X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
23.08.2018
2696/0/15-18
Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення Купіної М.А. на посаду судді Дзержинського районного суду міста Харкова

Вища рада правосуддя, розглянувши рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, матеріали про обрання Купіної Марини Анатоліївни на посаду судді Дзержинського районного суду міста Харкова безстроково та висновок члена Вищої ради правосуддя,

 

встановила:

 

Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – ВККСУ, Комісія) рішенням від 11 лютого 2014 року № 50/бо-14 рекомендувала Купіну М.А. для обрання на посаду судді Дзержинського районного суду міста Харкова безстроково та внесла відповідне подання до Верховної Ради України.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» Верховна Рада України 28 жовтня 2016 року передала до Вищої ради юстиції подання, документи та рекомендацію ВККСУ про обрання Купіної М.А. на посаду судді Дзержинського районного суду міста Харкова безстроково, які не розглянуто Верховною Радою України.

Заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Бенедисюка І.М., розглянувши кандидатуру Купіної М.А., Вища рада правосуддя встановила таке.

Купіна Марина Анатоліївна, народилася інформація_1, громадянка України, має вищу юридичну освіту, проживає в Україні понад 10 років, володіє державною мовою.

Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 317/2009 Трофименко (Купіна) Марина Анатоліївна призначена на посаду судді Дзержинського районного суду міста Харкова строком на п’ять років.

Строк повноважень судді Купіної М.А. закінчився 13 травня 2014 року.

Підпунктом 2 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України встановлено, що повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом.

В абзаці п’ятому пункту 13 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ «Про Вищу раду правосуддя» (далі – Закон України «Про Вищу раду правосуддя») зазначено, що матеріали та рекомендації ВККСУ про обрання суддів безстроково, щодо яких на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» рішення не прийнято, розглядаються Вищою радою правосуддя в порядку, встановленому главою 2 розділу II цього Закону.

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя. Вища рада правосуддя ухвалює рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації ВККСУ, до якої обов’язково додається особова справа (досьє) кандидата на посаду судді.

Відповідно до частини четвертої статті 37 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя може ухвалити рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду згідно з пунктом 1 частини дев’ятнадцятої статті 79 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон України «Про судоустрій і статус суддів») тільки на підставі обґрунтованих відомостей, які були отримані Вищою радою правосуддя в передбаченому законом порядку, якщо такі відомості не були предметом розгляду ВККСУ; Комісія не дала належної оцінки таким відомостям у межах процедури кваліфікаційного оцінювання щодо відповідного кандидата.

Згідно з пунктом 1 частини дев’ятнадцятої статті 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища рада правосуддя може відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду виключно з таких підстав:

1) наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням;

2) порушення визначеного законом порядку призначення на посаду судді.

Перевірка матеріалів про призначення Купіної М.А. на посаду судді Дзержинського районного суду міста Харкова не виявила порушень у дотриманні порядку надання Комісією рекомендації для обрання її на посаду судді безстроково.

Проте під час попереднього розгляду матеріалів про обрання Купіної М.А. на посаду судді Дзержинського районного суду міста Харкова виявлено обставини, які свідчать про невідповідність кандидата критерію доброчесності, професійної етики та які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з призначенням вказаної судді на посаду, і такі відомості не були предметом розгляду Комісії.

Так, до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції надійшла заява заступника прокурора Харківської області Стратюка О.М., щодо порушення присяги суддею Дзержинського районного суду міста Харкова Купіною М.А. у зв’язку з прийняттям нею постанови від 27 січня 2014 року у справі № 638/1037/14-п та постанови від 20 лютого 2014 року № 638/2599/14-п про накладення адміністративного стягнення на підставі статті 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій на осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

За результатами перевірки наведених у заяві відомостей стосовно судді Купіної М.А. було відкрито дисциплінарну справу

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26 травня 2017 року встановлено, що суддею Купіною М.А. при прийнятті постанов від 27 січня та 20 лютого 2014 року у справах № 638/1037/14-п та № 638/2599/14-п допущено порушення норм матеріального та процесуального права, однак відмовлено у відкритті дисциплінарної справи у зв’язку закінченням строків для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про очищення влади» до судді, який ухвалив рішення, зокрема про притягнення до адміністративної відповідальності осіб, звільнених від адміністративної відповідальності відповідно до Закону України від 29 січня 2014 року № 737-VII «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань», Закону України від 21 лютого 2014 року № 743-VII «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України», застосовується заборона, передбачена частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».

