Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Шабанова Андрія Миколайовича на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 жовтня 2017 року № 3309/3дп/15-17,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 17 листопада 2017 року (вх. № 3103/0/6-17) надійшла скарга судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Шабанова А.М. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Дисциплінарна палата) про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади.
Суддя у скарзі висловлює незгоду з рішенням Дисциплінарної палати, вважає, що вказані у рішенні порушення не є такими, що безспірно свідчать про порушення присяги судді та вчинення істотного дисциплінарного проступку відповідно до чинного законодавства, оскільки відсутні факти, які підтверджують грубу недбалість чи навмисне порушення ним закону під час розгляду судових справ та прийняття судового рішення. Суддя Шабанов А.М. вважає, що звернення депутата Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_1, яке стало підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, пов’язане із неприязним ставленням депутата до судді у зв’язку із принциповою позицією судді Шабанова А.М. у справах, у яких депутат прямо чи опосередковано був зацікавлений.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 17 листопада 2017 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Беляневича В.Е.
Скарга судді Шабанова А.М. подана з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
За результатами перевірки член Вищої ради правосуддя Беляневич В.Е. вважає, що Дисциплінарна палата дійшла неправильного висновку щодо вчинення дисциплінарного проступку суддею Шабановим А.М. під час розгляду справ № 175/2933/16-к та № 175/4259/14-ц, та погоджується з висновком Дисциплінарної палати про допущення суддею Шабановим А.М. грубих порушень закону, що підриває суспільну довіру до суду, під час розгляду справи № 175/1501/16-ц, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 жовтня 2017 року № 3309/3дп/15-17.
Суддя Шабанов А.М., депутат Дніпропетровської обласної ради VII скликання ОСОБА_1 повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
12 січня 2018 року до Вищої ради правосуддя надійшов лист депутата Дніпропетровської обласної ради VII скликання ОСОБА_1 (вх. № Ш-336/0/7-18), в якому він зазначає про відсутність необхідності розгляду його звернення стосовно дій судді Шабанова А.М., оскільки виявлені факти обговорювались на оперативній нараді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, а також були предметом розгляду Вищої ради юстиції.
У засіданні Вищої ради правосуддя представник судді Шабанова А.М. адвокат Шахторін А.С. надав усні пояснення та просив задовольнити скаргу судді Шабанова А.М. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 жовтня 2017 року № 3309/3дп/15-17.
Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Беляневича В.Е., адвоката Шахторіна А.С., дійшла висновку, що скарга зазначеного судді на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 жовтня 2017 року № 3309/3дп/15-17 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Шабанов Андрій Миколайович Постановою Верховної Ради України від 5 вересня 2013 року № 450-VII обраний на посаду судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області безстроково.
23 листопада та 16 грудня 2016 року до Вищої ради юстиції надійшли депутатські звернення (вх. №№ Ш-2224/0/7-16, Ш-2224/1/7-16) депутата Дніпропетровської обласної ради VII скликання ОСОБА_1 стосовно дій судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Шабанова А.М. під час розгляду справи № 175/2933/16-к. Депутат зазначає, що ухвалами слідчого судді Шабанова А.М. від 30 серпня 2016 року задоволено клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 та накладено арешт на земельну ділянку площею 176,8 га, розташовану на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, а також на врожай соняшнику, що вирощується на цій земельній ділянці.
Депутат стверджував, що ухвали судді винесено без достатніх на це підстав, із суттєвими порушеннями норм Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України). Крім того, у зверненнях депутата зазначено про допущені, на його думку, суддею порушення під час розгляду цивільної справи № 2-175/4259/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя. Вказує, що суддя порушує всі строки розгляду справи та більше двох з половиною років не може винести рішення у справі.
18 квітня 2017 року (вх. № Ш-2155/0/7-17) до Вищої ради правосуддя надійшло звернення депутата Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_1 про порушення вимог чинного законодавства суддею Шабановим А.М. Депутатом повідомлено, що 14 березня 2017 року апеляційним судом Дніпропетровської області у справі № 175/1501/16-ц винесено окрему ухвалу із зазначенням фактів порушення законодавства України суддею Шабановим А.М. Серед порушень: внесення змін до резолютивної частини рішення шляхом зміни змісту на протилежний, порушення правила виключної територіальної підсудності цього спору, постановлення з порушенням у цій справі ухвали про об’єднання в одне провадження цивільних справ, а також відсутність у матеріалах справи ухвали про відкриття провадження. Також депутат ОСОБА_1 у своєму зверненні повторно вказує на порушення під час розгляду суддею Шабановим А.М. справ № 175/2933/16-к та № 2-175/4259/14-ц, зазначених у його попередніх депутатських зверненнях.
