Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу судді Соснівського районного суду міста Черкаси Чепурного Валерія Петровича на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності,
встановила:
Чепурний Валерій Петрович Указом Президента України від 25 червня 1997 року № 583/97 призначений строком на п’ять років на посаду судді Соснівського районного суду міста Черкаси, Постановою Верховної Ради України від 11 липня 2002 року № 107-IV обраний безстроково на посаду судді місцевого Соснівського районного суду міста Черкаси.
Згідно із характеристикою, наданою головою Соснівського районного суду міста Черкаси, суддя Чепурний В.П. характеризується позитивно; дисциплінарних стягнень не має. Згідно із характеристикою, наданою Черкаською обласною організацією Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України», Чепурний В.П. у місті Черкасах характеризується позитивно, користується повагою та довірою, сумлінно працює в системі захисту інтересів громадян тривалий час.
До Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК) 3 та 15 грудня 2014 року надійшли заяви Коаліції молодіжних громадських організацій Черкаської області «Молода Черкащина» від 25 листопада 2014 року та заступника прокурора Черкаської області Семенова В.В. від 12 грудня 2014 року про проведення на підставі пункту 3 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» спеціальної перевірки стосовно судді Соснівського районного суду міста Черкаси Чепурного В.П. з посиланням на те, що останній приймав рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, у зв’язку з їхньою участю у таких акціях.
Оскільки ТСК не встигла розглянути вказані вище заяви до закінчення своїх повноважень, їх було передано на підставі частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» для розгляду за загальною процедурою до Вищої ради юстиції (лист секретаря ТСК Соловйової М.М. від 29 лютого 2016 року).
Вища рада юстиції ухвалою від 4 серпня 2016 року № 1941/0/15-16 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Соснівського районного суду міста Черкаси Чепурного В.П.
Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі – Дисциплінарна палата) від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17 притягнуто до дисциплінарної відповідальності суддю Соснівського районного суду міста Черкаси Чепурного В.П. та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 6 червня 2017 року № 1412/0/15-17 залишено без змін вказане рішення Дисциплінарної палати про притягнення судді Соснівського районного суду міста Черкаси Чепурного В.П. до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 1 серпня 2017 року № 2321/0/15-17 звільнено Чепурного В.П. з посади судді Соснівського районного суду міста Черкаси на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2018 року у справі № 800/271/17 (провадження № 11-12сап18) задоволено скаргу Чепурного В.П. на рішення Вищої ради правосуддя від 6 червня 2017 року № 1412/0/15-17, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17. Скасовано рішення Вищої ради правосуддя від 6 червня 2017 року № 1412/0/15-17, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17.
Підставою скасування рішення Вищої ради правосуддя від 6 червня 2017 року № 1412/0/15-17 зазначено порушення вимог частини восьмої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки вказане рішення ухвалено неповноважним складом, у зв’язку з тим, що в його ухваленні брав участь член Вищої ради правосуддя, який входив до складу Дисциплінарної палати, що ухвалила рішення від 17 березня 2017 року № 528/1дн/15-17.
Крім того, у вказаному рішенні зазначено, що Велика Палата Верховного Суду не здійснювала подальший аналіз правильності оскаржуваного рішення Вищої ради правосуддя, оскільки це рішення підлягало скасуванню внаслідок порушення процедури його прийняття.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно.
Повторний розгляд справи здійснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.
Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 9 липня 2018 року доповідачем щодо скарги судді Соснівського районного суду міста Черкаси Чепурного В.П. на рішення
Дисциплінарної палати від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17 визначено члена Вищої ради правосуддя Беляневича В.Е.
24 липня 2018 року до Вищої ради правосуддя від Чепурного В.П. надійшла заява з доповненнями до скарги на рішення Дисциплінарної палати від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17, в якій наведено додаткові аргументи задоволення його скарги.
За результатами перевірки член Вищої ради правосуддя Беляневич В.Е. дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Дисциплінарної палати від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17.
Чепурного В.П., Коаліцію молодіжних громадських організацій Черкаської області «Молода Черкащина» та прокуратуру Черкаської області повідомлено про дату, час і місце розгляду скарги. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.
Чепурний В.П. у засідання Вищої ради правосуддя не з’явився.
