Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Комкова В.К., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Говорухи В.І., Гусака М.Б. та залученого із Другої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Полях Наталії Анатоліївни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 27 лютого 2017 року надійшла дисциплінарна скарга Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Полях Н.А.
У скарзі зазначено, що 22 лютого 2017 року суддею Харківського окружного адміністративного суду Полях Н.А. постановлено ухвалу про забезпечення позову у справі № 820/769/17, якою фактично здійснено втручання у дискрецію суб’єкта владних повноважень. Висловлено прохання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 27 лютого 2017 року № 59/2/13-17 вказану дисциплінарну скаргу передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Маловацькому О.В.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацький О.В. запропонував відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Полях Н.А.
Ухвалою від 13 грудня 2017 року № 3967/1дп/15-17 Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Полях Н.А.
Вперше дисциплінарну справу було призначено до розгляду на 13 квітня 2018 року, на яке суддя не прибула у зв’язку із хворобою.
Суддя та заявник повідомлені про розгляд дисциплінарної справи 18 травня 2018 року шляхом надіслання відповідного запрошення поштою, а також розміщення на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оголошення про запрошення їх на засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
За результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацький О.В. дійшов висновку про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку та запропонував прийняти рішення про притягнення судді Харківського окружного адміністративного суду Полях Н.А. до дисциплінарної відповідальності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Маловацького О.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Харківського окружного адміністративного суду Полях Н.А. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
У дисциплінарній скарзі зазначено, що ухвалою судді Полях Н.А. про забезпечення позову у справі № 820/769/17 зобов’язано Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення призупинити розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ТРВК «Мастер» (далі – ТОВ «ТРВК «Мастер») щодо переоформлення та продовження строку дії ліцензії на мовлення серії ___ № ______-__ від 12 лютого 2010 року до набрання законної сили рішенням у справі № 820/769/17, заборонено приймати рішення щодо заяви ТОВ «ТРВК «Мастер» про переоформлення та продовження строку дії ліцензії на мовлення серії ____ № _____-____ від 12 лютого 2010 року до набрання законної сили рішенням у справі № 820/769/17. Скаржник зазначив, що під час розгляду заяви та прийняття рішення щодо ліцензії на мовлення серії ____ № ______-____ від 12 лютого 2010 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення діє в межах власної дискреції, яка визначається завданнями та функціями, покладеними на цей орган. Таким чином, вимоги щодо покладання на Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення зобов’язань, спрямованих на призупинення та заборону розгляду заяви про продовження строку дії ліцензії, є прямим втручанням в її дискреційні повноваження та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.
Відкриваючи дисциплінарну справу стосовно судді Полях Н.А., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що попереднім розглядом дисциплінарної скарги встановлено обставини, які можуть свідчити про допущення суддею дій, які підпадають під визначення пункту 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VІІІ).
22 лютого 2017 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, третя особа – ТОВ «ТРВК «Мастер», який передано на розгляд судді Полях Н.А. У вказаному позові позивач просив суд (з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог):
зобов’язати Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення при розгляді заяви ТОВ «ТРВК «Мастер» щодо переоформлення та продовження строку дії ліцензії на мовлення (серія ____ № ____-___ від 12 лютого 2010 року) взяти до уваги порушення ТОВ «ТРВК «Мастер» вимог статті 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;
визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення від 24 липня 2014 року № 411 «Про заяву ТОВ «ТРВК «Мастер», м. Харків, щодо переоформлення ліцензії на мовлення (серія ____ № _____-____ від 12 лютого 2003 року)»;
визнати такою, що втратила чинність, ліцензію на мовлення серії ____ № _____-___ від 12 лютого 2010 року, видану ТОВ «ТРВК «Мастер»;
зобов’язати Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення під час розгляду заяви ТОВ «ТРВК «Мастер» про продовження строку дії ліцензії на мовлення серії ____ № _____-___ від 12 лютого 2010 року врахувати порушення, підтверджене рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 265 від 17 липня 2014 року «Про заяву ТОВ «ТРВК «Мастер», м. Харків, щодо переоформлення ліцензії на мовлення (серія ____ № ______-____ від 12 лютого 2003 року)».
