Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу прокурора Сумської області Матвійчука В.А. на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 30 серпня 2017 року № 74дп-17 про закриття дисциплінарного провадження стосовно заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області Ковальової Ольги Вікторівни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 17 жовтня 2017 року (вхідний № 6237/0/8-17) надійшла скарга прокурора Сумської області Матвійчука В.А. від 11 жовтня 2017 року № 11-1001вих17 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – також Комісія) від 30 серпня 2017 року № 74дп-17 про закриття дисциплінарного провадження стосовно заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області Ковальової О.В. До скарги долучено копії матеріалів, якими обґрунтовано її доводи.

У скарзі прокурор Сумської області Матвійчук В.А., стверджуючи про необґрунтованість рішення Комісії від 30 серпня 2017 року № 74дп-17 та необхідність його скасування, зазначає, що у рішенні не наведено достатніх мотивів відсутності у діях Ковальової О.В. ознак дисциплінарного проступку, і що Комісія не взяла до уваги висновок та матеріали службового розслідування, які повною мірою дають підстави для накладення на прокурора Ковальову О.В. дисциплінарного стягнення.

Скаргу прокурора Сумської області Матвійчука В.А. подано з дотриманням вимог законів України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про прокуратуру». Комісією відповідно до частини десятої статті 78 Закону України «Про прокуратуру» надано дозвіл прокурору Сумської області Матвійчуку В.А. як особі, яка подала скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, оскаржити рішення Комісії до Вищої ради правосуддя.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 17 жовтня 2017 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Беляневича В.Е.

Заступник керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області Ковальова О.В., прокурор Сумської області Матвійчук В.А. повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначена інформація оприлюднена на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

Заступник керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області Ковальова О.В. у засідання Вищої ради правосуддя не прибула, попередньо повідомила, що не зможе взяти участь у засіданні та просила провести засідання без її участі. Прокурор Сумської області Матвійчук В.А. завчасно надіслав лист з проханням розглянути скаргу на рішення Комісії стосовно прокурора Ковальової О.В. без участі представника прокуратури Сумської області та повідомив, що доводи, викладені у цій скарзі, підтримує у повному обсязі.

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу та дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Беляневича В.Е., дійшла висновку, що скарга прокурора Сумської області Матвійчука В.А. на рішення Комісії від 30 серпня 2017 року № 74дп-17 підлягає задоволенню з огляду на таке.

26 червня 2017 року до Комісії надійшла дисциплінарна скарга прокурора Сумської області Матвійчука В.А. щодо притягнення заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області Ковальової О.В. до дисциплінарної відповідальності на підставі пунктів 1, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» (невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики). У скарзі зазначено, що прокурор Ковальова О.В. допустила поведінку, яка дискредитує її та може зашкодити авторитету прокуратури, порушила вимоги законодавства України, зокрема Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) при здійсненні процесуального керівництва у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА-1, повідомила неправдиві твердження в анкеті доброчесності прокурора в частині сумлінного виконання обов’язків прокурора.

За результатами перевірки дисциплінарної скарги прокурора Сумської області Матвійчука В.А. членом Комісії Ковальчуком О.М. встановлено відсутність дисциплінарного проступку (висновок від 17 серпня 2017 року).

Рішенням Комісії від 30 серпня 2017 року № 74дп-17 дисциплінарне провадження стосовно заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області Ковальової О.В. закрито.

Із рішення Комісії вбачається, що під час дисциплінарного провадження встановлено таке:

Ковальова О.В., ___ року народження, наказом прокурора Сумської області від 14 грудня 2015 року № 1008к призначена на посаду заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області, яку вона обіймає по цей час;

Ковальова О.В. за час роботи в органах прокуратури Сумської області неодноразово заохочувалась, однак до неї прокуратурою Сумської області застосовувались також заходи матеріального впливу;

з 10 травня 2017 року Ковальова О.В. перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, що підтверджується листком непрацездатності;