З урахуванням викладених обставин заявник просив притягнути суддю Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Шабанова А.М. до дисциплінарної відповідальності та звільнити його з посади судді.
Ухвалою Дисциплінарної палати від 16 серпня 2017 року відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Шабанова А.М.
18 жовтня 2017 року Дисциплінарна палата винесла рішення про притягнення судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Шабанова А.М. до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Дисциплінарна палата дійшла висновку про те, що обставини, встановлені під час перевірки відомостей, викладених в депутатських зверненнях, свідчать про порушення суддею Шабановим А.М. при здійсненні правосуддя у справах № 175/1501/16-ц, № 175/2933/16-к, № 175/4259/14-ц приписів статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо захисту права власності, статті 41 Конституції України, статей 132, 170–174 КПК України, статей 114, 121–122, 126, 157, 218 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).
При цьому, як зазначено в рішенні Дисциплінарної палати, в діях судді Шабанова А.М. наявні склади дисциплінарних проступків, наслідком яких може бути притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», підпунктом «а» пункту 1, пунктами 3, 4 частини першої статті 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд». У рішенні Дисциплінарної палати зазначено, що у діях судді Шабанова А.М. вбачається порушення присяги згідно з пунктом 1 частини другої статті 97 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», що відповідає поняттю істотного дисциплінарного проступку, встановленого пунктом 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідальність за дії, вчинені суддею Шабановим А.М., не скасовано та не пом’якшено (вона також не стала більш суворою), а отже, він може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за дії, які чинним Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікуються як дисциплінарні проступки та істотний дисциплінарний проступок.
Під час перевірки доводів скарги судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Шабанова А.М. на рішення Дисциплінарної палати від 18 жовтня 2017 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади судді Вищою радою правосуддя встановлено таке.
Ухвалами від 30 серпня 2016 року за результатами розгляду справи № 175/2933/16-к (провадження № 1кс-175/826/16, № 1кс-175/827/16) суддею Шабановим А.М. задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на земельну ділянку площею 176,8 га, розташовану на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, шляхом встановлення заборони будь-яким фізичним чи юридичним особам, у тому числі товариству з обмеженою відповідальністю «Любимівка» (далі – ТОВ «Любимівка»), комунальному закладу «Дніпропетровський геріатричний пансіонат» Дніпропетровської обласної ради» (далі – КЗ «Дніпропетровський геріатричний пансіонат» ДОР») та їхнім працівникам, обробляти, користуватися та розпоряджатися вказаною земельною ділянкою, а також накладено арешт на врожай соняшнику, що вирощується на такій земельній ділянці, шляхом встановлення заборони будь-яким фізичним чи юридичним особам, у тому числі ТОВ «Любимівка», КЗ «Дніпропетровський геріатричний пансіонат» ДОР» та їхнім працівникам, псувати, знищувати, а також здійснювати збір врожаю із застосуванням спеціальної сільськогосподарської техніки або без такої.
У своїх ухвалах слідчий суддя Шабанов А.М., посилаючись на норми частини першої статті 170 КПК України, зазначив, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Враховуючи, що земельна ділянка площею 176,8 га, розташована на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області та переведена до земель запасу зазначеної сільської ради, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (речові докази), а також те, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження, що стане перешкодою для проведення розслідування вчиненого кримінального правопорушення, вважає за можливе задовольнити клопотання прокурора про арешт майна.
Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалами від 14 вересня 2016 року скасував зазначені ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області. Колегія суддів зазначила, що вартість майна, яке належить арештувати, з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отримання неправомірної вигоди, повинна бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, тоді як вартість майна, зазначеного в клопотанні прокурора, фактично не з’ясована. Колегія суддів критично ставиться до доводів прокурора, що земельна ділянка, на якій знаходиться врожай соняшнику, не належить КЗ «Дніпропетровський геріатричний пансіонат» ДОР», оскільки з наявних матеріалів видно, що саме КЗ «Дніпропетровський геріатричний пансіонат» ДОР» є до цього часу правомірним користувачем земельної ділянки площею 176,8 га, що підтверджено правовстановлюючими документами. За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді винесена передчасно, без об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції щодо накладення арешту на земельну ділянку, суд апеляційної інстанції зазначив, що про наявність розпорядження в.о. голови райдержадміністрації від 9 липня 2015 року про вилучення вказаної земельної ділянки з КЗ «Дніпропетровський геріатричний пансіонат» ДОР» та переведення до земель запасу Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, на яке посилається прокурор, не було відомо ні КЗ «Дніпропетровський геріатричний пансіонат» ДОР», ні Любимівській сільській раді Дніпропетровського району Дніпропетровської області, більш того, вказане розпорядження не зареєстровано в управлінні Держземагенства. Слідчий суддя і прокурор не зазначили розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, не взяли до уваги розумність та співмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У рішенні Дисциплінарної палати зазначено, що системний аналіз фактичних обставин справи та норм законодавства свідчить про порушення суддею Шабановим А.М. під час здійснення правосуддя у справі № 175/2933/16-к приписів статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо захисту права власності, статті 41 Конституції України, статей 132, 170–174 КПК України.
Крім того, у рішенні Дисциплінарною палатою наголошено, що постановлення суддею Шабановим А.М. ухвали про арешт врожаю соняшнику, зокрема шляхом заборони здійснювати збір такого врожаю, могло призвести до суттєвих збитків господарства, чим порушено та не дотримано принципу пропорційності. Внаслідок цього Дисциплінарна палата дійшла висновку, що порушення, вчинені суддею, не мають характеру простої суддівської помилки, а містять ознаки умисних дій.
Враховуючи викладене, Вища рада правосуддя погоджується із висновками Дисциплінарної палати, що у діях судді Шабанова А.М. з накладення арешту на майно вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого на момент його вчинення пунктом 4 частини першої статті 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (умисне або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод).
У справі № 175/4259/14-ц судовий розгляд за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на ½ частину домоволодіння та земельної ділянки тривав понад два роки. Так, позовна заява надійшла до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 6 жовтня 2014 року, а 18 жовтня 2016 року під головуванням судді Шабанова А.М. ухвалено рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У рішенні Дисциплінарної палати зазначено, що розгляд справи по суті розпочався лише 27 листопада 2015 року у зв’язку із відкладенням судових засідань на підставі клопотань представника відповідача від 14 вересня 2015 року та 12 листопада 2015 року про перенесення судового розгляду у зв’язку із її участю в іншому судовому засіданні в іншому місті та неможливістю прибути до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області на призначену дату. При цьому, як зазначено в рішенні Дисциплінарної палати, клопотання про відкладення судового розгляду, призначеного на 14 вересня 2015 року, підписано представником відповідача та здано в канцелярію суду у той самий день – 14 вересня 2015 року, а клопотання представника відповідача про перенесення судового розгляду, призначеного на 12 листопада 2015 року, у зв’язку із її участю в судовому процесі в іншій справі не підкріплено жодними доказами.
Дисциплінарна палата зазначила, що тривалість інтервалів між судовими засіданнями становила від одного до двох місяців, двічі розгляд відкладався через зайнятість судді в іншій справі та один раз – через перебування судді у відпустці.
Дисциплінарною палатою досліджено, що за період 2014–2016 років суддя Шабанов А.М. мав високий рівень навантаження порівняно з навантаженням інших суддів та середньомісячним надходженням справ і матеріалів на одного суддю місцевих загальних судів Дніпропетровської області, рівень розглянутих суддею Шабановим А.М. справ за один місяць у 2016 році також є високим порівняно з аналогічними показниками інших суддів того самого суду. Однак, як зазначено у рішенні Дисциплінарної палати, високий рівень навантаження судді сам по собі не може вважатися поважною причиною недотримання суддею розумних строків розгляду цієї судової справи. Дисциплінарна палата дійшла висновку, що поведінка судді, яка призвела до недотримання розумних строків розгляду справи, має ознаки недбалого ставлення до службових обов’язків.
Проте Дисциплінарною палатою не зазначено, з яких міркувань високий рівень завантаженості судді не може вважатися поважною причиною недотримання суддею строків розгляду справи.
Дисциплінарна палата, оцінюючи поведінку судді під час розгляду справи, зобов’язана була врахувати, що для повного та всебічного розгляду справи суд зобов’язаний викликати і заслухати учасників справи, свідків, дослідити всі обставини, а також необхідно врахувати поведінку учасників судового процесу, належне виконання ними своїх процесуальних обов’язків та існування випадків зловживання ними своїми процесуальними правами.