Одночасно із поданням позовної заяви позивачем заявлено клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якому він просив суд постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову та:
призупинити розгляд Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення заяви ТОВ «ТРВК «Мастер» щодо переоформлення та продовження дії ліцензії на мовлення серії _____ № _____-___ від 12 лютого 2010 року до набрання рішенням у цій справі законної сили;
заборонити Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення приймати рішення щодо заяви ТОВ «ТРВК «Мастер» щодо переоформлення та продовження дії ліцензії на мовлення серії ____ № _____-__ від 12 лютого 2010 року до набрання рішенням у справі законної сили;
заборонити Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення приймати рішення про затвердження конкурсних умов з використання частоти ТОВ «ТРВК «Мастер», визначеної ліцензією на мовлення серії ____ № _____-___ від 12 лютого 2010 року до набрання рішенням у цій справі законної сили;
заборонити Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення приймати рішення про оголошення конкурсу на мовлення з використанням частоти ТОВ «ТРВК «Мастер», визначеної ліцензією на мовлення серії _____ № ______-___ від 12 лютого 2010 року до набрання рішенням у цій справі законної сили.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, постановленою під головуванням судді Полях Н.А., клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Призупинено розгляд Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення заяви ТОВ «ТРВК «Мастер» щодо переоформлення та продовження дії ліцензії на мовлення серії ____ № _____-___ від 12 лютого 2010 року до набрання законної сили рішенням у справі № 820/769/17 та заборонено Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення приймати рішення щодо заяви ТОВ «ТРВК «Мастер» про переоформлення та продовження дії ліцензії на мовлення серії ____ № _____-___ від 12 лютого 2010 року до набрання законної сили рішенням у справі № 820/769/17.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 820/769/17 скасовано в частині задоволення клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову та прийнято в цій частині нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Скасовуючи ухвалу Харківського окружного адміністративного суду про забезпечення адміністративного позову від 22 лютого 2017 року, суд апеляційної інстанції констатував, що у клопотанні позивачем не зазначено, яким саме його правам, свободам та інтересам може бути заподіяно шкоду. У матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані, які свідчать про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача або що невжиття заходів забезпечення позову у цьому випадку може призвести до необхідності докладання значних зусиль для відновлення прав позивача; не надано доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а також того, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Як вказав суд апеляційної інстанції, предметом позову є, зокрема, вимоги позивача зобов’язати Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення під час розгляду заяви ТОВ «ТРВК «Мастер» щодо переоформлення та продовження строку дії ліцензії на мовлення серії ___ № _____-___ від 12 лютого 2010 року взяти до уваги порушення ТОВ «ТРВК «Мастер» вимог чинного законодавства. При цьому на час звернення позивача до суду із зазначеним позовом строк дії ліцензії на мовлення серії _____ № _______-___ від 12 лютого 2010 року закінчився, відповідачем не здійснювалися дії і не приймалися рішення щодо розгляду питання про переоформлення ліцензії на мовлення серії ____ № ______-___ від 12 лютого 2010 року та продовження строку її дії. Предметом позову не є рішення, дії або бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви про переоформлення та продовження строку дії ліцензії, оскільки такі дії, рішення або бездіяльність не вчинялися, а тому відсутні підстави вважати, що права, свободи та інтереси позивача порушені таким рішенням, дією чи бездіяльністю, а отже, відсутні підстави забезпечення позову, передбачені статтею 117 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), в редакції, чинній на час розгляду справи.
У поясненнях, що надійшли на адресу Вищої ради правосуддя 13 вересня 2017 року, суддя Полях Н.А. зазначила, що про наявність ухвали Харківського окружного адміністративного суду про забезпечення позову від 22 лютого 2017 року у справі № 820/769/17 скаржнику було відомо до прийняття рішення 23 лютого 2017 року, про що свідчить повідомлення на офіційному веб-сайті Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення від 23 лютого 2017 року. У вказаному повідомленні зазначено: «Національна рада розгляне заяви ТОВ «ТРК «Дивосвіт», м. Київ, щодо продовження строку дії ліцензії на мовлення і ТОВ «ТРВК «Мастер», м. Харків, щодо переоформлення та продовження строку дії ліцензії на мовлення сьогодні о 17 годині (23 лютого 2017 року). Регулятор був змушений оголосити перерву в засіданні для розгляду цього питання через отримання ухвали Харківського окружного адміністративного суду, винесеної суддею Полях Н.А. 22 лютого 2017 року, яку вранці до Національної ради приніс громадянин ОСОБА_1 разом із журналістом та оператором медіа-холдингу «Вести Украина».