відповідно до наказу прокурора Сумської області від 13 квітня 2017 року № 58 проведено службове розслідування щодо можливих протиправних дій та недоброчесності заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області Ковальової О.В.;

згідно з висновками службового розслідування прокурор Ковальова О.В. не надала належного значення повідомленню ОСОБА-1 про вимагання у нього неправомірної вигоди працівниками поліції, не ініціювала початок досудового розслідування за цим фактом, при спілкуванні з ОСОБА-1 допустила неоднозначні висловлювання, які сприйняті співрозмовником як опосередковане підтвердження прокурором своєї причетності до вимагання у нього неправомірної вигоди працівниками поліції;

як керівник органу прокуратури та старший прокурор групи прокурорів у кримінальному проваджені № ІНФОРМАЦІЯ - 1 стосовно ОСОБА-1 не організувала належним чином роботу підлеглих працівників, не забезпечила ефективного прокурорського нагляду і досудового розслідування у цьому провадженні, що призвело до необґрунтованого зволікання із проведенням процесуальних дій та прийняттям процесуальних рішень, не організувала повне та неупереджене встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема перевірку відомостей про обставини його вчинення, наданих потерпілою під час слідчого експерименту, не забезпечила своєчасне внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) відомостей про зміну підозри ОСОБА-1;

Комісія прокуратури Сумської області, яка проводила службове розслідування, дійшла висновку, що зазначеними вище діями Ковальова О.В. створила умови для вчинення співробітником поліції ІНФОРМАЦІЯ - 1 ОСОБА-3 протиправних дій стосовно ОСОБА-1;

за цим фактом вчинення протиправних дій проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ - 1 (яке об’єднано з кримінальним провадженням стосовно прокурора Ковальової О.В.), під час якого не встановлено достатніх доказів для повідомлення про підозру Ковальовій О.В.

На обґрунтування рішення про закриття дисциплінарного провадження Комісію зазначено, що:

«зібрані прокуратурою Сумської області припущення» щодо скоєння Ковальовою О.В. дисциплінарного проступку не можуть бути підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності;

інших обставин, які мають значення для прийняття такого рішення не встановлено.

Комісія дійшла висновку про відсутність підстав для накладення на прокурора Ковальову О.В. дисциплінарного стягнення.

Вища рада правосуддя із зазначеним висновком Комісії не погоджується з огляду на таке.

Прокурор Сумської області Матвійчук В.А. у скарзі зазначає, що рішення Комісії не містить обґрунтування відсутності у діях Ковальової О.В. ознак дисциплінарного проступку та є невмотивованим.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини шостої статті 48 Закону України «Про прокуратуру» рішення у дисциплінарному провадженні має містити обставини, встановлені під час здійснення провадження; мотиви, з яких Комісія ухвалила рішення.

Рішення про закриття дисциплінарного провадження згідно з пунктом 121 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийнятого всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року (далі – Положення), повинно містити обґрунтування висновку про відсутність підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення.

Із матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що 14 березня 2017 року до ЄРДР внесено відомості за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України) щодо можливої причетності заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області Ковальової О.В. до вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА-1. Відповідне кримінальне провадження об’єднано з кримінальним провадженням за підозрою працівника поліції ОСОБА-3 23 травня 2017 року слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження стосовно Ковальової О.В.

Обґрунтовуючи оскаржуване рішення Комісія зазначила, що досудовим розслідуванням не встановлено достатніх доказів для повідомлення про підозру Ковальовій О.В.

Однак такі доводи Комісії не спростовують висновків проведеного прокуратурою Сумської області службового розслідування про притягнення прокурора Ковальової О.В. до дисциплінарної відповідальності. Посилань на будь-які інші фактичні обставини чи докази, що слугували підставою для закриття дисциплінарного провадження, рішення Комісії не містить.

У скарзі прокурора Сумської області Матвійчука В.А. вказано, що Комісія не взяла до уваги факт порушення прокурором Ковальовою О.В. вимог Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28 листопада 2012 року № 123 (далі – Кодекс) (який був чинним на час зазначених подій), зокрема те, що у спілкуванні з ОСОБА-1 прокурор Ковальова О.В. допустила неоднозначні висловлювання, які сприйнятті останнім як опосередковане підтвердження прокурором своєї причетності до вимагання у нього неправомірної вигоди працівниками поліції.

