Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Волковицької Н.О., Артеменка І.А., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бойка А.М. за результатами перевірки звернення адвоката Молчанова Дмитра Валентиновича стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Животова Геннадія Олексійовича та доданих до нього матеріалів,
встановила:
до Вищої ради юстиції 18 березня 2014 року за вхідним № 759/0/8-14 з Адміністрації Президента України надійшло звернення адвоката Молчанова Д.В. щодо наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Животова Г.О. за порушення, допущені під час розгляду касаційної скарги № 5-3601км12 у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
У зверненні автор висловлює прохання звільнити із займаної посади вказаного суддю та сприяти розгляду кримінальної справи в законний спосіб.
На підставі пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» з дня набрання чинності цим Законом (11 квітня 2014 року) повноваження членів Вищої ради юстиції, крім тих, які перебувають у цьому органі за посадою, припинено.
Новий повноважний склад Вищої ради юстиції сформовано 4 червня 2015 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради юстиції від 31 липня 2015 року матеріали за вказаним зверненням передані члену Вищої ради юстиції Бойку А.М. для здійснення перевірки.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».
Відповідно до цих змін в Україні діє Вища рада правосуддя (стаття 131 Конституції України).
5 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ «Про Вищу раду правосуддя».
12 січня 2017 року Вища рада юстиції прийняла рішення про реорганізацію Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя, набуття членами Вищої ради юстиції статусу членів Вищої ради правосуддя та здійснення повноважень членів Вищої ради правосуддя.
Згідно з пунктом 32 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, а також дисциплінарні справи, порушені Вищою радою юстиції до набрання чинності цим Законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень.
Відповідно до пункту 20 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» попередня перевірка заяв (скарг) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, які надійшли до Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, здійснюється членом Вищої ради правосуддя, визначеним автоматизованим розподілом між членами Вищої ради юстиції, проведеним до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Під час перевірки щодо наявності чи відсутності підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Животова Г.О. встановлено таке.
Вироком Подільського районного суду міста Києва від 30 листопада 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною п’ятою статті 191 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, що належить особисто засудженому, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк три роки.
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 14 червня 2011 року вирок Подільського районного суду міста Києва від 30 листопада 2010 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 жовтня 2012 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2011 року стосовно ОСОБА_1 скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд.
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 9 липня 2013 року вирок Подільського районного суду міста Києва від 30 листопада 2010 року залишено без змін, а апеляції прокурора, який брав участь у справі, та засудженого ОСОБА_1 – без задоволення.
Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 серпня 2013 року (головуючий суддя – Животов Г.О.) засудженому ОСОБА_1 відмовлено у витребуванні кримінальної справи про його обвинувачення, оскільки у супереч вимогам статей 350, 387 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі –
КПК України 1960 року) до касаційної скарги засудженого не додані копії оскаржених судових рішень.
Разом з тим вказано, що ця постанова не перешкоджає витребуванню справи при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених недоліків та дотримання інших вимог статей 386, 388 КПК України 1960 року.
Засуджений ОСОБА_1 повторно звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на вирок Подільського районного суду міста Києва від 30 листопада 2010 року та апеляційного суду міста Києва від 9 липня 2013 року.
Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (суддя Животов Г.О.) від 11 листопада 2013 року відмовлено у витребуванні вказаної кримінальної справи, оскільки до касаційної скарги засудженого додані копії оскаржених судових рішень, не засвідчені в установлений спосіб (підписи суддів ксерокопійовано, аркуші не прошиті, відсутня печатка суду).
Щодо висловленого адвокатом Молчановим Д.В. прохання сприяти розгляду кримінальної справи в законний спосіб слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом (стаття 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів).
Оцінюючи наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Животова Г.О., Друга Дисципліна палата Вищої ради правосуддя дійшла таких висновків.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо закінчився встановлений законом строк для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4–6 частини п’ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього), Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, іншого суб’єкта у випадках, визначених законом, відповідного висновку або за власною ініціативою.
Звільнення судді за порушення присяги згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року не було видом дисциплінарного стягнення (стаття 88 вказаного Закону), а отже, звільнення судді за порушення присяги не було обмежено в часі.
Законодавче закріплення звільнення судді за порушення присяги (стаття 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції») як виду дисциплінарного стягнення та встановлення трирічного строку давності притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулось одночасно з набранням чинності змінами до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 28 березня 2015 року.
Відповідно до частини четвертої статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 12 лютого 2015 року № 192-VII дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
Згідно з частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на сьогодні, дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
З огляду на викладене застосуванню підлягає строк – три роки, передбачений статтею 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», як такий, що пом’якшує відповідальність особи.
Як зазначено вище, дії судді Животова Г.О. мали місце 13 листопада 2013 року, а отже, трирічний строк застосування дисциплінарного стягнення щодо судді минув.
З огляду на викладене підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Животова Г.О. відсутні.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.11 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Животова Геннадія Олексійовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.О. Волковицька
І.А. Артеменко
В.А. Нежура