Суддя зазначила, що скаржник не виконав рішення суду про вжиття заходів забезпечення позову, незважаючи на те, що виконання ухвали про забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно та оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Полях Н.А. вказала, що зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів суду стало відомо, що засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо вирішення питання стосовно продовження дії ліцензії на мовлення ТОВ «ТРВК «Мастер» відбудеться 23 лютого 2017 року, а тому питання про забезпечення позову підлягало негайному вирішенню без виклику сторін. Забезпечення позову не свідчить про перебирання судом функцій Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо прийняття рішення про розгляд заяви, оскільки дискреція повноважень відповідача у такому випадку полягає у визначенні меж розсуду, які передбачені законом, саме щодо розгляду заяви ТОВ «ТРВК «Мастер». При цьому скаржником проігноровано рішення суду та розглянуто заяву, про що свідчить рішення № 224 від 23 лютого 2017 року. Вважає, що ухвалою про забезпечення позову від 22 лютого 2017 року не порушила принципу рівності учасників судового процесу та не вплинула на дискрецію повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Крім того, враховуючи специфіку спорів за суб’єктним складом, саме адміністративний суд має дискреційні повноваження вирішувати такі питання і може постановити ухвалу за клопотанням сторони або з власної ініціативи.
З огляду на зазначене суддя Полях Н.А. зауважила, що під час вирішення питання про забезпечення позову нею не допущено порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У поясненнях, що надійшли до Вищої ради правосуддя 4 квітня 2018 року, суддя Полях Н.А. зазначила, що ухвалою від 22 лютого 2017 року не вирішувалось питання щодо зобов’язання відповідача у справі вчинити певні дії та не надавалась оцінка законності оскаржуваного рішення, а тому питання щодо дискреційності повноважень державного органу слід розглядати крізь призму інституту забезпечення позову. Таким чином, право заявника на прийняття рішення з певною свободою розсуду судом не порушено. Вважає, що ефективний судовий захист прав людини і громадянина може відбутися не тільки завдяки прийняттю остаточного рішення у справі, а також і завдяки забезпеченню судом гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення. Посилання скаржника на ту обставину, що винесення ухвали про забезпечення позову є втручанням у дискреційні повноваження суб’єкта владних повноважень, вважає необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного процесуального законодавства та практиці Європейського суду з прав людини, оскільки законодавцем визначено право суду забезпечувати адміністративний позов забороною вчиняти певні дії саме з метою захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади на виконання вимог статті 2 КАС України.
Натомість суддя зауважила, що саме скаржником порушено вимоги Конституції України та КАС України й не виконано судового рішення про забезпечення позову, яке є обов’язковим до виконання відповідно до приписів статей 117, 118 КАС України, а також що при розгляді питання про забезпечення позову у суду наявні повноваження зупинити дію певних актів чи зобов’язати суб’єкт владних повноважень утриматися від вчинення певних дій, а тому невиконання такого рішення суду заявником є порушенням принципу поділу влади, а не втручанням судді у його дискреційні повноваження.
Вирішуючи питання про наявність підстав для дисциплінарної відповідальності судді Полях Н.А., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що оцінці підлягає не ухвала суду від 22 лютого 2017 року, постановлена під головуванням судді Полях Н.А., а дії судді під час її прийняття.
Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлює, що суди під час розгляду справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. У свою чергу, стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду, тобто відповідно до статті 1 цього Закону – практику Суду та Європейської комісії з прав людини.
Суд зазначає, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць (рішення у справі «Brumarescu v. Romania»).
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Суб’єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб’єкта владних повноважень поза межами перевірки за вказаними критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.
За змістом частини четвертої статті 7 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення є єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач.
За приписами статті 14 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» Національна рада здійснює регуляторні функції, передбачені законодавством України у сфері телерадіомовлення, зокрема ліцензування телерадіомовлення.
Виключно на засіданнях Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення приймаються рішення про оголошення конкурсів на отримання ліцензій на телерадіомовлення та затверджуються конкурсні умови; приймаються рішення про видачу, продовження, переоформлення ліцензій на телерадіомовлення та про внесення змін до ліцензій (абзаци шостий, сьомий частини другої статті 24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»).
