X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Третя Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
15.04.2020
987/3дп/15-20
Про залишення без розгляду дисциплінарної скарги адвоката Шаповлова С.В. стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. та суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Шурка О.І., Василенка Я.М., Кузьменка В.В.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Говорухи В.І., членів Гречківського П.М., Іванової Л.Б., Матвійчука В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Швецової Л.А. та додані до нього матеріали попередньої перевірки дисциплінарної адвоката Шаповалова Сергія Васильовича в інтересах ЖБК «Оперний» стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Євгенія Валерійовича та суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Шурка Олега Івановича, Василенка Ярослава Миколайовича, Кузьменка Володимира Володимировича,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 30 січня 2019 року за вхідним № 128/0/13-19 надійшла скарга адвоката Шаповалова С.В. стосовно дій судді Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. та суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Шурка О.І., Василенка Я.М., Кузьменка В.В. під час розгляду справи № 826/3256/17, а саме скаржник зазначає про: істотне порушення суддями норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; порушення суддями засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи у наданні ними суду свої доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене адвокат Шаповалов С.В. просить притягнути вказаних суддів до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 30 січня 2019 року зазначену скаргу передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Прудивусу О.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 3 жовтня 2019 року зазначену скаргу передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Швецовій Л.А.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Третьої Дисциплінарної палати Швецова Л.А. внесла пропозицію залишити скаргу без розгляду та повернути скаржнику.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої чи частиною другою статті 44 цього Закону, передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи.

Заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Швецову Л.А., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про необхідність залишення дисциплінарної скарги стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. та суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Шурка О.І., Василенка Я.М., Кузьменка В.В. без розгляду та повернення її скаржнику з огляду на таке.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2018 року (під головуванням судді Аблова Є.В.), залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року (у складі колегії суддів: Шурка О.І., Василенка Я.М., Кузьменка В.В.) відмовлено у задоволенні позову ЖБК «Оперний» до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій та рішення суб'єкта владних повноважень.

Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що Державний реєстратор Управ­ління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Ки­єві ОСОБА_1 протиправно провів реєстрацію за ТОВ «Виробничий комбінат Спілки композиторів України» права власності на нерухоме майно, зазначивши підставою виникнення такого права – постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2012 року у справі № 2а-2344/12/1670.

Саме те, що вказане судове рішення не могло бути підставою виникнення права власності у ТОВ «Виробничий комбінат Спілки композиторів України» на об'єкт нерухомості, ЖБК «Оперний» вказував в обґрун­тування вимог про протиправність дій і рішень реєстратора та наводив з цього приводу відповідні мотиви, аргументів на спростування яких у постановлених су­дами першої та апеляційної інстанцій рішеннях, як вважає скаржник, не наведено.

Як вбачається із журналів судового засідання, які велись у суді першої інстанції, розгляд справи мав стосуватися виключно можливості проведення реєстрації права власності на майно і виникнення такого права на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2012 року у справі № 2а-2344/12/2670, а, відповідно, і законності дій реєстратора по внесенню записів до реєстру на цій пі­дставі.

Заперечення на позов відповідача, третьої особи, при розгляді спору зводи­лись до того, що реєстраційні дії були правомірними з посиланням на визначення правового статусу об'єкта нерухомого майна та правові підстави виникнення пра­ва власності у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2012 року у справі № 2а-2344/12/2670, яка правомірно стала підставою для реєст­рації права власності. Аналогічним чином заперечення відповідача і третьої особи викладені в описовій частині рішення суду першої інстанції.

До 23 листопада 2017 року, коли суд першої інстанції перейшов у письмове прова­дження, ним не визначалось, що при вирішенні спору підлягатимуть встановлен­ню обставини, пов'язані з виникненням права власності на спірне приміщення у Музичного фонду СРСР, Виробничого комбінату Музичного фонду СРСР та право­вих підстав переходу такого права, у разі його виникнення у зазначених осіб, до ТОВ «Виробничий комбінат Спілки компо­зиторів України».

Однак, всупереч положенням Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), вже після переходу в письмове провадження Окружним адміністративним судом міста Києва безпідставно, як вважає скаржник, прий­мались та долучались до справи письмові пояснення третьої особи від 5, 12 квітня, 22 травня 2018 року та додані до цих пояснень документи.

Позивач з цими поясненнями і документами не ознайомлювався, вони йому не направлялись, він був позбавлений можливості подати свої міркування і запе­речення.

Зазначені обставини стали відомі після ознайомлення із матеріалами справи 10 серпня 2018 року.

