України, подана старшим слідчим в особливо важливих справах третього відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Кузнецовим С.М., на дії судді Печерського районного суду міста Києва Остапчук Т.В. під час здійснення правосуддя у справі № 757/57256/17-к та у справі № 757/60613/17-к.
Скаржник зазначає, що 28 вересня 2017 року суддя Остапчук Т.В. постановила ухвалу у справі № 757/57256/17-к про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого про допит потерпілого ОСОБА_1 під час досудового розслідування у судовому засіданні. Крім того, ухвалою від 10 листопада 2017 року суддя Остапчук Т.В. відмовила в задоволенні клопотання старшого слідчого про накладення арешту на майно (справа № 757/60613/17-к).
На думку автора скарги, суддя Остапчук Т.В. порушила вимоги статей 61, 128, 170, 171, 172, 173, 225, 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), перешкодила реалізації прав інших учасників судового провадження, зокрема сторони обвинувачення, потерпілого та його представника щодо виконання завдань кримінального провадження, передбачених статтею 2 КПК України.
Враховуючи наведене, скаржник просить Вищу раду правосуддя притягнути суддю Печерського районного суду міста Києва Остапчук Т.В. до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 12 січня 2018 року вказану скаргу було передано члену Вищої ради правосуддя Мірошниченку А.М. для проведення перевірки.
Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченком А.М. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.
Розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченка А.М. та додані до нього матеріали, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.
Постановою Верховної Ради України від 28 листопада 2002 року № 334-ІV Остапчук Тетяну Володимирівну обрано на посаду судді Печерського районного суду міста Києва безстроково.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2017 року (суддя Остапчук Т.В., справа № 757/57256/17-к) відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 про допит потерпілого під час досудового розслідування у судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що старший слідчий в особливо важливих справах управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 за погодженням з прокурором у кримінальному проваджені ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про допит потерпілого ОСОБА_1 під час досудового розслідування у судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду міста Києва (за необхідності за допомогою відеоконференцзв’язку з приміщення Ладижинського міського суду Вінницької області) за участю сторони обвинувачення – прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 від ДАТА_1.
Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що третім слідчим відділом управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 від ДАТА_1за фактами неправомірних дій працівників органів внутрішніх справ, прокуратури, суддів та інших осіб щодо учасників мирних акцій протесту в січні – лютому 2014 року у місті Києві, що призвело до необґрунтованого їх затримання, притягнення до кримінальної відповідальності та застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 121, частиною першою статті 364, частинами першою та другою статті 365, частиною другою статті 28, частиною третьою статті 365, частинами першою та другою статті 366, частиною п’ятою статті 27, частиною першою статті 371, частинами першою та третьою статті 371, частиною п’ятою статті 27, частиною третьою статті 371, частиною другою статті 372, частиною п’ятою статті 27, частиною другою статті 372, частинами першою та другою статті 375, частиною п’ятою статті 27, частиною другою статті 375, частиною другою статті 384 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
Під час досудового розслідування встановлено, що ДАТА_2Головним слідчим управлінням ГУ МВС України в місті Києві розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № НОМЕР_2 за фактом організації невідомими особами на вулиці Грушевського та Європейській площі в місті Києві масових заворушень, що супроводжувалися погромами, підпалами, знищенням майна та призвели до інших тяжких наслідків, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 294 КПК України.
Досудовим слідством також установлено, що потерпілий ОСОБА_1 є особою похилого віку, який має 75 повних років. Ймовірне погіршення стану здоров’я ОСОБА_1 у зв’язку з віком може перешкодити його подальшому допиту в суді при розгляді кримінального провадження по суті. Вказані обставини об’єктивно обумовлюють незадовільний рівень та сталу тенденцію до погіршення з плином часу самопочуття, фізичної та розумової працездатності потерпілого ОСОБА_1, у тому числі порушення короткочасної та довгочасної пам’яті. Зазначене може унеможливити в подальшому його допит в суді при розгляді кримінального провадження по суті або вплинути на повноту чи достовірність показань, що відповідає визначеним частиною першою статті 225 КПК України підставам для його допиту під час досудового розслідування у судовому засіданні.