Отже, прийняття суддею Купіною М.А. зазначених рішень було підставою для проведення стосовно неї перевірки відповідно до пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

У довідці про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», вказано, що стосовно судді Дзержинського районного суду міста Харкова Купіної М.А застосовуються заборони, визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади» на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про очищення влади».

Суддя Купіна М.А. у пунктах 17, 19 декларації доброчесності за 2016 рік зазначила, що вона не приймала одноособово або у колегії суддів рішення, передбачені статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»; та щодо неї не застосовуються заборони, визначені Законом України «Про очищення влади». Водночас такі твердження судді не відповідали дійсності, про що свідчать вказані обставини.

Відповідно до статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.

Згідно зі статтею 1 та статтею 3 розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Авторитет суду та його рішень багато в чому пов’язується з авторитетом судді, оцінкою його поведінки як у сфері судочинства, так і поза межами його професійної (службової) діяльності.

Повноваження, надані суддям, тісно пов’язані з такими цінностями правосуддя, як незалежність, неупередженість, чесність, честь, гідність, професіоналізм. Стандарти суддівської діяльності в цілому і поведінки суддів, зокрема, випливають із конституційних принципів, міжнародних договорів, до яких приєдналась держава Україна, а також із законів України. Зазначені цінності і є передумовами довіри суспільства до здійснення правосуддя.

В основі довіри до судової влади лежить віра кожного громадянина, суспільства в цілому в те, що об’єкт довіри (суд) добровільно бере на себе і виконує зобов’язання захистити інтереси громадянина та суспільства.

У пункті 10 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року та 13 грудня 1985 року, закріплено, що особи, відібрані для судових посад, повинні мати високі моральні якості і здібності.

Положення міжнародних документів та законодавства України визначають, що суддя має дотримуватись високих стандартів поведінки та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя.

Кандидат на посаду судді претендує на одержання повноважень посадової особи, уповноваженої на виконання функцій держави, – здійснення правосуддя, тому при вирішенні питання про можливість рекомендування кандидата на посаду судді Вища рада правосуддя зобов’язана врахувати всі обставини, які перешкоджають кандидату на посаду судді зайняти таку посаду, в тому числі й ті, що негативно характеризують кандидата.

Професійні та моральні якості суддів відображають рівень здійснення правосуддя в державі. Посада судді вимагає як максимальної концентрації професійних знань, так і високого рівня моральних якостей особи, а тому особисті й моральні якості кандидата на посаду судді є поряд із професійними якостями визначальними характеристиками при вирішенні питання про призначення його на посаду

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Згідно з цим положенням саме на Вищу раду правосуддя покладено обов’язок щодо формування в Україні якісного суддівського корпусу з професійних кадрів високого рівня кваліфікації з урахуванням їхніх особистих та моральних якостей, необхідних для здійснення правосуддя. Доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах доброго ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійснення правосуддя.

Отже, встановлені обставини, що стосовно судді Дзержинського районного суду міста Харкова Купіної М.А наявні заборони, визначені частиною 3 статті 1 Закону України «Про очищення влади» на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про очищення влади».

Оцінюючи зазначені обставини, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що вони викликають обґрунтований сумнів щодо відповідності судді Купіної М.А. критерію доброчесності та професійної етики та є обставинами, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади.

На підставі викладеного Вища рада правосуддя, керуючись статтями 127, 131, пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», статтею 69, частинами вісімнадцятою, дев’ятнадцятою статті 79, пунктом 30 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 3, 30, 34, 36, 37, пунктами 5, 10, 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

 

вирішила:

 

відмовити у внесенні подання Президентові України про призначення Купіної Марини Анатоліївни на посаду судді Дзержинського районного суду міста Харкова.

 

Голова Вищої ради правосуддя

І.М. Бенедисюк

Члени Вищої ради правосуддя:

І.А. Артеменко

 

В.Е Беляневич

 

А.М. Бойко

 

Н.О. Волковицька

 

В.І. Говоруха

 

П.М. Гречківський

 

М.Б. Гусак

 

В.К. Комков

 

Т.М. Малашенкова

 

І.Ю. Мамонтова

 

А.М. Мірошниченко

 

В.А. Нежура

 

М.П. Худик

 

Л.А. Швецова