Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді апеляційного суду Чернігівської області Карнауха Андрія Станіславовича на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2017 року № 3775/1дп/15-17,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 20 грудня 2017 року (вх. № 3635/0/6-17) надійшла скарга судді апеляційного суду Чернігівської області Карнауха А.С. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2017 року № 3775/1дп/15-17 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 20 грудня 2017 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена Вищої ради правосуддя Гречківського П.М.
Скарга судді апеляційного суду Чернігівської області Карнауха А.С. подана з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
За результатами перевірки член Вищої ради правосуддя Гречківський П.М. дійшов висновку про необґрунтованість скарги судді апеляційного суду Чернігівської області Карнауха А.С. та відсутність підстав для скасування рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2017 року № 3775/1дп/15-17.
Суддя Карнаух А.С., Чернігівська митниця ДФС (далі – Митниця) повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначена інформація оприлюднена на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
До Вищої ради правосуддя надійшла заява судді Карнауха А.С. про розгляд скарги за його відсутності, оскільки він не може взяти участь у засіданні Вищої ради правосуддя у зв’язку із сімейними обставинами, вимоги скарги підтримує в повному обсязі.
Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Гречківського П.М., дійшла висновку, що скарга судді Карнауха А.С. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2017 року № 3775/1дп/15-17 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2017 року № 3775/1дп/15-17 застосовано до Карнауха А.С. дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
Підставою притягнення судді Карнауха А.С. до дисциплінарної відповідальності стали встановлені під час перевірки Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставини, які свідчать про вчинення вказаним суддею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII).
Стверджуючи про необґрунтованість оскаржуваного рішення, суддя Карнаух А.С. посилається на те, що висновок, викладений у рішенні від 24 листопада 2017 року про вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, не відповідає фактичним обставинам справи. Суддя вказує на відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
З оскаржуваного рішення вбачається, що Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи встановлено таке.
Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 жовтня 2016 року стосовно ОСОБА_1 закрито провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України (далі – МК України), – переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, Митниця подала апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої постановою апеляційного суду Чернігівської області від 19 грудня 2016 року апеляційну скаргу Митниці задоволено частково, постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 жовтня 2016 року скасовано, а провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (11 грудня 2016 року).
Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що апеляційну скаргу Митниці було подано 7 листопада 2016 року, до апеляційного суду Чернігівської області матеріали справи надійшли 9 листопада 2016 року. Постанову суддею Карнаухом А.С. винесено 19 грудня 2016 року, тобто після закінчення строку накладення адміністративного стягнення, причому розгляд справи переносився суддею в межах строку накладення стягнення тричі: 24 листопада, 2 та 9 грудня 2016 року.
Як зазначено у скарзі Митниці, 24 листопада 2016 року під час слухання справи суддя Карнаух А.С. оголосив заяву захисника особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_2 щодо неможливості бути присутньою у судовому засіданні у зв’язку з участю в інших судових засіданнях, крім того, в заяві було вказано, що вона зайнята в інших процесах 5, 6, 7, 8 грудня 2016 року. Розгляд справи було відкладено на 2 грудня 2016 року.
Митниця не заперечувала проти перенесення розгляду справи і також подала клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у межах періоду до 10 грудня 2016 року, оскільки згідно з відповіддю митних органів Литовської Республіки вони направили експортний супроводжувальний документ (митну декларацію) митних органів Республіки Польща від 20 травня 2016 року, який ще не перекладено українською мовою. Цей документ вказує на вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, спрямованого на зменшення митних платежів, які підлягали сплаті при ввезенні в Україну.
Під час розгляду справи 2 грудня 2016 року суддя Карнаух А.С. оголосив заяву ОСОБА_1 щодо бажання бути присутнім під час розгляду справи і відсутності такої можливості у зв’язку із хворобою, на підтвердження чого було надано копію листка непрацездатності. Від захисника ОСОБА_2 жодних заяв та клопотань не надходило, в судове засідання вона не прибула.
Представником Митниці ОСОБА_3 зазначено, що такі дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спрямовані на затягування розгляду справи з метою уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності у зв’язку із закінченням 11 грудня 2016 року строку накладення адміністративного стягнення, Митницею надано апеляційному суду Чернігівської області беззаперечні докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, що було підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Окрім того, представником Митниці було звернуто увагу на те, що під час розгляду цієї справи та двох інших справ про порушення митних правил, відкритих стосовно ОСОБА_1, які також розглядались Новозаводським районним судом міста Чернігова, ОСОБА_1 присутнім не був, бажання бути присутнім не виявляв, повідомлення про призначення часу та місця слухання справ не отримував, зв’язок тримав через свого адвоката ОСОБА_2.
