Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Волковицької Н.О., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойко А.М., за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Іванюка Андрія Анатолійовича стосовно суддів апеляційного суду міста Києва Сітайло Олени Миколаївни, Фрич Тетяни Вікторівни, Юрдиги Ольги Степанівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 13 березня 2018 року надійшла дисциплінарна скарга Іванюка А.А. за номером І-1874/0/7-18 на протиправні дії суддів апеляційного суду міста Києва Сітайло О.М., Фрич Т.В., Юрдиги О.С
У скарзі Іванюк А.А. зазначає, що судді апеляційного суду міста Києва Сітайло О. М., Фрич Т. В., Юрдига О. С., здійснюючи 14 грудня 2017 року перегляд вироку у справі № 759/4229/15-к, достовірно розуміючи, що підстав для направлення справи на новий судовий розгляд, передбачених статтею 412 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), не має, скасували виправдувальний вирок та направили справу на новий судовий розгляд. Ухвала апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року, як зазначає скаржник, не містить мотивації та законних підстав для прийняття судом вказаного рішення, а ті, що наведено судом не узгоджуються з положеннями статей 412 та 415 КПК України.
Зазначені обставини, на думку Іванюка А.А., є підставою для притягнення суддів апеляційного суду міста Києва Сітайло О. М., Фрич Т. В., Юрдиги О. С. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 13 березня 2018 року вказану дисциплінарну скаргу передано для здійснення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Бойко А.М.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги на дії суддів апеляційного суду міста Києва Сітайло О.М., Фрич Т.В., Юрдиги О.С. член Другої Дисциплінарної палати Бойко А.М. висновком від 27 березня 2018 року запропонував відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно зазначених суддів.
Дослідивши матеріали попередньої перевірки, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Бойко А.М., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів апеляційного суду міста Києва Сітайло О.М., Фрич Т.В., Юрдиги О.С. з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає мотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Вироком Святошинського районного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною першою статті 366, частиною другою статті 342 Кримінального кодексу України ( далі – КК України).
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого – Сітайло О.М., суддів : Фрич Т.В., Юрдиги О.С. апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Пересади О.С. на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною першою статті 366, частиною другою статті 342 КК України задоволено, виправдувальний вирок Святошинського районного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року щодо ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною першою статті 366, частиною другою статті 342 КК України скасовано та призначено новий судовий розгляд.
В ухвалі апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року зазначено, що з висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема не знаходять свого підтвердження доказами, зібраними під час досудового розслідування. Обґрунтовуючи свої висновки про недоведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364, частиною першою статті 366, частиною другою статті 342 КК України, суд першої інстанції навів у вироку показання свідків, перерахував надані стороною обвинувачення докази, однак всупереч статті 94 КПК України, суд не надав оцінку як кожному доказу окремо з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, так і сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття рішення Крім того, суд трактує показання свідків «через призму відомих на сьогодні обставин» та у своїй оцінці припускається довільного їх тлумачення, при цьому, залишаючи поза увагою обставини на час вчинення інкримінованих ОСОБА_1 кримінальних правопорушень. У судовому засіданні апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_1 наполягав, що експертизи безпосередньо він не проводив, проте визнав, що своїм підписом висновкам експертизи надав юридичної сили.
Зі змісту судового рішення, як зазначається в ухвалі апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року, вбачається, що суд вдався до суб’єктивного трактування положень законодавства, належним чином не перевірив пред’явлене обвинувачення, вийшовши за його межі.
У скарзі Іванюк А.А. зазначає, що судді апеляційного суду міста Києва Сітайло О. М., Фрич Т. В., Юрдига О. С., здійснюючи 14 грудня 2017 року перегляд вироку у справі № 759/4229/15-к, достовірно розуміючи, що підстав для направлення справи на новий судовий розгляд, передбачених статтею 412 Кримінального процесуального кодексу України, не має, скасували виправдувальний вирок та направили справу на новий судовий розгляд. Ухвала апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року, як зазначає скаржник, не містить мотивації та законних підстав для прийняття судом вказаного рішення, а ті, що наведено судом не узгоджуються з положеннями статей 412 та 415 КПК України.
Зі змісту поданої скарги та досліджених рішень по справі вбачається, що скаржник оспорює надану суддями оцінку обставинам справи та наявним доказам, а також не погоджується із прийнятим в ухвалі апеляційного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року рішенням суддів.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Відповідно до Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (Київ, 23-25 червня 2010 року) процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятою Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія, 14 жовтня 2015 року), закріплено принципи, що встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягуватися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за ухвалені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Незгода автора скарги із постановленим суддею рішенням не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Тобто, Вища рада правосуддя не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення, перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Оскільки за результатами перевірки скарги Іванюка А.А та доданих до неї матеріалів встановлено, що доводи скарги зводяться до незгоди із судовим рішенням Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів апеляційного суду міста Києва Сітайло О. М., Фрич Т. В., Юрдиги О. С.
Враховуючи викладені вище обставини, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів апеляційного суду міста Києва Сітайло Олени Миколаївни, Фрич Тетяни Вікторівни, Юрдиги Ольги Степанівни.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