Так, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження має бути оцінена у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника (рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], заява № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).
Як свідчать матеріали дисциплінарної справи, Дисциплінарною палатою матеріали судової справи № 175/4259/14-ц не витребовувались, а лише суддею Шабановим А.М. надана довідка про рух справи № 175/4259/14-ц та копії деяких документів у справі.
Відсутність повної копії матеріалів цивільної справи вплинула на можливість Дисциплінарної палати дослідити в сукупності та оцінити причини усіх випадків відкладення справи чи оголошення перерв.
Рішення Дисциплінарної палати про притягнення судді Шабанова А.М. до дисциплінарної відповідальності містить посилання на постанову пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення».
У пункті 3 цієї постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначено, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
Крім того, пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові зазначає, що порушення строків розгляду справ зумовлюють і такі негативні фактори, як значне навантаження, перш за все на суддів першої інстанції, незадовільне матеріально-технічне забезпечення судів, недоліки в роботі підрозділів органів внутрішніх справ, несвоєчасне виконання ухвал суду про привід осіб у кримінальному провадженні і у справах про адміністративні правопорушення, неможливість забезпечити участь адвокатів у судових процесах, тривалість часу, необхідного для доставки судових повісток про дату судового засідання, тощо.
Суддя Шабанов А.М. у скарзі на рішення Дисциплінарної палати зазначив, що цивільна справа № 175/4259/14-ц складається з 2 томів та містить понад 327 аркушів, серед яких подані сторонами докази на підставі статті 60 ЦПК України. Суддею наголошено, що ним було в повній мірі досліджено всі обставини справи № 175/4259/14-ц, витребувано на підставі ухвал необхідні документи щодо всебічного та повного розгляду спору. Під час розгляду жодна зі сторін не зазначала про тривалість розгляду справи та навмисне затягування суддею справи, неодноразово погоджуючись з відкладенням розгляду справи з різних об’єктивних та правомірних підстав, а остаточне рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржувалось в апеляційному порядку та станом на 8 листопада 2017 року набрало законної сили.
Суддя Шабанов А.М., пояснюючи в засіданні Дисциплінарної палати тривалий розгляд справи, послався на значну завантаженість, виконання ним функцій слідчого судді, також на те, що здійснював усі процесуальні дії, необхідні для розгляду справи, а численність випадків відкладення розгляду справи пояснюється, насамперед, діями сторін, які просили про відкладення з різних підстав.
Ці доводи судді в рішенні Дисциплінарної палати не спростовано, оцінюючи їх, Дисциплінарна палата зазначила, що високий рівень навантаження судді сам по собі не може вважатися поважною причиною недотримання суддею розумних строків розгляду цієї судової справи. На підставі викладеного Дисциплінарна палата дійшла висновку, що поведінка судді має ознаки недбалого ставлення до службових обов’язків, оскільки суддя не зміг пояснити, яких заходів ним було вжито для запобігання затягуванню розгляду справи внаслідок дій сторін. Однак такий висновок не обґрунтовує кваліфікації дисциплінарного проступку як безпідставного затягування або невжиття заходів щодо розгляду справи.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя дійшла висновку, що Дисциплінарною палатою недостатньо обґрунтовано наявність в діях судді Шабанова А.М. ознак дисциплінарного проступку як безпідставного затягування або невжиття заходів щодо розгляду справи під час розгляду справи № 175/4259/14-ц.
Крім того, Дисциплінарна палата не звернула увагу на те, що найбільш зацікавленими в дотриманні строків, а також в об’єктивному та повному розгляді всіх обставин справи є сторони. Проте в цьому випадку сторони або їх представники до суду апеляційної інстанції зі скаргами на рішення місцевого суду не звертались, також не звертались до Вищої ради правосуддя щодо порушення чи затягування суддею строків розгляду справи.
Стосовно дій судді Шабанова А.М. під час розгляду справи № 175/1501/16-ц слід зазначити таке.
14 квітня 2016 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення коштів за договором.
21 квітня 2016 року до суду надійшла заява ОСОБА_4 про об’єднання в одне провадження справ № 175/1501/16-ц та № 175/1462/16-ц.
25 квітня 2016 року позивачем ОСОБА_4 подано заяву про уточнення позовних вимог із проханням визнати за ним право власності на нерухоме майно.