Незважаючи на ці доводи, суддя Карнаух А.С. переніс розгляд справи на 9 грудня 2016 року.
Під час слухання справи 9 грудня 2016 року суддя Карнаух А.С. знову послався на заяви ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 щодо перенесення розгляду справи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю вказаних осіб.
Представник Митниці ОСОБА_3 зауважив, що такі дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є зловживанням процесуальними правами, спрямованим на затягування розгляду справи з метою уникнення адміністративної відповідальності у зв’язку із закінченням 11 грудня 2016 року строку накладення адміністративного стягнення, та зазначив про необхідність розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, та її захисника, що передбачено частиною шостою статті 294 КУпАП (неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб).
Суддя Карнаух А.С. не взяв до уваги доводи представника Митниці та відклав розгляд справи на 19 грудня 2016 року.
У результаті таких дій судді Карнауха А.С. особа, яка притягалась до відповідальності за порушення митних правил за частиною першою статті 483 МК України, уникнула відповідальності за скоєння вказаного правопорушення. Санкція вказаної статті передбачала накладення штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил (товари вартістю 833 231,41 грн) з конфіскацією цих товарів.
Таким чином, суддя Карнаух А.С. також порушив строк розгляду апеляційної скарги Митниці від 7 листопада 2016 року на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова у справі № 751/9823/16-п.
Згідно з частиною четвертою статті 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
За змістом частини другої статті 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477–485 цього Кодексу, – не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268, частиною шостою статті 294 КУпАП, не є абсолютним.
Відкладення розгляду адміністративної справи за клопотанням таких осіб не має перешкоджати розгляду справи зі збереженням можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності в межах строків, визначених, зокрема, статтею 467 МК України, у випадку встановлення наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Карнаух А.С. під час розгляду справи стосовно ОСОБА_1 не забезпечив її вирішення відповідно до вимог закону, зокрема переніс розгляд справи на дату поза межами строку накладення адміністративного стягнення, чим штучно створив умови, за яких правопорушник уникнув відповідальності за вчинене правопорушення.
Згідно з висновком Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя встановлені під час перевірки обставини свідчать про вчинення суддею Карнаухом А.С. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
У скарзі, поданій до Вищої ради правосуддя, суддя Карнаух А.С. зазначив, що за змістом статті 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
Апеляційний розгляд був призначений на 24 листопада 2016 року, тобто в межах строків, визначених статтею 294 КУпАП.
24 листопада 2016 року до апеляційного суду від представника Митниці – головного державного інспектора управління боротьби з митними правопорушеннями Митниці ОСОБА_3 надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату в межах періоду до 10 грудня 2016 року. Клопотання мотивовано отриманням Митницею додаткових доказів (відповідь митних органів Литовської Республіки), які вказують на вину ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення. Основним доказом є експортний супроводжувальний документ митних органів Республіки Польща.
Також суддя зауважив, що 24 листопада 2016 року від захисника ОСОБА_2, яка представляла інтереси ОСОБА_1 та брала участь в розгляді справи в суді першої інстанції, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю в іншому процесі, в якому остання зазначила, що її участь у розгляді вказаної справи є обов’язковою.
Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 526 МК України визначено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Згідно зі статтею 294 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.
Суддя Карнаух А.С. вказав, що з огляду на наведене розгляд справи був відкладений на 2 грудня 2016 року з урахуванням строків повідомлення осіб про дату, час та місце розгляду справи.
1 грудня 2016 року до апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1, особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв’язку з його тимчасовою непрацездатністю, до якого додано копію листка непрацездатності.
За змістом статті 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Враховуючи поважність причини неявки в судове засідання особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, а саме за станом здоров’я, розгляд справи було відкладено на 9 грудня 2016 року.
8 грудня 2016 року до апеляційного суду Чернігівської області надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, до якого додано копії листка непрацездатності.
З урахуванням поважності причини неявки в судове засідання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме за станом здоров’я, розгляд справи було відкладено на 19 грудня 2016 року.
