Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Лесько А.О., членів Гусака М.Б., Комкова В.К., Шапрана В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Піддубної Ганни Володимирівни стосовно судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Савченка Євгена Миколайовича,
встановила:
до Вищої ради юстиції 12 грудня 2016 року надійшла дисциплінарна скарга Піддубної Г.В. щодо дисциплінарного проступку судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Савченка Є.М.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради юстиції вказану дисциплінарну скаргу передано для попередньої перевірки члену Вищої ради юстиції Маловацькому О.В. (протокол автоматизованого розподілу матеріалу від 12 грудня 2016 року № П-2439/0/7-16).
У скарзі Піддубної Г.В. зазначено, що під час розгляду скарги заявника – адвоката ОСОБА_1, яка діяла в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Малі Будівельні Технології», на постанову прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_2 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № ________________ (справа № 199/8421/16) суддею Савченком Є.М. було порушено норми процесуального права та допущено зневажливу поведінку стосовно скаржника.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Маловацький О.В. запропонував відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Савченка Є.М.
Здійснивши попередню перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Дисциплінарної палати Маловацького О.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Савченка Є.М. з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Як зазначила у дисциплінарній скарзі Піддубна Г.В., у провадженні судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Савченка Є.М. перебувала її скарга в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Малі Будівельні Технології» на постанову прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_2 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № ________________ (справа № 199/8421/16), про розгляд якої 21 листопада 2016 року її не було повідомлено належним чином. Вказала, що після її прибуття в судове засідання о 13:20 21 листопада 2016 року секретар судового засідання повідомила, що розгляд скарги цього дня не відбудеться, однак 22 листопада 2016 року в канцелярії суду їй повідомили, що 21 листопада 2016 року скаргу розглянуто. Отримавши ухвалу, прийняту за результатами розгляду скарги, звернулася до судді Савченка Є.М. з приводу роз’яснення ситуації щодо розгляду скарги за її відсутності, на що отримала образливу відповідь.
З огляду на зазначене скаржник вважає, що суддею Савченком Є.М. допущено порушення вимог статті 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) щодо розгляду скарги за відсутності скаржника, а також прояв неповаги до учасника процесу – скаржника. Водночас ОСОБА_1 не навела посилань на фактичні обставини, які би свідчили, що суддею Савченком Є.М. були допущені порушення стандартів етичної поведінки судді.
Під час перевірки судді було запропоновано надати пояснення, а із суду витребувано копії матеріалів справи № 199/8421/16.
Суддя Савченко Є.М. у своїх поясненнях зазначив, що ним як слідчим суддею 21 листопада 2016 року була розглянута по суті у відкритому судовому засіданні скарга заявника – адвоката ОСОБА_1, яка діяла в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Малі Будівельні Технології», на постанову прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_2 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № ________________. Ухвалою слідчого судді від 21 листопада 2016 року скарга була частково задоволена, зазначена постанова прокурора скасована як недостатньо мотивована відповідно до вимог статті 220 КПК України. У судове засідання 21 листопада 2016 року на момент розгляду з’явився прокурор ОСОБА_2, заявник ОСОБА_1, повідомлена належним чином, не забажала чекати явки прокурора і закінчення судом розгляду попередньої справи. Вказане, на думку судді, свідчить про те, що скаржник погодилась на розгляд скарги за її відсутності і, враховуючи думку прокурора, розумні строки розгляду згідно зі статтею 28 КПК України, вважав можливим проводити засідання за її відсутності.
Також зазначив, що суд вважав за можливе задовольнити скаргу лише частково. Скаргу на постанову прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_2 від 28 вересня 2016 року в частині, що стосувалася відмови у визнанні товариства з обмеженою відповідальністю «Малі Будівельні Технології» потерпілим, а ОСОБА_1 представником, залишено без задоволення з урахуванням долученого прокурором витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № ________________ від 6 квітня 2016 року, де потерпілою стороною зазначено ОСОБА_3.
Стосовно доводів скарги ОСОБА_1 щодо вчинення ним дисциплінарного проступку вказав, що секретарем судового засідання не приймалось жодних рішень щодо перенесення судового засідання, оскільки це знаходиться поза межами його компетенції. Затримка з розглядом скарги виникла у зв’язку із зміщенням часу розгляду попередньої справи і запізненням прокурора, а адвокат не забажала чекати початку судового засідання. Судове засідання відбулося у відомий час, зазначений у журналі судового засідання, а саме о 13:40 21 листопада 2016 року (копію журналу судового засідання додав до пояснень). Зазначив, що в оману скаржника не вводив та відповідно до вимог законодавства намагався уникнути спілкування зі сторонами у названому судовому провадженні за межами процедури судового розгляду і зали судового засідання, образливих висловів і недоброчесної поведінки також не допускав, що може бути підтверджено секретарем судового засідання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Савченка Є.М., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя бере до уваги таке.
Відповідно до частини другої статті 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.
Як вбачається з копій матеріалів справи № 199/8421/16, скаргу ОСОБА_1 було передано до провадження судді Савченка Є.М. 18 листопада 2016 року. Її розгляд було призначено на 21 листопада 2016 року та здійснено у визначений день. Таким чином, суддею не було порушено строків розгляду скарги відповідно до частини другої статті 306 КПК України.
Частиною третьою статті 306 КПК України визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.
Як вбачається із матеріалів перевірки та як стверджувала скаржник, у день судового засідання щодо розгляду її скарги на постанову прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_2 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № ________________ вона прибула в судове засідання у час, на який скаргу було призначено до розгляду, однак у судовому засіданні, яке розпочалось о 13:40, участі не брала.
Частини друга та третя статті 306 КПК України містять імперативні приписи як щодо того, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження, так і щодо того, що їх розгляд здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу.
Як пояснив суддя Савченко Є.М., те, що скаржник ОСОБА_1 з’явилася в судове засідання 21 листопада 2016 року, однак не дочекалася початку засідання, ним, з урахуванням вимог процесуального закону щодо строків розгляду скарги, було розцінено як згода скаржника на розгляд скарги за її відсутності.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що рішення судді Савченка Є.М. щодо можливості у вказаному випадку здійснювати розгляд скарги за відсутності скаржника не пов’язане з умисним або у зв’язку із очевидною недбалістю порушенням норм процесуального права, а ґрунтується на його тлумаченні закону та оцінюванні обставин справи.
У пункті 25 Київських рекомендацій ОБСЄ щодо незалежності судової системи в країнах Східної Європи, Південного Кавказу та Середньої Азії (від 23–25 червня 2010 року) зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності в юридичному тлумаченні між судами; наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Як зазначено у пункті 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки (від 17 листопада 2010 року), тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.
З огляду на зазначене перевіркою не було встановлено обставин, які б вказували на наявність в діях судді Савченка Є.М. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтями 43–45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Савченка Євгена Миколайовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя А.О. Лесько
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
В.К. Комков
В.В. Шапран
