Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Лесько А.О. за результатами перевірки повідомлення суддів Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Дзюби Маріанни Вікторівни, Д’яченка Дмитра Олександровича, Митрофанової Євгенії Геннадіївни, Пантелєєва Дмитра Геннадійовича, Сараєва Ігоря Анатолійовича, Шишиліна Олексія Геннадійовича про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя з боку народних депутатів України Фріз Ірини Василівни, Тимчука Дмитра Борисовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 6 листопада 2017 року надійшло повідомлення суддів Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Дзюби М.В., Д’яченка Д.О., Митрофанової Є.Г., Пантелєєва Д.Г., Сараєва І.А., Шишиліна О.Г. про втручання в їх діяльність щодо здійснення правосуддя з боку народних депутатів України Фріз І.В., Тимчука Д.Б. та інших.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 6 листопада 2017 року № 2951/0/6-17 повідомлення суддів Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області передано члену Вищої ради правосуддя Лесько А.О. для проведення перевірки.
За результатами перевірки член Вищої ради правосуддя Лесько А.О. дійшла висновку про відсутність обставин, які б свідчили про втручання народних депутатів України І.Фріз, Д.Тимчука в діяльність суддів Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Дзюби М.В., Д’яченка Д.О., Митрофанової Є.Г., Пантелєєва Д.Г., Сараєва І.А., Шишиліна О.Г. у зв’язку із здійсненням ними правосуддя та запропонувала звернутися до Верховної Ради України щодо вжиття заходів із недопущення народними депутатами України дій, що підривають незалежність суддів та авторитет правосуддя.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Лесько А.О., Вища рада правосуддя встановила таке.
У 2015–2016 роках у провадженні Приморського районного суду міста Маріуполя перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України (далі – КК України), частиною третьою статті 365 КК України (справа № 266/2278/15-к).
Справа № 266/2278/15-к розглядалась колегією суддів у складі головуючого – Дзюби М.В., суддів Курбанової Н.М. та Пантелєєва Д.Г.
Вироком колегії суддів у зазначеному складі Приморського районного суду міста Маріуполя від 15 листопада 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 115, частиною третьою статті 365 КК України, та призначено покарання за сукупністю злочинів у вигляді 13 років позбавлення волі, із позбавленням права обіймати посади представника влади в правоохоронних органах строком на 3 роки та позбавленням військового звання.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 7 лютого 2017 року вирок суду першої інстанції залишено без змін, а апеляції обвинуваченого та потерпілого – без задоволення.
Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 листопада 2017 року вирок Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 7 лютого 2017 року щодо ОСОБА_1 скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції. ОСОБА_1 звільнено з-під варти в залі суду.
Як зазначалося вище, до Вищої ради правосуддя звернулися судді Дзюба М.В., Пантелєєв Д.Г., які брали участь у розгляді зазначеної справи, та судді Д’яченко Д.О., Митрофанов Є.Г., Сараєв І.А., Шишилін О.Г., які не брали участі у розгляді зазначеної справи. У повідомленні судді Приморського районного суду міста Маріуполя посилалися на те, що напередодні апеляційного та касаційного розгляду справи № 266/2278/15-к окремі народні депутати України та представники громадських і волонтерських організацій намагались та намагаються чинити тиск на суд з метою прийняття вигідного для засудженого судового рішення.
Починаючи з 29–30 жовтня 2017 року, на сайті державного органу – Державної прикордонної служби України було опубліковано статтю «Державна прикордонна служба та ветерани-прикордонники вірять у неупередженість української Феміди», в якій поставлено під сумнів об’єктивність та неупередженість суддів першої та апеляційної інстанцій та законність ухвалених ними рішень у вказаному кримінальному провадженні.
1 листопада 2017 року ЗМІ та інформаційні сайти опублікували статтю під назвою «Депутат требует от СБУ проверить мариупольских судей на причастность к сепаратизму». Ця стаття містить посилання на заяву народного депутата України від політичної партії «Блок Петра Порошенка» Ірини Фріз, яка, використовуючи свій статус народного депутата та фактично діючи з метою незаконного впливу на суд та втручання в здійснення правосуддя, звернулась до Голови Служби безпеки України (далі – СБУ) із заявою про проведення перевірки суддів Приморського районного суду міста Маріуполя та ревізії всіх судових рішень, ухвалених від початку 2014 року, на предмет їх відповідності закону.
У депутатському зверненні до СБУ І.Фріз зазначила, що від представників правоохоронних органів міста Маріуполя вона отримала інформацію, що судді Приморського районного суду міста Маріуполя «систематично приймають виправдувальні рішення стосовно осіб, що підозрюються або обвинувачуються у сепаратизмі та діях на боці терористичних організацій», а інформація в ЗМІ щодо розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 ставить під сумнів об’єктивність розгляду таких справ, а також «дає підстави розглядати ймовірність контактів з військово-окупаційною владою ОРДЛО або винесення судових рішень в їх інтересах або з метою нанесення збитків інтересам України». Народний депутат України І.Фріз зазначила про своє переконання, що «прийняте у справі ОСОБА_1 рішення виглядає заангажованим та таким, що несе загрозу національній безпеці держави та може використовувались в інтересах країни-агресора та терористичних організацій».