Відповідно до частин першої та третьої статті 5 зазначеного Кодексу працівник прокуратури повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність; своєю самовідданістю, неупередженістю, сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

Зазначений довід прокурора Сумської області Матвійчука В.А. підтверджується показаннями ОСОБА-1, наданими ним під час додаткових допитів як свідка у кримінальному провадженні стосовно співробітника поліції ОСОБА-3, копії протоколів яких містяться у матеріалах дисциплінарного провадження (арк. спр. 55–57, 92–93).

За змістом цих показань під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження ОСОБА-1 повідомив Ковальовій О.В., що працівники поліції ОСОБА-4 та ОСОБА-3 вимагають у нього кошти у сумі 1500 (одна тисяча п’ятсот) доларів США за сприяння у закритті кримінального провадження стосовно нього. Цьому повідомленню прокурор належного значення не надала.

У ОСОБА-1, як видно з показань, склалося враження про обізнаність Ковальової О.В. стосовно вимагання у нього неправомірної вигоди, а також він зрозумів, що кошти будуть розділені між цими трьома особами. Також ОСОБА-1 зазначив, що прокурор Ковальова О.В. дала зрозуміти, що обвинувачення стосовно нього може бути змінене, та висловила твердження про довіру до одного із названих працівників поліції – ОСОБА-4.

Отже, під час службового розслідування прокуратурою Сумської області встановлено обставини, які стали причиною формування у ОСОБА-1 негативної думки як стосовно конкретного прокурора, так і про органи прокуратури в цілому.

Таким чином, прокурор Ковальова О.В. допустила поведінку, яка дискредитує її як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, чим порушила зазначені вище вимоги Кодексу.

Однак, у рішенні Комісії будь-яких висновків та мотивів неприйняття цих фактів не наведено.

Оцінюючи як довід скасування рішення Комісії невжиття заходів прокурором Ковальовою О.В. щодо повідомленням ОСОБА-1 про вимагання у нього неправомірної вигоди працівниками поліції також слід зазначити таке.

Прокурор згідно зі статтею 25 КПК України зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Положеннями частини першої статті 214 цього Кодексу (в редакції, що діяла на час подій, про які йдеться у рішенні Комісії) визначено, що прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Повідомлення ОСОБА-1 прокурор Ковальова О.В. не взяла до уваги та не вчинила дій, передбачених згаданими вище положеннями КПК України, зокрема не ініціювала початок досудового розслідування за наведеним фактом, не вжила жодних заходів для встановлення події кримінального правопорушення та осіб, які його вчинили.

У рішенні Комісії відсутні будь-які відомості про те, що зазначені обставини досліджувались під час дисциплінарного провадження, оскільки рішення не містить доводів, які б їх підтверджували або спростовували.

Як видно зі змісту скарги на рішення Комісії та матеріалів дисциплінарного провадження, ОСОБА-2, яка є потерпілою у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА-1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, звернулася до прокурора Ковальової О.В. із заявою про відмову від підтримання обвинувачення та просила закрити кримінальне провадження у зв’язку із примиренням із підозрюваним.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 477 КПК України кримінальне провадження за статтею 125 КК України здійснюється у формі приватного обвинувачення та розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення (частина четверта статті 26 КПК України).

Положеннями пункту 7 частини першої статті 284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Прокурор Ковальова О.В. проігнорувала зазначені вимоги кримінального процесуального закону, чим фактично перешкодила потерпілій у реалізації її процесуальних прав.

У подальшому, як встановлено службовим розслідуванням, незважаючи на згадану вище заяву ОСОБА-2, прокурор Ковальова О.В. одноособово склала та підписала повідомлення про зміну підозри ОСОБА-1, інкримінувавши йому вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 127 КК України (катування).

