Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Говорухи В.І., Комкова В.К., Маловацького О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гусака М.Б., за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Журавльова Максима Миколайовича на дії судді господарського суду міста Києва Карабань Яни Анатоліївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 15 січня 2018 року надійшла дисциплінарна скарга адвоката Журавльова М.М. від 13 червня 2016 року (єдиний унікальний номер 152/0/20-18), направлена Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, про вчинення суддею господарського суду міста Києва Карабань Я.А. дій, що полягають у безпідставному затягуванні процесу розгляду клопотання про забезпечення позову у справі № 910/23970/15.
У зв’язку з викладеним автор скарги просив притягнути суддю господарського суду міста Києва Карабань Я.А. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 15 січня 2018 року дисциплінарну скаргу адвоката Журавльова М.М. передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Гусаку М.Б.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Гусак М.Б. вніс пропозицію відкрити дисциплінарну справу стосовно судді господарського суду міста Києва Карабань Я.А.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Гусака М.Б., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді господарського суду міста Києва Карабань Я.А. з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок із пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
У дисциплінарній скарзі адвокат Журавльов М.М. зазначає, що суддею господарського суду міста Києва Карабань Я.А. безпідставно затягувався процес розгляду клопотання позивача про забезпечення позову у справі № 910/23970/15, та передчасно зупинено провадження у справі, до розгляду вказаного клопотання позивача.
Під час попередньої перевірки встановлено, що у вересні 2015 року позивач Приватне акціонерне товариство «Київфундаментбуд» (далі – «ПрАТ «Київфундаментбуд») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Інформаційний центр» (далі – ДП «Інформаційний центр»), Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України в особі Департаменту Державної виконавчої служби України, товариства з обмеженою відповідальністю «Цитадель КМД» (далі – ТОВ Цитадель КМД») про визнання недійсними електронних торгів, проведених 2 вересня 2015 року, та їх результатів з реалізації адміністративно-виробничої будівлі у місті Києві; визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів; акта державного виконавця про проведені електронні торги; скасування свідоцтва про право власності ТОВ «Цитадель КМД», на придбане нерухоме майно; скасування запису про право власності на спірне нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зобов’язання ДП «Інформаційний центр» призначити нові електронні торги з реалізації спірної будівлі.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29 жовтня 2015 року у справі № 910/23970/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 2 лютого 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
26 лютого 2016 року ПрАТ «Київфундаментбуд» звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд судових рішень господарських судів, який постановою від 6 квітня 2016 року скасував вказані рішення господарських судів, справу передав на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Ухвалою від 19 квітня 2016 року суддею господарського суду міста Києва Карабань Я.А. справу № 910/23970/15 прийнято до розгляду.
11 травня 2016 року до господарського суду міста Києва надійшли доповнення до позову, відповідно до яких нерухоме майно, реалізоване за результатами оскаржуваних електронних торгів, протягом декількох місяців було неодноразово перепродано іншим особам, а також передано в іпотеку і в управління, у зв’язку із чим позивач доповнив позовні вимоги та просив суд витребувати вказане нерухоме майно з незаконного володіння його кінцевих набувачів, та вжити заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчуження, передачі в іпотеку такого майна та заборони будь-яким особам обмежувати право позивача на користування вказаним майном.
Ухвалою господарського суду міста Києва, прийняту під головуванням судді Карабань Я.А. від 11 травня 2016 року до участі у справі залучено вказаних у доповненнях до позову осіб – товариство з обмеженою відповідальністю «Логірус» (далі – ТОВ «Логірус»), товариство з обмеженою відповідальністю «Дев-Груп» (далі – ТОВ «Дев-Груп»), товариство з обмеженою відповідальністю «Вайд-ЛТД» (далі – ТОВ «Вайд-ЛТД»), товариство з обмеженою відповідальністю «Кардинал Інвест» (далі – ТОВ «Кардинал Інвест»). Щодо клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову суддею зазначено, що його буде вирішено у наступному судовому засіданні.