З огляду на викладене, з метою повного, всебічного та об’єктивного дослідження всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, для фіксації показань потерпілого, у зв’язку із загрозою внаслідок похилого віку для його життя та стану здоров’я існує необхідність допитати його під час досудового розслідування у судовому засіданні. Саме під час допиту потерпілого можливо з’ясувати відомості, які самостійно, а також у сукупності з іншими доказами матимуть суттєве значення для встановлення обставин, за яких вчинено злочин, та осіб, які його скоїли, та які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого ОСОБА_2, суддя Остапчук Т.В. виходила з того, що слідчий у клопотанні не довів існування небезпеки для життя та здоров’я потерпілого, тому відсутні підстави для його допиту під час досудового розслідування у судовому засіданні.
Крім того, 10 листопада 2017 року старший слідчий в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 за погодженням із прокурором звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту із забороною використання та відчуження у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 від ДАТА_1 з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), на грошові кошти, які були виявлені та вилучені за результатами проведеного 11 жовтня 2017 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, а саме за адресою: АДРЕСА_1.
Клопотання обґрунтовувалось тим, що третім слідчим відділом управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 від ДАТА_1 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 364, частиною першою статті 366, частиною третьою статті 371, частиною другою статті 372, частиною першою статті 396 КК України. Під час досудового розслідування у зв’язку із наявністю достатніх доказів 11 жовтня 2017 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 364, частиною першою статті 366, частиною третьою статті 371, частиною другою статті 372, частиною першою статті 396 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року (суддя Остапчук Т.В., справа № 757/60613/17-к) відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, повернуто вилучені грошові кошти ОСОБА_4.
Судом першої інстанції встановлено, що третім слідчим відділом управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 від ДАТА_1 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 364, частиною першою статті 366, частиною третьою статті 371, частиною другою статті 372, частиною першою статті 396 КК України.
11 жовтня 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва за адресою місця проживання ОСОБА_4 проведено санкціонований обшук, за результатами якого вилучено грошові кошти в розмірі 1000 євро та 3300 доларів США.
У клопотанні слідчий просив накласти арешт із забороною використання та відчуження у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 від ДАТА_1 з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), на грошові кошти, які були виявлені та вилучені за результатами проведеного 11 жовтня 2017 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, а саме за адресою: АДРЕСА_1.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, суддя Остапчук Т.В. виходила із того, що слідчий у розумінні вимог статті 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів на підтвердження обставин, на які він посилався у клопотанні. Слідчим суддею не встановлено правової підстави для накладення арешту на зазначене майно.
Відповідно до вимог глави 10 та глави 17 КПК України правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження. Слідчий у своєму клопотанні послався на необхідність накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а саме цивільного позову ОСОБА_2, загальна сума позовних вимог якого становить 150000 грн, та додав до матеріалів клопотання фотокопію цивільного позову від 11 жовтня 2017 року (а. с. 66). Однак відсутні докази на підтвердження того, що вказаний позов прийнятий органом досудового розслідування, а ОСОБА_1 є потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні – прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 задоволено. Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 про накладення арешту у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 від ДАТА_1. Накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 від ДАТА_1, а саме на грошові кошти в розмірі 1000 євро та 3300 доларів США, які були виявлені та вилучені за результатами проведеного 11 жовтня 2017 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що, відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя суду першої інстанції не надав оцінки обставинам, викладеним у клопотанні органу досудового розслідування щодо правової підстави арешту майна, достатності доказів, можливого розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, наслідків арешту майна для інших осіб. До завдань суду на цьому етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Завдання суду полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна, тобто закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого заходу забезпечення кримінального провадження. Враховуючи, що в матеріалах провадження наявний цивільний позов, застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним саме для забезпечення цивільного позову.
У письмових поясненнях, наданих на запит члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Остапчук Т.В. зазначила, що 28 вересня 2017 року в її провадження надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 про допит потерпілого ОСОБА_1 під час досудового розслідування у судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду міста Києва (за необхідності за допомогою відеоконференцзв’язку з приміщення Ладижинського міського суду Вінницької області) за участю сторони обвинувачення – прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 від ДАТА_1.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2017 року в задоволенні клопотання відмовлено.
