Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маловацького О.В., членів Говорухи В.І., Гусака М.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг товариства з обмеженою відповідальністю «ВВІКО», поданих адвокатом Бабенком Едуардом Вадимовичем (арбітражним керуючим), стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка Андрія Ярославовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 28 листопада 2017 року та 16 січня 2018 року надійшли дисциплінарні скарги ТОВ «ВВІКО», подані адвокатом Бабенком Е.В. (арбітражним керуючим), на дії судді Києво˗Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. під час прийняття у межах цивільних справ №№ 369/11950/17, 369/12763/17 ухвал про вжиття заходів забезпечення позову.
У зв’язку з викладеним автор скарги просив притягнути суддю Києво˗Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу від 28 листопада 2017 року та 16 січня 2018 року дисциплінарні скарги ТОВ «ВВІКО», подані адвокатом Бабенком Е.В. (арбітражним керуючим), передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В. для проведення попередньої перевірки.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг ТОВ «ВВІКО», поданих адвокатом Бабенком Е.В. (арбітражним керуючим), член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапран В.В. вніс пропозицію відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Києво˗Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарних скарг, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. з огляду на таке.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 1 листопада 2017 року заяву ОСОБА-1 про забезпечення позову у цивільній справі № 369/11950/17 за позовом ОСОБА-1 до товарної біржі «Українська спеціалізована лісова біржа», ліквідатора ТОВ «ВВІКО» ‒ арбітражного керуючого Бабенка Е.В., ТОВ «ВВІКО» про захист прав споживачів задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони товарній біржі «Українська спеціалізована лісова біржа» проводити аукціон із реалізації майна ТОВ «ВВІКО». Заборонено ліквідатору ТОВ «ВВІКО» ‒ арбітражному керуючому Бабенку Е.В. вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію майна ТОВ «ВВІКО». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Києво˗Святошинського районного суду Київської області від 6 листопада 2017 року у справі № 369/11950/17 заяву ОСОБА-1 про забезпечення позову у частині заборони суб’єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасовувати такі записи щодо майна задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони суб’єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасовувати такі записи щодо майна ТОВ «ВВІКО». Заборонено суб’єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам здійснювати державну реєстрацію будь-яких прав та/або їх обтяжень, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасовувати такі записи щодо майна ТОВ «ВВІКО».
Постановою апеляційного суду Київської області від 27 грудня 2017 року у справі № 369/11950/17 апеляційну скаргу товарної біржі «Українська спеціалізована лісова біржа» задоволено. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 1 листопада 2017 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА-1 про забезпечення позову відмовлено.
Постановою апеляційного суду Київської області від 27 грудня 2017 року апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ «ВВІКО» ‒ арбітражного керуючого Бабенка Е.В. задоволено. Ухвалу Києво˗Святошинського районного суду Київської області від 6 листопада 2017 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА-1 про забезпечення позову відмовлено.
Як убачається з мотивувальних частин постанов суду апеляційної інстанції, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвал Києво˗Святошинського районного суду Київської області від 1, 6 листопада 2017 року про вжиття заходів забезпечення позову у зв’язку з тим, що предметом судового розгляду у межах цивільної справи № 939/11950/17 є вимога немайнового характеру, а саме зобов’язання прийняти заяву ОСОБА-1 про участь в аукціоні. На думку суду апеляційної інстанції, заявлені позовні вимоги не стосувались нерухомого майна, а тому суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про забезпечення позову, не перевірив характер спірних правовідносин та ту обставину, яким чином може бути ускладнене виконання рішення суду в майбутньому. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахував зазначених обставин справи, зокрема змісту заявлених позовних вимог, і, на переконання апеляційного суду, з порушенням вимог статті 151 Цивільного процесуального кодексу України (далі ‒ ЦПК України) в редакції, яка діяла на момент звернення до суду, дійшов помилкового висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Києво‒Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2017 року заяву ОСОБА-1 про забезпечення позову в цивільній справі № 369/12763/17 за позовом ОСОБА-1 до товарної біржі «Українська спеціалізована лісова біржа», ліквідатора ТОВ «ВВІКО» ‒ арбітражного керуючого Бабенка Е.В., ТОВ «ВВІКО» про встановлення факту нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину задоволено. Заборонено товарній біржі «Українська спеціалізована лісова біржа» проводити аукціон з реалізації майна ТОВ «ВВІКО». Заборонено ліквідатору ТОВ «ВВІКО» ‒ арбітражному керуючому Бабенку Е.В., ТОВ «ВВІКО» вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію майна ТОВ «ВВІКО». Заборонено суб’єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам проводити державну реєстрацію будь-яких прав та/або їх обтяжень, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасовувати такі записи щодо майна ТОВ «ВВІКО».