Статтею 279 КПК України визначено, що у випадку виникнення підстав для повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов’язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Зокрема, частиною четвертою статті 278 КПК України встановлено, що дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до ЄРДР.

Відомості про зміну підозри ОСОБА-1 до ЄРДР були внесені через 9 діб після вчинення процесуальної дії прокурором Ковальовою О.В., тобто з порушенням зазначених вимог закону.

За змістом скарги на рішення Комісії вбачається, що під час службового розслідування встановлено, що прокурор Ковальова О.В. одноособово склала та підписала обвинувальний акт стосовно ОСОБА-1 за частиною першою статті 127 КК України та скерувала його до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області.

Такими діями прокурор Ковальова О.В. допустила порушення вимог частини першої статті 291 КПК України, якими передбачено, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Матеріали дисциплінарного провадження не містять відомостей або документів про незгоду Ковальової О.В. з обвинувальним актом, який відповідно до положень зазначеної статті КПК України мав бути складений слідчим після зміни кваліфікації кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА-1.

Комісією під час перевірки дисциплінарної скарги прокурора Сумської області Матвійчука В.А. зазначені вище обставини не досліджено та оцінки їм не надано.

Прокурор Сумської області Матвійчук В.А. у скарзі на рішення Комісії вказує, що Ковальова О.В. як старший прокурор групи у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА-1 належним чином не організувала роботу підлеглих працівників, не забезпечила ефективного прокурорського нагляду за досудовим розслідуванням цього провадження, що призвело до необґрунтованого зволікання із вчиненням процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень тощо.

Поведінка прокурора Ковальової О.В. вказує на неналежне виконання нею службових обов’язків, недотримання завдань кримінального провадження, порушення прав учасників кримінального процесу щодо захисту особи, суспільства і держави від кримінальних правопорушень, незабезпечення повного, всебічного та неупередженого розслідування.

Водночас Вищою радою правосуддя не беруться до уваги висновки службового розслідування, що ґрунтуються на фактах, про які йдеться у розсекречених протоколах негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НС(Р)Д) з огляду на таке.

Частиною третьою статті 254 КПК України встановлено, що не допускається виготовлення копій протоколів про проведення НС(Р)Д та додатків до них. Відповідно до частин першої та другої статті 255 КПК України відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення НС(Р)Д, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути невідкладно знищені на підставі його рішення, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті та статтею 256 цього Кодексу; забороняється використання зазначених у частині першій цієї статті матеріалів для цілей, не пов’язаних з кримінальним провадженням, або ознайомлення з ними учасників кримінального провадження чи будь-яких інших осіб.

Зазначені заборони є гарантією захисту інформації, отриманої в результаті проведення НС(Р)Д, та інформації, яка не використовується у кримінальному провадженні.

Крім того, як визначено частиною першою статті 256 КПК України, протоколи щодо проведення НС(Р)Д, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування. За змістом статті 257 цього Кодексу дозволено використовувати результати НС(Р)Д в інших цілях, але тільки в іншому кримінальному провадженні і тільки на підставі ухвали слідчого судді.

Виходячи з наведеного, посилання у висновку службового розслідування та у скарзі на рішення Комісії на обставини, зазначені у розсекречених протоколах НС(Р)Д, є неправомірними.

Позицію Вищої ради правосуддя щодо використання, зокрема, у дисциплінарному провадженні даних, отриманих під час проведення НС(Р)Д, відображено у рішенні від 13 лютого 2018 року № 461/0/15-18 стосовно заступника прокурора Миколаївської області Божила С.Б.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Згідно з частиною першою статті 15 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, чинного на час вчинення Ковальовою О.В. зазначених вище діянь, при виконанні службових обов’язків працівник прокуратури має дотримуватися загальноприйнятих норм моралі та поведінки, бути взірцем добропорядності, вихованості і культури. Порушення трудової та виконавської дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для працівника прокуратури і тягнуть за собою у відповідних випадках передбачену законом відповідальність.