Згідно із Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.
У пункті 4.5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005 вказано, що, розглядаючи положення частини четвертої статті 5 Конституції України, «ніхто не може узурпувати державну владу» у системному зв’язку з положеннями частин другої, третьої цієї статті, іншими положеннями Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що узурпація державної влади означає неконституційне або незаконне її захоплення органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами чи їх об’єднаннями тощо. Гарантією недопущення узурпації державної влади є, зокрема, закріплені Конституцією України принципи здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6) та положення, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).
Отже, виключно визначеним законом органом (посадовою особою) можуть здійснюватись повноваження і прийматись рішення, які згідно з Конституцією України належать до компетенції вказаного органу, в тому числі і судами, які не належать до гілок законодавчої або виконавчої влади.
З метою відновлення порушеного права особи адміністративний суд може допустити обмежене вручання в дискрецію суб’єкта владних повноважень шляхом зобов’язання його до вчинення певних дій на реалізацію покладених на нього законом обов’язків. Водночас адміністративний суд не вправі підміняти такий орган державної влади та приймати замість нього конкретні рішення.
Відповідно до частини першої статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.
У пункті 17 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року № 2 вказано, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.
Обґрунтовуючи забезпечення позову у справі № 820/769/17, суддя Полях Н.А. не мотивувала висновок про обґрунтованість припущення стосовно того, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Це рішення суддею прийнято без відповідних висновків щодо наявності дійсного спору між сторонами, наявності зв’язку між заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги, реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Крім того, суддя Полях Н.А. не пересвідчилася, чи застосовані заходи забезпечення позову будуть співмірними з позовними вимогами.
При ухваленні рішення про забезпечення позову суддя Полях Н.А. не забезпечила розумного балансу між захистом прав позивача та виключною компетенцією конституційного органу, оскільки таким рішенням призупинено діяльність органу щодо розгляду конкретного питання, віднесеного до його виключної компетенції, та заборонено приймати рішення щодо заяви ТОВ «ТРВК «Мастер» про переоформлення та продовження дії ліцензії, тобто заборонено Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення виконувати визначені законом повноваження щодо вказаних заяв ТОВ «ТРВК «Мастер».
Таким чином, під час прийняття ухвали про забезпечення позову у справі № 820/769/17 суддя Полях Н.А. допустила втручання в дискреційні повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, вийшла за межі завдань адміністративного судочинства та позову й істотно порушила норми процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.
Однак у результаті вчинення вказаного дисциплінарного проступку суддею Полях Н.А. жодних шкідливих наслідків не настало, оскільки ухвала суду від 22 лютого 2017 року у справі № 820/769/17 виконана не була.
З огляду на те, що Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено обставин, які б свідчили, що вказаний дисциплінарний проступок вчинено суддею Полях Н.А. умисно, є підстави для висновку, що його допущено внаслідок грубої недбалості.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суддею Полях Н.А. вчинено дисциплінарний проступок, передбачений підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, а саме істотне порушення внаслідок недбалості норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.
Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону № 1402-VIII дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Строк притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Полях Н.А. не сплинув.
Полях Наталія Анатоліївна, ____ року народження, Указом Президента України від 31 липня 2012 року № 461/2012 призначена на посаду судді Харківського окружного адміністративного суду в межах п’ятирічного строку.
Наразі суддя Полях Н.А. не має повноважень щодо здійснення правосуддя у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку, на який її було призначено.
Згідно із характеристикою, наданою виконувачем обов’язків голови Харківського окружного адміністративного суду, за час роботи на посаді судді Полях Н.А. зарекомендувала себе позитивно, постійно працює над підвищенням свого професійного рівня, до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
Відповідно до частини другої статті 109 Закону № 1402-VIII під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Також Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя бере до уваги те, що суддя Полях Н.А. характеризується позитивно та до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
Визначаючи вид стягнення, що має бути застосований до судді Полях Н.А., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує обставини, визначені частиною другою статті 109 Закону № 1402-VIII та, виходячи з наведеного, вважає пропорційним та необхідним застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді попередження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Харківського окружного адміністративного суду Полях Наталію Анатоліївну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення може бути оскаржене суддею в порядку та строки, визначені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.К. Комков
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.І. Говоруха
М.Б. Гусак
Член Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