Постановою апеляційного суду Київської області від 13 березня 2018 року апеляційні скарги товарної біржі «Українська спеціалізована лісова біржа», ТОВ «ВВІКО» задоволено. Ухвалу Києво˗Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2017 року скасовано та прийнято постанову, якою відмовлено ОСОБА-1 у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 369/12763/17 за позовом ОСОБА-1 до товарної біржі «Українська спеціалізована лісова біржа», ліквідатора ТОВ «ВВІКО» ‒ арбітражного керуючого Бабенка Е.В., ТОВ «ВВІКО» про встановлення факту нікчемності правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Як убачається з мотивувальної частини прийнятого апеляційною інстанцією судового рішення, підставою для скасування ухвали місцевого суду був висновок суду апеляційної інстанції про те, що заходи забезпечення позову, які просив застосувати позивач, є неспівмірними заявленим позовним вимогам, за свою суттю не забезпечують зазначених вимог і в разі задоволення позову фактично будуть перешкоджати відповідачам вчиняти дії, спрямовані на виконання рішення суду.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що місцевий суд при постановленні ухвал про забезпечення позову заборонив вчиняти дії, заявлені позивачем у позові.
У дисциплінарних скаргах адвокат Бабенко Е.В. (арбітражний керуючий) стверджує, що суддя Волчко А.Я. безпідставно та свавільно задовольнив заяви ОСОБА-1 про забезпечення позову у межах цивільних справ № 939/11950/17, № 369/12763/17. На думку автора скарги, при прийнятті ухвал про забезпечення позову суддею не здійснено оцінки доказів, не забезпечено всебічного, повного та безпосереднього їх дослідження, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мали значення для правильного розгляду заяв про вжиття заходів забезпечення позову. Як зазначає скаржник, суддею постановлено ухвалу про забезпечення позову від 29 грудня 2017 року у межах цивільної справи № 369/12763/17 за наявності постанов суду апеляційної інстанції про скасування ухвал Києво˗Святошинського районного суду Київської області від 1,6 листопада 2017 року про вжиття заходів забезпечення позову у межах цивільної справи № 939/11950/17, предмет спору у якій стосується аналогічних правовідносин. Крім того, скаржник зазначив, що при прийнятті ухвал про забезпечення позову суддя Волчко А.Я. проігнорував, що з моменту порушення стосовно боржника – ТОВ «ВВІКО» справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і застосування спеціальних норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є пріоритетним під час розгляду справи про банкрутство порівняно з іншими законодавчими актами.
Вказані дії кваліфіковані автором скарги як дисциплінарний проступок, передбачений підпунктами «а», «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або порушило правила щодо юрисдикції; незазначення у судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Стосовно доводів автора скарги про істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або порушило правила щодо юрисдикції, необхідно зазначити таке.
Відповідно до частин першої, третьої статті 151 ЦПК України в редакції, що діяла на момент прийняття ухвал про забезпечення позову від 1, 6 листопада 2017 року, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з положеннями частини першої статті 149 ЦПК України в редакції, що діяла на момент прийняття ухвали про забезпечення позову від 29 грудня 2017 року, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22 червня 2016 року у справі № 911/77/14 ТОВ «ВВІКО» визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Верховним Судом України у постанові від 13 квітня 2016 року № 3-304гс16 зазначено, що системний аналіз положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними.
За умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення спорів з приводу майна боржника є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство з метою здійснення судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, суддя Києво˗Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я. при прийнятті ухвал про забезпечення позову обмежив ліквідатору ТОВ «ВВІКО» ‒ арбітражному керуючому Бабенку Е.В. можливість розпорядження майном ТОВ «ВІККО», що, у свою чергу, обмежило його у належному виконанні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», призвело до порушення правил щодо юрисдикції.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України основною вимогою процесуального закону до забезпечення позову є співмірність застосованих заходів із заявленими позовними вимогами.
Проте при вжитті заходів забезпечення позову суддею Волчком А.Я. не було враховано цієї вимоги. Зокрема, заборонено суб’єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам проводити державну реєстрацію будь-яких прав та/або їх обтяжень, вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасовувати такі записи щодо майна ТОВ «ВВІКО». Зазначені заходи забезпечення позову є неспівмірними заявленим позовним вимогам, за своєю суттю не забезпечують заявлених позивачем вимог, у разі задоволення позову фактично будуть перешкоджати відповідачам вчиняти дії, спрямовані на виконання рішення суду, та стосуються невизначеного кола осіб.
Аналогічного висновку дійшов суд апеляційної інстанції при апеляційному перегляді ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2017 року.
З викладеного вбачається, що вчинені суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчком А.Я. дії можуть свідчити про наявність у них ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктами «а», «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих ним процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або порушило правила щодо юрисдикції; незазначення у судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені вище обставини, керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка Андрія Ярославовича.
Ухвала про відкриття дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.І. Говоруха
М.Б. Гусак
