Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. та додані до нього матеріали попередньої перевірки скарги адвоката Гардецького Олександра Степановича стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Оксюти Тараса Григоровича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 12 вересня 2017 року надійшла скарга адвоката Гардецького О.С., подана в інтересах ОСОБА -1, щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Солом’янського районного суду міста Києва Оксюти Т.Г. за дії, вчинені під час розгляду клопотання про скасування арешту майна (справа № 760/11677/17).
Як вважає автор скарги, суддя Оксюта Т.Г. в ухвалі від 14 липня 2017 року не зазначив мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, зволікав із виготовленням вмотивованого судового рішення та допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 12 вересня 2017 року члена Вищої ради правосуддя Худика М.П. визначено доповідачем у цій справі (єдиний унікальний номер матеріалу Г-4427/1/7-17).
Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худиком М.П. проведено попередню перевірку скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.
Розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. та додані до нього матеріали, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Оксюти Т.Г. з огляду на таке.
Оксюта Тарас Григорович Постановою Верховної Ради України від 23 грудня 2010 року № 2868-VI обраний безстроково на посаду судді Солом’янського районного суду міста Києва.
11 липня 2017 року Гардецький О.С. в інтересах ОСОБА -1 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна (грошових коштів).
14 липня 2017 року ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва Оксюти Т.Г. у задоволенні вказаного клопотання відмовлено. Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходив із того, що неподання доказів (підтвердних документів) про походження грошових коштів унеможливлює скасування накладеного арешту. Окрім того, з ухвал слідчих суддів цього самого суду від 12 червня 2017 року (у справі № 760/7974/17), якою накладено арешт на тимчасово вилучене майно (спірні грошові кошти), та від 6 липня 2017 року (у справі № 760/11064/17), якою відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА - 2, який діяв в інтересах ОСОБА - 3, про скасування накладеного арешту на майно (спірні грошові кошти), не встановлено належності грошових коштів конкретній особі (ОСОБА - 3), як стверджував у клопотанні адвокат Гардецький О.С., оскільки у зазначених ухвалах містяться вказівки на непідтвердження доказами первинного джерела походження вилучених грошових коштів.
Гардецький О.С. вважає, що під час постановлення суддею Оксютою Т.Г. вказаної ухвали ним не враховано доводів та аргументів заявника, наведених у клопотанні, зокрема не надано належної оцінки тому, що ОСОБА - 1 не займає жодної із посад, передбачених пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», у зв’язку із чим набуття ним у власність активів, у тому числі навіть за умови, якщо законність підстав їх набуття не підтверджена доказами, не може мати наслідком кримінальну відповідальність, передбачену частиною першою статті 368-2 Кримінального кодексу України, у зв’язку з відсутністю в його діях складу зазначеного злочину. При цьому, на думку скаржника, вказана ухвала містить недостовірні відомості, що свідчать про службове підроблення.
Окрім цього, скаржник зазначає, що саме доводи сторони захисту (представника ОСОБА - 3 – адвоката ОСОБА - 4) стали підставою для скасування 26 липня 2017 року судом апеляційної інстанції ухвали слідчого судді від 12 червня 2017 року про задоволення клопотання органу досудового розслідування про накладання арешту на майно (готівкові кошти) з постановленням ухвали про відмову у його задоволенні (справа № 760/7974/17).
Під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги встановлено, що ухвала слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва Оксюти Т.Г. від 14 липня 2017 року є вмотивованою, оскільки у ній наведені належні і достатні мотиви та підстави її постановлення судом, з яких є зрозумілими мотиви відхилення аргументів заявника. З’ясована судом апеляційної інстанції обставина, а саме про належність грошових коштів ОСОБА - 3 внаслідок отримання їх у позику від ОСОБА - 5, не свідчить про допущення суддею Оксютою Т.Г. дисциплінарного проступку, пов’язаного з незазначенням мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, оскільки адвокат Гардецький О.С., звертаючись із клопотанням про скасування арешту майна (грошових коштів) ОСОБА - 1 не надав доказів належності грошових коштів ОСОБА - 3, а лише послався на них. Крім того, попередньою перевіркою встановлено, що однією із підстав скасування судом апеляційної інстанції судового рішення, яким накладено арешт на спірні грошові кошти, стало те, що обшук та виїмка відбулися до початку досудового розслідування, проте на зазначені обставини Гардецький О.С. у клопотанні про скасування арешту майна не посилався.
Стосовно доводів скарги про неможливість накладення арешту на майно особи, яка не може бути суб’єктом вчинення злочину, за яким розпочате кримінальне провадження, слід зазначити, що вони зводяться до оцінки доказів у справі, що не віднесено до компетенції Дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя.
Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя, які здійснюють дисциплінарні провадження щодо суддів, не наділені законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.
Щодо доводів Гардецького О.С. про наявність в ухвалі слідчого судді Оксюти Т.Г. від 6 липня 2017 року недостовірних відомостей, необхідно зазначити, що вони не відповідають дійсності, оскільки ухвала від 6 липня 2017 року постановлена не суддею Оксютою Т.Г. Натомість постановлена ним ухвала від 14 липня 2017 року не містить відомостей, на які скаржник вказує як на недостовірні.
У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Інші наведені у скарзі доводи не містять конкретних відомостей з посиланням на фактичні дані, що свідчать про наявність у поведінці судді Оксюти Т.Г. ознак дисциплінарних проступків, які відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді, у зв’язку із чим відповідно до частини шостої статті 107 цього Закону відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи.
Таким чином, за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Гардецького О.С. встановлено, що наведені у ній відомості не свідчать про наявність у поведінці судді Солом’янського районного суду міста Києва Оксюти Т.Г. ознак дисциплінарних проступків, що можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді, а наведені у скарзі доводи зводяться до незгоди із постановленим судовим рішенням.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Оксюти Тараса Григоровича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.Ю. Мамонтова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
А.М. Мірошниченко
А.А. Овсієнко