26 квітня 2016 року до суду надійшла заява ОСОБА_4, у якій він просив розглянути справи без його участі, уточнені позовні вимоги підтримував у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Згідно з журналом судового засідання від 26 квітня 2016 року у судовому засіданні брав участь відповідач ОСОБА_5, який був проти об’єднання цивільних справ № 175/1501/16-ц та № 175/1462/16-ц, щодо задоволення позовних вимог не заперечував.
26 квітня 2016 року суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Шабановим А.М. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, яким уточнені позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено та визнано за ним право власності на механічно-збиральний цех (літ. А-1), вбиральню (літ. Б), огорожу (літ. № 1), замощення (літ. I), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБАП_4 витрати на правову допомогу у розмірі ________ грн.
Перевіркою встановлено, що в короткому тексті рішення проставлена дата прийняття рішення: 25 квітня 2016 року. Проте в журналі судового засідання, який міститься в матеріалах справи, датою засідання, в якому оголошено вступну та резолютивну частини рішення, зазначено 26 квітня 2016 року. Крім того, згідно з технічним записом судового засідання, в якому судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення, також вбачається, що це засідання відбувалось 26 квітня 2016 року.
Як вбачається з матеріалів справи № 175/1501/16-ц, 27 квітня 2016 року проведено обшук у службових приміщеннях Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області за кримінальним провадженням № ______ від 24 лютого 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 369-2, частиною третьою статті 375 Кримінального кодексу України (далі – КК України), під час обшуку вилучено, серед іншого, документи цивільної справи № 2-175/1501/16-ц.
Ухвалою від 29 квітня 2016 року слідчим суддею Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська накладено арешт на документи, які вилучені під час обшуку, в тому числі на матеріали справи № 175/1501/16-ц.
9 вересня 2016 року до апеляційного суду Дніпропетровської області Дніпропетровською міською радою подана апеляційна скарга на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2016 року, у якій зазначено, що рішення є незаконним, а суд першої інстанції повинен був залучити міську раду до участі у розгляді справи.
16 листопада 2016 року апеляційним судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою цивільну справу знято з апеляційного розгляду та повернуто до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області для вирішення питання про усунення недоліків у місячний строк. В ухвалі суду апеляційної інстанції зазначено, що 26 квітня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення, однак в матеріалах цієї справи відсутнє повне рішення суду, виготовлення якого відповідно до частини третьої статті 209 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п’ять днів з дня закінчення розгляду справи. Згідно з журналом судового засідання вступна та резолютивна частини рішення були проголошені 26 квітня 2016 року, однак вступна та резолютивна частини судового рішення датовані 25 квітня 2016 року; зазначені розбіжності місцевим судом не усунуто. На аркушах справи 60–61 наявна заява про виправлення вказаної описки у судовому рішенні, однак в матеріалах справи відсутні будь-які процесуальні документи з приводу розгляду вказаної заяви сторони у справі. Суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Шабановим А.М. суду апеляційної інстанції надано матеріали цивільної справи Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області № 2-175/1462/16ц (провадження № 2-175/582/16) з посиланням на те, що матеріали цієї цивільної справи «мають відношення» до цивільної справи № 175/1501/16-ц, однак будь-які процесуальні документи з цього приводу в матеріалах справи № 175/1501/16-ц відсутні.
5 грудня 2016 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області (суддя Шабанов А.М.) проведено судове засідання та винесено ухвалу, якою:
заяву ОСОБА_4 про виправлення описки в рішенні суду за уточненою позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення коштів та визнання права власності задоволено;
виправлено у вступній та резолютивній частинах рішення суду дату його постановлення, замість «25 квітня 2016 року» зазначено «26 квітня 2016 року»;
виправлено у вступній та резолютивній частинах рішення суду адресу місцезнаходження об’єкта нерухомого майна, зазначено правильну назву «_________»;
внесено виправлення у вступну та резолютивну частини рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2016 року, відповідно до якого вважати правильною резолютивну частину рішення: відмовити у задоволенні уточнених позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення коштів та визнання права власності; відмовити у визнанні права власності ОСОБА_4 на механічно-збиральний цех (літ. А-1), вбиральню (літ. Б), огорожу (літ. № 1), замощення (літ. I), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; відмовити у стягненні з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрат на правову допомогу у розмірі 51,000 грн; відмовити у стягненні з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судового збору у розмірі ____ грн.
