Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Волковицької Н.О., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М. за результатами попередньої перевірки скарг Юрченко Валентини Юріївни та Зосько Лариси Пантеліївни стосовно судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Карягіної Наталії Олександрівни, а також скарги Юрченко Валентини Юріївни стосовно суддів Верховного Суду України Пошви Богдана Миколайовича, Канигіної Галини Володимирівни, Вус Світлани Михайлівни, Ковтюк Єлизавети Іванівни, Короткевича Миколи Євгеновича,
встановила:
21 квітня 2017 року за вхідним № Ю-2239/0/7-17 до Вищої ради правосуддя надійшла скарга Юрченко В.Ю. стосовно судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Карягіної Н.О. У скарзі зазначено, що суддя Карягіна Н.О. під час розгляду справи щодо ОСОБА_1 не врахувала зміст правового висновку завідувача кафедри кримінального права Національного університету імені Ярослава Мудрого, члена Науково-консультативної Ради Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_2, а також не взяла до уваги, що рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 21 липня 2010 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 (потерпілої у кримінальній справі щодо обвинувачення ОСОБА_1). Ухвалений у справі обвинувальний вирок Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 24 липня 2015 року щодо ОСОБА_1 Юрченко В.Ю. вважає таким, що ґрунтується на припущеннях.
У зв’язку із викладеним у скарзі порушується питання про притягнення судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Карягіної Н.О. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 21 квітня 2017 року зазначену скаргу передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Бойку А.М.
28 квітня 2017 року за вхідним № Ю-2239/2/7-17 до Вищої ради правосуддя надійшла скарга Юрченко В.Ю. стосовно суддів Верховного Суду України Пошви Б.М., Канигіної Г.В., Вус С.М., Ковтюк Є.І., Короткевича М.Є. У цій скарзі Юрченко В.Ю. вказує, що зазначені судді входили до складу судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, яка відмовила у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2016 року щодо неї.
На переконання Юрченко В.Ю., зазначені судді під час ухвалення цього рішення порушили право ОСОБА_1 на справедливий суд, а тому мають бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
Протоколом передачі матеріалу раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 28 квітня 2017 року зазначену скаргу передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Бойку А.М.
22 листопада 2017 року за вхідним № 1597/0/20-17 та вхідним № 1597/1/20-17 Вищою кваліфікаційною комісією суддів України передані до Вищої ради правосуддя скарги Зосько Л.П. та Юрченко В.Ю. стосовно притягнення судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Карягіної Н.О. до дисциплінарної відповідальності з підстав безпідставного затягування розгляду справи за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
Згідно із протоколами передачі матеріалу раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 23 листопада 2017 року ці скарги передані члену Вищої ради правосуддя Бойку А.М. для розгляду із скаргами, які подані Юрченко В.Ю. до Вищої ради правосуддя.
Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Дисциплінарне провадження щодо суддів проводиться за правилами та у строки, встановлені главою 4 розділу II Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
На підставі статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пункту 12.2 Регламенту Вищої ради правосуддя член Дисциплінарної палати, визначений автоматизованою системою розподілу справ доповідачем, здійснює попередню перевірку дисциплінарної скарги.
За результатами попередньої перевірки скарг Юрченко В.Ю. і Зосько Л.П. стосовно судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Карягіної Н.О., а також скарги Юрченко В.Ю. стосовно суддів Верховного Суду України Пошви Б.М., Канигіної Г.В., Вус С.М., Ковтюк Є.І., Короткевича М.Є. членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойком А.М. складено висновок із викладенням фактів та обставин, що підтверджують надану у висновку пропозицію.
Дослідивши матеріали попередньої перевірки за скаргами Юрченко В.Ю. і Зосько Л.П., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М., який запропонував відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно зазначених суддів, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
27 серпня 2013 року до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська з апеляційного суду Дніпропетровської області за підсудністю надійшла кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 368, частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 358 КК України.
Наступного дня справу було передано для розгляду судді Карягіній Н.О. та призначено до розгляду у судовому засіданні на 12 вересня 2013 року.
Розгляд справи здійснювався відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року.
Причинами відкладення розгляду справи та оголошення перерв у судовому засіданні слугували: задоволення клопотання підсудної про призначення їй захисника; неявка призначеного захисника підсудної; неявка представника потерпілої; неявка свідків; неявка прокурора, заміна прокурора у процесі; перебування судді у нарадчих кімнатах з ухвалення вироків у інших справах, щорічні відпустки та тимчасова непрацездатність судді; задоволення клопотань прокурора про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи та про зміну обвинувачення, задоволення клопотання учасників процесу про зміну порядку дослідження доказів, надання часу для вручення зміненого обвинувачення. Суддя Карягіна Н.О. вживала заходи для забезпечення явки свідків у судове засідання шляхом винесення постанов про привід свідків.
