Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маловацького О.В., членів: Гусака М.Б., Комкова В.К., Шапрана В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лесько А.О., за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Статівки Олександра Євгеновича стосовно суддів апеляційного суду Харківської області Савенка Миколи Євгенійовича, Глініна Бориса Вікторовича та Гришина Петра Володимировича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 13 вересня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга адвоката Статівки О.Є. від 11 вересня 2017 року про порушення суддями апеляційного суду Харківської області Савенком М.Є., Глініним Б.В., Гришиним П.В. норм процесуального права при розгляді апеляційної скарги потерпілого та апеляції прокурора на вирок Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 8 червня 2017 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 КК України (справа № 644/3803/16-к).
У зв’язку з викладеним автор скарги просив притягнути суддів апеляційного суду Харківської області Савенка М.Є., Глініна Б.В., Гришина П.В. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 13 вересня 2017 року дисциплінарну скаргу адвоката Статівки О.Є. передано для здійснення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Лесько А.О.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Статівки О.Є. член Першої Дисциплінарної палати Лесько А.О. внесла пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів апеляційного суду Харківської області Савенка М.Є., Гришина П.В. та залишити вказану скаргу без розгляду в частині стосовно судді апеляційного суду Харківської області Глініна Б.В., оскільки він звільнений з посади судді у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Розглянувши висновок доповідача – члена Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лесько А.О. та додані до нього матеріали, заслухавши доповідача, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів апеляційного суду Харківської області Савенка М.Є., Гришина П.В., Глініна Б.В., з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає мотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
У дисциплінарній скарзі адвокат Статівка О.Є. посилається на те, що судді апеляційного суду Харківської області Савенко М.Є., Глінін Б.В., Гришин П.В. не забезпечили касаційного оскарження постановленої ними незаконної, на думку скаржника, ухвали від 15 серпня 2017 року та заборонили сторонам кримінального провадження оскаржувати її в касаційному порядку.
Автор скарги зазначив, що вказані судді у мотивувальній частині ухвали суду взагалі не зазначили аргументованих доводів та узагальненого викладу позиції інших учасників судового провадження, а саме обвинуваченого ОСОБА_1 та його адвоката ОСОБА_2, а також не зазначили мотивів визнання доказів по справі допустимими, мотивів, з яких судді апеляційної інстанції виходили при постановленні ухвали, і положення закону, яким вони керувалися, при призначенні нового судового розгляду у суді першої інстанції в іншому складі суду. Крім того у резолютивній частині ухвали судді апеляційного суду Харківської області Савенко М.Є., Глінін Б.В. та Гришин П.В. не зазначили строк і порядок її оскарження.
Отже вказані судді судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області переглянули вирок Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 8 червня 2017 року та постановили ухвалу від 15 серпня 2018 року з грубими та істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суддям ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що унеможливило учасникам судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.
Як убачається з матеріалів перевірки, вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 8 червня 2017 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КК України, та виправдано його у зв’язку з недоведеністю винуватості. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 7 152,78 грн матеріальної та 100 000 грн моральної шкоди відмовлено.
Обґрунтовуючи своє рішення, районний суд вказав, що зважаючи на те, що досудове розслідування було розпочате з істотним порушенням норм КПК України, всі добуті в рамках незаконно розпочатого кримінального провадження докази є недопустимими.
Потерпілий у поданій апеляційній скарзі просив вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним за частиною першою статті 122 КК України і призначити йому два роки позбавлення волі. Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт вказав на однобічність судового розгляду, невідповідність встановлених фактичних обставин, оскільки чинний КПК України не містить жодних вимог щодо форми заяви потерпілого.
Прокурор у поданій апеляції також просив вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним за частиною першою статті 122 КК України і призначити йому два роки позбавлення волі. Так, цей апелянт вказав на наявність істотних порушень вимог процесуального законодавства, а саме відсутність записів судових засідань від 28 грудня 2016 року та 24 квітня 2017 року. Крім того посилався на однобічність судового розгляду, а тому вважав, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2017 року (головуючий – Савенко М.Є., судді Глінін Б.В., Гришин П.В.) апеляційні скарги потерпілого та прокурора задоволено частково, а вирок Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 8 червня 2017 року стосовно ОСОБА_1 скасовано та призначено новий судовий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.
В мотивувальній частині ухвали апеляційного суду зазначено, що згідно частини першої статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
З вироку вбачається, що фактичні обставини взагалі судом не встановлені, а є лише посилання, що досудове розслідування було розпочате з істотними порушеннями норм КПК України.
Обґрунтовуючи свій висновок, районний суд вказав, що з витягу з кримінального провадження № _________________, вбачається, що підставою для початку досудового розслідування по даному кримінальному провадженню стала заява ОСОБА_4, яка 29 березня 2016 року надійшла до Орджонікідзевського відділу поліції (м. Харків) ГУНП в Харківській області про те, що 5 березня 2016 року близько 9 години малознайомий чоловік на ім’я ОСОБА_5 наніс тілесні ушкодження її чоловіку ОСОБА_3 у вигляді перелому лівої скулової кістки зі зміщенням без порушення функцій. Відомості до ЄРДР були внесені за правовою кваліфікацією частиною першою статті 122 КК України, заявником (потерпілим) зазначений ОСОБА_3.
Разом з тим, з цієї заяви ОСОБА_4 вбачається, що вона просить прийняти міри до громадянина ОСОБА_1, який спричинив матеріальну шкоду в сумі 1 500 грн, моральну шкоду та шкоду здоров’ю (без зазначення кому саме).
Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_3 не подавав до органу досудового розслідування заяви про здійснення відносно нього кримінального правопорушення з приводу спричинення йому тілесних ушкоджень і що вказане кримінальне провадження, яке є кримінальним провадженням приватного обвинувачення, оскільки правова кваліфікація слідчим відразу визначена частиною першою статті 122 КК України, було розпочате без законних підстав, на підставі заяви його дружини, яка взагалі не містила даних про спричинення з боку ОСОБА_1 тілесних ушкоджень її чоловіку ОСОБА_3.
Той факт, що вказане кримінальне провадження не було ініційоване ОГСОБА_3, підтверджується також його заявою про залучення його в якості потерпілого до кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № _________________ на підставі заяви його дружини.
Таке обґрунтування судом своїх висновків, колегія суддів вважає таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження оскільки із заяви ОСОБА_4 вбачається, що вона її подала 5 березня 2016 року, та саме в цей день її прийняв інспектор поліції.
Не дивлячись на вищезазначений факт, суд вказує, що заява ОСОБА_4 подана 29 березня 2016 року.
Поряд з цим, заявником або потерпілим зазначений саме ОСОБА_3.
Одночасно з цим, висновок суду, що ОСОБА_3 не подавав до органу досудового розслідування заяви і це не оскаржується, не відповідає дійсності адже наявність апеляційної скарги потерпілого та його пояснення в апеляційному суді свідчать про зворотне.
Отже, як вказав апеляційний суд, висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.
Крім того, з тексту вищевказаної заяви та обставин внесених до ЄРДР вбачається, що вони не збігаються за змістом.
Таким чином, колегією суддів апеляційного суду Харківської області встановлені підстави для скасування вироку суду з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 409 КПК України.
Колегія суддів погодилася з доводами апелянтів, що суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, що згідно пункту 1 частини першої статті 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
Разом з наведеним, виходячи з повноважень апеляційної інстанції колегія суддів дійшла висновку, про відсутність процесуальної можливості виправити допущені порушення, оскільки суд не встановлював фактичні обставини вчинення злочину, а тому вважала необхідним вирок суду скасувати з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог статті 424 КПК України у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню.
Не погодившись із ухвалою суду апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2017 року, захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просив скасувати вказане рішення і призначити новий розгляд в апеляційному суді.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України від 19 вересня 2017 року відмовлено захиснику ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою, поданою в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2017 року.
Як зазначив суд касаційної інстанції, зі змісту касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що ухвала апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2017 року, якою скасовано вирок Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 8 червня 2017 року та призначено новий розгляд у суді першої інстанції, подальшому кримінальному провадженню не перешкоджає, а тому не може бути предметом касаційного розгляду.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Тобто Вища рада правосуддя не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення, перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Таким чином, доводи дисциплінарної скарги адвоката Статівки О.Є. фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням (ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2017 року (Савенко М.Є., Глінін Б.В., Гришин П.В.)).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Оскільки доводи дисциплінарної скарги дисциплінарної скарги адвоката Статівки Олександра Євгеновича зводяться до незгоди із судовим рішенням (ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2017 року), Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів апеляційного суду Харківської області Савенка Миколи Євгенійовича, Глініна Бориса Вікторовича та Гришина Петра Володимировича.
Враховуючи викладені вище обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів апеляційного суду Харківської області Савенка Миколи Євгенійовича, Глініна Бориса Вікторович та Гришина Петра Володимировича.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
В.К. Комков
В.В. Шапран