Вища рада правосуддя, вивчивши скаргу та матеріали дисциплінарного провадження, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Беляневича В.Е., дійшла висновку, що скарга судді Чепурного В.П. на рішення Дисциплінарної палати від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Підставою притягнення судді Чепурного В.П. до дисциплінарної відповідальності стали встановлені Дисциплінарною палатою факти істотного порушення суддею Чепурним В.П. норм процесуального права під час розгляду справ про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
Дисциплінарною палатою встановлено, що слідчим суддею Чепурним В.П. не зазначено обставин на обґрунтування того, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання особи під вартою, у справах № 712/820/14-к, № 712/821/14-к, № 712/822/14-к, № 712/829/14-к, № 712/830/14-к, № 712/831/14-к, № 712/835/14-к, № 712/836/14-к не зможе запобігти вказаним у клопотаннях ризикам; не розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів; суддею під час розгляду вказаних клопотань про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не враховано низки обставин, передбачених статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України); слідчим суддею Чепурним В.П. не було вчинено дій, які сприяють виконанню завдань кримінального провадження, а саме: не забезпечено належної охорони прав, свобод та законних інтересів підозрюваних; не забезпечено повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб жодна особа не піддавалася необґрунтованому процесуальному примусу; у вказаних судових рішеннях (ухвалах) слідчим суддею Чепурним В.П. не наведені належні й достатні мотиви та підстави їх ухвалення; у справі № 712/838/14-к стосовно ОСОБА_9, розгляд клопотання у якій відбувся у той самий період (25 січня 2014 року), слідчий суддя Чепурний В.П. за майже тотожних обставин і обґрунтування клопотання, а також за аналогічним обвинуваченням, на відміну від висновків у вказаних вище справах, дійшов висновку про те, що, незважаючи на внесення стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідним і достатнім буде застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (у цьому рішенні суд дійшов висновку, що прокурор не довів існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частини першої статті 177 КПК України).
Таким чином, встановлені за наслідками розгляду дисциплінарної справи обставини стали підставою для висновку про те, що суддею Чепурним В.П. під час розгляду клопотань слідчих органів допущено істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, та умисне порушення прав людини і основоположних свобод, тобто допущені порушення, визначені підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ, що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Допущені суддею істотні порушення норм процесуального права були кваліфіковані Дисциплінарною палатою як істотний дисциплінарний проступок, що є несумісним зі статусом судді, на підставі чого Дисциплінарна палата вирішила притягнути Чепурного В.П. до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення його з посади судді.
Пунктом 7 частини дев’ятої статті 109 чинного Закону № 1402-VІІІ визначено, що істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, в тому числі факт того, що суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.
Частина восьма вказаної норми Закону № 1402-VІІІ встановлює, що у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді застосовується дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до частини другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (в редакції, що діяла на момент вчинення суддею Чепурним В.П. встановлених вище порушень) порушенням суддею присяги визнавалося вчинення ним дій, що порочать звання судді.
Із аналізу положень статей 106, 109 Закону № 1402-VІІІ, а також частини другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (втратив чинність), вбачається, що із внесенням змін до законодавства вид стягнення, що підлягає застосуванню до судді у зв’язку із допущенням поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, в тому числі в питаннях чесності та дотримання стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, за своєю суттю не змінився. У разі встановлення відповідних обставин до судді підлягало та підлягає застосуванню стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Стверджуючи про незаконність та необґрунтованість рішення Дисциплінарної палати, суддя Чепурний В.П. вказав, що оскаржуване рішення, на його думку, містить низку неправильно встановлених фактів та висновків, які прямо суперечать об’єктивно встановленим даним у кримінальному провадженні щодо осіб, стосовно яких він обирав запобіжний захід, та встановленим фактам у дисциплінарному провадженні щодо нього, а саме:
