Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бойка А.М., членів Артеменка І.А., Волковицької Н.О., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Т.М. за результатами попередньої перевірки скарги Гуревича Леоніда Григоровича стосовно судді Галицького районного суду міста Львова Романюка Віктора Феодосійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 4 жовтня 2017 року (вх. № Г-6295/0/7-17) надійшла скарга Гуревича Л.Г. на дії судді Галицького районного суду міста Львова Романюка В.Ф. під час здійснення судочинства у справі № 461/4124/16-к (провадження № 1-кс/461/3303/16) із проханням притягнути зазначеного суддю до дисциплінарної відповідальності.
У скарзі Гуревич Л.Г. зазначає, що 15 липня 2016 року слідчий суддя Романюк В.Ф. постановив ухвалу, якою змінив йому запобіжний захід на взяття під варту.
Автор скарги вважає зазначену ухвалу незаконною, оскільки вона постановлена з грубим порушенням норм чинного законодавства, що підтверджується ухвалою суду апеляційної інстанції від 22 липня 2016 року про її скасування.
За результатами попередньої перевірки вказаної скарги член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкова Т.М. висновком від 2 березня 2018 року запропонувала відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно Галицького районного суду міста Львова Романюка В.Ф.
Дослідивши матеріали попередньої перевірки, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкову Т.М., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.
Романюк Віктор Феодосійовича Указом Президента України від 23 січня 2012 року № 29/2012 призначений на посаду судді Яворівського районного суду Львівської області строком на п’ять років. Указом Президента України від 13 березня 2013 року № 133/2013 переведений на роботу на посаді судді Галицького районного суду міста Львова в межах п’ятирічного строку.
Старшим слідчим СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному правопорушенні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140050004391 від 28 листопада 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 126, частиною другою статті 156, статтею166 Кримніального кодексу України.
Старший слідчий СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області Лапчук Н.В. звернулася до суду із клопотанням про зміну Гуревичу Л.Г. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова Романюка В.Ф. від 15 липня 2016 року (справа № 461/4124/16-к, провадження № 1-кс/461/3303/16) клопотання слідчого задоволено та змінено підозрюваному ОСОБА1 запобіжний захід на взяття під варту строком на 60 діб.
Цю ухвалу оскаржено в апеляційному порядку.
За результатами розгляду апеляційних скарг ОСОБА1 та його захисників ОСОБА2, ОСОБА3 апеляційним судом Львівської області постановлено ухвалу від 22 липня 2016 року, якою скасовано ухвалу Галицького районного суду міста Львова Романюка В.Ф. від 15 липня 2016 року та постановлено нову ухвалу, якою раніше обраний запобіжний захід згідно з ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 1 липня 2016 року підозрюваному ОСОБА1 тримання під вартою зі сплатою застави в сумі 55 120 гривень залишено в силі.
Сліз зауважити, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюється з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону (пункт 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року).
Засоби для виправлення суддівських помилок слід передбачити відповідною системою апеляційного оскарження. Виправлення будь-яких інших помилок в адмініструванні правосуддя є виключною відповідальністю держави (пункт 21 Великої хартії суддів (Основоположні принципи)).
Як убачається зі змісту дисциплінарної скарги Гуревича Л.Г., його доводи по суті зводяться до незгоди з ухвалою від 15 липня 2016 року, постановленою слідчим суддею Галицького районного суду міста Львова Романюком В.Ф.
Незгода скаржника із доводами та мотивами судді, наведеними ним у судовому рішенні, не може бути підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи.
Відповідно до чинного законодавства дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їхніх рішень.
Матеріалами попередньої перевірки не встановлено факту допущення суддею Романюком В.Ф. грубої недбалості чи навмисного порушення закону під час здійснення судочинства у справі № 461/4124/16-к, провадження № 1-кс/461/3303/16.
Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду міста Львова Романюка В.Ф. від 15 липня 2016 року хоч і скасовано судом апеляційної інстанції, однак це не є підставою для дисциплінарної відповідальності судді, оскільки зазначена ухвала містить мотиви і аргументи, з яких виходив суддя, приймаючи відповідне рішення.
З огляду на зазначене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що відомості стосовно дій судді Романюка В.Ф., які, за переконанням скаржника, становлять дисциплінарний проступок та є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, не підтвердилися під час проведення попередньої перевірки, а доводи скарги фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Галицького районного суду міста Львова Романюка Віктора Феодосійовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.М. Бойко
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