У зв’язку з наведеним народний депутат України І.Фріз просила Голову СБУ «здійснити перевірку суддів Приморського районного суду міста Маріуполя Дзюби М.В., Курбанової Н.М. та Пантелєєва Д.Г. на зв’язки із терористичними організаціями та особами (родичами), що перебувають на окупованих територіях, їх підтримку сепаратизму та країни-агресора; проаналізувати та надати правову оцінку всім рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя з початку бойових дій на Донбасі на ознаки підтримки сепаратизму». Заяву І.Фріз публічно підтримав інший народний депутат України від партії «Народний фронт» – Д.Тимчук, який повідомив, що він також звертається до СБУ України із заявою про перевірку «суддів- ватників».
Судді Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Дзюба М.В., Д’яченко Д.О., Митрофанова Є.Г., Пантелєєв Д.Г., Сараєв І.А., Шишилін О.Г. вважають, що зазначені заяви народних депутатів України призвели до численних закликів громадськості, поширених у багатьох соціальних мережах, до негайного фактичного знищення будівлі Приморського районного суду міста Маріуполя шляхом підпалу та фізичної розправи над суддями цього суду. Наслідком цих заяв є повна дискредитація суддів Приморського районного суду міста Маріуполя як представників судової гілки влади. Також має місце втручання у здійснення правосуддя і грубе порушення прав осіб на справедливий суд.
Крім того, на думку суддів, «ревізія» та оприлюднення всіх рішень, які приймались у кримінальних провадженнях ними як слідчими суддями, зокрема про затримання з метою приводу для розгляду питання щодо обрання запобіжного заходу, які розглядались у закритому судовому засіданні, спричинить реальну загрозу життю та здоров’ю суддів та членів їх родин, оскільки місто Маріуполь територіально межує із зоною розмежування, де останнім часом неодноразово вчинялися спроби фізичного знищення посадових осіб правоохоронних органів, які здійснюють боротьбу із тероризмом.
Доданими до повідомлення матеріалами в.о. голови Приморського суду міста Маріуполя Сараєвим І.А. підтверджується факт поширення народними депутатами України І.Фріз та Д.Тимчуком вказаної вище інформації у ЗМІ та наявність депутатських звернень до Голови СБУ Грицака В.С.
Встановлено, що 13 листопада 2017 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшло депутатське звернення народних депутатів України Фріз І.В., Тимчука Д.Б., Бригинця О.М., Іонової М.М., Герасимова А.В., Берези Ю.М. про проведення перевірки рішень Приморського районного суду міста Маріуполя щодо військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, СБУ на предмет їх об’єктивності, врахування всіх наявних доказів у справах. У зверненні також викладено прохання надати правову оцінку діям суддів, що брали участь у розгляді справи № 266/2278/15-к (Дзюба М.В., Курбанова Н.М., Пантелєєв Д.Г.), та розглянути можливість притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
На зазначене звернення 23 листопада 2017 року за № 23779/019-17 Вищою радою правосуддя надано відповідь із роз’ясненням про порядок подачі дисциплінарної скарги.
Крім того, 16 листопада 2017 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшов депутатський запит народних депутатів України Паламарчука М.П. та Кривенка В.М., оголошений на засіданні Верховної ради України 10 листопада 2017 року, у якому порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Приморського районного суду міста Маріуполя за дії, вчинені при постановленні 15 листопада 2017 року вироку стосовно ОСОБА_1, та суддів колегії апеляційного суду Донецької області, які 7 лютого 2017 року ухвалили судове рішення за наслідками розгляду апеляційних скарг на згаданий вирок.
Ухвалою члена Вищої ради правосуддя Гусака М.Б. від 23 листопада 2017 року № 5016/0/18-17 вказаний депутатський запит стосовно суддів Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області та апеляційного суду Донецької області залишено без розгляду та повернуто.
На запит члена Вищої ради правосуддя Лесько А.О. до Генеральної прокуратури України з приводу надання інформації щодо результатів розгляду повідомлення суддів Приморського суду міста Маріуполя про втручання в їхню діяльність відповіді не надійшло.
Оцінюючи наведену у повідомленні суддів Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Дзюби М.В., Д’яченка Д.О., Митрофанової Є.Г., Пантелєєва Д.Г., Сараєва І.А., Шишиліна О.Г. інформацію на предмет наявності чи відсутності ознак втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя, слід виходити з такого.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126, 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону.
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від заяв та дій, що можуть підірвати незалежність судової влади.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат у порядку, встановленому законом, звертається із депутатським запитом або депутатським зверненням до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності у порядку, передбаченому цим Законом і законом про регламент Верховної Ради України.
Відповідно до статті 16 цього Закону народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об’єднань громадян з питань, пов’язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань. Депутатське звернення – викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.