На час ознайомлення із справою нумерація матеріалів справи проведена не була, опис документів, які містяться у ній, не складено, журнал судового засідання від 23 листопада 2018 року секретарем судового засідання не підписаний.

Наведене, на думку скаржника, дає підстави для припущення про вчинення судом першої інстанції навмисних дій по сприянню третій особі у зби­ранні і поданні доказів, їх прийняття та використання судом при ухваленні рішення всупереч встановленому КАС України поряд­ку.

Вказавши у судових рішеннях про безпідставність посилань позивача на протиправність дій державного реєстратора щодо вчинення реєстраційної дії лише на підставі рішення суду, з огляду на те, що ТОВ «Виробничий комбінат Спілки композиторів України» для реєстрації права власності був наданий пакет документів, встановлених законом, суди свавільно, на свій розсуд, провели підміну обставин, з якими позивач пов'язував протиправність дій відповідача. При цьому, перебираючи на себе дискреційні повнова­ження державного реєстратора (суб'єкта владних повноважень) і вважаючи надані документи достатніми для проведення реєстрації права власності, судами не було вказано конкретного визначеного частиною першою статті 27 Закону України «Про державну ре­єстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документу з цього па­кету, на підставі якого у ТОВ «Виробничий комбінат Спілки композиторів України» виникло право власності на спірні примі­щення і на підставі якого могла бути проведена реєстрація такого права.

Аналіз змісту судових рішень в цій частині, поряд із зазначенням в них інших обставин, наштовхує на думку про упередженість суду і намагання забезпечити для ТОВ «Виробничий комбінат Спілки ком­позиторів України» позитивного результату при вчиненні дій по заволодінню май­ном ЖБК «Оперний» як не в цій, то іншій справі за його участю.

Зазначаючи в рішенні, що дослідженню підлягала виключно правомірність вчинення відповідачем оскаржуваної реєстраційної дії, як суб'єктом владних пов­новажень, наділеним владно-управлінськими функціями, суд першої інстанції, як вважає скаржник, безпідставно почав досліджувати і з'ясовувати інші обставини, робити з приводу їх існування висновки, які не стосувались ні підстав, ні предмету позову та не ґрун­туються на положеннях чинного законодавства.

Як свідчить зміст прийнятої апеляційним судом за результатами розгляду апеляційної скарги постанови, перевірка ухваленого судом першої інстанції рі­шення звелась до повного відтворення викладених в ньому висновків, законність і обґрунтованість яких спростовувалась доводами апеляційної скарги.

При цьому суд апеляційної інстанції, як вважає скаржник, допустив ті ж помилки і неточності, що були у рішенні суду першої інстанції, зокрема, про подання позивачем реєстратору договору про пайову участь у будівництві та передачу цокольного і підвального приміщень від 25 грудня 1965 року, технічного паспорту від 24 березня 2011 року, виготовленого Київ­ським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, незважаючи на те, що позивачем у справі був ЖБК «Оперний». Ніяких заяв, а, відповідно, і документів, останнім реєстратору не по­давалось.

Скаржник вважає, що викладене вказує на те, що матеріали адміністративної справи, як і доводи апеля­ційної скарги, суддями, які входили до складу колегії, не вивчались.

У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року, в порушення положень підпункту б) пункту 2, підпункту в) пункту 3 частини першої статті 322 КАС України, не на­ведено мотивів відхилення кожного аргументу, викладеного ЖБК «Оперний» в поданій ним апеляційній скарзі, як і не зазначені самі доводи скарги.

Не виклавши в ній жодного конкретного доводу апеляційної скарги на підт­вердження таких порушень, не навівши мотивів його відхилення, апеляційний суд зробив висновок, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження, не подано доказів, які б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, та зазначив: «що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Кон­сультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кож­ної підстави захисту».

Наведені обставини, як зазначає адвокат, вказують на очевидні, свідомі чи, у крайньому разі, внаслідок очевидної недбалості, грубі порушення при вирішенні спору положень КАС України, навмисне і свавільне тлумачення та вибіркове застосування положень законодавства, що вказує на упередженість суддів, намагання у будь-який спосіб відмовити в задоволенні позову.

У надісланих на запит члена Вищої ради правосуддя поясненнях щодо доводів, викладених у скарзі, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В. повідомив наступне.

До Окружного адміністративного суду міста Києва 3 березня 2017 року надійшла позовна заява ЖБК «Оперний» до державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_1, за участю третьої особи – ТОВ «Виробничий комбінат Спілки композиторів України», про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 3 березня 2017 року адміністративну справу № 826/3256/17 розподілено на суддю Аблова Є.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 березня 2017 року позовну заяву ЖБК «Оперний» залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2017 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи.

