Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., Худика М.П., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Олійник А.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Гуменної Ольги Леонідівни на дії судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя Бондаренко Ірини Владиславівни,
встановила:
9 листопада 2016 року до Вищої ради юстиції надійшла дисциплінарна скарга Гуменної Ольги Леонідівни на дії судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя Бондаренко Ірини Владиславівни, надіслана з Адміністрації Президента України (вх. № Г-2071/0/7-16).
21 листопада 2016 року до Вищої ради юстиції надійшла дисциплінарна скарга Гуменної Ольги Леонідівни на дії судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя Бондаренко Ірини Владиславівни (вх. № Г-2071/1/7-16).
Скаржник зазначає, що в провадженні судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя Бондаренко І.В. перебуває цивільна справа № 337/1938/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування квартири. На думку скаржника, розгляд справи здійснюється суддею Бондаренко І.В. з порушеннями норм матеріального та процесуального права. Скаржника не було повідомлено належним чином про дату та час розгляду справи. Ні копії позовної заяви, ні ухвали про відкриття провадження у справі, ні судових повісток вона не отримувала. Суддя Бондаренко І.В. постановила незаконну ухвалу від 13 червня 2016 року про накладення арешту на спірну квартиру, на порушення вимог частини першої статті 225 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час розгляду справи) (далі – ЦПК України) не постановила ухвалу про проведення заочного розгляду справи, а також ухвалила завідомо неправосудне заочне рішення від 30 червня 2016 року про задоволення позову ОСОБА_1 Суддя Бондаренко І.В. прийняла до розгляду позовну заяву ОСОБА_1, яка не була оплачена судовим збором, не звернула увагу на те, що позивач пропустив строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові. На порушення вимог статті 227 ЦПК України не направила їй копії заочного рішення. У зв’язку з цим просить притягнути суддю Хортицького районного суду міста Запоріжжя Бондаренко І.В. до дисциплінарної відповідальності.
Згідно із протоколами автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 9, 21 листопада 2016 року члена Вищої ради юстиції Олійник А.С. визначено доповідачем у цих справах, об’єднано справи в одне провадження.
5 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя».
12 січня 2017 року Вищою радою юстиції прийнято рішення про реорганізацію Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя, набуття членами Вищої ради юстиції статусу членів Вищої ради правосуддя та здійснення повноважень членів Вищої ради правосуддя.
Статтею 108 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) та частиною другою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 2 лютого 2017 року № 184/0/15-17 у Вищій раді правосуддя утворено три Дисциплінарні палати, визначено кількісний склад кожної Дисциплінарної палати та затверджено їх персональний склад.
Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Олійник А.С. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги Гуменної О.Л., за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.
Розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Олійник А.С. та додані до нього матеріали, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
27 травня 2016 року до Хортицького районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування квартири та поновлення права власності на квартиру. Справу було зареєстровано за № 337/1938/16-ц (провадження № 2/337/1126/2016) та передано на розгляд судді Бондаренко І.В.
Ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 2 червня 2016 року (суддя Бондаренко І.В.) відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 13 червня 2016 року.
Ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 13 червня 2016 року заяву (суддя Бондаренко І.В.) ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на квартиру № НОМЕР в будинку № НОМЕР АДРЕСА.
Ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 13 червня 2016 року заяву (суддя Бондаренко І.В.) призначено справу до розгляду на 30 червня 2016 року.
Заочним рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 30 червня 2016 року (суддя Бондаренко І.В.) позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір дарування квартири № НОМЕР в будинку № НОМЕР АДРЕСА від 19 травня 2004 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру № НОМЕР в будинку № НОМЕР АДРЕСА.
У письмових поясненнях, наданих на запит члена Вищої ради правосуддя Олійник А.С., суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Бондаренко І.В. зазначила, що 27 травня 2016 року в її провадження надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним та поновлення права власності на квартиру. 1 червня 2016 року судом отримано відповідь на запит від сектору адресно-довідкової роботи управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області щодо зареєстрованого місця проживання відповідача. Ухвалою суду від 2 червня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 13 червня 2016 року. Судову повістку разом із копією ухвали про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви з додатками було направлено відповідачу за її зареєстрованим місцем проживання. Вказані документи було повернуто без вручення відповідачу у зв’язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується конвертом зі штампом про його повернення. Попереднє судове засідання було проведено за участю позивача, за відсутності відповідача на підставі вимог абзацу п’ятого частини п’ятої статті 74 ЦПК України. Ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 13 червня 2016 року справу було призначено до розгляду на 30 червня 2016 року. Ухвалою суду від 13 червня 2016 року за заявою позивача було накладено арешт на спірну квартиру. Копії вказаних ухвал та судову повістку було направлено відповідачу ОСОБА_2 за її зареєстрованим місцем проживання. Проте поштове відправлення було повернуто до суду без вручення за закінченням терміну зберігання, що підтверджується конвертами з поштовими відмітками про їх повернення. У судове засідання 30 червня 2016 року відповідач повторно не з’явилась, тому було ухвалено заочне рішення у справі про задоволення позову. Ухвалу про проведення заочного розгляду справи було постановлено усно у судовому засіданні, що підтверджується звукозаписом вказаного судового засідання. Копію заочного рішення відповідачу було надіслано 1 липня 2016 року у встановленому законом порядку за її зареєстрованим місцем проживання. Проте поштове відправлення було повернуто до суду без вручення за закінченням терміну зберігання, що підтверджується конвертом зі штампом пошти.
