Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Волковицької Н.О., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М. за результатами попередньої перевірки заяви Воронкіна Євгенія Федоровича стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцова Віктора Олексійовича,
встановила:
до Вищої ради юстиції 31 липня 2015 року за вхідним № В-1176/1/7-15 надійшла заява Воронкіна Євгенія Федоровича від 28 липня 2015 року щодо наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцова Віктора Олексійовича за порушення, допущені під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_1.
У своїй заяві Воронкін Є.Ф. посилається на те, що суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцов В.О. безпідставно відмовив ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 2 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» (далі – ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут»), третя особа: управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова (далі – УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова), про встановлення факту роботи у важких і шкідливих умовах праці та зобов’язання вчинити певні дії (ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 червня 2015 року).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 9 жовтня 2015 року зазначена заява передана члену Вищої ради юстиції Бойку А.М. для здійснення перевірки.
30 вересня 2016 року набрали чинності закони України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
5 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ «Про Вищу раду правосуддя».
Згідно з пунктом 32 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, а також дисциплінарні справи, порушені Вищою радою юстиції до набрання чинності цим Законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень.
Відповідно до пункту 20 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» попередня перевірка заяв (скарг) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, які надійшли до Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, здійснюється членом Вищої ради правосуддя, визначеним автоматизованим розподілом між членами Вищої ради юстиції, проведеним до набрання чинності цим Законом.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойком А.М. проведено попередню перевірку заяви Воронкіна Є.Ф., за результатами якої складено висновок із пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцова В.О.
Дослідивши матеріали попередньої перевірки, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаного судді слід відмовити з огляду на таке.
У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут», третя особа – УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова, в якому просив встановити факт роботи у важких і шкідливих умовах праці та зобов’язати відповідача видати довідку про підтвердження стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 25 червня 2014 року позов задоволено. Встановлено факт, що в період роботи ОСОБА_1 в ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» з 1 лютого 1979 року по 16 лютого 1985 року та з 16 липня 1992 року по 28 травня 1999 року він працював на виробництві зі шкідливими і важкими умовами праці, що дають право на пільгову пенсію. Зобов’язано ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» видати ОСОБА_1 довідку згідно з чинним законодавством про підтвердження стажу роботи на цьому підприємстві з 1 лютого 1979 року по 16 лютого 1985 року та з 16 липня 1992 року по 28 травня 1999 року на виробництві зі шкідливими і важкими умовами праці для призначення пільгової пенсії.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 4 грудня 2014 року апеляційну скаргу представника ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» задоволено. Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 25 червня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 квітня 2015 року (колегія суддів у складі головуючого Касьяна О.П., суддів Висоцької В.С., Карпенко С.О., Остапчука Д.О., Фаловської І.М.) касаційні скарги ОСОБА_1 та його представника задоволені частково. Рішення апеляційного суду Харківської області від 4 грудня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд до цього ж суду, колегія суддів виходила з того, що судом апеляційної інстанції при розгляді вказаної справи порушено норми процесуального права, зокрема статей 10, 60, 179 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), що призвело до неможливості встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. В ухвалі зазначено, що під час розгляду вказаної справи судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки доводам позивача, не з’ясовано, чи звертався позивач до відповідного органу пенсійного фонду, який визначає наявність підстав і права особи на пенсію на пільгових умовах, із заявою про нарахування йому пенсії, якщо так, то який результат розгляду такої заяви та чи не є за встановлених судом обставин звернення позивача із зазначеними вимогами передчасним.
Суд касаційної інстанції в ухвалі також звернув увагу на те, що характер та зміст позовних вимог полягав у встановленні факту виконання позивачем роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, який надавав би йому право на призначення пенсії на пільгових умовах, у той час, коли законом для вирішення питання щодо визнання за особою права на призначення пенсії на пільгових умовах встановлено інший порядок.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 2 червня 2015 року апеляційну скаргу представника ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» задоволено. Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 25 червня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на те, що законом передбачено інший порядок встановлення права на отримання пенсії на пільгових умовах ніж обрав позивач. У рішенні зазначено, що відповідно до положень статей 7, 8, 10, 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач за призначенням пенсії на пільгових умовах повинен був звернутися до відділення пенсійного фонду за місцем проживання. Проте, як встановлено апеляційним судом, позивач до відповідного відділення пенсійного фонду з цим питанням не звертався, матеріали справи відмови пенсійного фонду у призначенні такої пенсії також не містять.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцова В.О. від 25 червня 2015 року на підставі пункту 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України ОСОБА_1 відмовлено у відкритті касаційного провадження у вказаній справі.
Обґрунтовуючи відмову у відкритті касаційного провадження, суддя Кузнєцов В.О. у зазначеній ухвалі посилається на те, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального закону, а також установленим обставинам справи. Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновку суду апеляційної інстанції вони не впливають та його не спростовують.
Погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, суддя Кузнєцов В.О. у вказаній ухвалі в достатній мірі зазначив мотиви, з яких виходив при її постановленні, і положення закону, яким він керувався.
Згідно зі статтею 129 Конституції України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судового рішення, крім випадків, встановлених законом, є однією з основних засад судочинства.
У пункті 1 частини першої статті 324 ЦПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.
Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Пунктом 5 частини другої статті 326 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, в чому саме полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з пунктом 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України суддя-доповідач може відмовити у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 12 постанови від 14 червня 2012 року № 10 «Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку» вказав, що якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи (пункт 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України), то суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження. З урахуванням системного аналізу пункту 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України, частини другої статті 324 ЦПК України касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.
З огляду на викладене суддя Кузнєцов В.О., відмовляючи у відкритті касаційного провадження за наведених підстав, діяв у межах процесуальних норм, закріплених ЦПК України.
Таким чином, твердження Воронкіна Є.Ф. про порушення суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцовим В.О. норм чинного законодавства не підтвердились, а наведені у заяві доводи зводяться до незгоди скаржника з рішенням суду касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
На підставі викладеного, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцова Віктора Олексійовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
