Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Київського районного суду міста Одеси Тонконоженка Миколи Миколайовича на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 жовтня 2017 року № 3248/3дп/15-17,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 10 листопада 2017 року (вх. № 3012/0/6-17) надійшла скарга судді Київського районного суду міста Одеси Тонконоженка М.М. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 жовтня 2017 року № 3248/3дп/15-17 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 10 листопада 2017 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Волковицьку Н.О.
Скарга судді Київського районного суду міста Одеси Тонконоженка М.М. подана з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
За результатами перевірки член Вищої ради правосуддя Волковицька Н.О. дійшла висновку про необґрунтованість скарги судді Київського районного суду міста Одеси Тонконоженка М.М. та відсутність підстав для скасування рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 жовтня 2017 року № 3248/3дп/15-17 (висновок від 27 грудня 2017 року).
Суддя Тонконоженко М.М. у засідання Вищої ради правосуддя не прибув, надіслав заяву про розгляд скарги без його участі.
Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Волковицьку Н.О., дійшла висновку, що скарга судді Тонконоженка М.М. на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 жовтня 2017 року № 3248/3дп/15-17 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 жовтня 2017 року № 3248/3дп/15-17 суддю Київського районного суду міста Одеси Тонконоженка М.М. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця. Зазначене рішення ухвалено Третьою Дисциплінарної палатою Вищої ради правосуддя у дисциплінарній справі, відкритій за зверненням народного депутата України Негоя Ф.Ф.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою притягнення судді Тонконоженка М.М. до дисциплінарної відповідальності стали встановлені Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставини, які свідчать про порушення прав людини і основоположних свобод у зв’язку з очевидною недбалістю, допущеною суддею Тонконоженком М.М. під час здійснення правосуддя у справах № 520/11057/15-п та № 520/11058/15-п.
Суддя Тонконоженко М.М. вважає, що оскаржуване рішення Дисциплінарної палати підлягає скасуванню, оскільки відсутні реальні фактичні наслідки його дій, при цьому він погоджується із вказаним у рішенні висновком щодо порушення права власності Особа_1 та Особа_2.
Також суддя зазначає, що під час розгляду вказаних справ ним допущені суддівські помилки, які виправлені судом апеляційної інстанції, та просить врахувати, що у нього не було наміру умисно неправильно застосовувати види адміністративних стягнень, тим більше порушувати права і основоположні свободи людини.
Суддя Тонконоженко М.М. погоджується із висновком Дисциплінарної палати щодо допущеної ним недбалості, яка виявилась у неправильному застосуванні виду адміністративного стягнення. При цьому зазначає, що недбалість була допущена ним лише при винесенні постанов, а розгляд справ здійснювався відповідно до вимог чинного законодавства. Суддя просить не визнавати таку недбалість як грубу, врахувати відсутність реальних фактичних наслідків допущених помилок, відсутність за період роботи дисциплінарних стягнень, позитивну характеристику, врахувати принцип пропорційності, а також розглянути питання про відмову у притягненні його до дисциплінарної відповідальності.
З оскаржуваного рішення вбачається, що Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи встановлено таке.
Суддя Тонконоженко М.М. 11 серпня 2015 року виніс постанову, якою Особа_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 191 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з конфіскацією вилученої зброї.
21 серпня 2015 року суддя Тонконоженко М.М. виніс аналогічну постанову стосовно батька Особа_1 – Особа_2.
У постановах зазначено про встановлення порушення вказаними особами правил зберігання мисливської та пневматичної зброї.
Незважаючи на те, що Особа_1 та Особа_2 в суді свою вину не визнали і стверджували про фальсифікацію працівниками міліції матеріалів про адміністративне правопорушення, на думку судді, вина цих осіб повністю підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення від 4 серпня 2015 року щодо порушення правил зберігання зброї, дозволами на право зберігання і носіння відповідної мисливської та пневматичної зброї, виданими зазначеним особам, та рапортами старших інспекторів ДС Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області Білоуса А.В. і Козаченка М.М., відповідно до яких вказана зброя на момент перевірки за місцем мешкання Особа_1 та Особа_2 за адресою: Адреса_1 в сейфі не зберігалася та була вилучена співробітниками міліції і поміщена до камери зберігання зброї.