не відповідає матеріалам справи висновок Дисциплінарної палати, викладений в оскаржуваному рішенні, про відсутність у матеріалах кримінальних проваджень доказів, які б свідчили про обґрунтованість підозри;
порушуючи дисциплінарне провадження, Вища рада юстиції, а в подальшому і Дисциплінарна палата, при прийнятті рішення чітко не кваліфікували його дії, а їхні висновки свідчать про те, що порушенням присяги судді вони вважають діяння, передбачені абзацом другим статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції». У зв’язку з цим Чепурний В.П. вважає, що Дисциплінарна палата неправильно врахувала, що він нібито порушив присягу судді під час розгляду клопотань стосовно осіб, які брали активну участь у блокуванні приміщення обласної державної адміністрації та масових заворушеннях, зазначив, що допущені ним порушення є помилковими та неумисними, і не можна стверджувати, що вони порочать звання судді і можуть викликати сумнів у об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності його як судді;
Дисциплінарною палатою не взято до уваги факт застосування до підозрюваного Антоненка В.Л., а також інших осіб запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та не враховано вимог частини першої статті 177 КПК України, чинного на час розгляду клопотань – 25 січня 2014 року;
тлумачення закону, оцінювання фактів і доказів, які здійснюють судді при вирішенні справи, і навіть помилкове оцінювання їх суддею, не мають бути приводом для цивільної або адміністративної відповідальності. Визнане незаконним або необґрунтованим рішення суду не є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;
з моменту вчинення ним проступку до порушення дисциплінарної справи збігли терміни притягнення його до такої відповідальності, тому при прийнятті рішення Дисциплінарною палатою не враховано строків притягнення до відповідальності його як слідчого судді. Висновок Дисциплінарної палати про те, що матеріали передані Вищою радою юстиції за обставин, коли зміни до Конституції України не вступили в дію, на його погляд, також є сумнівним;
при прийнятті рішення Дисциплінарною палатою не враховано того, що деякі потерпілі не мають до нього претензій з приводу застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
Дисциплінарна палата при прийнятті оскаржуваного рішення не врахувала обставин, що підлягають врахуванню під час обрання виду дисциплінарного стягнення, та його особу;
у рішенні Дисциплінарної палати неправильно вказано номер справи № 712/838/14-к (у рішенні зазначено № 712/828/14-к) та посаду слідчих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (у рішенні зазначено «слідчого відділу Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області»), які у зазначений період були слідчими Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області.
Стосовно доводів скарги судді Чепурного В.П. Вища рада правосуддя бере до уваги таке.
У скарзі суддею зазначено, що викладений в оскаржуваному рішенні висновок Дисциплінарної палати про те, що у матеріалах кримінальних проваджень були відсутні докази, які б свідчили про обґрунтованість підозри, не відповідає матеріалам справи.
Такі доводи судді Чепурного В.П. не підтвердилися, оскільки в оскаржуваному рішенні зазначено, що суддя Чепурний В.П. не врахував, що до клопотань про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваних слідчими не додано жодного доказу (показань свідків, відеозаписів тощо), на які вони посилалися у клопотаннях. Тобто основними доказами у справі були клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; повідомлення про підозру від 24 січня 2014 року доданих до клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА-5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА-2., додане до клопотання, підписане підозрюваним ОСОБА-12; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014250040000329 від 24 січня 2014 року; повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 24 січня 2014 року; протокол допиту підозрюваного від 24 січня 2014 року; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 24 січня 2014 року.
Дисциплінарною палатою встановлено, що суддею Чепурним В.П. не було вчинено дій, які сприяють виконанню завдань кримінального провадження, а саме: не забезпечено належної охорони прав, свобод та законних інтересів підозрюваних; не забезпечено повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб жодна особа не піддавалася необґрунтованому процесуальному примусу; у судових рішеннях (ухвалах) у справах № 712/820/14-к, № 712/821/14-к, № 712/822/14-к, № 712/829/14-к, № 712/830/14-к, № 712/831/14-к, № 712/835/14-к, № 712/836/14-к не наведено належних і достатніх мотивів та підстави їх ухвалення.