У судовому засіданні 23 листопада 2017 року учасники справи заявили клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження, на підставі чого суд, керуючись положеннями частини шостої статті 128 КАС України (в редакції, чинній на дату постановлення ухвали), ухвалив здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року, у задоволенні позовних вимог ЖБК «Оперний» до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.

Суддя зазначає, що, як вбачається зі скарги адвоката Шаповалова С.В., який діє в інтересах ЖБК «Оперний», останній фактично не погоджується зі змістом судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Так, згідно з частиною четвертою статті 246 КАС України у мотивувальній частині рішення зазначаються: обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування; мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.

При цьому, ухвалюючи 16 липня 2018 року рішення, судом першої інстанції, як зазначає суддя, дотримано вичерпний перелік вимог до мотивувальної частини рішення, встановлений частиною четвертою статті 246 КАС України.

Крім того, свої пояснення на запит члена Вищої ради правосуддя з приводу викладених у скарзі доводів, надіслали судді Шостого апеляційного адміністративного суду Шурко О.І., Василенко Я.М., Кузьменко В.В., у яких повідомили наступне.

В провадження Шостого апеляційного адміністративного суду 18 жовтня 2018 надійшла адміністративна справа № 826/3256/17 за апеляційною скаргою ЖБК «Оперний» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом ЖБК «Оперний» до Головного територіального управління юстиції у Києві, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору – ТОВ «Виробничий комбінат Спілки композиторів України», про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2018 року справа № 826/3256/17 підлягала розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді Шурка О.І., суддів Василенка Я.М. та Кузьменка В.В.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року апеляційну скаргу ЖБК «Оперний» залишено без і задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2018 року – без змін.

В своїй скарзі скаржник зазначає, що суди свавільно, на свій розсуд, провели підміну обставин, з якими позивач пов’язував протиправність дій відповідача; обставини скарги, на думку скаржника, вказують на очевидні, свідомі чи, у крайньому разі, внаслідок очевидної недбалості, грубі порушення при вирішенні спору положень КАС України, навмисне і свавільне тлумачення та вибіркове застосування положень законодавства, що вказує на упередженість суддів, намагання у будь-який спосіб відмовити в задоволенні позову.

Вказані твердження скаржника судді апеляційної інстанції вважають безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що доводи скарги адвоката Шаповалова С.В., який діє в інтересах ЖБК «Оперний», зводяться до незгоди останнього із рішеннями суддів, постановленими у справі № 826/3256/17 щодо відмови у задоволенні позовних вимог ЖБК «Оперний».

Судді вважають, що скарга адвоката Шаповалова С.В., який діє в інтересах ЖБК «Оперний», не містить відомостей про допущення ними порушень будь-яких норм матеріального та процесуального права чи вчинення дій, які можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність суддів.

У пункті 25 Київських рекомендацій ОБСЄ щодо незалежності судової системи в країнах Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії (від 23-25 червня 2010 року) зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності в юридичному тлумаченні між судами; наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.

Як зазначено у пункті 66 Рекомендацій СМ/Кес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки (від 17 листопада 2010 року) тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.

Також судді наполягають, що умисного або внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків; незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості суддею Окружного адміністративного суду міста Києва Абловим Є.В. та суддями Шостого апеляційного адміністративного суду Шурком О.І., Василенком Я.М., Кузьменком В.В. вчинено не було.

Наразі справа перебуває в провадженні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 3 липня 2019 року справу № 826/3256/17 прийнято до провадження.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 44 Закону «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

З огляду на викладене, встановлені попередньою перевіркою обставини дають підстави для висновку, що доводи скарги адвоката Шаповалова С.В. можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Тобто Вища рада правосуддя не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення, перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

З огляду на зазначене, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дисциплінарну скаргу адвоката Шаповалова С.В. в інтересах ЖБК «Оперний» стосовно дій судді Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. та суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Шурка О.І., Василенка Я.М., Кузьменка В.В. необхідно залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Третя Дисциплінарна палата Вищої рада правосуддя, враховуючи викладені обставини, керуючись статтею 43, пунктом 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.7 Регламенту Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

дисциплінарну скаргу адвоката Шаповалова Сергія Васильовича стосовно судді Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Євгенія Валерійовича та суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Шурка Олега Івановича, Василенка Ярослава Миколайовича, Кузьменка Володимира Володимировича залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                          В.І. Говоруха

 

Члени Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя            П.М. Гречківський

Л.Б. Іванова

В.В. Матвійчук