З огляду на викладене народний депутат України, який не є учасником судового процесу, як і будь-який інший громадянин, організація чи посадова особа, може звернутися до СБУ щодо проведення перевірки на предмет наявності ознак злочину в діях інших осіб.
Таким чином, під час перевірки фактів, викладених у повідомленні суддів Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Дзюби М.В., Д’яченка Д.О., Митрофанової Є.Г., Пантелєєва Д.Г., Сараєва І.А., Шишиліна О.Г., не встановлено обставин, які свідчать про втручання народних депутатів України І.Фріз, Д.Тимчука в діяльність суддів цього суду щодо здійснення правосуддя, пов’язане із перешкоджанням виконанню суддями професійних обов’язків під час розгляду та ухвалення вироку у справі № 266/2278/15-к.
Зазначене також підтверджується обставиною, що вирок у цій справі було ухваленено 15 листопада 2016 року, а звернення народних депутатів та публікації у ЗМІ з’явилися у жовтні – листопаді 2017 року.
Водночас необхідно звернути увагу на такі обставини.
Як зазначалося вище, ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 листопада 2017 року вирок Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 7 лютого 2017 року щодо ОСОБА_1 скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції. ОСОБА_1 звільнено з-під варти в залі суду.
До закінчення розгляду вказаної справи судом касаційної інстанції народними депутатами в публічних заявах було надано оцінку рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, зокрема народний депутат Д.Тимчук поширив інформацію про направлення звернення до СБУ з проханням провести перевірку на предмет «любви к русскому миру» маріупольських суддів Дзюби М.В., Курбанової Н.Н., Пантелєєва Д.Г., образливо висловлювався стосовно суддів – «судді-ватники», а стосовно маріупольського суду – «отрыжка русского мира»; народний депутат І.Фріз зазначила, що «ситуація вимагає перегляду справи і виправдання військовослужбовця».
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Оцінювання фактів та доказів у справі належить до виключної компетенції суду, у провадженні якого перебуває справа, а перевірка правильності такої оцінки забезпечується правом на апеляційне та касаційне оскарження таких рішень.
Отже, висловлювання народних депутатів України щодо упередженості суддів та правильності чи неправильності наданої судом оцінки фактів та доказів у справі, оцінка судових рішень на предмет їх законності та обґрунтованості до закінчення розгляду справи судом касаційної інстанції порушують конституційний принцип незалежності судової влади.
Така позиція підтверджується Доповіддю Управління Верховного комісара ООН з прав людини від 16 серпня – 15 листопада 2017 року, в якій висловлено занепокоєння з приводу того, що звільненню 6 листопада 2017 року військовослужбовця Державної прикордонної служби передувала широка інформаційна кампанія політичних діячів на підтримку обвинуваченого (пункт 71).
Тобто народним депутатам України слід утримуватися від інформаційних кампаній на підтримку певної позиції та оцінки судових рішень у будь-якій справі, яка перебуває на розгляді у суді, оскільки навіть законне і обґрунтоване рішення суду на користь сторони, яка мала таку підтримку, може бути сприйнято як результат такої підтримки, а не результат справедливого судового розгляду.
Відповідно до Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях «у принципі, судова влада повинна визнати, що критика є частиною діалогу між трьома гілками державної влади й суспільством в цілому». Тим не менше, на думку КРЄС, існує чітка лінія між свободою вираження думок і законною критикою, з одного боку, та неповаги й неправомірного тиску на судову владу, – з другого. «Так само не слід піддавати нападкам окремих суддів» (пункт 52).
У пункті 52 згаданого Висновку КРЄС зазначено, що незбалансовані критичні коментарі політиків є безвідповідальними і викликають серйозну проблему, оскільки суспільна довіра і впевненість у системі правосуддя можуть бути тим самим мимоволі чи навмисно підірвані. Подібна поведінка також порушує міжнародні стандарти.
Як зазначено у пункті 54 вказаного Висновку КРЄС, правило, що будь-які оцінки й критика однієї гілки влади іншими повинні здійснюватися в атмосфері взаємної поваги, стосується як судової влади, так і представників законодавчої та виконавчої влади. Наприклад, не є прийнятним, щоб інші гілки державної влади піддавали критиці судові рішення, підриваючи авторитет судової влади й заохочуючи непокору та навіть насильство стосовно суддів (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки (2010) 12, ухвалена Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року, пункт 18).
Тому при публічному обговоренні обставин резонансної кримінальної справи народним депутатам України необхідно утримуватися також і від критики окремих суддів та використання образливих висловлювань.
За приписами статті 131 Конституції України, статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя вживає заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
З урахуванням наведеного Вища рада правосуддя вирішила звернутися до Верховної Ради України щодо вжиття заходів із недопущення народними депутатами України дій, що підривають незалежність суддів та авторитет правосуддя.
З огляду на викладене та керуючись статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
звернутись до Верховної Ради України щодо вжиття заходів із недопущення народними депутатами України дій, що підривають незалежність суддів та авторитет правосуддя.
Голова Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк
