Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Бойка А.М., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицької Н.О. за результатами попередньої перевірки скарги Чобітька Євгена Михайловича стосовно судді Чорнухинського районного суду Полтавської області Крєпкого Сергія Івановича,
встановила:
28 серпня 2017 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга Чобітька Євгена Михайловича (вхідний реєстраційний № Ч-5333/0/7-17) на дії судді Чорнухинського районного суду Полтавської області Крєпкого Сергія Івановича.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 29 серпня 2017 року скарга передана члену Вищої ради правосуддя Волковицькій Н.О.
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицькою Н.О. проведено попередню перевірку скарги, за результатами якої складено висновок із пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Чорнухинського районного суду Полтавської області Крєпкого С.І.
Дослідивши матеріали попередньої перевірки, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицьку Н.О., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
Крєпкий Сергій Іванович Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 571/2013 призначений на посаду судді Чорнухинського районного суду Полтавської області строком на п’ять років.
Указом Президента України від 29 грудня 2017 року Крєпкий С.І. переведений шляхом відрядження строком до шести місяців на посаду судді Путивльського районного суду Сумської області.
Автор скарги стверджує, що суддя Крєпкий С.І. ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 5 липня 2017 року безпідставно повернув ОСОБА_1 позовну заяву у справі № 549/284/17 для звернення до належного суду. Вказана ухвала є незаконною та необґрунтованою, що підтвердив суд апеляційної інстанції, внаслідок її скасування. У зв’язку із викладеним, Чобітько Є.М. просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.
На розгляді судді Крєпкого С.І. перебувала справа № 549/284/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи: Територіального сервісного центру МВС № 8046 – про набуття права приватної власності на транспортний засіб за набувальною давністю.
Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 5 липня 2017 року позовну заяву повернуто позивачу для подання до належного суду.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 10 серпня 2017 року скасовано ухвалу Чорнухинського районного суду Полтавської області від 5 липня 2017 року, матеріали позовної заяви повернуто до місцевого суду для вирішення питання про відкриття провадження. В ухвалі зазначено, що дійсним предметом позову є визнання права власності на транспортний засіб за набувальною давністю. Відповідно до частини дев’ятої статті 110 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням його майна. Із справи вбачається, що 31 січня 2017 року слідчий Чорнухинського ВП Лохвицького ВП ГУНП в Полтавській області старший лейтенант поліції Яворський В.В. на підставі ухвали Чорнухинскього районного суду Полтавської області від 31 січня 2017 року здійснив обшук належної позивачу земельної ділянки та вилучив легковий універсал __________ моделі ___, _____ року випуску. Вказаний автомобіль зберігається на території Чорнухинського ВП ГУНП України в Полтавській області за адресою: _________________.
У письмових поясненнях суддя Крєпкий С.І. зазначив, що згідно з приписами статей 109-110 ЦПК України він виходив з того, що підсудність справи Чорнухинському районному суду Полтавської області не може визначатись за місцем тимчасового знаходження в Чорнухинському відділенні поліції, вилученого в рамках кримінального провадження та незареєстрованого у Чорнухинському району Полтавської області транспортного засобу, який в силу частини другої статті 181 Цивільного кодексу України є рухомою річчю, яку можна вільно переміщувати у просторі. З огляду на викладене, відкриття провадженні у справі призвело б до порушення правил територіальної підсудності. Оскільки місце реєстрації, проживання або перебування відповідача було невідоме, зареєстрованого у Чорнухинському району Полтавської області майна немає, такий позов повинен пред’являтись за останнім відомим місцем проживання відповідача відповідно до частини дев’ятої статті 110 ЦПК України. Крім того, роз’яснення судів вищих інстанцій з приводу визначення підсудності за місцезнаходженням рухомого майна відсутні.
Таким чином, з матеріалів попередньої перевірки вбачається, що скарга стосується незгоди із висновком судді щодо підсудності справи, який суд апеляційної інстанції визнав помилковим, проте це не може автоматично бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Відповідно до частини другої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Не може вважатися умисним порушенням норм права чи неналежним ставленням судді до службових обов’язків тлумачення закону та позиція судді щодо обґрунтування ухваленого ним судового рішення, навіть якщо така позиція визнана судами вищої інстанції помилковою.
Відповідно до чинного законодавства України Вища рада правосуддя як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
За таких обставин, з огляду на зміст скарги Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що скарга зводиться до незгоди із судовим рішенням, а відомості, які у ній зазначено, не можуть бути підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Чорнухинського районного суду Полтавської області Крєпкого С.І.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Чорнухинського районного суду Полтавської області Крєпкого Сергія Івановича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
А.М. Бойко
В.А. Нежура