19 грудня 2016 року постановою апеляційного суду Чернігівської області апеляційну скаргу заступника начальника Митниці на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 жовтня 2016 року було задоволено частково. Постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 жовтня 2016 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України, була скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 483 МК України закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
У пункті 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних, справ і справ про адміністративні правопорушення» звернуто увагу судів, що стаття 268 КУпАП передбачає можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише за наявності у справі відомостей про належне повідомлення цієї особи про час і місце розгляду цієї справи та за відсутності її клопотання про відкладення розгляду справи.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Відповідно до принципу V, викладеного у Рекомендації № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ухваленій Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13 жовтня 1994 року, судді, зокрема, зобов’язані проводити справу неупереджено, спираючись на власну оцінку фактів та власне тлумачення закону; забезпечити, щоб кожна сторона мала однакові можливості бути заслуханою, і щоб процедурні права кожної із сторін дотримувались відповідно до положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 1402-VIII кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Крім того, у скарзі суддя зазначив, що практика Європейського суду з прав людини, який гарантує кожному право на звернення до суду,при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення у справі «Жофр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Ураховуючи вказане, суддя Карнаух А.С. вважав, що право особи на присутність у суді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно неї є складовою права на справедливий судовий розгляд згідно зі статтею 6 Конвенції.
У рішенні у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення статті 6 пункту 1 Конвенції у зв’язку з тим, що справа про порушення митних правил стосовно Надточій була розглянута Новозаводським районним судом міста Чернігова 12 серпня 2002 року за відсутності особи без належного повідомлення її про час і місце розгляду справи.
Також у цьому рішенні Європейським судом з прав людини встановлено, що митні адміністративні правопорушення фактично мали кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції.
Суд нагадав, що принцип рівності сторін – один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду – передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Нормами законодавства у сфері адміністративних правопорушень не передбачена можливість приймати рішення про зупинення провадження (окрім розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення (стаття 277 КУпАП), що є тимчасовим припиненням судом процесуальних дій, яке зумовлене об’єктивними, що не залежать від суду, обставинами і перешкоджає подальшому рухові процесу в справі та щодо яких неможливо визначити, коли вони будуть усунуті й коли наступить можливість відновлення провадження у справі), що ускладнює, а в цьому випадку унеможливило розгляд та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення справи по суті.
З огляду на наведене суддя Карнаух А.С. вказав, що під час розгляду цієї судової справи не допущено безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом встановленого законом строку внаслідок відкладення її розгляду за клопотанням представника Митниці для надання доказів та за клопотанням особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, через неможливість взяти участь у справі за станом здоров’я.
На думку судді, висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про те, що право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268, частиною шостою статті 294 КУпАП, не є абсолютним, мають суб’єктивний характер.
Суддя Карнаух А.С зазначив, що за цими висновками суд зобов’язаний розглянути справу за наявності клопотання особи про її відкладення за станом здоров’я та доданої до нього копії листка непрацездатності, однак такі висновки не відповідають і суперечать положенням про право особи на справедливий суд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначені висновки не можуть свідчити про вчинення суддею дисциплінарного проступку внаслідок відкладення розгляду справи через хворобу особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, за її клопотанням та за клопотанням представника Митниці для надання доказів.
За змістом статті 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Крім того, суддя Карнаух А.С. вказав, що поняття «поважні причини» є оціночним і його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об’єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов’язані з перешкодами чи труднощами, які унеможливлювали чи ускладнили можливість прибуття особи до суду в призначений час.
Вища рада правосуддя вважає, що доводи скарги судді Карнауха А.С. не спростовують встановлених Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставин та кваліфікації дій судді.
Відповідно до частини першої статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Розглянувши скаргу судді Карнауха А.С. та дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, Вища рада правосуддя погоджується з висновком Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що порушення законодавства, допущені суддею, є істотним дисциплінарним проступком і, як наслідок, – підставою застосування дисциплінарного стягнення у виді суворої догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя за результатами розгляду скарги судді апеляційного суду Чернігівської області Карнауха А.С. дійшла висновку, що на підставі пункту 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2017 року № 3775/1дп/15-17 підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
залишити без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2017 року № 3775/1дп/15-17 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді апеляційного суду Чернігівської області Карнауха Андрія Станіславовича.
Голова Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк
Члени Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
В.Е. Беляневич
А.М. Бойко
Н.О. Волковицька
П.М. Гречківський
А.О. Лесько
Т.М. Малашенкова
О.В. Маловацький
І.Ю. Мамонтова
А.М. Мірошниченко
В.А. Нежура
В.В. Шапран