Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Волковицької Н.О., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М. за результатами перевірки дисциплінарної скарги Литвинчука Олексія Олексійовича стосовно судді Корольовського районного суду міста Житомира Шалоти Костянтина Валерійовича та додані до нього матеріали,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 30 грудня 2016 року (вх. № Л-2702/0/7-16) надійшла скарга Литвинчука О.О. на неправомірні, на його думку, дії судді Корольовського районного суду міста Житомира Шалоти К.В.
У скарзі зазначено про неналежну поведінку судді Шалоти В.К., а саме зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення та несвоєчасне надання його копії для внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР), у зв’язку із чим скаржник просить притягнути суддю Шалоту К.В. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу від 30 грудня 2016 року матеріали за вказаною скаргою передано для проведення перевірки члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойку А.М.
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки скарги на дії судді Корольовського районного суду міста Житомира Шалоти К.В. член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойко А.М. висновком від 27 лютого 2018 року запропонував відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно зазначеного судді.
Дослідивши матеріали попередньої перевірки, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.
14 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира з позовом до ОСОБА_2, у якому просив розірвати шлюб, укладений між сторонами, а також визначити місце проживання дітей разом з позивачем (батьком дітей).
Ухвалою від 28 вересня 2016 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 1 листопада 2016 року.
1 листопада 2016 року суддею Шалотою К.В. постановлено ухвалу про визнання обов’язковою явки ОСОБА_1 та ОСОБА_2. для участі в розгляді зазначеної справи.
30 листопада 2016 року ОСОБА_1 подав до Корольовського районного суду Житомирської області заяву про відмову від позову в частині визначення місця проживання неповнолітніх дітей, в якій просив винести ухвалу про закриття провадження у цій частині заявленого ним позову.
Ухвалою від 1 грудня 2016 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову в частині позовних вимог про визначення місця проживання неповнолітніх дітей.
Рішенням від 1 грудня 2016 року (суддя Шалота К.В.) позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено, розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
З матеріалів перевірки вбачається, що ОСОБА_1 копію вказаного рішення отримав 14 грудня 2016 року.
Як встановлено з відомостей ЄДРСР (http://reyestr.court.gov.ua/Review/63407671), суддею Шалотою К.В. було надано копію судового рішення для її внесення до ЄДРСР 14 грудня 2016 року.
При вирішенні питання про наявність підстав для відкриття чи відмови у відкритті дисциплінарної справи Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя враховано таке.
Відповідно до статті 222 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді.
Проте на порушення вимог статті 222 ЦПК України копію судового рішення у справі сторонам не надіслано, у зв’язку із чим 13 грудня 2016 року ОСОБА_1 подав до Корольовського районного суду міста Житомира заяву про видачу копії рішення суду. Копію вказаного рішення надано ОСОБА_1 14 грудня 2016 року.
За даними ЄДРСР, копію рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 1 грудня 2016 року у справі № 296/7740/16-ц надіслано для внесення до ЄДРСР 14 грудня 2016 року, зареєстровано 15 грудня 2016 року та оприлюднено 19 грудня 2016 року, що свідчить про недотримання вимог статей 2, 3 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV «Про доступ до судових рішень». Так, частиною другою статті 2 вказаного Закону встановлено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Відповідно до частини третьої статті 3 цього Закону суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
Пунктом 13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740, визначено, що електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту. Згідно з пунктом 10 вказаного Порядку надсилання до Реєстру електронних копій судових рішень здійснює суддя або відповідальна особа апарату суду, визначена наказом голови суду.
На запит Вищої ради правосуддя суддя Шалота К.В. надав пояснення, у яких зазначив, що під час розгляду справи № 296/7740/16-ц він належним чином виконував обов’язки судді та вживав усіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об’єктивного розгляду справи у строки, визначені вимогами цивільного процесуального закону; за результатами розгляду справи було ухвалено законне рішення за відсутності будь-яких порушень права, свобод та інтересів сторін чи інших осіб.
Також суддя вказав, що 13 грудня 2016 року позивачем та представником відповідача через канцелярію суду подано заяву про видачу копій судового рішення від 1 грудня 2016 року, які вони отримали особисто в приміщенні суду, зокрема: позивач – 14 грудня 2016 року, представник відповідача – 15 грудня 2016 року.
Щодо тверджень заявника про відмову у засвідченні печаткою суду копій вказаного судового рішення суддя пояснив, що вирішення питання про проставляння гербової печатки на копії судового рішення, що набрало законної сили, не належить до повноважень головуючого судді. Оскільки жодна зі сторін у справі не була присутня під час оголошення судового рішення від 1 грудня 2014 року, відповідно до вимог частини першої статті 223 та частини першої статті 294 ЦПК України вказане рішення станом на 14 грудня 2016 року (день видачі рішення) ще не набрало законної сили.
Крім того, суддя Шалота К.В. підтвердив факт несвоєчасного надання копії рішення для внесення до ЄДРСР, однак просив врахувати, що, окрім щоденного розгляду в судовому засіданні з 9 год. до 17 год. цивільних і адміністративних справ, він здійснює повноваження слідчого судді. Також зазначив, що лише протягом грудня 2016 року до його провадження надійшло 102 справи та матеріали, а загалом за 2016 рік ним розглянуто 1153 справи та матеріали. Просив взяти до уваги, що незначна затримка у внесенні до ЄДРСР рішення у справі була зумовлена об’єктивними обставинами, зокрема значним навантаженням, та не спричинила для жодної зі сторін будь-яких негативних наслідків.
Таким чином, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що встановлені перевіркою обставини вказують на допущені суддею Шалотою К.В. порушення, а саме несвоєчасне надіслання сторонам копії судового рішення та її надання для внесення до ЄДРСР, при цьому зазначене порушення відбулося з об’єктивних поважних причин, зокрема через значне навантаження судді, що вказує на відсутність його вини у формі умислу або грубої недбалості та виключає можливість застосування до нього дисциплінарного стягнення. Допущені суддею Шалотою К.В. порушення не вплинули на реалізацію права ОСОБА_1 на апеляційне оскарження судового рішення.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Корольовського районного суду міста Житомира Шалоти Костянтина Валерійовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