Не погоджуючись із постановами Київського районного суду міста Одеси, Особа_1 та Особа_2 оскаржили їх до апеляційного суду Одеської області.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 9 вересня 2015 року змінено постанову Київського районного суду міста Одеси від 11 серпня 2015 року стосовно Особа_1, притягнуто його до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн, повернуто власнику незаконно вилучену зброю.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 1 жовтня 2015 року скасовано постанову Київського районного суду міста Одеси стосовно Особа_2 від 21 серпня 2015 року, справу закрито за відсутністю складу правопорушення.
При цьому постанову апеляційного суду Одеської області від 1 жовтня 2015 року мотивовано внесенням до протоколу про адміністративне правопорушення стосовно Особа_2 виправлень щодо статті, за якою кваліфіковано правопорушення: частину першу статті 192 КУпАП змінено на частину першу статті 191 КУпАП, що підтверджується копією цього протоколу, яку було вручено Особа_2.
Оцінюючи дії судді Тонконоженка М.М. під час розгляду вказаних справ, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції зазначила:
суддею не було додержано вимог статей 245, 280 КУпАП щодо забезпечення повного, всебічного й об’єктивного з’ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення, яка згідно із наданим статтею 9 КУпАП визначенням адміністративного правопорушення є його обов’язковою складовою;
всупереч положенням статей 251, 278 КУпАП суддя Тонконоженко М.М. під час розгляду справ не перевірив, чи правильно складено протоколи про адміністративні правопорушення та встановив винність Особа_1 та Особа_2 у вчиненні адміністративного правопорушення на підставі доказів, оформлених із грубим порушенням закону та які, відповідно, не можуть розглядатися як такі, що доводять вину вказаних осіб;
суддя Тонконоженко М.М. встановив винність осіб у вчиненні адміністративного правопорушення на підставі наданих представниками міліції суперечливих відомостей, які не узгоджуються між собою та не підтверджуються показаннями інших осіб або іншими доказами. Незважаючи на те, що особи, які притягувалися до адміністративної відповідальності, заперечували обставини, зазначені в рапортах, суддя не допитав як свідків представників міліції, які склали такі рапорти;
у винесених постановах суддя Тонконоженко М.М. фактично не навів жодних мотивів, з яких він дійшов висновку, що подія адміністративного правопорушення дійсно мала місце, та жодним чином не обґрунтував надання судом переваги одних доказів над іншими, а саме: взяття до уваги рапортів працівників міліції та ненадання оцінки поясненням осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності;
висновок суду про вчинення Особа_1 та Особа_2 адміністративного правопорушення є необґрунтованим і перебуває в очевидній суперечності із презумпцією невинуватості, яка відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності з огляду на суворість застосованої до неї санкції (рішення у справах «Lutz v. Germany», § 182; «Schmautzer v. Austria»; «Malige v. France»);
суддею Тонконоженком М.М. порушено право власності осіб, що притягалися до адміністративної відповідальності, на вилучену зброю (4 одиниці) шляхом її конфіскації. Таке позбавлення права власності було незаконним, оскільки санкція застосованого судом закону про адміністративну відповідальність (частина перша статті 191 КУпАП) не передбачала конфіскації як адміністративного стягнення.
З огляду на встановлені обставини Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддею Тонконоженком М.М. під час здійснення правосуддя у справах № 520/11057/15-п, № 520/11058/15-п грубо порушено презумпцію невинуватості особи, гарантовану статтею 62 Конституції України та пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право власності, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також приписи статей 245, 280 КУпАП щодо загальних засад судочинства у справах про адміністративні правопорушення та обставин, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
У скарзі суддя Тонконоженко М.М. стверджує, що в його діях відсутній умисел на допущення порушення прав людини і основоположних свобод, при цьому не спростовує висновків Дисциплінарної палати про допущену ним недбалість під час винесення постанов у вказаних справах, яка виявилася у неправильному застосуванні виду адміністративного стягнення, та порушення права власності Особа_1 та Особа_2 в результаті винесення постанов.
