Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Артеменка І.А. за результатами перевірки повідомлення судді господарського суду міста Києва Морозова Сергія Миколайовича про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 17 липня 2017 року (вх. № 1496/0/6-17) надійшло повідомлення судді господарського суду міста Києва Морозова С.М. від 12 липня 2017 року про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя з боку Департаменту захисту економіки Національної поліції України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 17 липня 2017 року вказане повідомлення передано члену Вищої ради правосуддя Артеменку І.А. для проведення перевірки.
За результатами попередньої перевірки член Вищої ради правосуддя Артеменко І.А. дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді господарського суду міста Києва Морозова С.М.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., Вища рада правосуддя дійшла такого висновку.
У повідомленні зазначено, що у провадженні господарського суду міста Києва (суддя Морозов С.М.) перебуває справа № 910/3836/16 за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Автодрайв Плюс», товариства з обмеженою відповідальністю «Автостимул Плюс», товариства з обмеженою відповідальністю «Легалплейс», товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнес ЛТД», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – товариство з обмеженою відповідальністю «Кредо Солюшнс», про стягнення 24336631,45 доларів США та 4572738,14 гривні.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 9 березня 2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи на 29 березня 2016 року.
У процесі розгляду справи судом на підставі статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) ухвалою від 26 квітня 2016 року призначено судову економічну експертизу, проведення якої у встановлений законом строк доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12 червня 2017 року у зв’язку з надходженням до суду висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 20 червня 2017 року.
Ухвалою суду від 20 червня 2017 року в порядку статті 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 4 липня 2017 року, а ухвалою суду від 4 липня 2017 року – на 1 серпня 2017 року.
3 липня 2017 року до господарського суду міста Києва надійшов запит Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі – Департамент), в якому, серед іншого, Департамент просить організувати надання пояснень суддею Морозовим С.М. щодо невиконання вимог статті 20 ГПК України під час розгляду справи № 910/3836/16.
Суддя Морозов С.М. вважає, що дії Департаменту є втручанням в його діяльність як судді та є підставою для звернення з повідомленням відповідно до статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
На запит члена Вищої ради правосуддя Артеменка І.А. надійшла копія листа Департаменту від 22 червня 2017 року.
Із вказаного листа убачається, що Департаментом як спеціально уповноваженим суб’єктом у сфері протидії корупції на постійній основі здійснюється аналіз інформації, у тому числі з відкритих джерел та бази даних, щодо додержання суб’єктами відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення вимог Закону України «Про запобігання корупції». Встановлено можливий факт порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» суддею господарського суду міста Києва Морозовим С.М.
З метою виконання обов’язку, передбаченого частиною другою статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо збору доказів для встановлення наявності чи відсутності порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції» Департамент просив надати інформацію та завірені копії документів, а саме: щодо призначення на посаду та зарахування до штату, попередження про обмеження із зайняттям посади та дотриманням антикорупційного законодавства, табелі робочого часу за березень, квітень, червень, вересень 2016 року.
Крім того, Департамент просив надати пояснення судді Морозова С.М. щодо невиконання вимог статті 20 ГПК України під час розгляду справи № 910/3836/16.
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126, 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя є незалежними та керуються верховенством права.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.
У роз’ясненнях, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», зазначено, що незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має забезпечуватись і в самому суді. У зв’язку із цим неприпустимими є встановлення контролю за здійсненням судочинства суддею, виклик його до вищестоящих судів та вимагання звітів чи пояснень про розгляд конкретних справ, витребування від судді будь-якої інформації чи довідок про хід та перспективи розгляду справи, іншої інформації, яка може надаватися лише сторонам у справі та іншим особам, визначеним процесуальним законодавством, а також відомостей, які становлять таємницю нарадчої кімнати.
Суддя не зобов’язаний давати будь-які пояснення щодо розглянутих справ або справ, які знаходяться в його провадженні, а також надавати їх будь-кому для ознайомлення, крім випадків і в порядку, що передбачені законом.
Звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, що передбачені процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу – поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Статтею 131 Конституції України визначено, що Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя вживає заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Враховуючи наведене, Вища рада правосуддя дійшла висновку в порядку пункту 8 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» звернутися до Національної поліції України щодо вжиття заходів із недопущення Департаментом захисту економіки Національної поліції України дій, що можуть бути розцінені як втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя.
Враховуючи викладене, Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звернутися до Національної поліції України щодо вжиття заходів із недопущення Департаментом захисту економіки Національної поліції України дій, що можуть бути розцінені як втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя.
Голова Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк
