Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Приморського районного суду міста Одеси Терзі Ігоря Георгійовича на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 квітня 2017 року № 782/3дп/15-17,

встановила:

рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 квітня 2017 року № 782/3дп/15-17 суддю Приморського районного суду міста Одеси Терзі Ігоря Георгійовича притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади у зв’язку з прийняттям постанови від 27 листопада 2013 року у справі № 3/522/29547/13-п (провадження № 3/522/8356/13) (далі – Дисциплінарна палата, рішення Дисциплінарної палати).

Не погоджуючись із рішенням Дисциплінарної палати, суддя Терзі І.Г. 11 травня 2017 року звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою, в якій просив скасувати рішення Дисциплінарної палати та закрити дисциплінарне провадження.

Відповідно до автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя матеріали скарги розподілено члену Вищої ради правосуддя Бенедисюку І.М. для здійснення попередньої перевірки.

У скарзі суддя Терзі І.Г. зазначає про відсутність в його діях, зокрема, ознак порушення присяги судді або вчинення грубого дисциплінарного проступку, а також про закінчення строку для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Суддя та особи, за заявами яких ініційовано дисциплінарне провадження щодо судді, повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Відповідну інформацію розміщено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Вищої ради правосуддя прибув суддя Терзі І.Г. та його представник – адвокат Гайдай Я.Ф., яка підтримала доводи скарги та надала додаткові пояснення.

Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Бенедисюка І.М. та суддю, дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 25 березня 2016 року Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції після закінчення своїх повноважень, керуючись частиною п’ятою статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», передала до Вищої ради юстиції для продовження розгляду за загальною процедурою заяву Філімонова К.Д. (вх. № Ф-3422/4/7014) про проведення перевірки стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Терзі І.Г. відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

Дисциплінарна палата ухвалою від 22 лютого 2017 року № 291/3дп/15-17 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Терзі І.Г. за вказаною заявою.

Рішення Дисциплінарної палати, що оскаржується, ухвалено з урахуванням таких посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотивів застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади.

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 27 листопада 2013 року у справі № 3/522/29547/13-п ОСОБУ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та накладено стягнення у виді адміністративного арешту строком на три доби.

Дисциплінарною палатою встановлено, що притягнення ОСОБИ_1 до адміністративної відповідальності відбулося у зв’язку з обставинами, пов’язаними з демонтажем 25 листопада 2013 року в місті Одесі наметів мирних зібрань на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року у справі № 815/8050/13-а.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2014 року постанову від 27 листопада 2013 року у справі № 3/522/29547/13-п скасовано, провадження у справі закрито на підставі Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань».

Постановою апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2014 року постанову Приморського районного суду міста Одеси від 27 листопада 2013 року у справі № 3/522/29547/13-п скасовано у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБИ_1 складу адміністративного правопорушення.

Дисциплінарною палатою зазначено:

зі змісту постанови від 27 листопада 2013 року у справі № 3/522/29547/13-п убачається, що під час розгляду справи були оголошені письмові пояснення двох осіб, яких не було допитано як свідків. Вказане суперечить вимогам статті 251 КУпАП та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція);

стаття 6 Конвенції гарантує особі, яка притягається до відповідальності, право допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення (пункт «d» параграфа другого); при цьому судом залишено поза увагою той факт, що вказані особи ухилилися від участі в судовому засіданні та не зазначені як свідки у протоколі про адміністративне правопорушення від 25 листопада 2013 року ОД № 0241678 Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, на підставі якого було порушено справу № 3/522/29547/13-п;

у протоколі про адміністративне правопорушення від 25 листопада 2013 року ОД № 0241678 Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області не вказано конкретного місця його складання, як це передбачено вимогами частини першої статті 256 КУпАП, та не зазначено, які саме протиправні дії вчиняв ОСОБА_1, що були кваліфіковані як «здійснення злісної непокори вимогам працівників міліції», а також не розкрито змісту вимог працівників міліції, що не дає змоги зробити висновок про наявність складу адміністративного правопорушення у вигляді злісної непокори законним розпорядженням (вимогам) працівників міліції; вказаний протокол не відповідав вимогам частини першої статті 256 КУпАП;

суддя Терзі І.Г. у постанові відхилив пояснення свідків, які спростовували вину особи, що притягалася до адміністративної відповідальності, без належного мотивування, зазначивши, що вони «суперечать іншим дослідженим при розгляді справи доказам»; такі дії судді порушують правила оцінки доказів, передбачені статтею 252 КУпАП; без усунення (пояснення) таких розбіжностей суд не міг брати до уваги жодного із доказів, що суперечать один одному;

суддя Терзі І.Г. застосував до ОСОБИ_1 стягнення у виді адміністративного арешту – найбільш суворий вид адміністративного стягнення, але обмежився лише формальним посиланням на врахування «обставин справи, характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника, обставин, які обтяжують та пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення», не навівши жодної з таких обставин; при цьому під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б обтяжували відповідальність.