Суддя Бондаренко І.В. також зазначила, що 10 жовтня 2016 року від ОСОБА_2 надійшла заява про перегляд заочного рішення від 30 червня 2016 року. Ухвалою суду від 19 жовтня 2016 року заочне рішення від 30 червня 2016 року було скасовано, справу призначено до розгляду на 1 листопада 2016 року. Ухвалою суду від 1 листопада 2016 року визнано обов’язковою явку позивача ОСОБА_1 у судове засідання.
Ухвалою суду від 14 листопада 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду на підставі поданого ним відповідного клопотання.
Суддя Бондаренко І.В. у письмових поясненнях вказала, що у попередньому судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що відповідач є його дочкою, якій він подарував квартиру та яка мала намір продати квартиру, оскільки йому вже телефонували покупці. У зв’язку зі вказаними обставинами судом було постановлено ухвалу від 13 червня 2016 про накладення арешту на спірну квартиру. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, ухвалу Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 13 червня 2016 року залишено без змін.
У судовому засіданні 30 червня 2016 року було встановлено, що спірна квартира є єдиним житлом позивача, він зареєстрований та проживає в цій квартирі, самостійно сплачує комунальні послуги. Позивач у судовому засіданні пояснив, що, укладаючи договір дарування квартири, він розраховував на те, що дочка (відповідач у справі) буде за ним доглядати. Проте дочка догляду за ним не здійснювала, і він боявся залишитись без житла.
Суддя Бондаренко І.В. вказувала, що у зв’язку із такими обставинами вона ухвалила заочне рішення про задоволення позову ОСОБА_1 для надання можливості відповідачу подати заяву про його перегляд. Переглядаючи заочне рішення, у судових засіданнях 1, 14 листопада 2016 року суддею було встановлено, що відповідач не давала оголошення про продаж квартири та не мала на меті її відчуження, а позивача, можливо, було введено в оману щодо продажу квартири іншими особами. Після встановлення у судовому засіданні цих обставин позивач та відповідач досягли згоди щодо предмета спору, позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
На думку судді Бондаренко І.В., вона виконала вимоги частини п’ятої статті 74 ЦПК України щодо направлення судової повістки з копіями документів поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення за зареєстрованим місцем проживання відповідача та вимоги абзацу п’ятого цієї статті, частини четвертої статті 169 ЦПК України щодо наслідків повторної неявки відповідача у судове засідання. Копію заочного рішення суду було направлено відповідачу відповідно до статті 227 ЦПК України.
Суддя Бондаренко І.В. вважає, що у її діях відсутні ознаки відмови відповідачу у доступі до правосуддя та інших істотних порушень норм процесуального права, що унеможливило реалізацію відповідачем її процесуальних прав, затягувань розгляду справи, порушення правил суддівської етики, порушення прав людини та допущення недоброчесної поведінки.
Відмовляючи у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя Бондаренко І.В., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла такого.
Відповідно до підпунктів «а», «г» пункту 1, пунктів 2, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисної або внаслідок недбалості незаконної відмови в доступі до правосуддя (у тому числі незаконної відмови в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень; умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Наведені у скарзі Гуменної О.Л. обставини і доводи свідчать про фактичну незгоду з ухвалою суду першої інстанції про забезпечення позову та заочним рішенням суду про задоволення позову. Зазначені доводи в частині стосовно ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову були перевірені судом апеляційної інстанції. Заочне рішення суду було скасовано, справу розглянуто у загальному порядку та за результатами розгляду постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду.
Системне тлумачення положень статей 3, 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дає підстави дійти висновку, що Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя, які здійснюють дисциплінарні провадження щодо суддів, не наділені законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їх рішень.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
З огляду на наведене, незгода із судовим рішенням не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь в його ухваленні.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Доводи Гуменної О.Л. про непостановлення суддею Хортицького районного суду міста Запоріжжя Бондаренко І.В. ухвали про проведення заочного розгляду справи спростовуються таким. Із доданої до письмових пояснень копії журналу судового засідання від 30 червня 2016 року вбачається, що суд ухвалив розглядати справу без участі відповідача за наявних у справах матеріалів з постановленням заочного рішення.
Щодо доводів скарги Гуменної О.Л. про ненаправлення їй судових повісток, копій ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви, ухвали про забезпечення позову, заочного рішення необхідно взяти до уваги таке.
Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що вказані процесуальні документи та судові повістки було направлено судом Гуменній О.Л. за її зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА що підтверджується копіями поштових конвертів та реєстрами поштових відправлень. Проте зазначені поштові відправлення повернулися до суду за закінченням терміну зберігання.
З огляду на викладене, за результатами розгляду дисциплінарної скарги Гуменної О.Л. не встановлено вчинення суддею Хортицького районного суду міста Запоріжжя Бондаренко І.В. умисних дій чи грубої недбалості під час розгляду вказаної цивільної справи, а також відомостей про наявність у її поведінці ознак дисциплінарного проступку, який може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Враховуючи наведене, керуючись статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя Бондаренко Ірини Владиславівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя І.Ю. Мамонтова
Члени Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
А.М. Мірошниченко
А.А. Овсієнко
М.П. Худик