Як зазначено у пункті 24 Рекомендації REC (2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя, ухваленій Комітетом Міністрів Ради Європи 6 жовтня 2000 року на 724-му засіданні заступників міністрів, при виконанні своїх обов’язків, прокурори, зокрема, повинні а) справедливо, неупереджено й об’єктивно виконувати свої функції; б) поважати та намагатися захищати права людини, як це викладено в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; в) намагатися гарантувати як найвищу дієвість системи кримінального судочинства.

Прокурори повинні гарантувати рівність перед законом і бути поінформованими щодо усіх відповідних обставин, включаючи ті, що стосуються підозрюваного, незалежно від того, чи є вони для останнього перевагою або несприятливою обставиною (пункт 26 Рекомендації).

Відповідно до пункту 35 цих Рекомендацій […] при виконанні своїх обов’язків прокурори пов’язані з «кодексом поведінки». Порушення таких кодексів може призвести до відповідних санкцій […]. Діяльність прокурорів повинна бути предметом систематичного внутрішнього перегляду.

На запити члена Вищої ради правосуддя Беляневича В.Е. (листи від 20 жовтня 2017 року № 20399/0/9-17 та 12 березня 2018 року № 8457/0/9-18) щодо надання пояснень стосовно обставин, викладених у скарзі прокурора Сумської області Матвійчука В.А., прокурор Ковальова О.В. у листі від 21 березня 2018 року повідомила, що з цього приводу їй додати нічого.

Разом з тим зазначила, що анкету доброчесності прокурора заповнювала у січні 2017 року, тобто на два місяці раніше викладених у скарзі прокурора Сумської області подій. У 2018 році відповідну анкету не подавала, оскільки перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вважає, що позиція прокуратури Сумської області щодо повідомлення нею неправдивих відомостей в анкеті доброчесності прокурора «в частині сумлінного виконання обов’язків прокурора» є хибною.

Дійсно, Ковальова О.В. анкету доброчесності прокурора подала 17 січня 2017 року (розміщена на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України), а події, про які йдеться у висновку службового розслідування та оскаржуваному рішенні Комісії, мали місце у лютому 2017 року.

Тому доводи прокурора Сумської області Матвійчука В.А. про недостовірність відомостей, зазначених Ковальовою О.В. в анкеті доброчесності прокурора в частині несумлінного виконання обов’язків прокурора, є безпідставними.

Пояснення прокурора Ковальової О.В., надані під час службового розслідування та дисциплінарного провадження, є суперечливими та не можуть бути враховані як підтвердження відсутності порушень вимог закону з боку останньої.

Так, у цих поясненнях прокурор Ковальова О.В. зазначає, що вона та група прокурорів у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА-1 на підставі аналізу судової практики щодо розгляду кримінальних проваджень за статтею 127 КК України дійшли висновку, що дії підозрюваного підпадають під ознаки вказаної статті Кодексу.

Із наявних у дисциплінарному провадженні пояснень прокурорів Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області Волкогон В.І. та Шкатули В.П., які входили до групи прокурорів у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА-1, вбачається, що оголошення останньому підозри за частиною першою статті 125 КК України і в подальшому її зміна на частину першу статті 127 цього Кодексу з ними Ковальовою О.В. не обговорювалась, їхня думка щодо кваліфікації дій підозрюваного – не з’ясовувалась.

Безпідставним є посилання Ковальової О.В. у поясненнях на статтю 36 КПК України, оскільки відповідно до пункту 13 частини другої цієї статті прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання.

Однак, як уже зазначалось вище, обвинувальний акт на підставі частини першої статті 291 КПК Кодексу може бути складений прокурором, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Пояснення прокурора Ковальової О.В. щодо обставин, які мали місце під час вручення ОСОБА-1 обвинувального акта, спростовуються матеріалами дисциплінарного провадження, а саме копіями протоколів додаткових допитів ОСОБА-1 як свідка у кримінальному провадженні стосовно співробітника поліції ОСОБА-3.

