Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу адвоката Подосінова Андрія Олександровича в інтересах судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Писаної Таміли Олександрівни на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 листопада 2017 року № 3621/2дп/15-17,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 5 грудня 2017 року (вх. № П-7343/0/7-17) надійшла скарга адвоката Подосінова А.О. в інтересах судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ) Писаної Т.О. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 листопада 2017 року № 3621/2дп/15-17 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 5 грудня 2017 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Беляневича В.Е.
Скарга адвоката Подосінова А.О. в інтересах судді ВССУ Писаної Т.О. подана з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
За результатами перевірки член Вищої ради правосуддя Беляневич В.Е. дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 листопада 2017 року № 3621/2дп/15-17 та закриття дисциплінарного провадження щодо судді ВССУ Писаної Т.О. (висновок від 24 січня 2018 року).
Суддя Писана Т.О., адвокат Подосінов А.О., Цурпал С.І. повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначена інформація оприлюднена на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
У засідання Вищої ради правосуддя з’явилась суддя Писана Т.О. та адвокат Подосінов А.О.
Суддя Писана Т.О. у засіданні Вищої ради правосуддя надала пояснення, яким підтримала доводи скарги, просила скасувати рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та прийняти нове про закриття дисциплінарного провадження щодо неї у зв’язку із відсутністю в її діях складу дисциплінарного проступку.
Адвокат Подосінов А.О. підтримав доводи, викладені в скарзі.
Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Беляневича В.Е., суддю Писану Т.О., дійшла висновку, що скарга судді Писаної Т.О. на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 листопада 2017 року № 3621/2дп/15-17 підлягає задоволенню з огляду на таке.
Рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 листопада 2017 року № 3621/2дп/15-17 притягнуто суддю ВССУ Писану Т.О. до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Підставою притягнення судді Писаної Т.О. до дисциплінарної відповідальності стали встановлені Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя факти ненаведення мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору суддею Писаною Т.О. при постановленні ухвали від 9 серпня 2016 року у справі № 758/11228/15-ц за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» (далі – ПАТ «Діамантбанк»), приватного акціонерного товариства «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон» (далі – ПрАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон») про стягнення суми.
Скаржник стверджує про необґрунтованість оскаржуваного рішення, посилаючись на те, що Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не враховано зміни до процесуального законодавства та процедуру вирішення суддею питання про поновлення строку на касаційне оскарження у цивільному процесі.
Також у скарзі наголошено, що оскаржуване рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя не відповідає практиці застосування законодавства про дисциплінарну відповідальність суддів, що існувала на момент притягнення судді Писаної Т.О. до дисциплінарної відповідальності. За аналогічних обставин Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалами від 26 квітня 2017 року № 997/3дп/15-17 та від 18 жовтня 2017 року № 3317/3дп/15-17 відмовила у відкритті дисциплінарних справ.
З оскаржуваного рішення вбачається, що Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи встановлено:
ухвалою судді ВССУ Писаної Т.О. від 9 серпня 2016 року задоволено клопотання ПАТ «Діамантбанк» про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду міста Києва від 13 квітня 2016 року у справі № 758/11228/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Діамантбанк», ПрАТ «Київський завод світлочутливих матеріалів «Фотон» про стягнення суми, відкрито касаційне провадження та зупинено виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 грудня 2015 року;
в ухвалі зазначено, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки наведені в ньому причини пропуску строку на касаційне оскарження є поважними.
Оцінюючи дії судді Писаної Т.О. при постановленні вказаної ухвали, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначила:
в ухвалі від 9 серпня 2016 року відсутні посилання на факти чи обґрунтування, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження;
твердження судді Писаної Т.О. про те, що в ухвалі від 9 серпня 2016 року зазначено мотиви задоволення клопотання про поновлення строку та визнання причин пропуску поважними, спростовуються змістом ухвали, оскільки у ній відсутні переліки як причин пропуску, так і безпосередньо мотивів, на підставі яких суддя поновила строк та оцінила їх;
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що оскільки вказана ухвала оскарженню не підлягає, важливим є відображення тих обставин, які беруться суддею до уваги;
на думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, практика Європейського суду з прав людини, на яку посилалась суддя Писана Т.О. у своїх поясненнях, стосовно того, що суди не зобов’язані надавати детальне обґрунтування кожного аргументу, не звільняє повністю суди від необхідності зазначати основні мотиви, з яких прийнято рішення.
За висновком Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя матеріали дисциплінарної справи свідчать, що допущені суддею Писаною Т.О. порушення є очевидними, вчиненими внаслідок недбалого ставлення до виконання своїх обов’язків, та підпадають під кваліфікацію підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент прийняття ухвали від 9 серпня 2016 року), якою передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Зазначена кваліфікація в рішенні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ґрунтується на такому висновку: «Хоча статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» як підставу для дисциплінарної відповідальності зазначено ненаведення мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, вказана норма не може трактуватись у вузькому сенсі як прийняття рішення лише по суті справи. Суть спору має більш широке значення, саме як будь-яке питання, за результатами розгляду якого суддя приймає рішення. У цьому випадку суть спору стосується розгляду клопотання щодо поновлення строку на касаційне оскарження».