У рішенні Дисциплінарної палати враховано факт обізнаності судді Терзі І.Г. з обставинами притягнення ОСОБИ_1 до адміністративної відповідальності за дії «у тому ж місці та у той же час» на підставі постанови Приморського районного суду міста Одеси від 25 листопада 2013 року у справі № 3/522/29547/13-п за статтею 173 КУпАП та накладення на нього стягнення у виді штрафу, а також вказано, що суддя не вчинив дій, спрямованих на виконання вимог статті 61 Конституції України.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя погоджується з висновком Дисциплінарної палати про те, що суддя Терзі І.Г. допустив низку грубих порушень процесуального законодавства під час прийняття постанови від 27 листопада 2013 року у справі № 3/522/29547/13-п. Водночас вказані порушення не є такими, що безспірно свідчать про порушення присяги судді та вчинення істотного дисциплінарного проступку відповідно до чинного законодавства, оскільки фактів, які б підтверджували грубу недбалість чи навмисне порушення закону суддею під час розгляду судової справи та прийняття судового рішення, не встановлено.

Статтею 115 Закону України від 2 лютого 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді з посади.

Пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 2 лютого 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України від 2 лютого 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України від 2 лютого 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який з таких фактів: суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Частиною четвертою статті 54 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час винесення постанови від 27 листопада 2013 року) встановлено, що суддя повинен додержуватись присяги, зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (в редакції, чинній на час вчинення суддею дій, які підлягали перевірці) порушенням суддею присяги визнавалося вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів.

Вища рада правосуддя, вивчивши матеріали дисциплінарного провадження, вважає, що допущені суддею Терзі І.Г. порушення під час розгляду справи і прийняття рішення не містять ознак істотного дисциплінарного проступку, натомість містять ознаки дисциплінарного проступку, що на момент прийняття постанови від 23 листопада 2013 року визначався пунктом 1 частини першої статті 83 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у відповідній редакції.

На ступінь вини судді Терзі І.Г. впливає те, що згідно з наявною інформацією він виніс лише одну, досліджену у цій дисциплінарній справі, постанову, що характеризується наведеними обставинами. У результаті прийняття постанови від 27 листопада 2013 року у справі № 522/29547/13-п негативних наслідків не настало. До матеріалів дисциплінарної справи судді Терзі І.Г. додано лист начальника ІТТ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області полковника міліції Дзиги В.А., з якого вбачається, що в період з 22 листопада 2013 року по 25 лютого 2015 року в спецприймальнику для осіб, підданих адмінарешту, та ізоляторі тимчасового тримання ОМУ ГУ МВС України в Одеській області громадянин ОСОБИ_1 не утримувався. Крім того, Вищою радою правосуддя враховано характеризуючі обставини, зокрема повідомлення голови апеляційного суду Одеської області Колеснікова Г.Я. про те, що суддя Терзі І.Г. добре себе зарекомендував, тривалий час працює на посаді судді, професійно виконує обов’язки, за час роботи до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», чинним на час вчинення дисциплінарного проступку, було передбачено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.

Законом від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що такий строк не може бути більшим, ніж три роки з дня вчинення проступку (частина одинадцята статті 109). Запроваджений цим Законом строк відповідно до частини першої статті 58 Конституції України в даному разі не підлягає застосуванню, оскільки він погіршує становище судді.

Таким чином, слід відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Приморського районного суду міста Одеси Терзі І.Г. у зв’язку із закінченням строку для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя,

вирішила:

скасувати частково рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 12 квітня 2017 року № 782/3дп/15-17 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Приморського районного суду міста Одеси Терзі Ігоря Георгійовича.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Приморського районного суду міста Одеси Терзі Ігоря Георгійовича.

Дисциплінарне провадження стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Терзі Ігоря Георгійовича припинити.