Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бойка А.М., членів Артеменка І.А., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Т.М. за результатами попередньої перевірки скарги Стрельбицької Світлани Василівни стосовно судді Херсонського окружного адміністративного суду Попова Віталія Федоровича,
встановила:
31 серпня 2017 року до Вищої ради правосуддя (вх. № С-5471/0/7-17) надійшла скарга Стрельбицької С.В. від 28 серпня 2017 року щодо неправомірних, на її думку, дій судді Херсонського окружного адміністративного суду Попова В.Ф. під час здійснення судочинства у справі № 821/1916/16 із проханням притягнути зазначеного суддю до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенковою Т.М. проведено попередню перевірку скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що підтверджують обґрунтування наданої у висновку пропозиції щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Херсонського окружного адміністративного суду Попова В.Ф.
Заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкову Т.М., вивчивши висновок члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя та матеріали перевірки, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Херсонського окружного адміністративного суду Попова В.Ф. з огляду на таке.
Попов Віталій Федорович Постановою Верховної Ради України від 17 травня 2007 року № 1035-V обраний суддею Херсонського окружного адміністративного суду безстроково.
ОСОБА1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, у якому просив зобов’язати останнього зняти арешт та припинити державну реєстрацію іпотеки належного ОСОБА1 на праві приватної власності нерухомого майна – двоповерхової будівлі кафе з офісом, загальною площею 148,8 кв.м, що знаходиться за адресою: ІНФОРМАЦІЯ.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав дій, передбачених частиною девятою статті 16 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року №1952-IV щодо зняття арешту та вилучення запису про реєстрацію іпотеки нерухомого майна, а саме кафе з офісом, що знаходиться за адресою: ІНФОРМАЦІЯ, придбаного позивачем 19 вересня 2013 року на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки з прилюдних торгів у державного виконавця.
Позивач зазначав, що відповідно до зазначеного Закону у разі придбання за результатами прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, державна реєстрація припинення іпотеки проводиться на підставі заяви державного виконавця. А згідно з частиною третьою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з майна боржника є отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно. Але, всупереч зазначеним нормам Закону, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав за вказаним майном досі обліковується запис про реєстрацію іпотеки та арешт. Тому позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі № 821/1916/16 задоволено позов ОСОБА1 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.
Автор у скарзі вказує на незаконність цієї постанови, а дії судді Попова В.Ф. під час здійснення судочинства у справі вважає упередженими, оскільки справу, як зазначає, розглянуто з порушенням правил підсудності, а також суддею не вказано, який саме арешт необхідно зняти.
Крім того скаржник зазначає, що у провадженні Комсомольського районного суду міста Херсона перебуває справа про поділ майна подружжя між нею та ОСОБА1 та ухвалою цього суду від 3 листопада 2015 року накладено арешт на майно останнього.
Як встановлено перевіркою, ОСОБА2 оскаржила постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року в апеляційному порядку.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року скасовано постанову від 21 березня 2017 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА1 відмовлено.
У постанові зазначено, що «під час розгляду зазначеної справи та задоволення позовних вимог судом першої інстанції не було враховано, що для того, щоб вирішити питання про зняття арешту зі спірного майна, позивачу необхідно звернутися до суду з адміністративним позовом про оскарження дій державних виконавців щодо відмов в скасуванні постанови про накладення арешту на майно. При визнанні таких дій неправомірними, тільки тоді позивачу можливо вимагати скасування арешту спірного нерухомого майна». «Позивач в своїх вимогах ставить питання тільки про скасування арешту, не вимагаючи скасування постанови від 08.02.2012р. за № 31126943, якою був накладений арешт на вказане майно та яка є чинною, що не відповідає вимогам законодавства».
Колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи постанову від 8 лютого 2012 року за № 31126943 про накладення арешту державний виконавець діяв в межах своїх повноважень, порушень не допустив, а тому підстави для скасування арешту на вказане нерухоме майно без визнання дій державного виконавця протиправними, які виразились у відмові в скасуванні постанови про накладення арешту на майно, відсутні.
Крім того, колегію суддів встановлено, що зобов’язуючи відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області зняти арешт та припинити державну реєстрацію іпотеки належного ОСОБА1 на праві приватної власності нерухомого майна – двоповерхової будівлі кафе з офісом, загальною площею 148,8 кв.м, що знаходиться за адресою: ІНФОРМАЦІЯ суд першої інстанції не зазначив який саме арешт необхідно зняти, оскільки ухвалою Комсомольського районного суду міста Херсона від 3 листопада 2015 року було накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА1.
За результатами апеляційного перегляду постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що позивач під час звернення до суду обрав неправильний спосіб захисту порушеного права, а тому позовні вимоги ОСОБА1 про зобов’язання вчинити певні дії належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.
Також матеріалами попередньої перевірки встановлено, що у провадженні Комсомольського районного суду міста Херсона перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА2 до ОСОБА1 про поділ майна подружжя.
Як вбачається з копії позовної заяви, одним із об’єктів поділу є нерухоме майно – двоповерхова будівля кафе з офісом, загальною площею 148,8 кв.м, що знаходиться за адресою: ІНФОРМАЦІЯ.
Ухвалою Комсомольського районного суду міста Херсона від 3 листопада 2015 року накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА1.
У письмових поясненнях, надісланих до Вищої ради правосуддя, суддя Попов В.Ф. зазначив, що під час розгляду справи за позовом ОСОБА1 у суду були відсутні дані про наявність спору між ОСОБА2 та ОСОБА1 про поділ майна та про наявність ухвали Комсомольського районного суду міста Херсона від 3 листопада 2015 року. Як зазначає суддя, ці обставини могли бути приховані позивачем умисно.
Крім того, суддя Попов В.Ф. звертає увагу, що у резолютивній частині постанови від 21 березня 2017 року зазначено конкретне майно, щодо якого зобов’язано відповідача зняти арешт, а саме двоповерхова будівля кафе з офісом, загальною площею 148,8 кв.м, що знаходиться за адресою: ІНФОРМАЦІЯ.
Згідно з підпункту «г» пункту 1 та пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Оскільки наведені у скарзі Стрельбицької С.В. відомості можуть свідчити про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Херсонського окружного адміністративного суду Попова В.Ф.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Херсонського окружного адміністративного суду Попова Віталія Федоровича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя А.М. Бойко
Члени Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
В.А. Нежура