Вища рада правосуддя за результатами перевірки фактів, викладених у скарзі на рішення Комісії, дійшла висновку про неналежне виконання прокурором Ковальовою О.В. службових обов’язків, одноразове грубе порушення нею правил прокурорської етики, що відповідно до пунктів 1, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру» є підставами для притягнення прокурора Ковальової О.В. до дисциплінарної відповідальності.

При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення (частина третя статті 48 Закону України «Про прокуратуру».

Види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на прокурора, визначені статтею 49 Закону України «Про прокуратуру».

Зі змісту наданої в.о. керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області Моісеєнком П.О. прокурору Ковальовій О.В. характеристики вбачається, що вона за час роботи зарекомендувала себе позитивно, як грамотний та відповідальний керівник, який вміє належним чином організувати свою роботу та роботу своїх підлеглих, до виконання обов’язків заступника керівника прокуратури Ковальова О.В. ставиться сумлінно та відповідально. Однак Ковальовою О.В. неодноразово допускалось неналежне виконання службових обов’язків, у зв’язку з чим до неї прокуратурою Сумської області застосовувались заходи матеріального впливу. В цілому належним чином виконує свої службові обов’язки.

У матеріалах дисциплінарного провадження наявні копії наказів прокурора Сумської області про преміювання від 24 жовтня 2016 року № 334к (арк. спр. 37–38), від 25 квітня 2017 року № 117к (арк. спр. 72–73), згідно з якими у зв’язку з неналежним виконанням службових обов’язків прокурору Ковальовій О.В. розмір премії встановлено менший, ніж для працівників органів прокуратури Сумської області за відповідний місяць. Відповідно до копії наказу прокурора Сумської області про встановлення надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи працівникам прокуратури Сумської області від 11 квітня 2017 року № 102к (арк. спр. 29–31) та інформації першого заступника прокурора Сумської області від 15 березня 2017 року (арк. спр. 32–34) прокурору Ковальовій О.В. зменшено розмір надбавки до посадового окладу у зв’язку із погіршенням якості роботи, несвоєчасним та неналежним виконанням завдань та доручень прокуратури області. Зважаючи на викладене, можна зробити висновок про неодноразові порушення службових обов’язків прокурором Ковальовою О.В.

Визначаючи вид дисциплінарного стягнення, що має бути застосоване до прокурора Ковальової О.В., слід враховувати досить неоднозначну її характеристику, навмисне допущення нею проступку, неодноразові порушення службових обов’язків. Водночас прокурор вперше притягається до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи наведене, Вища рада правосуддя вважає пропорційним і достатнім застосувати до прокурора Ковальової О.В. дисциплінарне стягнення у виді догани.

Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України «Про прокуратуру» рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

Встановлено, що прокурор Ковальова О.В. у період з 28 лютого 2017 року перебувала з: 3 по 25 березня 2017 року у щорічній основній відпустці; 10 травня по 12 вересня 2017 року у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами; 13 вересня по сьогодні у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Таким чином, строк накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Ковальову О.В. не закінчився.

За результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора Вища рада правосуддя має право скасувати повністю або частково рішення відповідного органу про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності прокурора та ухвалити нове рішення (пункт 3 частини п’ятої статті 53 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

На підставі викладеного Вища рада правосуддя дійшла висновку про скасування повністю рішення Комісії від 30 серпня 2017 року № 74дп-17 та ухвалення нового рішення про притягнення заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області Ковальової О.В. до дисциплінарної відповідальності.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 53 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 14.2–14.14 Регламенту Вищої ради правосуддя, статтями 43, 49 Закону України «Про прокуратуру»,

вирішила:

скасувати повністю рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 30 серпня 2017 року № 74дп-17 про закриття дисциплінарного провадження стосовно заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області Ковальової Ольги Вікторівни та ухвалити нове рішення про притягнення заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області Ковальової О.В. до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до неї дисциплінарне стягнення у виді догани.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене прокурором та скаржником до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення з підстав, передбачених статтею 54 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Голова Вищої ради правосуддя                                                                 І.М. Бенедисюк