Також суддя зазначає, що розгляд справ про адміністративне правопорушення проводився відповідно до вимог законодавства. Водночас жодних аргументів на спростування висновків Дисциплінарної палати щодо допущених ним порушень законодавства під час здійснення правосуддя у справах № 520/11057/15-п, № 520/11058/15-п суддя Тонконоженко М.М. не наводить.
Щодо доводів судді Тонконоженка М.М. про відсутність у його діях умислу та грубої недбалості, слід звернути увагу, що Дисциплінарною палатою не встановлено обставин, що свідчать про наявність умислу, дії судді кваліфіковані як допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод у зв’язку з очевидною недбалістю.
Згідно з частиною п’ятою статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Відповідно до частини першої статті 191 КУпАП порушення правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, які мають відповідний документ дозвільного характеру, виданий уповноваженим державним органом на зберігання зазначеної зброї, тягне за собою накладення штрафу від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням зброї і бойових припасів або без такого.
Вища рада правосуддя вважає, що допущені суддею Тонконоженком М.М. під час винесення постанов від 11 та 21 серпня 2015 року порушення норм чинного законодавства, які полягають у застосуванні виду адміністративного стягнення, не передбаченого санкцією відповідної норми КУпАП, мають очевидний характер і є свідченням недбалого ставлення судді до своїх обов’язків. Зазначеними діями суддя Тонконоженко М.М. порушив право власності Особа_1 та Особа_2.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя погоджується з встановленими Дисциплінарною палатою обставинами про наявність у діях судді Тонконоженка М.М. очевидної недбалості.
Інші встановлені Дисциплінарною палатою обставини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення № 520/11057/15-п та № 520/11058/15-п, на спростування яких суддя Тонконоженко М.М. не наводить жодного конкретного аргументу, також не свідчать про те, що він припустився суддівської помилки, діючи добросовісно та сумлінно виконуючи обов’язки судді.
Обставини, що були предметом розгляду Дисциплінарної палати, стосуються поведінки судді, яка мала місце в період дії Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».
Дослідивши матеріали дисциплінарного провадження та розглянувши скаргу судді Тонконоженка М.М., Вища рада правосуддя встановила, що порушення законодавства, допущені суддею, утворюють склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», а саме допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод у зв’язку з очевидною недбалістю.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, що діяла на день прийняття рішення Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя, суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.
Редакційні зміни в описі діянь судді, що є підставою для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, не призвели до пом’якшення відповідальності за такі діяння.
Вища рада правосуддя вважає, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, зважаючи на характер порушень, допущених суддею Тонконоженком М.М., які свідчать, що суддя недбало поставився до виконання своїх обов’язків зі здійснення правосуддя, а також на наслідки, які настали за результатами вчинених діянь, – порушення прав людини і основоположних свобод, враховуючи позитивну характеристику судді Тонконоженка М.М. та відсутність у нього дисциплінарних стягнень, дійшла правомірного висновку, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця, є пропорційним вчиненому проступку.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя за результатами розгляду скарги судді Київського районного суду міста Одеси Тонконоженка М.М. дійшла висновку, що на підставі пункту 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 жовтня 2017 року № 3248/3дп/15-17 підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
залишити без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 жовтня 2017 року № 3248/3дп/15-17 про притягнення судді Київського районного суду міста Одеси Тонконоженка Миколи Миколайовича до дисциплінарної відповідальності.
Голова Вищої ради правосуддя
І.М. Бенедисюк
Члени Вищої ради правосуддя
І.А. Артеменко
В.Е. Беляневич
А.М. Бойко
Н.О. Волковицька
М.Б. Гусак
В.К. Комков
А.О. Лесько
Т.М. Малашенкова
О.В. Маловацький
В.А. Нежура
В.В. Шапран
