Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Лесько А.О., членів : Гусака М.Б., Маловацького О.В., Шапрана В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Комкова В.К. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Капінус Наталії Анатоліївни стосовно судді Жовтневого районного суду м.Харкова Єрмоленко Вікторії Борисівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 20 грудня 2017 року надійшла спрямована Вищою кваліфікаційною комісією суддів і зареєстрована за єдиним унікальним № 3356/0/20-17 скарга Капінус Н.А. стосовно судді Жовтневого районного суду м.Харкова Єрмоленко В.Б.
В скарзі ставиться питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Єрмоленко В.Б. з підстав, передбачених підпунктами (а), (б), (в), (г), (ґ) пункту 1 частини 1, пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 8, 11, 12 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за дії, вчинені при розгляді справи № 639/6898/15-ц.
Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Дисциплінарне провадження щодо суддів проводиться за правилами та у строки, встановлені Главою 4 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Дисциплінарне провадження щодо суддів включає попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, відкриття дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради правосуддя скарга передана для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Комкову В.К.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Комков В.К. вніс пропозицію про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Жовтневого районного суду м.Харкова Єрмоленко В.Б.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Комкова В.К., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Жовтневого районного суду м.Харкова Єрмоленко В.Б. з огляду на таке.
29 вересня 2014 року Жовтневий районний суд м.Харкова ухвалив вирок, яким засудив ОСОБА_1 за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України до п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком три роки, частково задовольнив цивільний позов ОСОБА_2 і стягнув на її користь з ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди 300000 гривень (з врахуванням ухвали від 29 вересня 2014 року про виправлення описки).
1 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області постановила ухвалу, якою залишила без задоволення апеляційну скаргу прокурора, частково задовольнила апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2, вирок в частині розв'язання цивільного позову змінила, цивільний позов ОСОБА_2 задовольнила і стягнула на її користь з ОСОБА_1 компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 500000 гривень.
4 серпня 2015 року ОСОБА_2 подала в той же суд цивільний позов до ОСОБА_3, ЮРИДИЧНА ОСОБА_1, ЮРИДИЧНА ОСОБА_2 про стягнення матеріальних витрат, пов'язаних з похованням і поминками, моральної шкоди.
4 серпня 2015 року ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову.
25 серпня 2015 року ОСОБА_2 подала уточнену позовну заяву до тих же відповідачів.
18 вересня 2015 року суддя Єрмоленко В.Б. постановила ухвалу, якою задовольнила заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову і наклала арешт на автомобіль КАМАЗ, належний ОСОБА_3.
30 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області постановила ухвалу, якою скасувала ухвалу судді про забезпечення позову і відмовила в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.
1 грудня 2015 року ОСОБА_2 подала в суд заяву про забезпечення позову і накладення арешту на автомобіль КАМАЗ, належний ОСОБА_3.
4 грудня 2015 року суддя Єрмоленко В.Б. постановила ухвалу, якою відмовила в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.
21 березня 2016 року Жовтневий районний суд м.Харкова під головуванням судді Єрмоленко В.Б. постановив рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив частково, стягнув з ЮРИДИЧНА ОСОБА_1 на користь позивача на відшкодування матеріальної шкоди – 50000 гривень, моральної шкоди – 13764 гривень, за прострочення виконання грошового зобов'язання – 108425,10 гривень, понесені витрати – 3357,50 гривень, а всього – 175546,60 гривень.
21 квітня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області апеляційну скаргу позивача відхилила, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишила без змін.
16 травня 2016 року суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу позивача на рішення суду першої інстанції і ухвалу апеляційного суду залишила без руху та надала строк для усунення недоліків.
6 червня 2016 року суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовила у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга позивача є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи; судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням матеріального права; доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав для висновку, що судами були допущені порушення норм процесуального права чи неправильно застосована норма матеріального права.
Автор дисциплінарної скарги вважає, що суддя Єрмоленко В.Б. досить тривало необґрунтовано розглядає справу, не витребує докази, сприяє втраті майна відповідача, що унеможливить звернення стягнення на це майно, дозволяє представнику відповідача вести процес, принижує позивача і її представника, проявляє упередженість, оскільки представник відповідача заздалегідь знає про зміст судових рішень.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов’язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Аргументи скаржника стосовно оцінки доказів, якими керувалась суддя при ухваленні рішень, не можуть бути предметом розгляду Вищої ради правосуддя, адже відповідно до статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» це не входить до її повноважень.
Вища рада правосуддя, як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не вправі встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їх рішень.
За таких обставин, враховуючи зміст скарги, матеріали судової справи, надані скаржником, відомості з ЄДРСР, а також ухвалення по справі остаточного рішення на користь скаржника, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суть дисциплінарної скарги зводиться лише до незгоди з ухвалою від 4 грудня 2015 року судді Єрмоленко В.Б. про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, а обставини, які зазначені у скарзі, не можуть бути підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді.
Пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені вище обставини, керуючись статтями 45, 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Жовтневого районного суду м.Харкова Єрмоленко Вікторії Борисівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя А.О. Лесько
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
О.В. Маловацький
В.В. Шапран
