Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Лесько А.О., членів Гусака М.Б., Комкова В.К., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Явона Олександра Васильовича стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Качура Ігоря Анатолійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 15 грудня 2017 року з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла дисциплінарна скарга Явона О.В. від 29 червня 2016 року (єдиний унікальний номер 3229/0/20-17) на дії судді окружного адміністративного суду міста Києва Качура І.А. щодо безпідставного затягування строку розгляду позовної заяви та порушення прав і основоположних свобод людини.
У зв’язку з викладеним у скарзі Явон О.В. просив притягнути суддю Качура І.А. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 18 грудня 2017 року дисциплінарну скаргу Явона О.В. передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапран В.В. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Качура І.А.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Качура І.А. з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок із пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
У дисциплінарній скарзі Явон О.В. зазначає, що суддею Качуром І.А. безпідставно затягується розгляд адміністративної справи № 836/13087/14, оскільки після переходу до вирішення справи в порядку письмового провадження 19 травня 2015 року по суті спору постанова прийнята лише у лютому 2016 року.
Під час попередньої перевірки встановлено, що у провадженні окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа № 826/13087/14 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Київській області та інших про визнання дій протиправними.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 16 березня 2015 року адміністративна справа № 826/13087/14 передана судді Качуру І.А.
Ухвалою суду від 18 березня 2015 року прийнято справу до провадження та призначено судове засідання на 7 квітня 2015 року.
У судовому засіданні 7 квітня 2015 року у справі оголошено перерву до 16 квітня 2015 року у зв’язку з неявкою відповідачів, що підтверджується відповідним записом у журналі судового засідання.
16 квітня 2015 року через неявку представників сторін судове засідання відкладено до 19 травня 2015 року.
Відповідно до журналу судового засідання від 19 травня 2015 року представники відповідача у судове засідання не прибули, суддею Качуром І.А. заслухано пояснення позивача, представника третьої особи та оголошено про перехід до вирішення справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до статті 195-1 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більше як на 15 днів, про що постановляє ухвалу.
Нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявності обставин, визначених частиною першою статті 197 цього Кодексу, проте таке провадження має бути здійснено в рамках загального строку, визначеного для розгляду справи (апеляційної скарги).
26 лютого 2016 року окружним адміністративним судом міста Києва під головуванням судді Качура І.А. винесено постанову про відмову у задоволенні позову повністю.
У письмових поясненнях суддя Качур І.А. зазначив, що тривалий розгляд адміністративної справи № 826/13087/14 на стадії письмового провадження пов’язаний з надмірним навантаженням та відсутністю належної кількості суддів, які мають право здійснювати правосуддя.
Відповідно до довідки начальника відділу управління персоналом та антикорупційного моніторингу окружного адміністративного суду міста Києва штатна чисельність суддів цього суду становить 51 одиницю, тоді як фактично здійснювали правосуддя станом на 1 липня 2015 року 22 судді, станом на 1 січня 2016 року – 19 суддів.
Згідно з довідкою голови окружного адміністративного суду міста Києва за період з вересня по грудень 2015 року у провадженні судді Качура І.А. перебувало 1478 справ та матеріалів, з яких розглянуто 838 справ, при цьому загальна кількість справ у суді – 33163 справи, з яких розглянуто загалом 18798 справ.
За період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року у провадженні судді Качура І.А. перебувало 2028 справ та матеріалів, з яких розглянуто 932, при загальній кількості справ у суді – 32452, з яких розглянуто загалом 10518 справ.
У період з березня 2015 року по березень 2016 року судді Качуру І.А. надавались щорічна та додаткові відпустки, загалом 88 днів, що підтверджується відповідними наказами голови суду.
З 9 лютого 2016 року по 12 лютого 2016 року суддя перебував на лікарняному, що підтверджується копією листка непрацездатності серії АГЯ № 290051.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 1 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16 розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та такі критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено: для того, щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим.
Також у пункті 5 Резолюції Європейської асоціації суддів стосовно ситуації в Україні в сфері дисциплінарної відповідальності суддів (Тронхейм, 27 вересня 2007 року) вказано, що відповідна дисциплінарна справа щодо судді може бути відкрита тільки у випадках, коли мала місце не гідна звання судді поведінка і її наслідки є такими серйозними і жахливими, що потребують накладання дисциплінарних стягнень.
Згідно з пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства та дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Відповідно до частини другої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній на дату подання скарги) суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав безпідставного затягування або невжиття заходів щодо розгляду справи протягом розумного строку.
Наведені обставини, на думку членів Першої Дисциплінарної палати, вказують на те, що тривалий розгляд суддею Качуром А.І. справи № 826/13087/14 зумовлений вагомими об’єктивними причинами: надмірним навантаженням судді, складністю справи, необхідністю дотримання принципів повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, з’ясування всіх обставин у справі, щорічними відпустками судді, його тимчасовою непрацездатністю, тому, в діях судді Качура І.А. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, який полягає у безпідставному затягуванні розгляду адміністративного позову у цій справі.
Також автор скарги, зазначаючи про порушення суддею прав людини і основоположних свобод під час розгляду справи № 826/13087/14, викладає свої думки стосовно того, які докази повинен був дослідити суддя у процесі розгляду справи, а які досліджуватись не повинні, доводи його скарги зводяться до незгоди із прийнятою суддею Качуром І.А. постановою.
Під час перевірки встановлено, що, не погоджуючись із прийнятою постановою, Явон О.В. звернувся із відповідною апеляційною скаргою до Київського апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року апеляційну скаргу задоволено частково, постанову окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року скасовано, провадження в адміністративній справі закрито у зв’язку з тим, що цей спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Доводи, викладені Явоном О.В. у дисциплінарній скарзі стосовно незгоди із постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції.
Відповідно до мотивувальної частини ухвали суду від 28 липня 2016 року судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для скасування постанови місцевого суду від 29 лютого 2016 року, які б свідчили про умисне порушення норм права чи неналежне ставлення судді до службових обов’язків.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Незгода автора скарги із постановленим суддею першої інстанцій процесуальним рішенням не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Оскільки за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Явона О.В., доданих до неї матеріалів не встановлено безпідставного затягування розгляду справи, а інші доводи скарги зводяться до незгоди із постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Качура І.А.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Качура Ігоря Анатолійовича.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.О. Лесько
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
В.К. Комков