23 травня 2016 року до господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідачів — ТОВ «Логірус», ТОВ «Дев-Груп» про залучення до участі у справі в якості співвідповідача іноземної компанії «Голдман Промоушн ЛТД», обґрунтоване тим, що 29 квітня 2016 року між ТОВ «Логірус» та вказаною іноземною компанію укладено попередній договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна, відповідно до якого сторони зобов'язуються до 31 грудня 2016 року укласти договір купівлі - продажу цього майна. У зв'язку із цим вказана іноземна компанія, на думку ТОВ «Логірус», повинна мати можливість надати суду свої заперечення та пояснення по суті позову.
До клопотання додано копію зазначеного попереднього договору.
Ухвалою судді Карабань Я.А. від 23 травня 2016 року іноземну компанію «Голдман Промоушн ЛТД» залучено до у часті у справі в якості співвідповідача та зобов’язано відповідачів ТОВ «Логірус» та ТОВ «Дев-Груп» надати до суду відомості щодо представництва цієї іноземної компанії на території України.
Щодо клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову суддею знову зазначено, що його буде вирішено у наступному судовому засіданні.
30 травня 2016 року до господарського суду міста Києва від ТОВ «Дев-Груп» надійшло клопотання про застосування Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах у зв'язку із тим, що іноземна компанія «Голдман Промоушн ЛТД» не має в Україні ні офісу, ні представництва, а єдина відома адреса компанії зареєстрована в Республіці Сейшельські Острови.
Крім цього, ТОВ «Дев-груп» у цьому клопотанні просило суд зупинити провадження у справі на час, необхідний для виконання вимог конвенції щодо повідомлення співвідповідача про дату та час розгляду справи за адресою в Республіці Сейшельські Острови.
Ухвалою судді Карабань Я.А. від 30 травня 2016 року зупинено провадження у даній справі до 5 грудня 2016 року для вчинення дій з повідомлення іноземної компанії про дату та час розгляду справи за зареєстрованою адресою в Республіці Сейшельські Острови.
Не погодившись із вказаною ухвалою про зупинення провадження у справі, позивач оскаржив її до Київського апеляційного господарського суду, який постановою від 26 липня 2016 року відмовив у задоволенні апеляційної скарги та залишив ухвалу господарського суду міста Києва від 30 травня 2016 року без змін.
Постанову обґрунтовано правильністю позиції суду першої інстанції щодо необхідності вручення процесуальних документів іноземній компанії за адресою її реєстрації з метою забезпечення реалізації принципів змагальності та рівності перед законом і судом.
Позивачем було оскаржено вказану постанову до Вищого господарського суду України, який постановою від 26 жовтня 2016 року скасував ухвалу господарського суду міста Києва від 30 травня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 липня 2016 року у справі № 910/23970/15, справу передав до господарського суду міста Києва.
Звертаючись із дисциплінарною скаргою на дії судді Карабань Я.А., адвокат Журавльов М.М., зокрема зазначав, що суддею передчасно було винесено ухвалу про зупинення провадження у справі з метою виконання вимог конвенції щодо повідомлення співвідповідача про дату та час розгляду справи за адресою в Республіці Сейшельські Острови, оскільки ще 11 травня 2016 року (одночасно із доповненням до позовної заяви) позивач ПрАТ «Київфундаментбуд» подало заяву про забезпечення позову, розгляд якої судом неодноразово відкладався, що на думку автора скарги, є підставою дисциплінарної відповідальності судді – як умисне, грубе безпідставне затягування розгляду такого клопотання протягом строку, встановлено законом.
Відповідно до статті 66 ГПК України (в редакції, чинній на дату перебування справи № 910/23970/15 у провадженні судді Карабань Я.А.) господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтями 67, 68 ГПК України визначено заходи до забезпечення позову та порядок скасування забезпечення позову.
З аналізу розділу Х ГПК України «Забезпечення позову» вбачається відсутність будь-яких строків розгляду клопотання про забезпечення позову у господарській справі, зауважується лише, що забезпечення позову можливе на будь-якій стадії провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав безпідставного затягування або невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановлено законом.
