Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Волковицької Н.О., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М. за результатами попередньої перевірки скарги Ольги Григор’євої стосовно суддів Львівського апеляційного адміністративного суду Хобор Романи Богданівни, Попка Ярослава Степановича, Сапіги Віталія Петровича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 29 червня 2017 року за вхідним № Г-3632/0/7-17 надійшла скарга О.Григор’євої на дії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду Хобор Р.Б., Попка Я.С., Сапіги В.П. під час розгляду справи № 308/12552/16-а за позовом ОСОБА_1 до відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи скаргу О.Григор’євої передано члену Вищої ради правосуддя Бойку А.М.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойком А.М. проведено попередню перевірку скарги О.Григор’євої, за результатами якої складено висновок із пропозицією залишити її без розгляду та повернути скаржнику.
Дослідивши матеріали попередньої перевірки, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 березня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Постанову відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 25 жовтня 2016 року № 16 про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн з ОСОБА_1 скасовано. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради подав апеляційну скаргу на вказане судове рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду.
За результатами розгляду зазначеної апеляційної скарги колегією суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі головуючої Хобор Р.Б., суддів Попка Я.С., Сапіги В.П. 30 травня 2017 року ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради задоволено. Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 березня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зазначену постанову суду апеляційної інстанції оскаржено позивачем у касаційному порядку.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі (відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень).
На сьогодні розгляд справи № 308/12552/16-а у касаційному порядку не закінчено.
У поданій дисциплінарній скарзі її автор посилається лише на доводи, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Так, не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції від 30 травня 2017 року, О.Григор’єва у скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції не перевірено та не з’ясовано, хто перешкоджав у проведенні позапланової перевірки, у який спосіб вчинялась перешкода, ким безпосередньо вчинялись протиправні дії і чи була присутня при цьому позивач. На думку автора скарги, висновки суду апеляційної інстанції є надуманими, упередженими та безпідставними.
Переоцінка доказів не належить до повноважень Вищої ради правосуддя, яка згідно зі статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом правосуддя.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Встановлені попередньою перевіркою обставини дають підстави для висновку, що доводи скарги О.Григор’євої щодо незаконності, на її думку, постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції, а саме судом касаційної інстанції, в провадженні якого на сьогодні перебуває вказана справа.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо вона ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
З огляду на зазначене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що скаргу О.Григор’євої стосовно суддів Львівського апеляційного адміністративного суду Хобор Р.Б., Попка Я.С., Сапіги В.П. необхідно залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Керуючись статтями 43, 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.4, 12.7 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
скаргу Ольги Григор’євої стосовно суддів Львівського апеляційного адміністративного суду Хобор Романи Богданівни, Попка Ярослава Степановича, Сапіги Віталія Петровича залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