У ході розгляду справи суддя Карягіна Н.О. розглядала клопотання підсудної про зняття арештів з грошових коштів на банківських рахунках в установах банків, накладених під час досудового розслідування на підставі ухвал слідчих суддів Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.
24 липня 2015 року у справі оголошено вирок, яким ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 15, частиною четвертою статті 190, частиною другою статті 190, частиною третьою статті 358 КК України (у редакції 2008 року), та на підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного їй майна.
Визнаючи ОСОБА_1 винуватою та призначаючи їй покарання, суд першої інстанції виходив із того, що вона, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_5 та ОСОБА_4, використовуючи третіх осіб, яким не було відомо про злочинні умисли, заволоділа чужими грішми в сумі 12000 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 14 жовтня 2010 року становило 94800 грн, що в 218 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим заподіяла значну шкоду потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на вказану суму.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2015 року вирок суду першої інстанції змінено та звільнено ОСОБА_1 від призначеного покарання за частиною другою статті 190 КК України на підставі статті 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. У частині засудження ОСОБА_1 за частиною третьою статті 358 КК України цей вирок скасовано та провадження закрито у зв’язку із відсутністю в її діях складу злочину. Ухвалено вважати ОСОБА_1 засудженою за частиною третьою статті 15, частиною четвертою статті 190 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна. У решті вирок залишено без зміни.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2016 року судові рішення щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Ухвалою Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2016 року щодо неї.
Відмовляючи у задоволенні цієї заяви, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, до складу якої входили судді Пошва Б.М., Канигіна Г.В., Вус С.М., Ковтюк Є.І., Короткевич М.Є., керувалися тим, що рішення, яке оскаржується, та рішення касаційного суду, які, на думку засудженої, мають визнаватися порівнюваними як акти правозастосування, різняться між собою за їхньою природою, оскільки оскаржуване рішення за своєю суттю є кримінально-правовим, а надані для порівняння рішення стосуються цивільно-правових відносин.
Матеріали попередньої перевірки скарг Юрченко В.Ю. та Зосько Л.П. вказують на те, що їхній зміст фактично зводиться до незгоди із обвинувальним вироком щодо ОСОБА_1 та ухвалою Верховного Суду України, якою відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення касаційного суду, яким цей обвинувальний вирок залишено без зміни.
Стосовно твердження автора скарги про безпідставне затягування суддею першої інстанції строку розгляду кримінальної справи, то, як вбачається із скерованих Вищою кваліфікаційною комісією суддів України довідки про рух справи та пояснень судді Карягіної Н.О., зазначена справа розглядалась з урахуванням її складності, поведінки сторін. Крім того, судом здійснювались заходи для забезпечення розгляду справи у розумні строки.
При вирішенні питання про наявність підстав для відкриття чи відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно зазначених суддів Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує таке.
Відповідно до статті 131 Конституції України, статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, оцінювати висновки, яких дійшов суд із питань фактів і права, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень.
Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.
Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 34–36, 40) судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованими. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, а насамперед є гарантією проти свавілля. Суддя зобов’язаний вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правомірність. Підстави прийняття рішення повинні бути узгодженими, чіткими, недвозначними й несуперечливими. Вони повинні давати можливість читачеві простежити логіку міркувань, які привели суддю до ухваленого ним рішення. Виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи з урахуванням критеріїв, вироблених судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке перебуває на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Бараона проти Португалії», 1987 рік; «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Попередньою перевіркою викладених у скаргах Юрченко В.Ю. і Зосько Л.П. відомостей не встановлено вчинення суддею Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Карягіною Н.О., суддями Верховного Суду України Пошвою Б.М., Канигіною Г.В., Вус С.М., Ковтюк Є.І., Короткевичем М.Є. дій, які визначалися як дисциплінарні проступки судді на час ухвалення Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 та на час розгляду заяви ОСОБА_1 Верховним Судом України.
Зазначені у скаргах Юрченко В.Ю. та Зосько Л.П. доводи і обставини зводяться до фактичної незгоди із ухваленими у справі судовими рішеннями, викладеними у них доводами і мотивами.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Карягіної Наталії Олександрівни, Верховного Суду України Пошви Богдана Миколайовича, Канигіної Галини Володимирівни, Вус Світлани Михайлівни, Ковтюк Єлизавети Іванівни, Короткевича Миколи Євгеновича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
