Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Бойка А.М., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицької Н.О. за результатами попередньої перевірки скарги Каплуна Т.М. стосовно судді Володарського районного суду Київської області Моргун Галини Леонідівни,
встановила:
26 липня 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга Каплуна Тараса Миколайовича (вхідний реєстраційний № К-4474/0/7-17) стосовно дій судді Володарського районного суду Київської області Моргун Галини Леонідівни.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 26 липня 2017 року скарга передана члену Вищої ради правосуддя Волковицькій Н.О.
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицькою Н.О. проведено попередню перевірку скарги, за результатами якої складено висновок із пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Володарського районного суду Київської області Моргун Г.Л.
Дослідивши матеріали попередньої перевірки, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицьку Н.О., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
Автор скарги стверджує, що суддя Моргун Г.Л., розглядаючи справу № 364/139/16-ц, безпідставно долучила докази, та взяла до уваги рішення іншого суду, проти чого висловлювався Каплун Т.М. Крім того, прийнявши 21 квітня 2017 року рішення у справі по суті, суддя недостатньо обґрунтувала мотиви з яких воно прийнято та видала повний текст рішення лише 28 квітня 2017 року. Також автор стверджує, що йому не видали копії технічних записів судових засідань і суддя проявляла до автора скарги упереджене ставлення. У зв’язку із викладеним у скарзі висловлено прохання притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 5 грудня 2016 року відкрито провадження у справі № 364/139/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2., ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області.
Рішенням Володарського районного суду Київської області від 21 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 3 липня 2017 року рішення Володарського районного суду Київської області від 21 квітня 2017 року скасовано, а у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У ході попередньої перевірки встановлено, що наведені у скарзі Каплуна Т.М. аргументи щодо допущення суддею Моргун Г.Л. порушень під час розгляду справи № 364/139/16-ц, у тому числі щодо доказів, які взяті до уваги судом, були предметом розгляду апеляційного суду Київської області, їм надана правова оцінка та допущені помилки були виправлені шляхом скасування рішення Володарського районного суду Київської області від 21 квітня 2017 року.
Відповідно до частини другої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Не може вважатися умисним порушенням норм права чи неналежним ставленням судді до службових обов’язків тлумачення закону та позиція судді щодо обґрунтування ухваленого ним судового рішення, навіть якщо така позиція визнана судами вищої інстанції помилковою.
Засоби для виправлення суддівських помилок слід передбачити відповідною системою апеляційного оскарження. Виправлення будь-яких інших помилок в адмініструванні правосуддя є виключною відповідальністю держави (пункт 21 Великої хартії суддів (Основоположні принципи).
Стосовно аргументів Каплуна Т.М. про те, що суддя видала повний текст рішення 28 квітня 2017 року, то скарга не містить фактичних даних, які б вказували саме на зволікання судді щодо виготовлення такого рішення.
Аргументи автора скарги про те, що йому не видано копії технічних записів судових засідань не містять відомостей про ознаки дисциплінарного проступку, який відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Крім того, у скарзі відсутні дані, які б вказували на упереджене ставлення судді до Каплуна Т.М., а сам лише факт прийняття рішення не на його користь, не може вказувати на порушення суддею засад рівності всіх учасників судового процесу.
Відповідно до чинного законодавства України Вища рада правосуддя як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
За таких обставин з огляду на зміст скарги Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що скарга зводиться до незгоди із судовим рішенням, а відомості, які у ній зазначено, не можуть бути підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Володарського районного суду Київської області Моргун Г.Л.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Володарського районного суду Київської області Моргун Галини Леонідівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
А.М. Бойко
В.А. Нежура