Крім того, 5 грудня 2016 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області (суддя Шабанов А.М.) винесено ухвалу, якою об’єднано в одне провадження цивільну справу № 175/1501/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення коштів та цивільну справу № 175/1462/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення коштів із присвоєнням об’єднаним цивільним справам № 175/1501/16-ц.
Крім того, наступний документ в матеріалах справи №175/1501/16-ц – повний текст рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2016 року, яким:
відмовлено у задоволенні уточнених позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення коштів та визнання права власності;
відмовлено у визнанні права власності за ОСОБА_4 на механічно-збиральний цех (літ. А-1), вбиральню (літ. Б), огорожу (літ. № 1), замощення (літ. I), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1;
відмовлено у стягненні з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрат на правову допомогу у розмірі _______ грн;
відмовлено у стягненні з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судового збору у розмірі ______ грн.
За наслідком розгляду апеляційної скарги Дніпропетровської міської ради ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2017 року:
апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради задоволено частково;
скасовано ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 5 грудня 2016 року в частині внесення виправлення у вступну та резолютивну частини рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2016 року, відповідно до якого резолютивну частину рішення вважати правильною: відмовити у задоволенні уточнених позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення коштів та визнання права власності; відмовити у визнанні права власності за ОСОБА_4 на механічно-збиральний цех (літ. А-1), вбиральню (літ. Б), огорожу (літ. № 1), замощення (літ. I), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; відмовити у стягненні з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрат на правову допомогу у розмірі _____ грн; відмовити у стягненні з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судового збору у розмірі _____ грн.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2017 року:
апеляційну скаргу Дніпровської (Дніпропетровської) міської ради задоволено;
рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення;
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності за ОСОБА_4 на механічно-збиральний цех (літ. А-1), вбиральню (літ. Б), огорожу (літ. № 1), замощення (літ. I), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрат на правову допомогу відмовлено.
Встановивши відсутність доказів виділення земельної ділянки під забудову спірного нерухомого майна, відсутність розробленої проектно-технічної документації, затвердженої у передбаченому чинним законодавством порядку; встановивши факт невведення спірного майна в експлуатацію; враховуючи надуманість позову та правових підстав його обґрунтування, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Крім того, 14 березня 2017 року апеляційним судом Дніпропетровської області винесено окрему ухвалу, відповідно до якої суд апеляційної інстанції ухвалив: інформацію про факти порушень вимог чинного законодавства суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Шабановим А.М. довести до відома голови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бровченка В.В. для обговорення на зборах суддів місцевого суду з метою недопущення порушень вимог закону; про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повідомити апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро, вул. Харківська, 13) з посиланням на цивільну справу № 22ц-774/427/17, № 22ц-774/2125/17.
Апеляційним судом Дніпропетровської області зазначено про грубі порушення вимог процесуального закону при розгляді цієї справи місцевим судом у складі головуючого судді Шабанова А.М.:
внесено зміни до резолютивної частини рішення у цій справі шляхом зміни змісту рішення, яким позов було задоволено, на протилежний – про відмову у задоволенні позовних вимог, що є грубим порушенням чинного цивільного процесуального закону, зокрема частини другої статті 218 ЦПК України, якою передбачено, що після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення;
судом грубо порушено правила виключної територіальної підсудності цього спору про право власності на нерухоме майно (стаття 114 ЦПК України), адже спірний об’єкт нерухомості належить до території Шевченківського району міста Дніпра;
грубим порушенням процесу є постановлення у цій справі ухвали від 5 грудня 2016 року про об’єднання в одне провадження цивільної справи № 175/1501/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення коштів та цивільної справи № 175/1462/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення коштів. Вказану ухвалу постановлено після ухвалення у цій справі оскаржуваного рішення по суті позовних вимог від 26 квітня 2016 року;
у матеріалах справи відсутня ухвала про відкриття провадження, що свідчить про знехтування суддею місцевого суду вимогами статей 121, 122 ЦПК України;
місцевий суд у складі головуючого судді Шабанова А.М., визнавши право власності на нерухоме майно без наявності доказів виділення земельної ділянки під забудову спірного нерухомого майна, за відсутності розробленої проектно-технічної документації, затвердженої у передбаченому чинним законодавством порядку, без введення спірного майна в експлуатацію, грубо порушив вимоги матеріального права, наведені в мотивувальній частині рішення апеляційного суду у цій справі.
