Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Бойка А.М., Волковицької Н.О., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги дисциплінарної скарги Агаркова Віктора Яковича стосовно суддів Іллічівського районного суду міста Маріуполя Кузнецова Дмитра Володимировича, апеляційного суду Донецької області Преснякової Анжеліки Анатоліївни, Куракової Вікторії Валентинівни, Демяносова Олександра Власовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 14 лютого 2018 року надійшла дисциплінарна скарга Агаркова В.Я. від 9 лютого 2018 року за вх. № А-1205/0/7-18, в якій скаржник вказує на неналежну поведінку судді Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області Кузнецова Д.В. під час розгляду заяви прокурора про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 264/7044/13-к, та на неналежну поведінку суддів апеляційного суду Донецької області Демяносова О.В., Преснякової А.А., Куракової В.В. під час розгляду його апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.
Автор скарги посилається на те, що суддею Кузнецовим Д.В. безпідставно прийнято до розгляду та задоволено заяву прокуратури про перегляд ухвали Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 17 жовтня 2016 року за нововиявленими обставинами, оскільки заявник пропустив строк на подання такої заяви. Вказані обставини також не були прийняті до уваги судом апеляційної інстанції, який залишив без змін ухвалу суду першої інстанції.
На думку Агаркова В.Я., вказані обставини свідчать про істотне порушення суддями норм процесуального права, та є підставою для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), зокрема, вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменко І.А. висновком від 16 лютого 2018 року запропонував відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Кузнецова Д.В., Демяносова О.В., Преснякової А.А., Куракової В.В. на підставі пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки суть скарги зводиться лише до незгоди із судовими рішеннями.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Артеменка І.А., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаних суддів з огляду на таке.
Дисциплінарне провадження щодо суддів проводиться за правилами та у строки, що встановлені главою 4 розділу II Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Дисциплінарне провадження щодо суддів включає попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, відкриття дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Кузнецов Дмитро Володимирович Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 571/2013 призначений на посаду судді Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області безстроково.
Преснякова Анжеліка Анатоліївна Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2008 року обрана суддею Новоазовського районного суду Донецької області безстроково. Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2011 року № 3784-VI обрана суддею апеляційного суду Донецької області.
Куракова Вікторія Валентинівна Постановою Верховної Ради України від 17 березня 2011 року № 3152-VI обрана суддею апеляційного суду Донецької області безстроково.
Демяносов Олександр Власович Постановою Верховної Ради України від 4 березня 1998 року № 161/98-ВР обраний суддею апеляційного суду Донецької області безстроково.
31 січня 2017 року прокурор Маріупольської місцевої прокуратури звернувся до суду із заявою про перегляд ухвали Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 17 жовтня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 від призначеного вироком покарання за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області (суддя Кузнецов Д.В.) від 27 березня 2017 року заяву задоволено. Ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 17 жовтня 2016 року про звільнення ОСОБА_1 від покарання у зв’язку із закінченням терміну випробування скасовано. У задоволенні подання Іллічівського РВ КВІ міста Маріуполя УДПтСУ в Донецькій області про звільнення від покарання у зв’язку із закінченням терміну випробування ОСОБА_1 відмовлено.
ОСОБА_1 оскаржив вказану ухвалу до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області (судді Демяносов О.В., Преснякова А.А., Кураков В.В.) від 4 липня 2017 року ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 березня 2017 року залишено без змін.
На думку Агаркова В.Я., судді під час постановлення судових рішень істотно порушили норми процесуального права, оскільки залишили поза увагою подання прокуратурою заяви із пропуском строку, встановленого частиною першою статтею 461 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), відповідно до якої заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. Прокуратура, як зазначив скаржник, пропустила трьохмісячний строк, що не було прийнято судами до уваги. Вказані обставини, на думку Агаркова В.Я., є підставою для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Виключно законами України визначаються судоустрій та судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття у них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.
Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий (рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001).
Вища рада правосуддя діє у межах повноважень, визначених у статті 131 Конституції України та статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не вправі оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено: є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. КРЄС вказує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Згідно з Бангалорськими принципами поведінки судді, затвердженими резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, незважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їх причини.
У пункті 25 Київських рекомендацій ОБСЄ щодо незалежності судової системи в країнах Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії (від 23–25 червня 2010 року) зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності в юридичному тлумаченні між судами; наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Як зазначено у пункті 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки (від 17 листопада 2010 року), тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.
Другою Дисциплінарною палатою не було встановлено порушень суддями, які можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність. Дисциплінарна скарга фактично дублює зміст апеляційної скарги, доводам яким, вже була надана оцінка судом апеляційної інстанції.
Таким чином, Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що доводи, викладені у скарзі Агаркова В.Я., зводяться лише до незгоди з ухвалами суддів, а тому не свідчать про наявність підстав для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. Скарга не містить відомостей про допущення суддями дій, які можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності.
Незгода із судовим рішенням не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Іллічівського районного суду міста Маріуполя Кузнецова Дмитра Володимировича, апеляційного суду Донецької області Преснякової Анжеліки Анатоліївни, Куракової Вікторії Валентинівни, Демяносова Олександра Власовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.М. Бойко
Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
