Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Лесько А.О., членів: Маловацького О.В., Комкова В.К. та залученого з Третьої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Овсієнка А.А., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В., за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Доманського Андрія Олеговича стосовно судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошеля Богдана Івановича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 22 березня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга адвоката Доманського А.О. від 17 березня 2017 року (єдиний унікальний номер 271/0/13-17) про порушення суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошелем Б.І. норм матеріального та процесуального права при розгляді позовної заяви ВАТ «Росава» до Білоцерківської міської ради про визнання протиправним та скасування окремих положень рішень.
У зв’язку з викладеним, автор скарги просив притягнути суддю Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошеля Б.І. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради правосуддя від 22 березня 2017 року дисциплінарну скаргу адвоката Доманського А.О. передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Доманського А.О. член Першої Дисциплінарної палати Шапран В.В. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошеля Б.І.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошеля Б.І. з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає мотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Як убачається із дисциплінарної скарги, адвокат Доманський А.О. зазначає про порушення суддею місцевого суду норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права при розгляді справи № 357/11454/16-а, зокрема вказує на те, що суддя дійшов неправомірного висновку, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та, як наслідок, неправомірно закрив провадження по справі на підставі статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як було встановлено в процесі попередньої перевірки, позивач ВАТ «Росава» звернувся до суду із позовом до Білоцерківської міської ради, посилаючись на те, що рішенням Білоцерківської міської ради від 08 вересня 2016 року «Про затвердження переліку комунальної інфраструктури м. Біла Церква» включено в перелік майна об’єктів комунальної власності майно, що належить ВАТ «Росава», тому просив суд визнати його протиправним та скасувати в цій частині.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2016 року справу за позовом ВАТ «Росава» до Білоцерківської міської ради про визнання протиправним та скасування окремих положень рішення закрито.
В мотивувальній частині ухвали суддя Кошель Б.І. зазначив про те, що у судовому засіданні встановлено та підтверджується сторонами по справі, що відповідачу - Білоцерківській міській раді належить 74,6% акцій позивача – ВАТ «Росава». Отже, в даному випадку має місце спір в сфері корпоративних відносин з приводу розпорядження майном юридичної особи – ВАТ «Росава» її акціонером, тобто спір між юридичною особою та її учасником (акціонером), оскільки правовідносини, з яких виник даний спір, не є адміністративними відносинами і публічно-правовий елемент у них не є визначальним.
Не погоджуючись із даною ухвалою позивач, звернувся із відповідною апеляційною скаргою до Київського апеляційного адміністративного суду.
Київський апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 10 січня 2017 року апеляційну скаргу ВАТ «Росава» задовольнив, ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2016 року скасував, а справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зокрема, в мотивувальній частині даної ухвали колегія суддів апеляційної інстанції зазначила про те, що: «зі змісту адміністративного позову колегією суддів встановлено, що предметом спірних правовідносин, є рішення відповідача – органу місцевого самоврядування, яким незаконно, на думку позивача, включено майно ВАТ «Росава» до переліку об’єктів інфраструктури, яке належить позивачу на праві приватної власності.
Отже, наведене свідчить, що даний спір не можна вважати корпоративним, з огляду на те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем не як акціонером позивача, а як органом місцевого самоврядування.
Наведене в сукупності свідчить, що спірні правовідносини не стосуються спору між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, а тому суд першої інстанції помилково відніс спірні правовідносини до корпоративних, у зв’язку з чим передчасно закрив провадження у справі».
Таким чином, враховуючи вказану ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, всі зазначені скаржником у дисциплінарній скарзі порушення норм матеріального та процесуального права були предметом перегляду судом апеляційної інстанції, враховані останньою та стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
У зв’язку з викладеним доводи автора скарги стосовно постановлення суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошелем Б.І. незаконного рішення не можуть бути взяті до уваги, оскільки Вища рада правосуддя діє в межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності і обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Відповідно до Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (Київ, 23-25 червня 2010 року) процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія, 14 жовтня 2015 року) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за ухвалені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Незгода автора скарги із постановленим суддею першої інстанції процесуальним актом не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Оскільки за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Доманського А.О. та доданих до неї матеріалів встановлено, що доводи скарги зводяться до незгоди із ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2016 року, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошеля Богдана Івановича.
Враховуючи викладені вище обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошеля Богдана Івановича.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.О. Лесько
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.К. Комков
О.В. Маловацький
Член Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.А. Овсієнко