Суддею Чепурним В.П. не обґрунтовано того, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання особи під вартою, у справах № 712/820/14-к, № 712/821/14-к, № 712/822/14-к, № 712/829/14-к, № 712/830/14-к, № 712/831/14-к, № 712/835/14-к, № 712/836/14-к не зможе запобігти вказаним у клопотаннях ризикам; не розглянуто питання про можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Крім того, під час розгляду вказаних клопотань про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суддею не враховано низки обставин, передбачених статтею 178 КПК України, а саме: не враховано особу підозрюваного ОСОБА_1, його характеристику, того, що він має постійне місце проживання, є студентом, раніше не судимий; не враховано особу підозрюваного ОСОБА_2, того, що він раніше не судимий, характеризується позитивно, має постійне місце проживання, а також його незадовільний стан здоров’я (хвороба серця, перебування на обліку у кардіолога, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними медичними довідками); не враховано особу підозрюваного ОСОБА_3, його характеристику, того, що він має постійне місце проживання, раніше не судимий; не враховано особу підозрюваного ОСОБА_4, його характеристику, того, що він має постійне місце проживання, місце роботи, раніше не судимий, має двох неповнолітніх дітей; не враховано особу підозрюваного ОСОБА_5, його характеристику, того, що він має постійне місце проживання, місце роботи, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітнього сина; не враховано особу підозрюваного ОСОБА_6, його характеристику, того, що він має постійне місце проживання, місце роботи, раніше не судимий, має
на утриманні неповнолітнього сина; не враховано особу підозрюваного ОСОБА_7, його характеристику, того, що він має постійне місце проживання, місце роботи, раніше не судимий, має на утриманні батьків-пенсіонерів з незадовільним станом здоров’я (батько – інвалід третьої групи, який потребує постійної сторонньої допомоги); не враховано особу підозрюваного ОСОБА_18, його характеристику, того, що він має постійне місце проживання, є приватним підприємцем, тобто має місце роботи, раніше не судимий, на його утриманні перебувають престаріла мати і син – інвалід ІНФОРМАЦІЯ_1 групи.
Окремої уваги заслуговує той факт, що у справі № 712/838/14-к, розгляд клопотання у якій відбувся у той самий період (25 січня 2014 року), слідчий суддя Чепурний В.П. за майже тотожних обставин і обґрунтування клопотання, а також за аналогічним обвинуваченням, на відміну від висновків у справах № 712/820/14-к, № 712/821/14-к, № 712/822/14-к, № 712/829/14-к, № 712/830/14-к, № 712/831/14-к, № 712/835/14-к, № 712/836/14-к, дійшов висновку про те, що, незважаючи на внесення стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідним і достатнім буде застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. У цьому рішенні суд дійшов висновку, що прокурор не довів існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частини першої статті 177 КПК України.
Ураховуючи викладене, підлягають відхиленню твердження судді Чепурного В.П. про залишення поза увагою Дисциплінарною палатою факту застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Щодо інших осіб, до яких суддею було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слід зазначити, що ці випадки не можна брати до уваги, оскільки вони не були предметом перевірки під час розгляду дисциплінарної справи.
Необґрунтованими є доводи судді Чепурного В.П. про неможливість притягнення його до відповідальності «за порушення присяги» за вказані вище дії, що мали місце 25 січня 2014 року, оскільки частиною другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (у редакції, чинній на момент винесення слідчим суддею ухвал) передбачено, що порушенням суддею присяги визнавалося, в тому числі, вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів, а також порушення морально-етичних принципів поведінки судді.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що Дисциплінарна палата дійшла висновку, що під час розгляду клопотань суддею Чепурним В.П. допущено істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, та умисне порушення прав людини і основоположних свобод.
Встановлені під час розгляду дисциплінарної справи порушення, допущені суддею Чепурним В.П., підпадають під поняття порушення присяги, визначене чинним на момент винесення ухвал законодавством.
Після набрання чинності Законом України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» істотне порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, вчинене внаслідок умислу або недбалості, також визнавалося дисциплінарним проступком (підпункт «а» пункту 1 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року зі змінами, внесеними Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд»), а у випадку, коли такі дії порочили звання судді або підривали авторитет правосуддя, утворювало склад порушення присяги судді, що було підставою для його звільнення (пункт 1 частини другої статті 97 вказаного Закону).
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
За змістом пунктів 1, 7 частини дев’ятої статті 109 цього Закону істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який із таких фактів: суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.
Дисциплінарна палата дійшла обґрунтованого висновку, що редакційні зміни в описі неправомірних дій судді, які є підставою для звільнення його з посади, не призвели до пом’якшення відповідальності за такі діяння, а всі досліджені редакції опису таких діянь повністю охоплюють дії, вчинені суддею Чепурним В.П.