У клопотанні слідчого вказано на необхідність допиту за відсутності сторони захисту, оскільки жодній особі не повідомлено про підозру.
Однак у зазначеному кримінальному провадженні вже 11 жовтня 2017 року було повідомлено про підозру ОСОБА_4, а 12 жовтня 2017 року до провадження судді Остапчук Т.В. надійшли клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4, відсторонення від посади, арешт майна.
Під час розгляду клопотань 12 жовтня 2017 року прокурором ОСОБА_3 заявлено відводи слідчому судді Остапчук Т.В., які було залишено без задоволення.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2017 року клопотання старшого слідчого ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 було задоволено.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2017 року частково задоволено клопотання старшого слідчого ОСОБА_2 про відсторонення підозрюваного ОСОБА_4 від займаної посади старшого слідчого Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого ОСОБА_2 про накладення арешту на майно ОСОБА_4.
На думку судді Остапчук Т.В., причиною звернення Генеральної прокуратури України зі скаргою до Вищої ради правосуддя є пряме втручання у діяльність судді шляхом створення перешкод при виконанні службових обов’язків, а скарга прокурора ОСОБА_2 не містить підстав для відкриття дисциплінарного провадження.
Вирішуючи питання про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Остапчук Т.В., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить з такого.
За результатами розгляду висновку доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченка А.М. та доданих до нього матеріалів Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила у поведінці судді Печерського районного суду міста Києва Остапчук Т.В. під час розгляду клопотання про арешт майна та постановлення ухвали від 10 листопада 2017 року ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Зміст скарги в цій частині зводиться до незгоди з ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року у справі № 757/60613/17-к, а доводи скаржника були перевірені судом апеляційної інстанції. Незгода із судовим рішенням, скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні.
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
З огляду на наведене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що в цій частині відсутні підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суд міста Києва Остапчук Т.В.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також дійшла висновку про відсутність ознак дисциплінарного проступку у діях судді Остапчук Т.В. при розгляді клопотання про допит потерпілого в порядку статті 225 КПК України.
Відповідно до частини першої статті 225 КПК України у виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.
Як вбачається з аналізу вказаної норми права, кримінальним процесуальним законом чітко визначені лише два виняткові випадки, які є підставою для звернення сторони кримінального провадження із клопотанням про проведення допиту: існування небезпеки для життя чи здоров’я свідка, потерпілого та їх тяжка хвороба. Вжите у частині першій статті 225 КПК України формулювання «інші обставини» свідчить про невичерпність переліку таких обставин та ймовірність унеможливити допит свідка чи потерпілого в суді або вплинути на повноту чи достовірність їхніх показань.
Розглядаючи клопотання про допит свідка, потерпілого в порядку статті 225 КПК України, слідчий суддя повинен вивчити його зміст та додані до нього матеріали, оцінити обґрунтованість клопотання і визначити, чи мають місце обставини, які зумовлюють необхідність допиту зазначених осіб та унеможливлюють його проведення під час судового засідання.
Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що матеріали подання старшого слідчого ОСОБА_2 містять документи на підтвердження похилого віку ОСОБА_1 (має повних 75 років), а також медичні документи, які свідчать про його незадовільний фізичний стан внаслідок отриманих черепно-мозкових травм у 2014 році. Документів, які б описували фізичний стан ОСОБА_1 на час звернення із клопотанням, до клопотання додано не було, як не наведено у ньому і окремого обґрунтування наявності підстав для допиту ОСОБА_1 в порядку статті 225 КПК України з огляду на сам факт його похилого віку.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відзначає лаконічність мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2017 року, водночас доходить висновку, що таке мотивування співвідносне із доводами заявленого клопотання та ступенем його мотивованості.
З огляду на наведене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що скарга в частині, що стосується дій судді Остапчук Т.В. при постановленні ухвали суду від 28 вересня 2017 року, також зводиться до незгоди із судовим рішенням.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Остапчук Тетяни Володимирівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.Ю. Мамонтова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
А.А. Овсієнко
М.П. Худик
Л.А. Швецова