Приписами статті 66 ГПК України не визначено строків розгляду заяви про забезпечення позову у господарській справі, а тому дії судді Карабань Я.А. щодо відкладення розгляду клопотання позивача про забезпечення позову, з урахування винесення ухвал про залучення до участі у справі за заявами позивача та відповідачів інших співвідповідачів для повного, всебічного та обґрунтованого розгляду заявлених позовних вимог у справі № 910/23970/15, не становлять дисциплінарного проступку, який полягає у безпідставному затягуванні процесу розгляду заяви про забезпечення позову.
Господарським процесуальним кодексом України порядок ведення процесу та вчинення процесуальних дій покладено на суд та не обмежується нормами статті 66 ГПК України, а тому, відповідно є місце для суддівського розсуду, що не може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді.
Отже, зважаючи на викладене, в діях судді господарського суду міста Києва Карабань Я.А. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною другою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування процесу розгляду заяви про забезпечення позову протягом строку, визначеного законом).
Стосовно викладення у дисциплінарній скарзі доводів про передчасне та необґрунтоване винесення суддею Карабань Я.А. ухвали суду 30 травня 2016 року про зупинення провадження у справі у зв’язку із зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави необхідно зазначити таке.
Постановою Вищого господарського суду України (далі – ВГСУ) від 26 жовтня 2016 року скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 30 травня 2016 року про зупинення провадження у справі та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 липня 2016 року у справі № 910/23970/15, справу передано до господарського суду міста Києва.
Серед іншого, постанова ВГСУ від 26 жовтня 2016 року мотивована тим, що залучення за клопотанням відповідачів до участі у справі особи, яка не володіє спірним майном, а має лише намір на укладення договору купівлі-продажу такого майна, не свідчить про те, що така особа може бути стороною позову на даному етапі розгляду справи.
Також суд касаційної інстанції розцінив такі дії учасників судового процесу як зловживання процесуальними правами з метою затягування процесу розгляду справи в цілому.
Згідно із частиною другою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній на дату звернення із дисциплінарною скаргою) скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
У мотивувальній частині постанови суду касаційної інстанції зазначено лише про неправильне застосування господарськими судами статей 79 та 101 ГПК України та не констатовано факт умисного порушення суддею норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Відповідно до Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (Київ, 23–25 червня 2010 року) процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності в юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Прояви суддівського свавілля необхідно відрізняти від добросовісної суддівської помилки, тобто помилки без ознак умислу або грубої недбалості. Добросовісність вказує на те, що суддя діяв сумлінно – з належним ставленням до своїх обов’язків встановив фактичні обставини, які підлягають правовій оцінці, оцінив докази та тлумачив закон, але припустився помилки, яка не була настільки очевидною і однозначною.
Дослідивши зібрані під час проведення перевірки матеріали, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддею Карабань Я.А. неправильно застосовані норми процесуального закону, під час вирішення клопотання про залучення до участі співвідповідача та зупинення провадження у справі на підставі частини першої статті 79 ГПК України, що констатоване судом касаційної інстанції, однак матеріали дисциплінарної справи дають підстави вважати, що допущене нею порушення має характер суддівської помилки, а в її діях не міститься ознак неналежного ставлення до службових обов’язків.
Відповідно до приписів статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя, як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність суддів, не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їх рішень.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятою Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія, 14 жовтня 2015 року), закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за ухвалені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Щодо зазначення автором скарги про вчинення суддею Карабань Я.А. дій, які полягають у незаконній відмові у доступі до правосуддя або іншому істотному порушенні норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасникам судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, то такі доводи дисциплінарної скарги не знайшли свого підтвердження під час здійснення попередньої перевірки. Будь-яких доказів умисного або внаслідок недбалості порушення норм права зі сторони судді Карабань Я.А. при розгляді дисциплінарної справи не встановлено, а отже, такі дії судді не можна кваліфікувати за підпунктом «а» пункту 1 частиною першою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» як дисциплінарний проступок.
Відповідно до пункту 6 статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
Оскільки підстав для притягнення судді господарського суду міста Києва Карабань Я.А. до дисциплінарної відповідальності не встановлено, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаної судді має бути відмовлено.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені обставини, керуючись пунктом 6 статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді господарського суду міста Києва Карабань Яни Анатоліївни.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.І. Говоруха
В.К. Комков
О.В. Маловацький