Також в оскаржуваному рішенні зазначено, що хоча строк для поновлення права на касаційне оскарження не є значним та відсутні підстави стверджувати, що дії судді призвели до негативних наслідків для сторін, вони впливають на авторитет судової влади в Україні. Ненаведення мотивів прийняття рішення впливає на впевненість суспільства у прийнятті суддями справедливих і безсторонніх рішень.
Вища рада правосуддя не погоджується з таким висновком Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
Відповідно до статті 325 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів із дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення строку, встановленого частиною першою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.
Із матеріалів дисциплінарного провадження вбачається, що до касаційної скарги ПАТ «Діамантбанк» додано заяву про поновлення строків на касаційне оскарження, в якій зазначено, що на порушення вимог частини другої статті 222 ЦПК України копія повного тексту рішення суду апеляційної інстанції відповідачу-1 не надсилалась, а була отримана представником скаржника 3 серпня 2016 року на підставі подання відповідної заяви.
В ухвалі від 9 серпня 2016 року суддею Писаною Т.О. вказано, що клопотання ПАТ «Діамантбанк» про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню, оскільки наведені у ньому причини пропуску строку є поважними.
Згідно із частиною першою статті 208 ЦПК України ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Статтею 6 Конвенції (з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини) передбачено обов’язок мотивувати судове рішення про поновлення пропущених строків на оскарження. Зокрема, Європейський суд з прав людини спеціально й однозначно висловився стосовно того, що національний суд зобов’язаний мотивувати поновлення строку на оскарження і пересвідчитись, що підстави для поновлення строку виправдовують втручання у принцип res judicata (параграф 47 рішення у справі «Устименко проти України», параграф 41 рішення у справі «Пономарьов проти України»).
На порушення наведених положень в ухвалі від 9 серпня 2016 року не зазначено, які саме обставини дали підстави вважати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення, яке в подальшому було частково скасовано.
Підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент прийняття ухвали від 9 серпня 2016 року) встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Аналогічні підстави передбачено підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 2 червня 2016 року № 1402-VIII).
У скарзі на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя міститься посилання на те, що Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалами від 26 квітня 2017 року № 997/3дп/15-17 та від 18 жовтня 2017 року № 3317/3дп/15-17 за аналогічних обставин відмовляла у відкритті дисциплінарних справ, оскільки законодавством про дисциплінарну відповідальність суддів, що діяло на момент постановлення ухвали, відповідальності за відсутність мотивування подібних процесуальних рішень (у широкому сенсі) встановлено не було. Як Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року у відповідній редакції (підпункт «б» пункту 1 частини першої статті 92), так і чинним Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (підпункт «б» пункту 1 частини першої статті 106) передбачено відповідальність лише за «незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору».
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про те, що хоча статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» як підставу для дисциплінарної відповідальності зазначено ненаведення мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, вказана норма не може трактуватись у вузькому сенсі як прийняття рішення лише по суті справи.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що суть спору має більш широке значення, саме як будь-яке питання, за результатами розгляду якого суддя приймає рішення, а у цьому випадку суть спору стосується розгляду клопотання щодо поновлення строку на касаційне оскарження.
Вища рада правосуддя не погоджується з вказаним висновком Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, оскільки в ухвалі про поновлення строку на касаційне оскарження вирішується питання про поновлення процесуального строку (що означає лише надання судом дозволу на вчинення певної процесуальної дії), а не розглянуто касаційну скаргу по суті. Тому незазначення мотивів поновлення такого строку не становить складу окремого дисциплінарного проступку та не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи наведене, в діях судді ВССУ Писаної Т.О. вбачається порушення норм процесуального права, а саме недотримання вимог законодавства щодо змісту ухвали суду стосовно вирішення клопотання ПАТ «Діамантбанк» про поновлення строку на касаційне оскарження.
Проте таке порушення норм процесуального права неможливо кваліфікувати за статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» як дисциплінарний проступок, оскільки воно не є істотним та таким, що унеможливило учасникам судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази наявності в діях судді Писаної Т.О. при постановленні ухвали від 9 серпня 2016 року умислу або недбалості.
Отже, підстави для притягнення судді Писаної Т.О. до дисциплінарної відповідальності відсутні.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя за результатами розгляду скарги адвоката Подосінова А.О. в інтересах судді ВССУ Писаної Т.О. дійшла висновку, що на підставі пункту 1 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 листопада 2017 року № 3621/2дп/15-17 підлягає скасуванню, а дисциплінарне провадження стосовно судді Писаної Т.О. – закриттю.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя,
вирішила:
скасувати рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 8 листопада 2017 року № 3621/2дп/15-17 про притягнення судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Писаної Таміли Олександрівни до дисциплінарної відповідальності та закрити дисциплінарне провадження.
Голова Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк
Члени Вищої ради правосуддя В.Е. Беляневич
П.М. Гречківський
М.Б. Гусак
В.К. Комков
А.О. Лесько
О.В. Маловацький
І.Ю. Мамонтова
А.М. Мірошниченко
А.А. Овсієнко
М.П. Худик
В.В. Шапран