Відповідальність за дії, вчинені суддею Чепурним В.П., не скасовано та не пом’якшено, а отже, він може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за дії, які чинною редакцією Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікуються як істотний дисциплінарний проступок.
Крім того, не підтвердилися доводи скарги Чепурного В.П. про те, що Дисциплінарна палата прийняла оскаржуване рішення без урахування того, що тлумачення закону, оцінювання фактів і доказів, які здійснюють судді при вирішенні справи, навіть при помилковому їх оцінюванні суддею, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності судді. Оскаржуване рішення не містить оцінки ухвал, постановлених суддею Чепурним В.П., з точки зору їх законності та висновків стосовно їх обґрунтованості. У рішенні зазначено, що суддею не наведено власної оцінки обґрунтованості підозри та власного обґрунтування неможливості застосувати більш м’який запобіжний захід, а лише відтворено обґрунтування, що міститься у клопотанні слідчого. Таке мотивування Дисциплінарної палати стосується не законності чи обґрунтованості судового рішення, а оцінки дій судді Чепурного В.П. як слідчого судді та висновку про невиконання обов’язків, покладених на нього Конституцією України і кримінальним процесуальним законом, що не виходить за межі повноважень дисциплінарного органу.
Щодо посилання у скарзі на сплив строку притягнення судді Чепурного В.П. до дисциплінарної відповідальності слід зазначити таке.
Дії судді Чепурного В.П. на момент їх вчинення були правильно кваліфіковані Дисциплінарною палатою як порушення присяги. Відповідно до норм законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду юстиції» в редакції, чинній на момент вчинення суддею дій, що становили порушення присяги, законодавцем не були встановлені строки для вирішення питання про притягнення судді до відповідальності за порушення присяги. З огляду на це пощирення Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» строків давності для притягнення судді до відповідальності за порушення присяги покращувало становище особи, яка притягається до відповідальності. Таким чином, при обчисленні строків давності притягнення до відповідальності судді Чепурного В.П. Дисциплінарна палата дотрималася положень статті 58 Конституції України.
Під час обрання виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною палатою враховано встановлені під час перевірки обставини, а також обставини, що підлягають врахуванню відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особу судді, ступінь його вини, вчинення суддею Чепурним В.П. істотного дисциплінарного проступку, та застосовано до нього дисциплінарне стягнення з урахуванням принципу пропорційності.
Доводи скарги судді Чепурного В.П. в частині неврахування дисциплінарним органом обставин, що підлягають врахуванню під час обрання виду дисциплінарного стягнення, та особи судді не підтвердилися.
Також у скарзі суддя вказує на те, що при прийнятті рішення Дисциплінарною палатою не враховано того, що деякі потерпілі не мають до нього претензій щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак такі доводи не мають правового значення, оскільки не свідчать ні про порушення встановленого законом порядку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, ні про неправильну кваліфікацію його дій.
Щодо неправильного зазначення у рішенні Дисциплінарної палати номера справи № 712/838/14-к (у рішенні зазначено № 712/828/14-к) та посад слідчих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (у рішенні зазначено: «слідчого відділу Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області», однак слідчі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у визначений період були слідчими Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області) слід зазначити, що ці обставини не можуть слугувати підставою для скасування рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а вказані описки підлягають виправленню в порядку, визначеному пунктом 9.9 Регламенту Вищої ради правосуддя.
Дослідивши матеріали дисциплінарного провадження та розглянувши скаргу судді Чепурного В.П., Вища рада правосуддя встановила, що порушення законодавства, допущені суддею, є істотним дисциплінарним проступком, і, як наслідок, підставою для внесення подання про звільнення судді із займаної посади.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя дійшла висновку, що на підставі пункту 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду скарги судді Соснівського районного суду міста Черкаси Чепурного В.П. рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17 підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 13.9–13.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя
вирішила:
залишити без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 березня 2017 року № 528/1дп/15-17 про притягнення судді Соснівського районного суду міста Черкаси Чепурного Валерія Петровича до дисциплінарної відповідальності,
Голова Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк
|
Члени Вищої ради правосуддя |
|
І.А. Артеменко В.Е. Беляневич А.М. Бойко Н.О. Волковицька В.І. Говоруха Т.М. Малашенкова І.Ю. Мамонтова А.А. Овсієнко М.П. Худик В.В. Шапран Л.А. Швецова |