Колегія суддів в окремій ухвалі дійшла висновку про необхідність доведення викладеного до відома голови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області для обговорення на зборах суддів місцевого суду з метою недопущення порушень вимог процесуального закону та матеріального права.
Дисциплінарна палата дійшла висновку, що в діях судді Шабанова А.М. під час розгляду зазначеної справи вбачаються ознаки дисциплінарних проступків, наслідком яких може бути притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», чинного на час вчинення відповідних дій, а саме: умисне істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що призвело до порушення правил підсудності; грубе порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя. Дії судді Шабанова А.М. під час розгляду справи містять ознаки порушення присяги відповідно до пункту 1 частини другої статті 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у відповідній редакції.
Дисциплінарна палата, узагальнюючи в своєму рішенні дії судді Шабанова А.М. під час розгляду справ № 175/1501/16-ц, № 175/2933/16-к, № 175/4259/14-ц, вирішила притягнути суддю Шабанова А.М. до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
При цьому у своєму рішенні Дисциплінарна палата зазначила, що, визначаючи вид стягнення, який має бути застосований до судді Шабанова А.М., Дисциплінарною палатою враховано позитивну характеристику судді і те, що в минулому він до дисциплінарної відповідальності не притягувався. З іншого боку, як зазначено у рішенні Дисциплінарної палати, врахуванню підлягає систематичність, очевидний та грубий характер допущених порушень, а також те, що частину з них допущено умисно.
Відповідно до частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» вид дисциплінарного стягнення визначається на основі принципу пропорційності, зокрема враховуються характер дисциплінарного проступку судді, його наслідки, дані, що характеризують особу судді, ступінь його вини, наявність непогашених дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Як вбачається із матеріалів дисциплінарної справи, суддя Шабанов А.М. має позитивну характеристику, раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався, а отже, відсутні непогашені дисциплінарні стягнення, має високі показники розгляду справ, фактично негативних наслідків у досліджених справах не настало (враховуючи те, що у справах, де сторони не погоджувались із висновками суду першої інстанції, вони звернулись із апеляційними скаргами щодо захисту своїх прав, а суд апеляційної інстанції виправив помилки місцевого суду), а скаржник ОСОБА_1 звернувся до Вищої ради правосуддя із заявою щодо відсутності необхідності розглядати його скарги.
Водночас Вища рада правосуддя погоджується з висновком Дисциплінарної палати, що суддя Шабанов А.М. під час розгляду справи № 175/1501/16-ц допустив грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду. Як зазначено в рішенні Дисциплінарної палати, дії судді Шабанова А.М. охоплюються пунктом 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», який визначає істотним дисциплінарним проступком «інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду». Дії, які утворюють істотний дисциплінарний проступок, зокрема зміна судового рішення під виглядом виправлення описки та безпідставне об’єднання справ в одне провадження, були вчинені вже під час дії цього Закону.
Так, підпунктом «г» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за умисне або внаслідок недбалості порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.
Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України (у новій редакції) передбачено звільнення судді з підстав вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді. При цьому істотним дисциплінарним проступком згідно з пунктом 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визнається грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.
Відповідно до частини восьмої статті 109 вказаного Закону дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді.
Вища рада правосуддя дійшла висновку, що застосований Дисциплінарною палатою вид дисциплінарного стягнення за допущені суддею Шабановим А.М. під час розгляду судових справ № 175/2933/16-к та № 175/1501/16-ц порушення у цьому випадку є співмірним та пропорційним, враховуючи всі досліджені обставини.
З огляду на викладене за результатами розгляду скарги судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Шабанова А.М. Вища рада правосуддя дійшла висновку, що на підставі пункту 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 жовтня 2017 року № 3309/3дп/15-17 підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
залишити без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 жовтня 2017 року № 3309/3дп/15-17 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Шабанова Андрія Миколайовича.
Голова Вищої ради правосуддя
І.М. Бенедисюк
Члени Вищої ради правосуддя
І.А. Артеменко
В.Е. Беляневич
А.М. Бойко
Н.О. Волковицька
П.М. Гречківський
М.Б. Гусак
В.К. Комков
А.О. Лесько
Т.М. Малашенкова
О.В. Маловацький
В.А. Нежура
М.П. Худик
В.В. Шапран
